Аудіозапис програми. Перша частина: Аудіозапис програми. Друга частина:
Київ-Прага, 31 березня 2005 року.
Зиновій Фрис
"Вечірня Свобода" в прямому ефірі" у четвер, 31 березня. Перед мікрофоном Зиновій Фрис. Мені допомагають Ангеліна Шкуренко і Михайло Петренко. Усім нашим слухачам - добрий вечір!
В Україні набуває розголосу конфлікт навколо молодіжного інформаційного телеканалу НТН. Після помаранчевих подій це перший серйозний випадок, про який так багато говорять, і не лише в мас-медійному середовищі України.
Ми подивимося на цей конфлікт, а заодно спробуємо проаналізувати ситуацію в українських ЗМІ, включно з регіональними, що там відбувається, чому, наскільки мас-медіа повноцінно, об’єктивно висвітлюють українські реалії нової України.
Ми часто говоримо про нову Україну – чи стали новими мас-медіа? Чи змінилися журналісти? Чи відчувають вони себе справді незалежними, а чи доводиться прилаштовуватися під нову владу? Про все це ми дискутуватимемо з нашими гостями.
А гості у нас сьогодні: Наталя Катеринчук, головний редактор телекомпанії НТН; Сергій Таран, директор Інституту масової інформації. Дякую учасникам передачі.
Пані Катеринчук ще немає з нами на зв’язку, тоді до Вас, пане Таран. Оскільки ми починаємо, власне, з конфлікту навколо телеканалу НТН, як Вам як директору Інституту масової інформації бачиться цей конфлікт, як Ви його розцінюєте? Наскільки серйозний цей конфлікт, і чи можна цього якось погасити вже зараз, не чекаючи чогось незвичайного, будь ласка.
Сергій Таран
Цей конфлікт є наслідком системи, яка в Україні складалася довгі роки за часів Кучми. Тоді будь-які державні рішенні, чи то про надання ліцензій ЗМІ, чи про приватизацію, чи про призначення людей на важливі публічні посади, всі ці процеси були дуже непрозорими, вони, фактично, робилися вольовим зусиллям без консультацій з громадськістю.
Через те, що вони були непрозорими, влада вирішувала для себе два завдання. Насамперед, вона для себе спрощувала систему подання ліцензії в ЗМІ, даючи лише лояльним ЗМІ до себе, а по-друге, вона ставила ці ЗМІ у пряму залежність від себе.
Тобто у випадку, якби цей ЗМІ раптом проявив вільнодумство, влада завжди могла через силові структури нагадати тому ЗМІ, яким чином вони отримували ліцензію. Найкраще цю систему описували Франко та Муссоліні, які казали, що у моїй країні можна все, а для друзів є закон.
Так от тоді така система була, і канал НТН так само отримував ліцензію ще за тих старих умов. Процес отримування ліцензії НТН був дуже непрозорий, було дуже важко визначити, які інші ЗМІ брали участь у цьому конкурсі.
Мені дуже важко, наприклад, коментувати, чи була надана ліцензія НТН правильно, чи не правильно, бо я не знаю ні конкурентів, ні умов конкурсу, на яких вони отримують додаткові частоти, про які зараз говориться. Єдине, що мені зараз шкода, що наслідком цієї системи, яка була тоді, є те, що зараз дуже чимало професійних журналістів, які працюють на НТН, опинилися, власне, заручниками цієї системи.
Зиновій Фрис
Але, пане Таран, на “5 каналі”, виступаючи, пані Катеринчук заявила, що не лише вони одні були такими, кому все-таки видали ліцензію, але чомусь сьогодні переслідують лише НТН. І ще вона сказала, що в них була ліцензія, видала ліцензію Національна рада, і 5 років діяли вони, а лише зараз...
У нас вже є на зв’язку пані Катеринчук. Ми якраз обговорюємо випадок навколо Вашого телеканалу. Отже, на “5 каналі” Ви щойно заявили, що те, що відбувається з Вашим каналом, це зачистка інформаційного простору перед парламентськими виборами. На чому ґрунтується Ваше твердження?
Наталія Катеринчук
Наше твердження ґрунтується на тому, що влада намагається зберегти канали, котрі підтримували її і підтримують відкрито. Ми не працювали ні з владою, ні з опозицією, а такі канали, котрі працюють максимально об’єктивно та незалежно, вони не вигідні нікому: ні владі, ні опозиції.
Зиновій Фрис
На “5 каналі” Ви заявили, що не лише Ви були в списку тих, кому за аналогічними правилами чи не правилами, тут важко зараз розібратися, видавали ліцензію. Скажіть будь ласка, кого Ви ще маєте на увазі, хто дістав ліцензію, але сьогодні їх не переслідують, не пробують забрати в них ліцензію?
Наталія Катеринчук
У 2001 році через суд отримав ліцензію “5 канал”. Також через суд отримав ліцензію телеканал ТЕТ, але, слава Богу, ці канали не переслідують, принаймні, тільки що...
Зиновій Фрис
І все ж таки, Ви вважаєте, що Ви дієте законно, що ліцензія видана законно. Припустимо, що цю ліцензію у вас заберуть, що від цього буде мати, на Вашу думку, які дивіденди від цього матиме влада, чи хто за цим всім стоїть?..
Наталія Катеринчук
Ми на 100 відсотків впевнені, що закон ми не порушили, ми абсолютно спокійно стежили за тим, як відбуваються судові дії. Але коли вже з Вищого господарського суду нам стали повідомляти, що на них чиниться жорсткий тиск, то ми змушені були вийти та звернутися до влади з тим, що ми боролися за демократію, а не за повернення старого режиму, де можна телефонним дзвінком вирішувати всі проблеми.
А стосовно того, хто виграє. Виграє той, кому сьогодні потрібні частоти, хто не хоче займатися їх прорахунком. Тому що якщо частоти прораховані і куплені на них передавачі, то треба тільки будь-кому це дати, він включить і буде мовити, от і все.
Зиновій Фрис
Скажіть будь ласка, чи правда, що в період передвиборчої кампанії, на жаль, я не мав можливості дивитися Ваш телеканал, що, мовляв, Ви підтримували не того кандидата, і зараз Вам за це мстять. Чи справді Ви підтримували Януковича, а чи це тільки розмови?
Наталія Катеринчук
Це тільки розмови, ми не підтримували жодного кандидата, у нас репортерський стиль роботи, ми показуємо все, що відбувається, ми показували все, що відбувається. І на одних майданах, і в Януковича, і в інших кандидатів, тобто ми абсолютно не робили ніяких пріоритетів, Януковича ми не підтримували.
Це суперечить взагалі якість інформаційній політиці, як можна підтримувати якогось кандидата?
Зиновій Фрис
Скажіть будь ласка, сьогодні вранці під час мітингу, що відбувся біля Секретаріату Президента України, Ви передали відкритого листа (чи петицію, не знаю, як це назвати) керівникам держави.
Ви сподіваєтеся на те, що Президент відгукнеться і втрутиться в цю справу? І прийме, як сьогодні заявив один представник, все-таки прийме якесь політичне рішення, аби не загострювати ситуацію. Чи Ви в це не вірите?
Наталія Катеринчук
Ми віримо в те, що Віктор Андрійович буде мати бажання розібратися з ситуацією, ми дуже хочемо мати зустріч з ним, ми дуже хочемо, щоб в цій державі надалі Генпрокуратура не розбиралася з тим, на кого вона отримує замовлення. Ми хочемо, щоб Президент як гарант Конституції не допускав цього.
Зиновій Фрис
Дякую, пані Катеринчук. Пане Таран, як можна вирішити цю ситуацію? Ви заявили на початку, що НТН став жертвою кучмівського режиму, як зробити, аби НТН не став жертвою ющенківського режиму?
Сергій Таран
Так, справді я говорив, що те, що відбувається з телеканалом – це є наслідок цієї непрозорої системи отримання ліцензії, яка була зроблена ще за часів Кучми. І зараз влада можливо намагається зробити те, щоб отримання ліцензії направилося в правові норми.
Вирішити цю витушці можна. Я, наприклад, дивлюся часто НТН, мені здається, що це дуже професійний канал. Мені здається, якби вони взяли участь у відкритому конкурсі по тих частотах, які були рішенням суду включені пізніше у видану вже ліцензію, якби він взяв участь у конкурсі на ті телечастоти, то я, наприклад, не сумніваюсь, що вони мали всі шанси виграти їх.
Зиновій Фрис
Ось так оптимістично Ви дивитеся. Власне, давайте продовжимо цю тему. Пані Катеринчук, я думаю, що Ви стежите за роботою Ваших колег на інших каналах, може і в регіонах. На Вашу думку, що сьогодні представляє собою український інформаційний телепростір? Який він після відомих помаранчевих подій? Як Ви його розцінюєте?
Наталія Катеринчук
Думаю, що ми почали працювати 1 листопада, нас не втягували і не змогли втягнути в жодну політичну боротьбу. Канали, котрі вийшли з цієї боротьби, вони розрізнені, вони налаштовані один проти одного, і це не зовсім добра ситуація, бо коли одні звинувачують інших в тому, хто більший патріот... Знаєте, патріотизм міряється в душі людини, а не в тому, хто більший шалик почепив на шию, хто скільки кричав чи не кричав.
Я думаю, що інформаційний простір треба будувати в такий спосіб, щоб люди мали можливість вибирати те, що вони хочуть дивитися, щоб люди голосували кнопкою телевізора, вони ж виберуть те, що є найдостовірніше, найоперативніше та найоб’єктивніше, і те вони будуть дивитися, і туди піде реклама, це звичайний природній, а не штучний, спосіб.
Зиновій Фрис
Ви не хотіли б назвати канали, які на Вашу думку, відповідають основним критеріям сучасної журналістики, журналістики демократичної держави? Чи Ви не хочете цього робити?
Наталія Катеринчук
Це “Скайньюз”, CNN... Нам треба тільки прагнути до цього, у нас дуже молода демократія. Ми хочемо такими стати, нам не дають.
Зиновій Фрис
Пане Таран, люди, з якими мені доводилося розмовляти останніми днями в регіонах, стурбовані тією ситуацією у мас-медіа. Вони кажуть, що доводиться підлаштовуватися під нову владу, що спрацьовує отой внутрішній цензор, що працювати не легше, ніж було раніше.
Ви відстежуєте ситуацію в регіонах. Чи відповідає правді те, що доводиться чути, пане Таран?
Сергій Таран
Журналісти, які працюють і в регіональних, і центральних ЗМІ, зазначають, що працювати стало краще у тому сенсі, що, наприклад, тележурналісти всі зазначають, що у нас зник такий механізм управління ЗМІ, як темники, у нас значно більше з’явилося плюралізму у суспільстві.
Я згоден з тим, що зараз складається враження, що канали сперечаються одне з одним. Я вважаю, що це позитивне явище, тому що якщо ти включаєш один канал і бачиш один спосіб подачі інформації, включаєш інший – бачиш інший, бачиш протилежні коментарі – це дуже добре, це значить, що ми маємо певний плюралізм у суспільстві.
Чого ще не вистачає і на центральних телеканалах, і на регіональних? У нас ще дуже мало плюралізму в середині редакцій. Тобто, якщо якийсь один канал підтримує одну політичну позицію, то ще недостатньо толерантності той чи інший ЗМІ виявляє до протилежної позиції.
Що ж до регіональних ЗМІ, то можу зазначити, що конфліктів між ЗМІ та представниками влади стало менше, але, звичайно, ми ще не можемо говорити про те, що всі регіональні ЗМІ відчувають повну свободу слова. Насамперед це викликано тим, що ці позитивні зміни, які відбуваються на центральному рівні, ще дуже повільно проходять у регіони. Ми дуже це відчуваємо, бо там дуже багато проявляється конфліктів.
У чому стало краще вирішувати ці конфлікти? Навіть на регіональному рівні влада дуже боїться оголошення про ці конфлікти.
Якщо раніше, наприклад, ми організовували виїзні місії по регіонах, якщо там був конфлікт, то ці місії хоч і давали ефект, але давали дуже малий, оскільки регіональні керівники дуже мало зважали на думку громадськості. Зараз на це вони намагаються реагувати краще.
Наприклад, у нас нещодавно була така проблема у Львові. Там журналістка “Поступу” була звільнена після публікації про збереження пам’яток культури у місті Львові. Її нібито звільнили.
Після її звернення до нас, ми туди організували виїзну місію (це майже детективна історія), і наказ про її звільнення чомусь зник, і журналістка надалі працює на цій роботі.
І на центральному, і на регіональному рівні чого не вистачає ще? Це того, що влада стала дуже сильно покращувати свій імідж, але ще недостатню давати конкретну інформацію журналістам. Тобто, журналісти отримують інформацію від влади, але дуже часто це стає більше піаром, а не більше інформацією.
Я думаю, що над цим українській владі треба ще попрацювати як на регіональному, так і на центральному рівні.
Зиновій Фрис
Я думаю, що і нашим гостям, і нашим слухачам буде цікаво послухати точку зору телеглядачки і нашої слухачки з Івано-Франківщини.
Ось як вона розцінює українські телеканали. А вона дивиться “Інтерн”, “1 плюс 1” і ще якийсь... Почуємо з її виступу.
Слухачка
Все вернулося у старе русло. І життя знову потекло в стояче болото. Одним словом - “повний абзац” (по молодіжному сленгу).
На каналі “Інтер” вже почали святкувати 60-річчя Перемоги радянського люду, забуваючи, що незалежну Україну виборювали і національно свідомі українці, яких вбивали, яких мордували, які і зараз у багатьох випадках залишаються невідомі.
А ще там безкінечно можна бачити Максима Галкіна, який голосом Бориса Єльцина звертається до нас постійно: “Дарагіє расіянє!”
І “Інтер” дає шанс кожному і співати, і показати фігуру. Всім-всім, на кого впаду око продюсера, крім держави Україна, на теренах якої вони працюють.
Ой! Я ще забула “1 плюс 1”... Вийшов з небуття пан Піховшек, у якого кирзак на писку. Даруйте, але так гуцули кажуть про тих людей, які живуть без честі, яким би вже і не показуватися на людях, але з-за підтримки, заламуючої руки, Олі Герасим’юк можна ще щось заробити на кавальчик хліба і навіть з маслом.
Або “Ключовий момент” “Інтера”... Боженьки, коли ж настане той ключовий момент для моєї України, коли у неї попросять вибачення за всі заподіяні образи, наклепи, шкоди? Коли прибереться ота стіна непорозуміння між однією мовою, яка заполонила всю Україну, і моєю рідною мовою, яка знаходиться у вигнанні, і яку пані Сумська так, мабуть, і ніколи не викличе для того, щоб у неї попросили прощення, притому стоячи на колінах?
Ось такий короткий огляд каналів телебачення простої гуцулки з Карпат.
Чому немає українського на українському телебаченні?
Слава Богу, прийшла весна, роботи в городі досить, тому телевізор може трошки відпочити. Але це у мене. А у інших?
Ось таке риторичне запитання простої гуцулки з Карпат, пані Антоніни Спільної.
Зиновій Фрис
Пані Катеринчук, справді мало українського на українських телеканалах, як про це говорить наша слухачка?
Наталія Катеринчук
Я сама родом з Івано-Франківщини, і все, що говорить ця жінка, мені дуже близьке і теж болить мене, тому що дійсно до цього часу вояки ОУН-УПА не визнані воюючою стороною, тому що дійсно сьогодні в Україні дуже мало знімається українського кіна, тому що у нас мало можливостей для того, щоб показувати українських зірок і виховувати їх.
Ой! У нас з цього приводу дуже багато планів. У мене є мрія зняти серіал український про гуцулів і ще багато чого. Так що, якщо будемо працювати, то будемо потроху заповнювати цей вакуум.
Зиновій Фрис
Пане Таран, все-таки, що заважає стати українським мас-медіа новими? Здавалося б, ніяких перешкод немає. В Україні супер - демократична влада, в Україні ніби створено все для того, аби були різкі зміни, у тому числі, в мас-медіа.
Чому зміни відбуваються, судячи з того, про що Ви говорили, що говорить пані Катеринчук, не так швидко? У чому справа?
Сергій Таран
За часів ще недавнього режиму більшість національних телеканалів перебували у фактичній власності двох людей. Ми всі знаємо їхні прізвища, але дуже важко довести, що саме ці люди володіли цими каналами, зважаючи на те, що у нас цей процес знову ж таки непрозорий.
Проблема у тому, що ці дві люди і політично, і економічно залежали завжди від Росії. Вони, залежачи від Росії, відповідно нав’язували певний стиль і українським телеканалам, і всьому суспільству. Фактично вони і досі утримують монополію на провідні телеканали.
Тут маємо таку проблему, яка, до речі, дуже резонансна до тієї, яку має “НТН”. Ситуація, коли фактично дві людини тримають монополію на ЗМІ, ненормальна, вона не може існувати у жодній цивілізованій країні світу.
Зиновій Фрис
Назвіть тих, хто тримає цю монополію.
Сергій Таран
Я скажу так, що бізнесові структури людей, наближених до Кучми, а саме, бізнесові структури Пінчука і структури, які наближені до колишнього голови Адміністрації Президента Медведчука, вони досить близько співпрацюють з багатьма телеканалами і досі продовжують співробітничати.
Ці дві людини були дуже близькими до Кучми, і їхні: і Пінчука, і Медведчука політичні і економічні інтереси дуже-дуже близько оберталися навколо політичних інтересів Москви. Відповідно стиль і культура цих каналів була відповідна. Вона фактично дуже мало змінилася з тих часів.
Тут ми маємо проблему, що дві людини не можуть утримувати монополію над усіма ЗМІ, особливо над провідними телеканалами.
Але щоб змінити це, треба знову робити якісь непопулярні кроки, які, можливо, трохи будуть нагадувати те, що відбувається навколо каналу “НТН”. Це є велика проблема для української журналістики.
Я вважаю, що цю проблему можна вирішити двома способами. Насамперед, треба дуже чітко запровадити в українській журналістиці ті стандарти подачі інформації, які вже давно існують у західній журналістиці, а саме: обов’язково дві точки зору в одному репортажі, обов’язково різниця між коментарем і фактами, обов’язково орієнтація на національного виробника.
Я думаю, якщо ці стандарти будуть запроваджені в Україні, то ми дуже багато чого змінимо у національному просторі.
Якщо ж цих стандартів не буде запроваджено, то, можливо, можна буде вести мову про те, щоб ліцензії надавалися саме тим телеканалам, які будуть дотримуватися цих стандартів.
Зиновій Фрис
Про те, чи змінилася інформаційна політика в Україні за нової влади, чи стали українські журналісти медіаторами, посередниками між владою і суспільством, чи порушують вони суспільно значущі проблеми, моя київська колега Марина Пирожук сьогодні говорила з президентом Академії української преси Валерієм Івановим.
Валерій Іванов
Перший місяць після виборів фактично всі канали говорили про нову владу у такому ж форматі, у якому вони говорили і про стару.
Був дуже високий рейтинг уваги до Президента України, до провідних політиків його уряду, його секретаріату. Тепер дещо ситуація змінюється.
Змінюється вона, насамперед, в оціночному полі, тобто відбувся своєрідний реверс, великі канали поступово повертаються до старих стандартів, хвалять вже не нову владу, а нову опозицію, а до влади ставляться більш критично.
З одного боку, це можна вітати, бо мідія і мають ставитися критично до влади, з іншого боку, тут виникають деякі сумніви, справа в тому, що інформація залишається незбалансованою.
Марина Пирожук
Пане Іванов, я хотіла запитати, чи виконують нині журналісти функцію медіаторів посередників між владою і суспільством, чи порушують вони суспільно-значущі проблеми, передовсім ті проблеми, які цікавлять суспільству?
Валерій Іванов
В принципі, проблеми актуальні порушуються, але основа небезпека в тому, що мідія не виконує свою роль в якісної журналістики. Тобто, інформація продовжується незбалансовано, якщо хвалять, то нема критики.
Марина Пирожук
Це на телевізіях чи взагалі в усіх українських ЗМІ?
Валерій Іванов
Це я говорю, перш за все, про провідні канали українського телебачення.
Марина Пирожук
А як загалом мас-медіа?
Валерій Іванов
Значить, якщо говорити про друковані, то це вони, в принципі, центральна друкована мідія, вони в основному повторюють за виключенням, звичайно, того, що було виключенням і раніше більшість інших видань, вони не дають збалансованої інформації. Тобто, вони не представляють різних точок зору в основному іде стандарт все ж таки одної точки зору.
Звичайно, й на телебаченні є виключення, як і було раніше – це той же “5-й канал” там репортери не дають своїх оцінок, на жаль, на більшості каналів цього немає.
Зиновій Фрис
Заявив для нашої передачі, президент Академії української преси Валерій Іванов. Пані Катеринчук і пане Таран, отже, пан Іванов зосередив свою увагу на незбалансованості на тому, що є якась така однобока подача інформації.
Чому би Вам пані Катеринчук, чи Вам пане Таран, Вашому Інститутові не ініціювати ухвалення якогось, я не знаю, Кодексу в якому були би виписані чітко стандарти, яких би мусили дотримуватися журналісти і у випадку, якщо б вони їх не дотримувалися це би мало якийсь наслідок, я не знаю, наслідок чисто моральний чи який. Чи можливо це і чи будете Ви це робити, пані Катеринчук?
Наталія Катеринчук
Звичайно, це можливо і це необхідно робити. У нас є на каналі Кодекс нами затверджений, журналісти йому слідують і ми намагаємося завжди давати дві точки зору або три й більше ще й експертів до будь-якої проблеми.
Ми намагаємося порушувати проблеми глобальні, важливі для суспільства. Судити глядачам, як нам це дається. Якщо це необхідно для суспільства загалом, то так ми готові ініціювати свій досвід поширити і передати іншим.
Зиновій Фрис
Пане Таран, а як Ваш Інститут чи міг би він долучитися якось до вирішення цієї проблеми, аби ті стандарти, журналістські стандарти про які сьогодні так багато ми говоримо, вони стали нормою, законом для кожного українського журналіста?
Сергій Таран
Ви знаєте, ми про це говоримо починаючи з 1996-го року, року з існування Інституту масової інформації. І ми робимо для цього дуже багато практичних речей, наприклад, ми видаємо дуже багато підручників створених на основі західної методології викладання журналістики. І за цими підручниками молоді журналісти навчаються на факультетах принаймні в 6-ти Університетах України.
Ми робимо постійні моніторинг ЗМІ і завжди наголошуємо, наприклад, як зараз про те, що можливо окремі ЗМІ не дотримуються цих стандартів. Я вважаю, що лише зараз можна говорити про те, що ці всі наші багаторічні намагання будуть втілені. Оскільки, з часів до помаранчевої революції стандарти журналістики подачі інформації були невигідні владі, неважливо було журналістам працювати дотримуючись цих стандартів. Це просто каралося дуже сильно.
Зараз для цього відкриваються ці можливості і я просто переконаний, що ми, і загалом вся українська громадськість зробить все можливе, щоби ці стандарти стали нормою. І це треба виховувати починаючи з студентської лави, щоби в нас нарешті зник “еленський” принцип журналістики, де в нас до журналістики ставляться, як до масового пропагандиста, і агітатора.
Зиновій Фрис
І де коментар переважає. Вже залишилося до волі мало часу, я все таки хотів би знову повернутися до того з чого ми розпочинали, я би хотів повернутися до “телеканалу НТН”. Пані Катеринчук, чи Ви відчуваєте якусь солідарність з боку колег журналістів не лише телевізійників, адже ця Ваша справа вже триває не перший день, чи є ця солідарність і чи Ви відчуваєте якусь підтримку?
Наталія Катеринчук
Я, звичайно, хочу подякувати всім колегам, котрі сьогодні прийшли до Секретаріату Президента з нами підтримати наш телеканал і їх було дуже багато. Це єдині журналісти, це ті люди, котрі підписували свого часу документ про неупереджену роботу журналіста під час помаранчевої революції.
А що стосується менеджменту телеканалів, то ні поки що ми не відчуваємо такої їхньої підтримки, але ми розуміємо, що це конкурентне середовище і дочекатися її напевно буде не реально. Але ми можемо запевнити всіх, що не дай Боже в когось проблеми, то ми перші, хто виступить на їх захист.
Зиновій Фрис
А все таки, пані Катеринчук, скажіть, будь ласка, чи все так гладко, як Ви розповідали і на “5-му каналі”, і в нас, що чи все таки є якісь правові проблеми не вирішені або моменти з вини виключно Вашого телеканалу, і не в той кумівський період, а вже зараз, зокрема, той факт, що Вас дивляться в 76-ти здається містах в той час, як Ви нібито маєте дозвіл лише на 16 чи 17 міст? Ось оцей момент могли би Ви якось прояснити?
Наталія Катеринчук
Я думаю, що це була не точність допущена членам нацради, тому що тільки після отримання ліцензії ми почали займатися встановленням передавачів і ми ще не вийшли в цих регіонах. Тому що це не реально зробити за тиждень, за два чи за місяць, тому що замовляються передавачі.
Стосовно, правової позиції, я переконана, що вона на стовідсотково... Інше питання, що якщо сьогодні цей закон членами Національної Ради вважають не досконалим, будь ласка, ініціюйте звернення до депутатів, виносьте зміни, змінюйте закон, тоді ми будемо жити за тим законом, який ви приймете. Але на разі ми змушені діяти в рамках того законодавства, який є подобається вона членам Національної Ради чи не подобається.
Зиновій Фрис
Пане Таран, що може зробити Інститут масової інформації, який Ви представляєте, директором якого Ви є, що він не міг зробити не в сенсі, я не знаю, просто заступитися і сказати: “що ні “НТН” повинен існувати, повинен жити, це несправедливо”? А якими можуть бути Ваші кроки для того, аби цей канал існував, аби не було цієї тіні якоїсь не доброї тіні на нову владу?
Сергій Таран
Наш досвід показує, що ми, тоді могли ефективно допомогти журналістам чи ЗМІ, коли існувала відкритість, повна відкритість в тій чи іншій справі. Ми можемо гарантувати таку відкритість, як для української громадськості так і для міжнародної. Ми можемо, скажімо, про цю проблему спробувати її проаналізувати з нашими міжнародними партнерами до нести цю справу, скажімо так, до РЄ і спробувати розібратися в цій проблемі.
Я би не брав зараз ту чи іншу позицію у цій справі, насамперед, тому що мені особисто самому не дуже відомі багато речей. Наприклад, мені не відомо, хто були конкурентами “каналу НТН” під час отримання ліцензії, хто були ці конкурентами, які претендували на ті частоти, як потім рішенням суду були долучені до ліцензії. Як би я знав, наприклад, які були умови цього конкурсу, хто був серед конкурсантів, які умови запропонував “НТН” і чим вони були кращі за умови, які запропонували інші конкуренти. Мені, тоді було б набагато легше зараз говорити про вирішення цієї проблеми.
Тобто зараз я, насамперед, пропонував би те, що ця справа, вона повинна має бути публічною, ми маємо знати всі її аспекти і тоді в нас можливо буде рішення, яке буде прийнятне, як для журналістів “НТН” так і для українських чиновників.
Зиновій Фрис
Пані Катеринчук, очевидно, це вже останнє до Вас запитання, бо час вже справді збігає. Все таки, що хотіли би Ви побажати, до кого б Ви хотіли звернутися і взагалі у тій справі навколо Вашого телеканалу?
Наталія Катеринчук
Ми б хотіли звернутись до всіх людей, котрі хочуть мати в цій країні демократію з проханням підтримати канал в цій ситуації і хотіли б звернутись до всіх, хто має бажання ознайомити ситуацію детально. Ми готові надати всі документи, рішення всіх судових інстанцій, рішення Національної Ради, буквально все до копійки.
Сьогодні, була прес-конференція в Інтерфаксі, ми надали всі там документи бажаючим і журналістам, і депутатам. Пану Віталію Шевченку, після прямого ефіру теж віддала папку з усіма документами, щоб міг він ознайомитися і надалі більш можливо компетентнішим бути в цій ситуації.
Зиновій Фрис
Я дуже дякую.
Наталія Катеринчук
Я дякую Вам за підтримку і за те, що Ви звернули увагу на нашу проблему.
Зиновій Фрис
Я думаю, що при потребі ми обов’язково повернемося до цієї теми, теми “телеканалу НТН”.
А сьогодні, я дуже вдячний нашим гостям Наталії Катеренчук, головному редактору телекомпанії “НТН” і Сергію Тарану, директору Інституту масової інформації.
Передачу вів Зиновій Фрис.
Мені допомагали Ангеліна Шкуренко і Михайло Петренко.
Я зустрінуся з вами завтра у “Вечірній Свободі” в прямому ефірі.
До зустрічі! Хай вам щастить, хай щастить Україні!
