Аудіозапис програми:
Київ, 24 березня 2005 року
Андрій Охрімович
Шановні слухачі, вітаю вас. В ефірі “Альтернатива”, експеримент в мистецтві, науці, політиці і просто у житті...
“Кожна епоха залишала тут свій особливий знак, відображений в колоритних вуличках, мальовничих скверах, шедеврах архітектури. Одні й досі милують наш погляд. Інші, на жаль, втрачено. Але завдяки підтримці столичної громади впродовж останніх років міській владі вдалося налагодити планомірну роботу з відродження зруйнованих пам’яток та збереження історичного середовища”.
З такими поетичними та хапаючими за душу словами звернувся мер Омельченко до киян у переддень святкування дня Києва у 2003-го році.
Вочевидь, цей милий серцю людей діяч протягом наступних років для любого міста встиг зробити чимало доброго. А скільки ще зробить!
Гість нинішньої “Альтернативи” - старший науковий співробітник Державного музею побуту та архітектури України Олексій Доля вважає, що кращого мера Київ ще довго не буде мати.
Про звук дбає Михайло Петренко. Тексти – Віктор Недоступ. Автор програми Андрій Охрімович.
У чому унікальність музею? Коли він починався? Зусиллями кого він починався?
Олексій Доля
Це є Україна в мініатюрі. Представлені всі регіони України. Від культових будівель: церкви, каплиці... Тут у нас найдавніша церква 1600-го року. Так само у нас біля 300 архітектурних будівель і більше 70 тисяч етнографічних експонатів – це і народна ікона, і народний одяг, і гончарство, і ковальство, тобто все, що є народного, представлено у нашому музеї.
Це робилося руками чи на плечах ентузіастів, які по Карпатах лазили, зносили з гір, тому що доїхати не можна. Все це зібрано у Києві і у прекрасній околиці Києва, там де дійсно священні місця. Це і древні могильники, ще древньоруські монастирі, поруч печери. До речі, на території музею. Це бувші лаврські землі.
Андрій Охрімович
Аналогів по Україні...
Олексій Доля
Ні, немає. Є тільки у Львові музей, але там тільки регіон Західний, є у Переяславі, є на Буковині, але справа у тому, що тут дійсно Україна в мініатюрі. Вся Україна.
Андрій Охрімович
З царини аксіоматичних істин, що такі речі потрібно підтримувати. Тим не менше я знаю, що музей переживає десь сповзання до абсурду.
Олексій Доля
У чому абсурдність ситуації, що при більшовиках цей музей будувався, а при незалежності він руйнується. Навколо такої пам’ятки не має бути промислового будівництва, а у нас навпаки: з одного боку побудували тютюнову фабрику, з іншого – Омельченко вже нібито підписав про будівництво сміттєспалювального заводу.
Буквально тиждень тому до нас прийшли документи, підписані вже міською владою. Міське управління містобудівництва дає згоду на відведення ділянки проектування об’єкту “Спортивно розважального комплексу з готелями, об’єктами торгівлі та кіноспортивним клубом”.
Це про що говорить? Перед самим входом у музей, де поле, стоять вітряки, будуть стояти багатоповерхові готелі, труби по 45 метрів, бо будуть місцеві котельні, і буде розважальний комплекс.
Андрій Охрімович
Інформаційна вістка з не такого вже й далекого минулого, яка ставить питання про суто біологічний контекст Вічного Міста.
“Київський міський голова Олександр Омельченко під час жовтневої сесії Київради запропонував розглянути питання про перенесення авторинку у Чапаєвці на інше місце, оскільки власник ринку не виконав інвестиційних зобов’язань по фінансуванню будівництва газопроводу у Чапаєвці.
Як повідомив “Київ Прес-Інформ” 27.09.2004 із посиланням на заяву мера, територію ринку, яка складає близько 15 гектарів, буде передано селищній громаді Чапаєвки, а власникам ринку, як компенсацію, запропонують нову територію, ймовірно, біля селища Пирогове”.
Олексій Доля
Зараз ще геніальніша ідея прозвучала у пресі, телебаченні від нашого мера, що треба у музеї зробити музей помаранчевої революції. Це, скоріше всього, треба робити в місті, навіть у тій же самій міській раді, там де надавалося приміщення для учасників революції.
У свій час голова товариства охорони пам’яток П.П.Толочко пропонував на все поле, перед музеєм звести всі пам’ятники Леніну з України і поставити, то на сьогодні Олександр Олександрович пропонує зробити цей розважальний комплекс з готелями і закладами торгівлі.
Дивуєшся, коли читаєш, що Управління охорони навколишнього середовища дає дозвіл на вирубку дерев на цій території, на виділення землі, все абсолютно узгоджується, погоджується.
А ще дуже цікавий момент, що наш музей забули включити у бюджет на 2005 року. Ми всі, працівники, з нового року сидимо без зарплати, там не фінансується ні вода, ні електроенергія. Нам обіцяли сьогодні відключити електрику, воду, не знаю, напевне, вже відключили чи ні.
От знову ж таки збереження чи пропаганда народного і національного.
Андрій Охрімович
Але є перспектива добряче розважитися.
Олексій Доля
Звичайно, можна зробити і музей революції, і коні, і аквапарки. Це буде ще один гідропарк з шашликами, з кіньми і з гульками.
Андрій Охрімович
Киян та небайдужих стривожила новина. В озвученні видання “Обком” вона сформульована у запитання: “Навіщо Києву макет духовності за 90 млн. гривень?”
“В Києві почнуть роботи по відновленню історичної пам’ятки – Десятинної церкви. Орієнтовна вартість робіт 90 млн. Про це доповів столичний мер, підкресливши, що будівництво храму – це перше питання, яке президент поставив перед Києвом...
Радість муніципальних чиновників можна зрозуміти. Це й можливість вислужитися перед новою владою, а також чергове ВЕЛИКЕ будівництво з колосальними можливостями для злодійської кишені”.
Ніхто, пише автор статті, не подумав, що, можливо доведеться відповідати не просте питання: “Як ви будете відроджувати у первісному вигляді те, про що ніхто найменшої уяви не має?” Адже від Десятинної лишився тільки фундамент та кілька старовинних малюнків з древніх літописів.
Культуру можна було б розглядати як певного роду екосистему. Екосистемний ланцюг... Якщо зруйнувати одну ланку у цьому ланцюгу, то може вся система впасти. Оскільки мова теж є частиною екосистеми, чи Ви пов’язуєте це з новаціями, які йдуть від Порошенка?
Олексій Доля
Звичайно, це є все система. І мовні питання, що зараз нам пропонується відкривати нові російські школи – це вже новий уряд, нова влада, яка нібито...
От ходили люди і на майдани, і робили помаранчеву революцію абсолютно не для того, щоб повернути те, що було 20 років тому – СРСР.
Нардеп Павло Мовчан вчора на круглому столі, який проходив в НАНУ, присвячений проблемі тієї ж НАНУ, про яку зараз говорить наш уряд, що її треба розформовувати і скорочувати, мовляв, для чого нам такі науки, щось простіше, щоб не треба було б заглиблюватися... Так от, на цьому круглому столі П.Мовчан сказав про те, що є постанова підписана вже нібито президентом про впровадження російської мови у державних установах.
Що цікаво? А цікаво, що це видано не указом, бо указ має публікуватися, а постанова, яка просто розсилається у ці державні установи. От вам один із прикладів.
Воно як указ не вийшло, але як постанова – будь ласка, розіслали, а ви собі орієнтуйтеся.
Щодо національного, то коли один раз в ефірі режисер В.Вовкун заявив про те, що у нас вже не буде віночків і шароварів, бо ми йдемо у Європу, після нього відразу на телебаченні Яневський повторив, що я ненавиджу ці віночки, шаровари...
Розумієте, всього на всього одна фраза, коли звучить один день від одного, другого і від третього на радіо, по телебаченні, від депутатів, від урядовців, то я думаю, що у людей виникає думка: дійсно, може нам від цього всього свого треба відходити, ми ж йдемо у Європу. Всім одягнути фраки, вечірні сукні з декольте і все – ми тоді будемо в Європі.
По-моєму, справа не в тому. Чомусь японці не соромляться свого традиційного ні у побуті, ні у традиціях, вони чомусь навпаки цим гордяться. А у нас чомусь цей комплекс меншовартості і неповноцінності спрацьовує і на рівні уряду, і так далі.
Андрій Охрімович
“Який сенс таких проектів взагалі? – запитує видання “Обком”. – Якщо зведення муляжів Михайлівського та Успенського соборів ще якось можна логічно пояснити, то в чому сенс побудови абсолютно нового храму на місці зруйнованої в глибоку давнину Десятинної церкви? Задля задоволення духовних потреб киян?”
Навряд... Кияни навпаки організували форум порятунку Києва, який Омельченко одразу назвав нелегітимним. Терпець киян, завис на волосині. “Пікетувальники тримають в руках знамена "Так! ЮЩЕНКО!", а також понад 60 плакатів, на яких зазначено адреси, за якими учасники акції вимагають відмінити рішення Київради про виділення земель”.
Депутат Деснянської райради Києва Віталій Черняхівський вважає, що Київрада, яка продукує незаконні рішення, далі працювати не має морального права.
Ми вимагаємо відміни попередніх рішень Київради стосовно землевідведення та введення подальшого мораторію на розподіл київських земель, а також зупинити будівництва, які розпочато в столиці без погодження з мешканцями Києва".
Олексій Доля
Що дивно? Що це продовжується саме зараз. Є речі вічні, а є речі тимчасові. Прекрасно, що був фольклор на Майдані, люди складали пісні, вірші, але їх через 100 років не буде, не співатимуть, як співають колядки, щедрівки.
Та дохристиянська символіка, трипільська символіка, яка збереглася у нас у народному мистецтві, воно не збережеться, воно тимчасове.
Пройде п’ять років, прийде новий президент, і забудуть про це, а про ті речі будуть пам’ятати. Чому так робиться? Я не можу зрозуміти.
Чому треба одне заперечувати, знищувати, а друге нав’язувати? Може, це по принципу: бий своїх, щоб чужі боялися? Так що краще далі будемо своє товкти, а інше піднімати, щоб нам не сказали, що ми якісь там погані.
Андрій Охрімович
А стосовно тих ініціатив Порошенка?
Олексій Доля
А що тут можна сказати, коли дійсно голова РНБО проголошує такі речі, що у нас не будуть закриватися, у нас будуть відкриватися російські школи. Скільки років про це йшлося? Тією владою нав’язувалося і йде. Зрозуміло, звідки воно йде, з Москви.
Люди цього не можуть зрозуміти. Знаєте, пройде ще деякий час після помаранчевої революції...
Я зараз чую дуже часто таку фразу: “А для чого ми це робили? Для чого мерзли? Знову ж таки, щоб було в Україні ще гірше українському і українцям, ніж було до того?”
Андрій Охрімович
“Червоний корпус повстав”. Під цим заголовком “Газета по-київському” подала матеріал Ірини Касьянової про ще одну ініціативу міської влади, яка між червоним корпусом Національного університету та парком Шевченка надумала збудувати торгівельно-розважальний комплекс.
“Мер якось призабув, а може й ніколи не знав, що територія на якій перебуває університет, заповідна. Окрім стін, за якими вчилися, працювали, викладали Тарас Шевченко, Микола Лисенко, Михайло Булгаков, Костянтин Паустовський... тут є особливий, ще не знищений дух міста. А парк Шевченка – пам’ятник ландшафтної архітектури. Чи може найшикарніше підземелля, являти для Києва більшу цінність?” - запитує кореспондент “Газети по-київськи!”
Олексій Доля
Має бути бізнес, має бути промисловість, але все ж таки мала би бути національна ідея в урядовців тим більше і у влади, а якщо там немає її, то про що ми говоримо, що будується? Може бути прекрасна економіка, може бути прекрасне ще щось, але держави не буде національної. Яка буде держава?
Андрій Охрімович
Треба сприйняти за аксіому вже стародавній вислів Л.Кучми про те, що національна ідея в Україні не спрацювала. Вочевидь він був правий.
Олексій Доля
Зараз вона продовжує не спрацьовувати.
Андрій Охрімович
В Україні завжди була найбільша проблема – це Україна. Завжди ті, хто цікавився Україною, шукали, як той Архімед, для того, щоб посунути Україну і українське з України.
Олексій Доля
Я думаю, що просто людям треба стояти міцно, як ота гора, щоб її не зсунули, триматися свого і не відступати, незважаючи на якісь і песимістичні настрої.
Все одно, мені здається, що за нами правда, а правда завжди перемагає, щоб добро завжди перемагало зло. Хоча у мене це вже ідеалізм пішов якийсь, але воно дійсно так. Як би хто там не боровся, все одно воно буде, воно освячено на цій землі нашими предками.
Андрій Охрімович
Шевченко колись казав: “А на Січі мудрий німець картопельку садить”. Сьогодні на Січі теж розважальні комплекси і аляповаті проекти існують, і мости туди, тобто затоптуються сакральні точки України, і фактом, на жаль, лишається те, що Україна на 80% є російськомовною. Ніхто не кричить: “На алярм!”
Олексій Доля
Я думаю, що все ж таки за якийсь короткий час воно все заспокоїться, і люди задумаються, що вони роблять, і для чого вони роблять, і що це дасть для України.
Андрій Охрімович
Час програми вичерпано, але замість висновку пригадується ще одна сумна дата.
Рік тому з подачі Кабміну України, який очолював “проффесор” Віктор Янукович було розгромлено музей історії Києва.
Для високопосадових обстойників культурної популярності України наведемо цифру: за двадцять п’ять років музей відвідало 10 млн. людей. Цифра рекордна навіть за європейськими мірками.
9-го березня 2004-го року старовинну будівлю Кловського палацу було передано Верховному Суду України. Всупереч законам про культурну спадщину та законам про власність.
Нині за оренду приміщення, де весь реквізит музею зберігається запакованим у ящики, музей історії Києва платить Українському дому, у якому на першому поверсі торгують лубочними картинками та влаштовують виставку-продаж білизни.
Над цим випуском “Альтернативи” працювали: старший науковий співробітник Державного музею побуту та архітектури України Олексій Доля та журналіст Віктор Недоступ. Про звук подбав Михайло Петренко. Автор програми Андрій Охрімович.
Всього вам доброго. Зустрінемось через тиждень.
Говорить радіо “Свобода”.
Київ, 24 березня 2005 року
Андрій Охрімович
Шановні слухачі, вітаю вас. В ефірі “Альтернатива”, експеримент в мистецтві, науці, політиці і просто у житті...
“Кожна епоха залишала тут свій особливий знак, відображений в колоритних вуличках, мальовничих скверах, шедеврах архітектури. Одні й досі милують наш погляд. Інші, на жаль, втрачено. Але завдяки підтримці столичної громади впродовж останніх років міській владі вдалося налагодити планомірну роботу з відродження зруйнованих пам’яток та збереження історичного середовища”.
З такими поетичними та хапаючими за душу словами звернувся мер Омельченко до киян у переддень святкування дня Києва у 2003-го році.
Вочевидь, цей милий серцю людей діяч протягом наступних років для любого міста встиг зробити чимало доброго. А скільки ще зробить!
Гість нинішньої “Альтернативи” - старший науковий співробітник Державного музею побуту та архітектури України Олексій Доля вважає, що кращого мера Київ ще довго не буде мати.
Про звук дбає Михайло Петренко. Тексти – Віктор Недоступ. Автор програми Андрій Охрімович.
У чому унікальність музею? Коли він починався? Зусиллями кого він починався?
Олексій Доля
Це є Україна в мініатюрі. Представлені всі регіони України. Від культових будівель: церкви, каплиці... Тут у нас найдавніша церква 1600-го року. Так само у нас біля 300 архітектурних будівель і більше 70 тисяч етнографічних експонатів – це і народна ікона, і народний одяг, і гончарство, і ковальство, тобто все, що є народного, представлено у нашому музеї.
Це робилося руками чи на плечах ентузіастів, які по Карпатах лазили, зносили з гір, тому що доїхати не можна. Все це зібрано у Києві і у прекрасній околиці Києва, там де дійсно священні місця. Це і древні могильники, ще древньоруські монастирі, поруч печери. До речі, на території музею. Це бувші лаврські землі.
Андрій Охрімович
Аналогів по Україні...
Олексій Доля
Ні, немає. Є тільки у Львові музей, але там тільки регіон Західний, є у Переяславі, є на Буковині, але справа у тому, що тут дійсно Україна в мініатюрі. Вся Україна.
Андрій Охрімович
З царини аксіоматичних істин, що такі речі потрібно підтримувати. Тим не менше я знаю, що музей переживає десь сповзання до абсурду.
Олексій Доля
У чому абсурдність ситуації, що при більшовиках цей музей будувався, а при незалежності він руйнується. Навколо такої пам’ятки не має бути промислового будівництва, а у нас навпаки: з одного боку побудували тютюнову фабрику, з іншого – Омельченко вже нібито підписав про будівництво сміттєспалювального заводу.
Буквально тиждень тому до нас прийшли документи, підписані вже міською владою. Міське управління містобудівництва дає згоду на відведення ділянки проектування об’єкту “Спортивно розважального комплексу з готелями, об’єктами торгівлі та кіноспортивним клубом”.
Це про що говорить? Перед самим входом у музей, де поле, стоять вітряки, будуть стояти багатоповерхові готелі, труби по 45 метрів, бо будуть місцеві котельні, і буде розважальний комплекс.
Андрій Охрімович
Інформаційна вістка з не такого вже й далекого минулого, яка ставить питання про суто біологічний контекст Вічного Міста.
“Київський міський голова Олександр Омельченко під час жовтневої сесії Київради запропонував розглянути питання про перенесення авторинку у Чапаєвці на інше місце, оскільки власник ринку не виконав інвестиційних зобов’язань по фінансуванню будівництва газопроводу у Чапаєвці.
Як повідомив “Київ Прес-Інформ” 27.09.2004 із посиланням на заяву мера, територію ринку, яка складає близько 15 гектарів, буде передано селищній громаді Чапаєвки, а власникам ринку, як компенсацію, запропонують нову територію, ймовірно, біля селища Пирогове”.
Олексій Доля
Зараз ще геніальніша ідея прозвучала у пресі, телебаченні від нашого мера, що треба у музеї зробити музей помаранчевої революції. Це, скоріше всього, треба робити в місті, навіть у тій же самій міській раді, там де надавалося приміщення для учасників революції.
У свій час голова товариства охорони пам’яток П.П.Толочко пропонував на все поле, перед музеєм звести всі пам’ятники Леніну з України і поставити, то на сьогодні Олександр Олександрович пропонує зробити цей розважальний комплекс з готелями і закладами торгівлі.
Дивуєшся, коли читаєш, що Управління охорони навколишнього середовища дає дозвіл на вирубку дерев на цій території, на виділення землі, все абсолютно узгоджується, погоджується.
А ще дуже цікавий момент, що наш музей забули включити у бюджет на 2005 року. Ми всі, працівники, з нового року сидимо без зарплати, там не фінансується ні вода, ні електроенергія. Нам обіцяли сьогодні відключити електрику, воду, не знаю, напевне, вже відключили чи ні.
От знову ж таки збереження чи пропаганда народного і національного.
Андрій Охрімович
Але є перспектива добряче розважитися.
Олексій Доля
Звичайно, можна зробити і музей революції, і коні, і аквапарки. Це буде ще один гідропарк з шашликами, з кіньми і з гульками.
Андрій Охрімович
Киян та небайдужих стривожила новина. В озвученні видання “Обком” вона сформульована у запитання: “Навіщо Києву макет духовності за 90 млн. гривень?”
“В Києві почнуть роботи по відновленню історичної пам’ятки – Десятинної церкви. Орієнтовна вартість робіт 90 млн. Про це доповів столичний мер, підкресливши, що будівництво храму – це перше питання, яке президент поставив перед Києвом...
Радість муніципальних чиновників можна зрозуміти. Це й можливість вислужитися перед новою владою, а також чергове ВЕЛИКЕ будівництво з колосальними можливостями для злодійської кишені”.
Ніхто, пише автор статті, не подумав, що, можливо доведеться відповідати не просте питання: “Як ви будете відроджувати у первісному вигляді те, про що ніхто найменшої уяви не має?” Адже від Десятинної лишився тільки фундамент та кілька старовинних малюнків з древніх літописів.
Культуру можна було б розглядати як певного роду екосистему. Екосистемний ланцюг... Якщо зруйнувати одну ланку у цьому ланцюгу, то може вся система впасти. Оскільки мова теж є частиною екосистеми, чи Ви пов’язуєте це з новаціями, які йдуть від Порошенка?
Олексій Доля
Звичайно, це є все система. І мовні питання, що зараз нам пропонується відкривати нові російські школи – це вже новий уряд, нова влада, яка нібито...
От ходили люди і на майдани, і робили помаранчеву революцію абсолютно не для того, щоб повернути те, що було 20 років тому – СРСР.
Нардеп Павло Мовчан вчора на круглому столі, який проходив в НАНУ, присвячений проблемі тієї ж НАНУ, про яку зараз говорить наш уряд, що її треба розформовувати і скорочувати, мовляв, для чого нам такі науки, щось простіше, щоб не треба було б заглиблюватися... Так от, на цьому круглому столі П.Мовчан сказав про те, що є постанова підписана вже нібито президентом про впровадження російської мови у державних установах.
Що цікаво? А цікаво, що це видано не указом, бо указ має публікуватися, а постанова, яка просто розсилається у ці державні установи. От вам один із прикладів.
Воно як указ не вийшло, але як постанова – будь ласка, розіслали, а ви собі орієнтуйтеся.
Щодо національного, то коли один раз в ефірі режисер В.Вовкун заявив про те, що у нас вже не буде віночків і шароварів, бо ми йдемо у Європу, після нього відразу на телебаченні Яневський повторив, що я ненавиджу ці віночки, шаровари...
Розумієте, всього на всього одна фраза, коли звучить один день від одного, другого і від третього на радіо, по телебаченні, від депутатів, від урядовців, то я думаю, що у людей виникає думка: дійсно, може нам від цього всього свого треба відходити, ми ж йдемо у Європу. Всім одягнути фраки, вечірні сукні з декольте і все – ми тоді будемо в Європі.
По-моєму, справа не в тому. Чомусь японці не соромляться свого традиційного ні у побуті, ні у традиціях, вони чомусь навпаки цим гордяться. А у нас чомусь цей комплекс меншовартості і неповноцінності спрацьовує і на рівні уряду, і так далі.
Андрій Охрімович
“Який сенс таких проектів взагалі? – запитує видання “Обком”. – Якщо зведення муляжів Михайлівського та Успенського соборів ще якось можна логічно пояснити, то в чому сенс побудови абсолютно нового храму на місці зруйнованої в глибоку давнину Десятинної церкви? Задля задоволення духовних потреб киян?”
Навряд... Кияни навпаки організували форум порятунку Києва, який Омельченко одразу назвав нелегітимним. Терпець киян, завис на волосині. “Пікетувальники тримають в руках знамена "Так! ЮЩЕНКО!", а також понад 60 плакатів, на яких зазначено адреси, за якими учасники акції вимагають відмінити рішення Київради про виділення земель”.
Депутат Деснянської райради Києва Віталій Черняхівський вважає, що Київрада, яка продукує незаконні рішення, далі працювати не має морального права.
Ми вимагаємо відміни попередніх рішень Київради стосовно землевідведення та введення подальшого мораторію на розподіл київських земель, а також зупинити будівництва, які розпочато в столиці без погодження з мешканцями Києва".
Олексій Доля
Що дивно? Що це продовжується саме зараз. Є речі вічні, а є речі тимчасові. Прекрасно, що був фольклор на Майдані, люди складали пісні, вірші, але їх через 100 років не буде, не співатимуть, як співають колядки, щедрівки.
Та дохристиянська символіка, трипільська символіка, яка збереглася у нас у народному мистецтві, воно не збережеться, воно тимчасове.
Пройде п’ять років, прийде новий президент, і забудуть про це, а про ті речі будуть пам’ятати. Чому так робиться? Я не можу зрозуміти.
Чому треба одне заперечувати, знищувати, а друге нав’язувати? Може, це по принципу: бий своїх, щоб чужі боялися? Так що краще далі будемо своє товкти, а інше піднімати, щоб нам не сказали, що ми якісь там погані.
Андрій Охрімович
А стосовно тих ініціатив Порошенка?
Олексій Доля
А що тут можна сказати, коли дійсно голова РНБО проголошує такі речі, що у нас не будуть закриватися, у нас будуть відкриватися російські школи. Скільки років про це йшлося? Тією владою нав’язувалося і йде. Зрозуміло, звідки воно йде, з Москви.
Люди цього не можуть зрозуміти. Знаєте, пройде ще деякий час після помаранчевої революції...
Я зараз чую дуже часто таку фразу: “А для чого ми це робили? Для чого мерзли? Знову ж таки, щоб було в Україні ще гірше українському і українцям, ніж було до того?”
Андрій Охрімович
“Червоний корпус повстав”. Під цим заголовком “Газета по-київському” подала матеріал Ірини Касьянової про ще одну ініціативу міської влади, яка між червоним корпусом Національного університету та парком Шевченка надумала збудувати торгівельно-розважальний комплекс.
“Мер якось призабув, а може й ніколи не знав, що територія на якій перебуває університет, заповідна. Окрім стін, за якими вчилися, працювали, викладали Тарас Шевченко, Микола Лисенко, Михайло Булгаков, Костянтин Паустовський... тут є особливий, ще не знищений дух міста. А парк Шевченка – пам’ятник ландшафтної архітектури. Чи може найшикарніше підземелля, являти для Києва більшу цінність?” - запитує кореспондент “Газети по-київськи!”
Олексій Доля
Має бути бізнес, має бути промисловість, але все ж таки мала би бути національна ідея в урядовців тим більше і у влади, а якщо там немає її, то про що ми говоримо, що будується? Може бути прекрасна економіка, може бути прекрасне ще щось, але держави не буде національної. Яка буде держава?
Андрій Охрімович
Треба сприйняти за аксіому вже стародавній вислів Л.Кучми про те, що національна ідея в Україні не спрацювала. Вочевидь він був правий.
Олексій Доля
Зараз вона продовжує не спрацьовувати.
Андрій Охрімович
В Україні завжди була найбільша проблема – це Україна. Завжди ті, хто цікавився Україною, шукали, як той Архімед, для того, щоб посунути Україну і українське з України.
Олексій Доля
Я думаю, що просто людям треба стояти міцно, як ота гора, щоб її не зсунули, триматися свого і не відступати, незважаючи на якісь і песимістичні настрої.
Все одно, мені здається, що за нами правда, а правда завжди перемагає, щоб добро завжди перемагало зло. Хоча у мене це вже ідеалізм пішов якийсь, але воно дійсно так. Як би хто там не боровся, все одно воно буде, воно освячено на цій землі нашими предками.
Андрій Охрімович
Шевченко колись казав: “А на Січі мудрий німець картопельку садить”. Сьогодні на Січі теж розважальні комплекси і аляповаті проекти існують, і мости туди, тобто затоптуються сакральні точки України, і фактом, на жаль, лишається те, що Україна на 80% є російськомовною. Ніхто не кричить: “На алярм!”
Олексій Доля
Я думаю, що все ж таки за якийсь короткий час воно все заспокоїться, і люди задумаються, що вони роблять, і для чого вони роблять, і що це дасть для України.
Андрій Охрімович
Час програми вичерпано, але замість висновку пригадується ще одна сумна дата.
Рік тому з подачі Кабміну України, який очолював “проффесор” Віктор Янукович було розгромлено музей історії Києва.
Для високопосадових обстойників культурної популярності України наведемо цифру: за двадцять п’ять років музей відвідало 10 млн. людей. Цифра рекордна навіть за європейськими мірками.
9-го березня 2004-го року старовинну будівлю Кловського палацу було передано Верховному Суду України. Всупереч законам про культурну спадщину та законам про власність.
Нині за оренду приміщення, де весь реквізит музею зберігається запакованим у ящики, музей історії Києва платить Українському дому, у якому на першому поверсі торгують лубочними картинками та влаштовують виставку-продаж білизни.
Над цим випуском “Альтернативи” працювали: старший науковий співробітник Державного музею побуту та архітектури України Олексій Доля та журналіст Віктор Недоступ. Про звук подбав Михайло Петренко. Автор програми Андрій Охрімович.
Всього вам доброго. Зустрінемось через тиждень.
Говорить радіо “Свобода”.
