Вашингтон, 14 квітня 2005 року - Арешт голови Донецької обласної ради Бориса Колесникова є прикладом здійснення вибіркового правосуддя новою владою. Так вважає дослідник Інституту соціології Марбургського університету у Німеччині Керстін Ціммер, яка упродовж останніх років досліджувала зародження та розвиток “Донецького групи” в Україні. Про результати своїх досліджень вона розповіла під час виступу в Інституті Кеннана у Вашингтоні.
Німецька дослідниця Керстін Ціммер зазначає, що Борис Колесников та Віктор Янукович увійшли до донецької групи майже одночасно – у 1997 році. Однак, на її думку, вони радше були конкурентами, аніж партнерами. Адже кожен з них змагався за статус найбільш наближеної особи до глави клану – бізнесмена Рината Ахметова. За словами дослідниці, Колесников завжди підтримував ближчі, ніж Янукович, зв’язки з Ахметовим і залишався його ставлеником у виконавчій владі Донецька. Тому, заявляє Ціммер , що арешт Колесникова необхідно розглядати у політичній площині – як сигнал Ахметову утримуватися від політичної діяльності:
“Оскільки він такий близький союзник Ахметова, це, безперечно, знак на майбутні вибори, що їхня влада буде обмежена. Це ознака того, що вони не зможуть поширювати свій вплив у політичну сферу”.
Порівнюючи справу Колесникова із резонансним судовим процесом над Михаїлом Ходорковським у Росії, Ціммер відзначає, що обидві справи мають політичну складову. Однак, вона не думає, що суд над Колесниковим набуде такого ж самого розголосу, як і суд над Ходорковським:
“Я не думаю, що в Колесникова є шанс стати українським Ходорковським. Адже він не є відомою у суспільстві особою. Він не викликає в людей такого почуття, що він ніби обікрав нас, і тому справедливо забрати в нього його власність і віддати назад державі. Одже я не бачу потенціал у справи Колесникова отримати такого ж значення, як і справа Ходорковського.”
Водночас, німецька дослідниця вважає, що арешт Колесникова тепер ускладнить підготовку донецького клану до наступних парламентських виборів. Адже, хоча його представники розглядають вибори 2006 року, як шанс повернути втрачений вплив, вони, за словами Ціммер, також занепокоєні можливістю втратити свою власність. І тому публічно змушені дотримуватися компромісних відносин із новою владою. Як зауважує німецький політолог, українське керівництво продовжує користуватися законом задля здійснення тиску на певні групи. А з усіх українських олігархів, Ринат Ахметов – найбільш уразливий для такого тиску. Продовжує Керстін Ціммер:
“Порівнюючи його з іншими олігархами, Ахметов, безперечно, виняток. Він наймолодший. І його кримінальне минуле найбільш очевидне. Інші в середині 90-х років легалізували свою власність”.
На думку німецької дослідниці, справа Колесникова ставить під сумнів однакове застосування законів до усіх українських громадян. А на зауваження одного з присутніх на її виступі в Інституті Кеннана, що, мовляв, Віктор Ющенко обіцяв виборцям забезпечити верховенство права, Керстін Ціммер лише посміхнулася.
Німецька дослідниця Керстін Ціммер зазначає, що Борис Колесников та Віктор Янукович увійшли до донецької групи майже одночасно – у 1997 році. Однак, на її думку, вони радше були конкурентами, аніж партнерами. Адже кожен з них змагався за статус найбільш наближеної особи до глави клану – бізнесмена Рината Ахметова. За словами дослідниці, Колесников завжди підтримував ближчі, ніж Янукович, зв’язки з Ахметовим і залишався його ставлеником у виконавчій владі Донецька. Тому, заявляє Ціммер , що арешт Колесникова необхідно розглядати у політичній площині – як сигнал Ахметову утримуватися від політичної діяльності:
“Оскільки він такий близький союзник Ахметова, це, безперечно, знак на майбутні вибори, що їхня влада буде обмежена. Це ознака того, що вони не зможуть поширювати свій вплив у політичну сферу”.
Порівнюючи справу Колесникова із резонансним судовим процесом над Михаїлом Ходорковським у Росії, Ціммер відзначає, що обидві справи мають політичну складову. Однак, вона не думає, що суд над Колесниковим набуде такого ж самого розголосу, як і суд над Ходорковським:
“Я не думаю, що в Колесникова є шанс стати українським Ходорковським. Адже він не є відомою у суспільстві особою. Він не викликає в людей такого почуття, що він ніби обікрав нас, і тому справедливо забрати в нього його власність і віддати назад державі. Одже я не бачу потенціал у справи Колесникова отримати такого ж значення, як і справа Ходорковського.”
Водночас, німецька дослідниця вважає, що арешт Колесникова тепер ускладнить підготовку донецького клану до наступних парламентських виборів. Адже, хоча його представники розглядають вибори 2006 року, як шанс повернути втрачений вплив, вони, за словами Ціммер, також занепокоєні можливістю втратити свою власність. І тому публічно змушені дотримуватися компромісних відносин із новою владою. Як зауважує німецький політолог, українське керівництво продовжує користуватися законом задля здійснення тиску на певні групи. А з усіх українських олігархів, Ринат Ахметов – найбільш уразливий для такого тиску. Продовжує Керстін Ціммер:
“Порівнюючи його з іншими олігархами, Ахметов, безперечно, виняток. Він наймолодший. І його кримінальне минуле найбільш очевидне. Інші в середині 90-х років легалізували свою власність”.
На думку німецької дослідниці, справа Колесникова ставить під сумнів однакове застосування законів до усіх українських громадян. А на зауваження одного з присутніх на її виступі в Інституті Кеннана, що, мовляв, Віктор Ющенко обіцяв виборцям забезпечити верховенство права, Керстін Ціммер лише посміхнулася.
