Аудіозапис програми:
Київ, 3 березня 2005 року.
Надія Шерстюк
Говорить радіо “Свобода”. В ефірі передача “Права людини: українська реальність”.
Вітаємо вас, шановні слухачі!
Сьогодні у програмі такі теми:
-
Успенський собор у Харкові передали Московському патріархату. Під загрозою знищення унікальний орган;
-
На Львівщині колишнім в’язням, хворим на алкоголізм і наркоманію, надають психологічну допомогу;
-
Іноземні підприємці скаржаться на неможливі умови для бізнесу в Україні;
-
А також наша традиційна рубрика “Голоси скривджених”.
У Харкові виник конфлікт через рішення колишнього губернатора Євгена Кушнарьова передати Успенський собор Українській православній церкві Московського патріархату.
За словами фахівців, це пам’ятка архітектури національного значення, тут знаходиться унікальний орган, котрий збираються демонтувати і перенести до іншого приміщення. Громадськість протестує.
З подробицями Вікторія Маренич.
Вікторія Маренич
Розпорядженням екс-губернатора Харківщини Євгена Кушнарьова від 29-го жовтня 2004-го року Успенський собор, де знаходиться зал камерної та органної музики, безоплатно передано у користування релігійній організації Харківській єпархії УПЦ МП.
Від влади договір про передачу цього об’єкту підписав пан Шкодовський, начальник управління містобудування та архітектури облдержадміністрації, а від Харківської єпархії - митрополит Харківський та Богодухівський Никодим.
В договорі є і оцінка майна Успенського собору, трішки більше чотирьох тисяч гривень. І ні слова про унікальний орган, який протягом багатьох десятиліть слугував громаді міста і коштує кілька мільйонів доларів.
Проте у розпорядженні пана Кушнарьова про орган йдеться. Орган потрібно до першого січня 2006-го року демонтувати і перенести до іншого приміщення.
Саме це рішення екс-губернатора і викликало бурю емоцій у громади Харкова.
Юрій Янко, директор Харківської філармонії вважає, що орган ні в якому разі переносити не можна. Його багато років тому було завезено саме до Успенського собору. Перенести його – значить втратити назавжди.
Депутат обласної ради Денис Шевчук поставився до цього питання більш категорично. Надіславши кілька листів екс-губернатору, сьогоднішньому губернатору і не отримавши відповідей, він звернувся до Київського місцевого суду міста Харкова. Суд постановив припинити дії розпорядження екс-губернатора Є.Кушнарьова для детального вивчення ситуації.
Денис Шевчук
Мені не сподобалося, що Московський патріархат ставить питання, що це їхня власність. Це дуже суперечливо, тому що це власність українського народу і української громади. Ні в якому разі не можна говорити, що це власність виключно Московського патріархату.
Вікторія Маренич
За словами Шевчука, подальшу долю органу потрібно вирішувати не чиновникам, а харківській громаді на місцевому референдумі.
Губернатор Харківщини Арсен Аваков вважає, що орган може діяти і у православному храмі.
Арсен Аваков
Я не вважаю, що сьогодні потрібно забирати цей храм у православної церкви.
Вікторія Маренич
Мер Харкова В.Шумілкін вважає за доцільне викликати спеціалістів для вивчення питання щодо перенесення органу.
Володимир Шумілкін
Таке рішення було прийняте, і до цього вже не треба повертатися. Хоча, може, порозмовляти з керівництвом церкви, щоб працював там орган.
Якщо повернутися до історичної справедливості, то колись це екстраполювали у церкви, а сьогодні повернули. Що у цьому поганого?
Вікторія Маренич
Віруючі УПЦ МП вже кілька разів пікетували облдержадміністрацію. Вимога – повернути їм Успенський собор, побудований, за їх словами, на кошти православних козаків на честь перемоги Кутузова.
Говорить Михаїл, староста Свято-Вознесенського храму.
Староста Михаїл
Нам повернули храм на виконання указу Президента України. Якщо щось було юридично неправильно оформлено, то потрібно все зробити законно, щоб не було цих зборищ. А то виходить, що нова влада прийшла і розкручує релігійне питання.
Вікторія Маренич
Депутат облради Денис Шевчук вважає, що як тільки вирішиться доля органу, зникне і сам конфлікт між церквою і громадою.
А тим часом у Харкові створено комітет спасіння органу – збираються підписи на його збереження.
Надія Шерстюк
На Львівщині почав діяти інформаційно-консультаційний центр для ув’язнених, хворих на алкоголізм і наркоманію, СНІД. Допомогою також можуть скористатись і рідні ув’язнених.
Фахівці-психологи навчать їх правильно поводитись і спілкуватись зі своїми близькими, які перебувають за ґратами.
Галина Терещук продовжує тему.
Галина Терещук
В’язні або ж їхні рідні можуть отримати консультаційну допомогу телефоном або ж у формі листування. Переписується з засудженим один і той же ж психолог.
Організатори проекту, львівський міський громадський осередок «Світло», намагаються підтримати людей, які опинились за ґратами і стали узалежненими від алкоголю, наркотиків або ж ВІЛ-інфіковані.
Нині на Львівщині з усього числа людей, позбавлених волі, 80 % вживають наркотики, серед них чимало хворих на СНІД, які потребують покращених умов перебування за ґратами і відповідного лікування. До того ж, такі хворі в’язні позбавлені будь - якої інформації про реальний стан свого здоров’я.
Інформаційно-консультаційна телефонна лінія працює щоденно з 18-ї години до 9-ї години ранку. Фахівці запевняють, що розмова буде конфіденційна і анонімна.
Психолог Личаківської виправної колонії № 30 у Львові Орест Ходачок каже, що такий громадський інформаційний центр для засуджених дуже потрібний, оскільки ув’язнені не хочуть йому, вбраному у форму, говорити про свої проблеми відверто.
Орест Ходачок
Він не буде мати відчуття, що він є наодинці, що йому ніхто не допомагає. З другого боку, таку телефонну лінію провести також потрібно, тому що якщо він спілкується і хоче перемогти цю проблему сам – це є одне, а коли про цю проблему знатимуть рідні, як йому допомагати, коли він вийде на волю, – це є зовсім інше.
Галина Терещук
За словами психологів Ореста Ходачка та Ірини Дунаєвської, передусім потрібно допомогти матерям, як їм правильно спілкуватись із сином чи донькою, які стали наркоманами.
Орест Ходачок
Таким людям перш за все треба зрозуміти, що це є хвороба, а не людина, з якою розмовляти не можна. Наприклад, багато батьків відмовляються від своїх синів, які попали у ту ж саму виправну колонію.
Ірина Дунаєвська
Якщо вона дізнається, що таких мам є ще 10, то мами зберуться разом докупи. Існує група для батьків дітей наркоманів, де частково одні діти лікуються, а друга прийде і скаже, що вони це не хочуть лікувати, взагалі, мовляв, він хату всю виніс, але вона зрозуміє, що вона не одна, то для неї буде багато.
Галина Терещук
Коли людина після ув’язнення залишається на самоті, почувається нікому не потрібною, то, звісно, вона ніколи не зможе вилікуватись від наркотиків, як стверджують психологи інформаційно-консультаційного центру.
Вони кажуть, що сьогодні важливо витворити культуру розуміння у суспільстві проблем наркоманії та ВІЛ-СНІД інфікованих, толерантного ставлення до таких хворих, які, хоч і побували за ґратами, але є людьми і мають право на життя серед інших людей.
Надія Шерстюк
Соціально-економічні стосунки це та сфера де права людини порушуються чи не найчастіше. Подібні проблеми вирішує суд, але звільнення народного артиста Володимира Савельєва, як він вважає, є симптоматичним, навіть якщо це і відбулося на формально правових підставах.
Тему досліджує Микола Закалюжний.
Микола Закалюжний
Народного артиста В.Савельєва звільнили з роботи з Національної кіностудії художніх фільмів ім. О.Довженка, на якій він пропрацював більше 40-а років.
Чому? Розповів сам Володимир Олексійович.
Володимир Савельєв
Я працював на студії художнім керівником об’єднання “Відеофільм”, який сам 20 років тому започаткував.
Звільнили мене тому, що, я думаю, не давав докрадати кіностудію і перетворювати її замість закладу кіностудійного, телевізійного у власний заклад.
Згідно наказу 532-К, від 16.11.2004. “Про внесення змін до штатного розкладу”, моя посада скорочується і запропонувати нову посаду, згідно мого фаху, немає можливості. Підписав В.Приходько.
Його люди не те, що погрожували, а руки викручували, коли забирали у мене перепустку на студію. З такими людьми я не розмовляю, мені все ж таки 67 років. Я з такими людьми, які знищують національну святиню, розмовляти не можу просто так, тільки через суд чи правоохоронні органи.
Микола Закалюжний
Як стверджує директор кіностудії Віктор Приходько, звільнення В.Савельєва відбулося законно.
Віктор Приходько
За його запитом приходив прокурор з перевірки законності його звільнення, вона пішла задоволена і сказала, що все зроблено за законом.
Микола Закалюжний
Як вважає захисник інтересів В.Савельєва, адвокат Анна Юдківська, звільнення її підзахисного відбулося із порушенням закону.
Анна Юдківська
За угодою з профспілкою, за цією статтею звільнювати не можна. Це записано у законі “Про працю”.
Микола Закалюжний
Як зазначає В.Савельєв, головною причиною його звільнення стала критика на адресу директора кіностудії В.Приходька.
Володимир Савельєв
“Криворіжсталь” – це ніщо поруч із тією шкодою, яку створив Медведчук, Табачник, Суркіс, Мащенко і Приходько, бо ці люди знищили національний кінематограф.
Микола Закалюжний
Щоправда, керівник кіностудії подібне звинувачення відкинув.
Віктор Приходько
Сьогодні фірми працюють на кіностудії, вони орендують приміщення, як і на будь-якому іншому місці. Це добре, бо вони приносять гроші, вони працюють у цьому напрямку.
Їх стало менше за нашого керування: було 92, а зараз 45 залишилося на території кіностудії, залишилися тільки ті, які мають відношення до кіновиробництва, а ті, що тут торгували комп’ютерами, секенд-хендами і іншими речами, звідси пішли вже. А так працюють, і це нормально, це законно, працюють з погодження Мінкультури, Держмайна і так далі.
А про розкрадання, то нехай доведуть, що є розкрадання, або нехай вибачаються і платять гроші за брехню.
А щодо приватизації кіностудії, то це неможливо за законом, тому що, згідно закону, заклади культури не можуть бути приватизовані.
Микола Закалюжний
Якими не були б аргументи сторін, конфлікт чекає свого судового рішення.
Втім, не виключено й інший розвиток подій, адже ряд народних депутатів, членів фракції “НУ”, наполягають на звільненні директора кіностудії, який, на їхнє переконання, не прислужився розвитку національного кінематографа.
То ж у разі, коли їхні прагнення будуть задоволені, народний артист В.Савельєв зможе знову повернутися до кіностудії.
Надія Шерстюк
Громадяни іноземних держав, потрапляючи в Україну, часто стають жертвами місцевого скорумпованого чиновництва. Подібна історія трапилася з поляком Мечиславом Гомулинським у Кременчуці.
Розповідає Богдана Костюк.
Богдана Костюк
Мечислав Гомулинський приїхав до Кременчука, за його власними словами, у справах бізнесу. Знайшов тут дружину і нових друзів. Проте ні друзі, ні консульські установи Польщі в Україні не врятували пана Гомулинського від “наїздів” місцевих чиновників і “братків”, при цьому і перші, і другі пропонували “кришування”.
Відмова коштувала польському бізнесменові кількох нападів і бійок з невідомими зловмисниками.
Кременчуцька прокуратура, яка відкрила справу за кількома фактами побиття Мечислава Гомулинського, змушена була їх закрити.
Як повідомив мені представник прокуратури, який побажав лишитись інкогніто, “місцеві чиновники “у зв’язці” з “братками”, розробили свою “кришувальну схему”, і пан Гомулинський, який не схотів діяти згідно з нею, був приречений на неприємності”.
Далі слово потерпілому.
Мечислав Гомулинський
Кременчук – це остання сходинка цієї системи. Я вже зупинився, піднімаючись сходами боротьби з мафією, на вищому рівні, на Генеральній прокуратурі, на МВС. І там теж панує мовчання.
У Кременчуці мої суперники мають два виходи: вони або чекають, що я заспокоюсь, або сподіваються, що справу мою будуть тягнути далі, і закінчиться тим, що напишуть, що я був нетверезий і десь там впав і загинув. Так це виглядає.
Богдана Костюк
Коментар правника Тетяни Метельової.
Тетяна Метилова
Ситуація, зрештою, невиняткова, а доволі типова для останніх років нашого існування у суспільстві. Коли органи прокуратури ще на низовому рівні виявляють ще якусь зацікавленість у тому, щоб довести справу, щоб допомогти людині, щоб відновити законність, але органи міліції і суддівські виключно обстоюють інтереси злочинців, неважливо, яке місце у суспільстві вони займають: чи це дрібний чиновник, чи це просто пересічна постать, але це злочинець, і його інтереси обстоюють органи так звані правоохоронні.
Богдана Костюк
Мечислав Гоминський продовжує боротися за свої права. Днями він звернувся до керівників української держави з надією на те, що вони відновлять справедливість стосовно нього.
Надія Шерстюк
Шановні слухачі, це була програма “Права людини: українська реальність”. Над випуском у київській студії працювали укладач і ведуча Надія Шерстюк, звукооператор Сергій Балабанов.
На все добре, шановні слухачі!
Говорить радіо “Свобода”!
Київ, 3 березня 2005 року.
Надія Шерстюк
Говорить радіо “Свобода”. В ефірі передача “Права людини: українська реальність”.
Вітаємо вас, шановні слухачі!
Сьогодні у програмі такі теми:
-
Успенський собор у Харкові передали Московському патріархату. Під загрозою знищення унікальний орган;
-
На Львівщині колишнім в’язням, хворим на алкоголізм і наркоманію, надають психологічну допомогу;
-
Іноземні підприємці скаржаться на неможливі умови для бізнесу в Україні;
-
А також наша традиційна рубрика “Голоси скривджених”.
У Харкові виник конфлікт через рішення колишнього губернатора Євгена Кушнарьова передати Успенський собор Українській православній церкві Московського патріархату.
За словами фахівців, це пам’ятка архітектури національного значення, тут знаходиться унікальний орган, котрий збираються демонтувати і перенести до іншого приміщення. Громадськість протестує.
З подробицями Вікторія Маренич.
Вікторія Маренич
Розпорядженням екс-губернатора Харківщини Євгена Кушнарьова від 29-го жовтня 2004-го року Успенський собор, де знаходиться зал камерної та органної музики, безоплатно передано у користування релігійній організації Харківській єпархії УПЦ МП.
Від влади договір про передачу цього об’єкту підписав пан Шкодовський, начальник управління містобудування та архітектури облдержадміністрації, а від Харківської єпархії - митрополит Харківський та Богодухівський Никодим.
В договорі є і оцінка майна Успенського собору, трішки більше чотирьох тисяч гривень. І ні слова про унікальний орган, який протягом багатьох десятиліть слугував громаді міста і коштує кілька мільйонів доларів.
Проте у розпорядженні пана Кушнарьова про орган йдеться. Орган потрібно до першого січня 2006-го року демонтувати і перенести до іншого приміщення.
Саме це рішення екс-губернатора і викликало бурю емоцій у громади Харкова.
Юрій Янко, директор Харківської філармонії вважає, що орган ні в якому разі переносити не можна. Його багато років тому було завезено саме до Успенського собору. Перенести його – значить втратити назавжди.
Депутат обласної ради Денис Шевчук поставився до цього питання більш категорично. Надіславши кілька листів екс-губернатору, сьогоднішньому губернатору і не отримавши відповідей, він звернувся до Київського місцевого суду міста Харкова. Суд постановив припинити дії розпорядження екс-губернатора Є.Кушнарьова для детального вивчення ситуації.
Денис Шевчук
Мені не сподобалося, що Московський патріархат ставить питання, що це їхня власність. Це дуже суперечливо, тому що це власність українського народу і української громади. Ні в якому разі не можна говорити, що це власність виключно Московського патріархату.
Вікторія Маренич
За словами Шевчука, подальшу долю органу потрібно вирішувати не чиновникам, а харківській громаді на місцевому референдумі.
Губернатор Харківщини Арсен Аваков вважає, що орган може діяти і у православному храмі.
Арсен Аваков
Я не вважаю, що сьогодні потрібно забирати цей храм у православної церкви.
Вікторія Маренич
Мер Харкова В.Шумілкін вважає за доцільне викликати спеціалістів для вивчення питання щодо перенесення органу.
Володимир Шумілкін
Таке рішення було прийняте, і до цього вже не треба повертатися. Хоча, може, порозмовляти з керівництвом церкви, щоб працював там орган.
Якщо повернутися до історичної справедливості, то колись це екстраполювали у церкви, а сьогодні повернули. Що у цьому поганого?
Вікторія Маренич
Віруючі УПЦ МП вже кілька разів пікетували облдержадміністрацію. Вимога – повернути їм Успенський собор, побудований, за їх словами, на кошти православних козаків на честь перемоги Кутузова.
Говорить Михаїл, староста Свято-Вознесенського храму.
Староста Михаїл
Нам повернули храм на виконання указу Президента України. Якщо щось було юридично неправильно оформлено, то потрібно все зробити законно, щоб не було цих зборищ. А то виходить, що нова влада прийшла і розкручує релігійне питання.
Вікторія Маренич
Депутат облради Денис Шевчук вважає, що як тільки вирішиться доля органу, зникне і сам конфлікт між церквою і громадою.
А тим часом у Харкові створено комітет спасіння органу – збираються підписи на його збереження.
Надія Шерстюк
На Львівщині почав діяти інформаційно-консультаційний центр для ув’язнених, хворих на алкоголізм і наркоманію, СНІД. Допомогою також можуть скористатись і рідні ув’язнених.
Фахівці-психологи навчать їх правильно поводитись і спілкуватись зі своїми близькими, які перебувають за ґратами.
Галина Терещук продовжує тему.
Галина Терещук
В’язні або ж їхні рідні можуть отримати консультаційну допомогу телефоном або ж у формі листування. Переписується з засудженим один і той же ж психолог.
Організатори проекту, львівський міський громадський осередок «Світло», намагаються підтримати людей, які опинились за ґратами і стали узалежненими від алкоголю, наркотиків або ж ВІЛ-інфіковані.
Нині на Львівщині з усього числа людей, позбавлених волі, 80 % вживають наркотики, серед них чимало хворих на СНІД, які потребують покращених умов перебування за ґратами і відповідного лікування. До того ж, такі хворі в’язні позбавлені будь - якої інформації про реальний стан свого здоров’я.
Інформаційно-консультаційна телефонна лінія працює щоденно з 18-ї години до 9-ї години ранку. Фахівці запевняють, що розмова буде конфіденційна і анонімна.
Психолог Личаківської виправної колонії № 30 у Львові Орест Ходачок каже, що такий громадський інформаційний центр для засуджених дуже потрібний, оскільки ув’язнені не хочуть йому, вбраному у форму, говорити про свої проблеми відверто.
Орест Ходачок
Він не буде мати відчуття, що він є наодинці, що йому ніхто не допомагає. З другого боку, таку телефонну лінію провести також потрібно, тому що якщо він спілкується і хоче перемогти цю проблему сам – це є одне, а коли про цю проблему знатимуть рідні, як йому допомагати, коли він вийде на волю, – це є зовсім інше.
Галина Терещук
За словами психологів Ореста Ходачка та Ірини Дунаєвської, передусім потрібно допомогти матерям, як їм правильно спілкуватись із сином чи донькою, які стали наркоманами.
Орест Ходачок
Таким людям перш за все треба зрозуміти, що це є хвороба, а не людина, з якою розмовляти не можна. Наприклад, багато батьків відмовляються від своїх синів, які попали у ту ж саму виправну колонію.
Ірина Дунаєвська
Якщо вона дізнається, що таких мам є ще 10, то мами зберуться разом докупи. Існує група для батьків дітей наркоманів, де частково одні діти лікуються, а друга прийде і скаже, що вони це не хочуть лікувати, взагалі, мовляв, він хату всю виніс, але вона зрозуміє, що вона не одна, то для неї буде багато.
Галина Терещук
Коли людина після ув’язнення залишається на самоті, почувається нікому не потрібною, то, звісно, вона ніколи не зможе вилікуватись від наркотиків, як стверджують психологи інформаційно-консультаційного центру.
Вони кажуть, що сьогодні важливо витворити культуру розуміння у суспільстві проблем наркоманії та ВІЛ-СНІД інфікованих, толерантного ставлення до таких хворих, які, хоч і побували за ґратами, але є людьми і мають право на життя серед інших людей.
Надія Шерстюк
Соціально-економічні стосунки це та сфера де права людини порушуються чи не найчастіше. Подібні проблеми вирішує суд, але звільнення народного артиста Володимира Савельєва, як він вважає, є симптоматичним, навіть якщо це і відбулося на формально правових підставах.
Тему досліджує Микола Закалюжний.
Микола Закалюжний
Народного артиста В.Савельєва звільнили з роботи з Національної кіностудії художніх фільмів ім. О.Довженка, на якій він пропрацював більше 40-а років.
Чому? Розповів сам Володимир Олексійович.
Володимир Савельєв
Я працював на студії художнім керівником об’єднання “Відеофільм”, який сам 20 років тому започаткував.
Звільнили мене тому, що, я думаю, не давав докрадати кіностудію і перетворювати її замість закладу кіностудійного, телевізійного у власний заклад.
Згідно наказу 532-К, від 16.11.2004. “Про внесення змін до штатного розкладу”, моя посада скорочується і запропонувати нову посаду, згідно мого фаху, немає можливості. Підписав В.Приходько.
Його люди не те, що погрожували, а руки викручували, коли забирали у мене перепустку на студію. З такими людьми я не розмовляю, мені все ж таки 67 років. Я з такими людьми, які знищують національну святиню, розмовляти не можу просто так, тільки через суд чи правоохоронні органи.
Микола Закалюжний
Як стверджує директор кіностудії Віктор Приходько, звільнення В.Савельєва відбулося законно.
Віктор Приходько
За його запитом приходив прокурор з перевірки законності його звільнення, вона пішла задоволена і сказала, що все зроблено за законом.
Микола Закалюжний
Як вважає захисник інтересів В.Савельєва, адвокат Анна Юдківська, звільнення її підзахисного відбулося із порушенням закону.
Анна Юдківська
За угодою з профспілкою, за цією статтею звільнювати не можна. Це записано у законі “Про працю”.
Микола Закалюжний
Як зазначає В.Савельєв, головною причиною його звільнення стала критика на адресу директора кіностудії В.Приходька.
Володимир Савельєв
“Криворіжсталь” – це ніщо поруч із тією шкодою, яку створив Медведчук, Табачник, Суркіс, Мащенко і Приходько, бо ці люди знищили національний кінематограф.
Микола Закалюжний
Щоправда, керівник кіностудії подібне звинувачення відкинув.
Віктор Приходько
Сьогодні фірми працюють на кіностудії, вони орендують приміщення, як і на будь-якому іншому місці. Це добре, бо вони приносять гроші, вони працюють у цьому напрямку.
Їх стало менше за нашого керування: було 92, а зараз 45 залишилося на території кіностудії, залишилися тільки ті, які мають відношення до кіновиробництва, а ті, що тут торгували комп’ютерами, секенд-хендами і іншими речами, звідси пішли вже. А так працюють, і це нормально, це законно, працюють з погодження Мінкультури, Держмайна і так далі.
А про розкрадання, то нехай доведуть, що є розкрадання, або нехай вибачаються і платять гроші за брехню.
А щодо приватизації кіностудії, то це неможливо за законом, тому що, згідно закону, заклади культури не можуть бути приватизовані.
Микола Закалюжний
Якими не були б аргументи сторін, конфлікт чекає свого судового рішення.
Втім, не виключено й інший розвиток подій, адже ряд народних депутатів, членів фракції “НУ”, наполягають на звільненні директора кіностудії, який, на їхнє переконання, не прислужився розвитку національного кінематографа.
То ж у разі, коли їхні прагнення будуть задоволені, народний артист В.Савельєв зможе знову повернутися до кіностудії.
Надія Шерстюк
Громадяни іноземних держав, потрапляючи в Україну, часто стають жертвами місцевого скорумпованого чиновництва. Подібна історія трапилася з поляком Мечиславом Гомулинським у Кременчуці.
Розповідає Богдана Костюк.
Богдана Костюк
Мечислав Гомулинський приїхав до Кременчука, за його власними словами, у справах бізнесу. Знайшов тут дружину і нових друзів. Проте ні друзі, ні консульські установи Польщі в Україні не врятували пана Гомулинського від “наїздів” місцевих чиновників і “братків”, при цьому і перші, і другі пропонували “кришування”.
Відмова коштувала польському бізнесменові кількох нападів і бійок з невідомими зловмисниками.
Кременчуцька прокуратура, яка відкрила справу за кількома фактами побиття Мечислава Гомулинського, змушена була їх закрити.
Як повідомив мені представник прокуратури, який побажав лишитись інкогніто, “місцеві чиновники “у зв’язці” з “братками”, розробили свою “кришувальну схему”, і пан Гомулинський, який не схотів діяти згідно з нею, був приречений на неприємності”.
Далі слово потерпілому.
Мечислав Гомулинський
Кременчук – це остання сходинка цієї системи. Я вже зупинився, піднімаючись сходами боротьби з мафією, на вищому рівні, на Генеральній прокуратурі, на МВС. І там теж панує мовчання.
У Кременчуці мої суперники мають два виходи: вони або чекають, що я заспокоюсь, або сподіваються, що справу мою будуть тягнути далі, і закінчиться тим, що напишуть, що я був нетверезий і десь там впав і загинув. Так це виглядає.
Богдана Костюк
Коментар правника Тетяни Метельової.
Тетяна Метилова
Ситуація, зрештою, невиняткова, а доволі типова для останніх років нашого існування у суспільстві. Коли органи прокуратури ще на низовому рівні виявляють ще якусь зацікавленість у тому, щоб довести справу, щоб допомогти людині, щоб відновити законність, але органи міліції і суддівські виключно обстоюють інтереси злочинців, неважливо, яке місце у суспільстві вони займають: чи це дрібний чиновник, чи це просто пересічна постать, але це злочинець, і його інтереси обстоюють органи так звані правоохоронні.
Богдана Костюк
Мечислав Гоминський продовжує боротися за свої права. Днями він звернувся до керівників української держави з надією на те, що вони відновлять справедливість стосовно нього.
Надія Шерстюк
Шановні слухачі, це була програма “Права людини: українська реальність”. Над випуском у київській студії працювали укладач і ведуча Надія Шерстюк, звукооператор Сергій Балабанов.
На все добре, шановні слухачі!
Говорить радіо “Свобода”!
