Перший іспит на регіональне лідерство Київ не склав. Такий вердикт новому керівництву держави винесли українські та закордонні аналітики після самміту ГУУАМ, що відбувся у молдовській столиці наприкінці квітня. Головних нарікань два: по формі – брак співпраці з партнерами, та по суті – відсутність європейського підходу до вирішення проблеми сепаратизму. Щодо форми, то аналітики говорять, що Київ готував свій план врегулювання Придністровського конфлікту в атмосфері секретності. Про його пункти впродовж двох місяців підготовки не знала не лише преса, але й експерти, і навіть представники країн ГУУАМ, у першу чергу сама Молдова.
В результаті широко розрекламований план врегулювання Придністровської проблеми, який у Кишиневі представив президент Віктор Ющенко, виявився неприйнятним для Молдови, і її підтримали у цьому партнери по ГУУАМ. Говорить аналітик з Вашингтонського Інституту Стратегічних та Політичних Досліджень Владимир Сокор: “Першою реакцією президентів Грузії та Азербайджану була здивована мовчанка. Бо вони нічого не знали про суть пропозицій. Лише Молдова та Румунія були ознайомлені з планом, і то буквально напередодні самміту, і вони виступили проти нього. Інші країни та міжнародні організації, такі як ОБСЄ та Європейський Союз, дізналися про пункти плану лише з виступу президента Ющенка”.
Що ж до суті плану, авторство якого, як кажуть експерти, належить відомству Петра Порошенка, Раді Безпеки та Національної Оборони, то він докорінним чином не співпадає з позицією інших членів ГУУАМ – Грузії, Азербайджану та самої Молдови. Натомість він був надто схожий на попередній план врегулювання Придністровської проблеми, сумнозвісний російський “меморандум Козака”, який передбачав легалізацію придністровського керівництва та “федералізацію” Молдови. Обидва пункти Молдова, Європейський Союз, ОБСЄ, Сполучені Штати та решта країн ГУУАМ вважають неприйнятними.
Одним з ключових пунктів плану, озвученого в Кишиневі президентом Ющенком було утвердження демократії в Придністров’ї: “Україна пропонує у найближчий час на правових умовах статусу Придністров’я провести вільні та демократичні вибори до Верховної Ради Придністров’я як представницький орган Придністровського регіону республіки Молдова”.
Згідно з планом, ці вибори мали б відбутися за присутності міжнародних спостерігачів, але без виведення російського війська, головної опори Тираспольського режиму, без дозволу функціонування інших партій та громадських організацій, та без вільного доступу до засобів масової інформації.
Таким чином, виконання цього пункту, що звучить ніби дуже демократично та по-європейськи, мало би протилежні наслідки, вважає Владимир Сокор: “План, запропонований Порошенком, призвів би до організації виборів нашвидкуруч. За нинішніх умов у Придністров’ї вибори були б суто механістичними і зберегли б всю нинішню структуру влади. Ба більше, вони б призвели до легалізації тираспольського режиму, і можливо, навіть міжнародного визнання. Це головна причина, чому Росія так схвально поставилася до пропозиції Порошенка, і чому голова РНБО Росії Ігор Іванов в Москві підтримав його за день перед Кишинівським саммітом”.
На думку Олександра Сушка, замість того, щоб організовувати вибори у Придністров''ї, у яких може перемогти лише нинішнє керівництво, набагато ефективніше було б обмежити його фінансування від контрабанди через український кордон. Але цю ідею, яку з таким ентузіазмом сприйняли в Києві на початку, нині спустили на гальмах. Як кажуть в Молдові, обмеження на незаконну торгівлю з Придністров’ям зняли у березні, коли справу вирішення конфлікту з рук Міністерства закордонних справ перебрала Рада національної безпеки та оборони Петра Порошенка.
Ця обставина, а також неочікуваний зміст українських пропозицій, змусила багатьох експертів замислитися над тим, чи нинішній владі вдалося подолати вплив на неї з боку деяких українських економічних інтересів, які раніше, за часів президента Кучми активно пручалися вирішенню Придністровського конфлікту. Говорить Олександр Сушко: “Якщо розглядати Придністров’я як своєрідне закрите акціонерне товариство, а таким воно і є, бо воно не є державою, то слід визнати, що серед найбільших акціонерів цього товариства є і українці. І деякі з них не втратили своєї впливовості зі зміною влади, навпаки, деякі навіть збільшили свою впливовість. І вони зацікавлені у збереженні status quo і цій невизначеності на довготривалу перспективу”.
У зв’язку з цим Олександр Сушко бичить серйозну проблему для України, яка опинилася у двозначній ситуації: “Жоден мудрий політик ніколи не запропонує ініціативу, якщо він знає, що ця ініціатива буде відкинута. Якщо наші політики пропонують ініціативи, знаючи, що вони будуть відкинуті, то це свідчить про дуже серйозні проблеми. Якщо вони не знають про це, то вони є не компетентними. Я стверджую, що ті люди, які готували для президента цю ініціативу є або не компетентними, або свідомо гнали на провал”.
Радіо “Свобода” намагалося отримати коментар від Петра Порошенка з приводу плану Придністровського врегулювання, але він не відповів на наші запитання, надіслані йому під час його спілкування з читачами інтренет-видання “Українська Правда”. На закінчення додамо, що президент України, чиє бажання допомогти у вирішенні Придністровського питання привітали в Європейському Союзі та США, пообіцяв представити нову редакцію українських пропозицій через три тижні після самміту ГУУАМ, тобто до кінця наступного тижня.
