Нова українська влада президента Віктора Ющенка викликає великі очікування за кордоном. Але для того, щоби привабити інвестиції, ця влада мала б здійснити широкосяжні реформи. Так уважають учасники нещодавньої всесвітньої конференції інвесторів, що відбулася в Нью-Йорку. Серед необхідних реформ – загнуздати реґіональні ділові угруповання, вкоротити урядове втручання й поборювати корупцію. З подробицями Сергій Драчук.
Україна має зменшити реґулювання ринку, поліпшити податкове законодавство й переслідувати політичні та економічні злочини, кажуть інвестори, які оцінюють ділові перспективи України. На конференції в Нью-Йорку їх зібралося кількасот. Посеред обережного оптимізму через останні зміни в Україні вони згадували й про перешкоди, які постають в Україні перед іноземними інвесторами. Найбільша з них – тісне переплітання політичних та економічних інтересів і серйозна влада в руках реґіональних ділових угруповань.
Одна з учасниць конференції, Наталя Яресько, очолює Фонд підприємництва в західних нових незалежних державах. Цим словосполученням називали Білорусь, Україну й Молдову. Про першу з трьох із огляду підприємництва вже й не згадують. А от в Україні й Молдові цей приватний Фонд уже інвестував понад 150 мільйонів доларів. Наталя Яресько вважає, що обставини в Україні нарешті справді змінюються:
“Довгий час багато з нас дивилися на Україну й на дослідження “Дойче Банку” та інших, які розмірковували, чи є Україна країною великих можливостей, чи можна там заробити гроші. І щоразу келих був наполовину повний – або ж наполовину порожній, залежно від кута зору. Сьогодні можу впевнено сказати: цей келих починає наповнюватися”.
Українські споживачі нарощують свою купівельну спроможність і стають дедалі вибагливіші в своєму виборі, додає президент Американської торгівельної палати в Києві Хорхе Зукоскі. На його думку, серед найпривабливіших для інвестування секторів української економіки – сільське господарство:
“Це той сектор економіки, в якому Україна має значні переваги. Члени нашої Палати й нові інвестори залучаються до всього – від насіння й хімікатів до обладнання, керування господарствами, торгівлі продуктами, елеваторів, транспортної інфраструктури чи харчової промисловості”.
Хорхе Зукоскі також звертає увагу на можливості в легкій промисловості, виробництві товарів народного споживання чи будівництві.
Українська економіка зростає протягом останніх п’яти років. Минулого року це зростання сягнуло 12 відсотків, що виглядає краще, ніж на інших новопосталих ринках. Наталя Яресько так бачить ті зміни, що відбуваються:
“Що зробив час по революції – він показав нам не лише ділових менеджерів із цілком іншим мисленням, із якими можна мати справу, а й цілком інше становище з ліквідністю в разі виходу з ринку. Коли до України протягом наступного року, півтора, двох прийдуть нові стратегічні інвестори, все це створить можливості для появи акцій нових компаній на фондовому ринку з дуже високими запитами, якого не існувало п’ять чи десять років тому”.
Але інші експерти й попри такий оптимізм попереджають, що серйозним завданням для нової влади в Україні буде подолати старе мислення.
Україна має зменшити реґулювання ринку, поліпшити податкове законодавство й переслідувати політичні та економічні злочини, кажуть інвестори, які оцінюють ділові перспективи України. На конференції в Нью-Йорку їх зібралося кількасот. Посеред обережного оптимізму через останні зміни в Україні вони згадували й про перешкоди, які постають в Україні перед іноземними інвесторами. Найбільша з них – тісне переплітання політичних та економічних інтересів і серйозна влада в руках реґіональних ділових угруповань.
Одна з учасниць конференції, Наталя Яресько, очолює Фонд підприємництва в західних нових незалежних державах. Цим словосполученням називали Білорусь, Україну й Молдову. Про першу з трьох із огляду підприємництва вже й не згадують. А от в Україні й Молдові цей приватний Фонд уже інвестував понад 150 мільйонів доларів. Наталя Яресько вважає, що обставини в Україні нарешті справді змінюються:
“Довгий час багато з нас дивилися на Україну й на дослідження “Дойче Банку” та інших, які розмірковували, чи є Україна країною великих можливостей, чи можна там заробити гроші. І щоразу келих був наполовину повний – або ж наполовину порожній, залежно від кута зору. Сьогодні можу впевнено сказати: цей келих починає наповнюватися”.
Українські споживачі нарощують свою купівельну спроможність і стають дедалі вибагливіші в своєму виборі, додає президент Американської торгівельної палати в Києві Хорхе Зукоскі. На його думку, серед найпривабливіших для інвестування секторів української економіки – сільське господарство:
“Це той сектор економіки, в якому Україна має значні переваги. Члени нашої Палати й нові інвестори залучаються до всього – від насіння й хімікатів до обладнання, керування господарствами, торгівлі продуктами, елеваторів, транспортної інфраструктури чи харчової промисловості”.
Хорхе Зукоскі також звертає увагу на можливості в легкій промисловості, виробництві товарів народного споживання чи будівництві.
Українська економіка зростає протягом останніх п’яти років. Минулого року це зростання сягнуло 12 відсотків, що виглядає краще, ніж на інших новопосталих ринках. Наталя Яресько так бачить ті зміни, що відбуваються:
“Що зробив час по революції – він показав нам не лише ділових менеджерів із цілком іншим мисленням, із якими можна мати справу, а й цілком інше становище з ліквідністю в разі виходу з ринку. Коли до України протягом наступного року, півтора, двох прийдуть нові стратегічні інвестори, все це створить можливості для появи акцій нових компаній на фондовому ринку з дуже високими запитами, якого не існувало п’ять чи десять років тому”.
Але інші експерти й попри такий оптимізм попереджають, що серйозним завданням для нової влади в Україні буде подолати старе мислення.
