Київ, 11 січня 2005 року.
Надія Шерстюк
На хвилях української служби радіо “Свобода” ви слухаєте передачу “Права людини: українська реальність”. У київській студії перед мікрофоном Надія Шерстюк, звукооператор Михайло Петренко.
Сьогодні у програмі:
- Європейський суд має заслухати „записи Мельниченка”: донецький адвокат Сергій Салов має намір запросити до Страсбурга Тараса Чорновола, як свідка;
- Фермери з Черкащини проти суддівського беззаконня;
- “Права та свободи людини в Україні” – звіт Українсько-американського бюро із захисту прав людини.
22-го березня наступного року Європейський суд з прав людини має розглянути найрезонанснішу справу з поміж тих, що вже розглядалися в Страсбурзі відносно України.
Мова йде про скаргу донецького адвоката Сергія Салова, який вважає, що був незаконно засуджений у 2000-му році за поширення п’ятьох листівок з повідомленням про смерть президента Кучми.
Річ у тім, що кримінальна справа, порушена в Україні відносно Салова, знайшла своє втілення в записах колишнього майора держохорони Миколи Мельниченка, де зафіксовані голоси, схожі на голоси Леоніда Кучми та Віктора Януковича.
З подробицями Володимир Бойко.
Володимир Бойко
Впродовж останніх чотирьох років робилися неодноразові спроби ввести в судовий обіг записи, зроблені колишнім президентським охоронцем Миколою Мельниченком у кабінеті Леоніда Кучми.
Зокрема, Мирослава Ґонґадзе та колишній народний депутат Олександр Єльяшкевич заявляли, що мають намір подати позов до Леоніда Кучми в суд Сполучених Штатів з тим, щоби на підставі „записів Мельниченка” довести причетність нинішнього глави української держави до вчинення злочинів.
Але при цьому не враховувалася та обставини, що ці записи, якщо навіть припустити, що вони справжні, зроблені незаконно, тобто без відповідної санкції суду, і тому не можуть використовуватися для обґрунтування кримінального обвинувачення в жодній цивілізованій країні. Зокрема, в Україні така норма зафіксована в статті 62-й Конституції.
Тому всі спроби притягнути Леоніда Кучму на підставі лише цих записів до відповідальності за організацію вбивства Георгія Ґонгадзе, замах на Олександра Єльяшкевича, знищення банку „Слов''янській” тощо не мають жодної судової перспективи попри те, що фонотека Мельниченка містить чимало епізодів, на яких зафіксовані злочинні розпорядження людини з голосом, схожим на голос Леоніда Кучми.
Єдиний виняток становить розгляд справ в Європейському суді з прав людини, де жодних обмежень в частині надання доказів не встановлено, оскільки Страсбурзький суд не має кодифікованих процесуальних норм, є лише Регламент судових засідань. Тому Суд не вправі відмовлятися від розгляду доказів лише на тій підставі, що вони отримані з порушенням процедури, унормованої національними законодавствами.
Саме цим скористався донецький адвокат Сергій Салов, який був заарештований прокуратурою м. Донецька 31-го жовтня 1999-го року, у день минулих виборів Президента України.
Салова обвинуватили в поширенні п’ятьох фальшивих листівок з повідомленням про смерть Леоніда Кучми від алкогольної інтоксикації.
Попри те, що українським законодавством кримінальна відповідальність за подібні дії не передбачена, Сергій Салов був засуджений до п’яти років позбавлення волі з відстроченням виконання вироку.
Вже після того, як пан Салов звернувся до Європейського суду, вимагаючи визнати своє засудження незаконним, він почув по радіо „Свобода” інтерв’ю майора Мельниченка, а також прослухав по радіо епізод з майорової фонотеки, де людина з голосом донецького губернатора Віктора Януковича обіцяє людині з голосом, схожим на голос Леоніда Кучми, так би мовити, підвісити за геніталії суддю, який відмовлявся виносити Салову вирок.
Адвокат негайно придбав газету з роздруківкою цього діалогу й надіслав її в Страсбург разом з клопотанням про допит в суді колишнього майора Мельниченка. Це клопотання було задоволено, через що Європейський суд призначив слухання в справі на 22-ге березня 2005-го року в усному режимі з викликом сторін і свідків.
Але й це не все.
Оскільки одним з перших, хто впізнав свій голос на „записах Мельниченка” і підтвердив їхню автентичність є нинішній керівник виборчого штабу Януковича Тарас Чорновіл, Сергій Салов вирішив також допитати в суді й пана Тараса, сподіваючись в такий спосіб підтвердити справжність записів, а отже, причетність Віктора Януковича до злочинів проти правосуддя.
Розповідає Сергій Салов.
Сергій Салов
Отримав цього листа, в якому мені нагадують, що я можу ще додатково включити свідків до 6-го березня, і тепер я думаю, що обов’язково включу у список свідків Т.Чорновола, тому що він перший в Україні заявив, що впізнав свій голос на плівках Мельниченка і може дати свідчення у любому суді, що ці записи не сфальсифіковані і зроблені в кабінеті президента.
Ось буде суд 22-го березня, і нехай Т.Чорновіл також дасть свої свідчення.
Володимир Бойко
Також треба зазначити, що факти, встановленні в рішеннях Європейського суду, мають преюдиціальну силу на території України і повторному доведенню не підлягають.
До того ж, суд керується в своїй діяльності принципами прецедентного права, й тому один раз встановлені факти будуть автоматично вважатися доведеними за всіма аналогічними справами.
Тому у випадку, якщо Європейський суд на підставі „записів Мельниченка” визнає, що кримінальна справа проти Салова була сфальсифікована за участю Віктора Януковича за вказівкою Леоніда Кучми, це може мати дуже сумні наслідки для обох цих достойників.
Надія Шерстюк
“Права та свободи людини в Україні” – таку назву має цьогорічний звіт Українсько-американського бюро із захисту прав людини і Східноєвропейського інституту розвитку.
Його сторінки гортає наша кореспондентка Богдана Костюк.
Богдана Костюк
Автори дослідження нагадують, що питання прав людини – одне з найважливіших у національному законодавстві, адже від рівня захисту прав і свобод громадян залежить ступінь демократичності державної машини.
Держава відповідає перед громадянами за усі свої дії і політику, утвердження і забезпечення прав і свобод людини має бути одним з головних її обов’язків. Так, права і свободи людини посідають центральне місце у Конституції України. Близько тридцяти відсотків статей основного закону відносяться до відповідного розділу.
Тим часом, аналізуючи повноваження органів державної влади, на які покладено функції захисту прав і свобод людини, автори звіту звернули увагу на наступне: у законодавчій і нормативно-правовій сфері відсутні чітко визначені механізми забезпечення конституційних прав і свобод українських громадян. І, роблять висновок автори звіту, необхідно удосконалювати відповідні механізми, а також регулювання діяльності влади у правозахисній галузі.
Серед позитивних змін, які відзначили експерти, – це зростання довіри до міжнародних правозахисних організацій з боку пересічних громадян України, їхній інтерес до базових юридичних знань, поява впевненості у тому, що “сила закону” рано чи пізно переможе “закон сили”.
А, отже, радять автори дослідження, необхідно подолати розрив між політикою та практикою у справі захисту прав і свобод громадян, створити систему громадського контролю за владними інституціями у правозахисній сфері.
Крім того варто проводити узгоджувальну політику у галузі освіти та засобів інформації щодо трактування теми прав і свобод людини. Щоб не було “збочень” і перекручень у розумінні таких важливих понять, як правозахисна діяльність, демократія тощо.
Надія Шерстюк
Бути на сторожі справедливості, стояти на захисті прав людини покликані суди, проте вдатися до їхніх послуг можуть далеко не всі українці. Це пов’язано, крім усього, із фінансовими статками шукачів правди.
Тему на прикладі одного села на Черкащині досліджував Микола Закалюжний.
Микола Закалюжний
Фермери села В’язівок, що на Черкащині, звернулися до суду.
В чому порушено права селян, говорить голова Городищенської районної організації профспілки “Захист справедливості” Олександр Фещук.
Олександр Фещук
Права порушено власників земельних паїв і майнових сертифікатів. В Черкаській області, на жаль, продовжується приватизація по-кучмівськи: нахабним чином забирається майно, яке належить після розпаювання КСП, мешканцям цього села. Нікого вони не допускають до цього майна, тобто ВАТ “Птахофабрика ім. 1-го травня.
А коли вони починають звертатися в районні суди, то ці суди вони виграють, але ВАТ “Птахофабрика ім. 1-го травня, місцеві ці олігархи, “бєзпрілєльщики”, то посилають в апеляційні суди, верховні, і люди просто фінансово і морально, і фізично не в змозі з цією бюрократичної сильною машиною боротися – вони кидають це все на якомусь етапі.
Микола Закалюжний
Власник Птахофабрики, голова наглядової ради ВАТ “Птахофабрика ім. 1-го травня Віктор Басараб відкидає подібні звинувачення своїх опонентів.
Віктор Басараб
Нічого чужого я не взяв. Відверто скажу: нічого, ні однієї копійки, ні одної техніки, нічого чужого я не взяв. Незаконно я не взяв нічого. Я за свої слова відповідаю.
У нас були судові засідання, у нас були вирішення справи через суд, ми свої права відстояли. Якщо хтось вважає, що ми щось незаконно зробили, то, будь ласка, нехай подають позови на нас, і я ці питання буду розглядати тільки в судді.
Ви ж розумієте, що якщо не виконується судове рішення, то для цього є судові виконавці. Ви ж знаєте процедуру, як це все робиться.
Микола Закалюжний
Хто прав, а хто ні все-таки відповідь дасть суд, але шанси продовжувати судовий марафон у селян через фінансові труднощі значно менші.
Яким чином їм захистити свої права, радить адвокат Печерської колегії адвокатів м. Києва Анна Юдківська.
Анна Юдкіський
По-перше, в нас передбачене право на безоплатну правову допомогу – це стосується кримінальних процесів. Якщо людина не має можливості сама запросити захисника, то держава призначає їй захисника з числа адвокатів. Таким чином, що стосується кримінального процесу, то тут права не порушуються.
На жаль, в цивільному процесі людина якось мусить сама захистити себе, якщо в неї немає можливості якось проконсультуватися.
Але я знаю, що при деяких партіях існують бюро безоплатної правової допомоги, є також правозахисні організації, які за допомогою грантів можуть собі дозволити надавати безоплатну правову допомогу, тобто цими грантами покриваються послуги адвокатів та юристів.
Микола Закалюжний
Втім, фінанси не єдина причина, через яку громадяни відмовляються від судового захисту.
Олександр Фещук
На даний момент майно, згідно рішень районного суду, його, цього селянина В.М.Коваля, але він не може вже ось два роки навіть у двір зайти.
Районний суд присудив, що це майно його. Апеляцію подавав, і апеляція також присудила, що майно його. Зараз ми вже подали у ВСУ.
Не знаю, чи рішення ВСУ буде діяти в нашому регіоні чи будуть його розглядати місцеві керівники, як просто папір, воно не буде виконуватися, а це просто буде папір для місцевих чиновників, які є дзеркалом і обличчям цієї влади
Микола Закалюжний
Яким чином терміни розгляду справ впливають на захист прав громадян, говорить адвокат Анна Юдківська.
Анна Юдківська
У нас невиправдано довго тривають ці процеси. Це стосується як розгляду кримінальних, так і цивільних справ. Завжди можна знайти законні можливості і законні підстави подовжити строк. І це також передбачено КПК.
Про це нам також неодноразово вказував Європейський суд з прав людини. Якщо узагальнити практику Євро суду, то, звичайно, зрозуміло, що кожна справа приймається з врахуванням всіх цих обставин, але середній термін, понад який визнається Євросудом порушення права на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
Це право передбачене статтею Конвенції про захист права і основних свобод людини, це є термін два роки, тобто вже понад цей термін судом встановлюються порушення цього права на розгляд протягом розумного строку.
Микола Закалюжний
Положення Конституції про рівність усіх перед законом незалежно від майнового статусу у багатьох випадках піддається сумніву, проте багато що залежить від волі самих громадян захищати свої права.
Надія Шерстюк
Шановні слухачі, це була програма “Права людини: українська реальність”. Над випуском у київській студії працювали укладач і ведуча Надія Шерстюк, звукооператор Михайло Петренко.
На все добре, шановні слухачі!
Говорить радіо “Свобода”!
Надія Шерстюк
На хвилях української служби радіо “Свобода” ви слухаєте передачу “Права людини: українська реальність”. У київській студії перед мікрофоном Надія Шерстюк, звукооператор Михайло Петренко.
Сьогодні у програмі:
- Європейський суд має заслухати „записи Мельниченка”: донецький адвокат Сергій Салов має намір запросити до Страсбурга Тараса Чорновола, як свідка;
- Фермери з Черкащини проти суддівського беззаконня;
- “Права та свободи людини в Україні” – звіт Українсько-американського бюро із захисту прав людини.
22-го березня наступного року Європейський суд з прав людини має розглянути найрезонанснішу справу з поміж тих, що вже розглядалися в Страсбурзі відносно України.
Мова йде про скаргу донецького адвоката Сергія Салова, який вважає, що був незаконно засуджений у 2000-му році за поширення п’ятьох листівок з повідомленням про смерть президента Кучми.
Річ у тім, що кримінальна справа, порушена в Україні відносно Салова, знайшла своє втілення в записах колишнього майора держохорони Миколи Мельниченка, де зафіксовані голоси, схожі на голоси Леоніда Кучми та Віктора Януковича.
З подробицями Володимир Бойко.
Володимир Бойко
Впродовж останніх чотирьох років робилися неодноразові спроби ввести в судовий обіг записи, зроблені колишнім президентським охоронцем Миколою Мельниченком у кабінеті Леоніда Кучми.
Зокрема, Мирослава Ґонґадзе та колишній народний депутат Олександр Єльяшкевич заявляли, що мають намір подати позов до Леоніда Кучми в суд Сполучених Штатів з тим, щоби на підставі „записів Мельниченка” довести причетність нинішнього глави української держави до вчинення злочинів.
Але при цьому не враховувалася та обставини, що ці записи, якщо навіть припустити, що вони справжні, зроблені незаконно, тобто без відповідної санкції суду, і тому не можуть використовуватися для обґрунтування кримінального обвинувачення в жодній цивілізованій країні. Зокрема, в Україні така норма зафіксована в статті 62-й Конституції.
Тому всі спроби притягнути Леоніда Кучму на підставі лише цих записів до відповідальності за організацію вбивства Георгія Ґонгадзе, замах на Олександра Єльяшкевича, знищення банку „Слов''янській” тощо не мають жодної судової перспективи попри те, що фонотека Мельниченка містить чимало епізодів, на яких зафіксовані злочинні розпорядження людини з голосом, схожим на голос Леоніда Кучми.
Єдиний виняток становить розгляд справ в Європейському суді з прав людини, де жодних обмежень в частині надання доказів не встановлено, оскільки Страсбурзький суд не має кодифікованих процесуальних норм, є лише Регламент судових засідань. Тому Суд не вправі відмовлятися від розгляду доказів лише на тій підставі, що вони отримані з порушенням процедури, унормованої національними законодавствами.
Саме цим скористався донецький адвокат Сергій Салов, який був заарештований прокуратурою м. Донецька 31-го жовтня 1999-го року, у день минулих виборів Президента України.
Салова обвинуватили в поширенні п’ятьох фальшивих листівок з повідомленням про смерть Леоніда Кучми від алкогольної інтоксикації.
Попри те, що українським законодавством кримінальна відповідальність за подібні дії не передбачена, Сергій Салов був засуджений до п’яти років позбавлення волі з відстроченням виконання вироку.
Вже після того, як пан Салов звернувся до Європейського суду, вимагаючи визнати своє засудження незаконним, він почув по радіо „Свобода” інтерв’ю майора Мельниченка, а також прослухав по радіо епізод з майорової фонотеки, де людина з голосом донецького губернатора Віктора Януковича обіцяє людині з голосом, схожим на голос Леоніда Кучми, так би мовити, підвісити за геніталії суддю, який відмовлявся виносити Салову вирок.
Адвокат негайно придбав газету з роздруківкою цього діалогу й надіслав її в Страсбург разом з клопотанням про допит в суді колишнього майора Мельниченка. Це клопотання було задоволено, через що Європейський суд призначив слухання в справі на 22-ге березня 2005-го року в усному режимі з викликом сторін і свідків.
Але й це не все.
Оскільки одним з перших, хто впізнав свій голос на „записах Мельниченка” і підтвердив їхню автентичність є нинішній керівник виборчого штабу Януковича Тарас Чорновіл, Сергій Салов вирішив також допитати в суді й пана Тараса, сподіваючись в такий спосіб підтвердити справжність записів, а отже, причетність Віктора Януковича до злочинів проти правосуддя.
Розповідає Сергій Салов.
Сергій Салов
Отримав цього листа, в якому мені нагадують, що я можу ще додатково включити свідків до 6-го березня, і тепер я думаю, що обов’язково включу у список свідків Т.Чорновола, тому що він перший в Україні заявив, що впізнав свій голос на плівках Мельниченка і може дати свідчення у любому суді, що ці записи не сфальсифіковані і зроблені в кабінеті президента.
Ось буде суд 22-го березня, і нехай Т.Чорновіл також дасть свої свідчення.
Володимир Бойко
Також треба зазначити, що факти, встановленні в рішеннях Європейського суду, мають преюдиціальну силу на території України і повторному доведенню не підлягають.
До того ж, суд керується в своїй діяльності принципами прецедентного права, й тому один раз встановлені факти будуть автоматично вважатися доведеними за всіма аналогічними справами.
Тому у випадку, якщо Європейський суд на підставі „записів Мельниченка” визнає, що кримінальна справа проти Салова була сфальсифікована за участю Віктора Януковича за вказівкою Леоніда Кучми, це може мати дуже сумні наслідки для обох цих достойників.
Надія Шерстюк
“Права та свободи людини в Україні” – таку назву має цьогорічний звіт Українсько-американського бюро із захисту прав людини і Східноєвропейського інституту розвитку.
Його сторінки гортає наша кореспондентка Богдана Костюк.
Богдана Костюк
Автори дослідження нагадують, що питання прав людини – одне з найважливіших у національному законодавстві, адже від рівня захисту прав і свобод громадян залежить ступінь демократичності державної машини.
Держава відповідає перед громадянами за усі свої дії і політику, утвердження і забезпечення прав і свобод людини має бути одним з головних її обов’язків. Так, права і свободи людини посідають центральне місце у Конституції України. Близько тридцяти відсотків статей основного закону відносяться до відповідного розділу.
Тим часом, аналізуючи повноваження органів державної влади, на які покладено функції захисту прав і свобод людини, автори звіту звернули увагу на наступне: у законодавчій і нормативно-правовій сфері відсутні чітко визначені механізми забезпечення конституційних прав і свобод українських громадян. І, роблять висновок автори звіту, необхідно удосконалювати відповідні механізми, а також регулювання діяльності влади у правозахисній галузі.
Серед позитивних змін, які відзначили експерти, – це зростання довіри до міжнародних правозахисних організацій з боку пересічних громадян України, їхній інтерес до базових юридичних знань, поява впевненості у тому, що “сила закону” рано чи пізно переможе “закон сили”.
А, отже, радять автори дослідження, необхідно подолати розрив між політикою та практикою у справі захисту прав і свобод громадян, створити систему громадського контролю за владними інституціями у правозахисній сфері.
Крім того варто проводити узгоджувальну політику у галузі освіти та засобів інформації щодо трактування теми прав і свобод людини. Щоб не було “збочень” і перекручень у розумінні таких важливих понять, як правозахисна діяльність, демократія тощо.
Надія Шерстюк
Бути на сторожі справедливості, стояти на захисті прав людини покликані суди, проте вдатися до їхніх послуг можуть далеко не всі українці. Це пов’язано, крім усього, із фінансовими статками шукачів правди.
Тему на прикладі одного села на Черкащині досліджував Микола Закалюжний.
Микола Закалюжний
Фермери села В’язівок, що на Черкащині, звернулися до суду.
В чому порушено права селян, говорить голова Городищенської районної організації профспілки “Захист справедливості” Олександр Фещук.
Олександр Фещук
Права порушено власників земельних паїв і майнових сертифікатів. В Черкаській області, на жаль, продовжується приватизація по-кучмівськи: нахабним чином забирається майно, яке належить після розпаювання КСП, мешканцям цього села. Нікого вони не допускають до цього майна, тобто ВАТ “Птахофабрика ім. 1-го травня.
А коли вони починають звертатися в районні суди, то ці суди вони виграють, але ВАТ “Птахофабрика ім. 1-го травня, місцеві ці олігархи, “бєзпрілєльщики”, то посилають в апеляційні суди, верховні, і люди просто фінансово і морально, і фізично не в змозі з цією бюрократичної сильною машиною боротися – вони кидають це все на якомусь етапі.
Микола Закалюжний
Власник Птахофабрики, голова наглядової ради ВАТ “Птахофабрика ім. 1-го травня Віктор Басараб відкидає подібні звинувачення своїх опонентів.
Віктор Басараб
Нічого чужого я не взяв. Відверто скажу: нічого, ні однієї копійки, ні одної техніки, нічого чужого я не взяв. Незаконно я не взяв нічого. Я за свої слова відповідаю.
У нас були судові засідання, у нас були вирішення справи через суд, ми свої права відстояли. Якщо хтось вважає, що ми щось незаконно зробили, то, будь ласка, нехай подають позови на нас, і я ці питання буду розглядати тільки в судді.
Ви ж розумієте, що якщо не виконується судове рішення, то для цього є судові виконавці. Ви ж знаєте процедуру, як це все робиться.
Микола Закалюжний
Хто прав, а хто ні все-таки відповідь дасть суд, але шанси продовжувати судовий марафон у селян через фінансові труднощі значно менші.
Яким чином їм захистити свої права, радить адвокат Печерської колегії адвокатів м. Києва Анна Юдківська.
Анна Юдкіський
По-перше, в нас передбачене право на безоплатну правову допомогу – це стосується кримінальних процесів. Якщо людина не має можливості сама запросити захисника, то держава призначає їй захисника з числа адвокатів. Таким чином, що стосується кримінального процесу, то тут права не порушуються.
На жаль, в цивільному процесі людина якось мусить сама захистити себе, якщо в неї немає можливості якось проконсультуватися.
Але я знаю, що при деяких партіях існують бюро безоплатної правової допомоги, є також правозахисні організації, які за допомогою грантів можуть собі дозволити надавати безоплатну правову допомогу, тобто цими грантами покриваються послуги адвокатів та юристів.
Микола Закалюжний
Втім, фінанси не єдина причина, через яку громадяни відмовляються від судового захисту.
Олександр Фещук
На даний момент майно, згідно рішень районного суду, його, цього селянина В.М.Коваля, але він не може вже ось два роки навіть у двір зайти.
Районний суд присудив, що це майно його. Апеляцію подавав, і апеляція також присудила, що майно його. Зараз ми вже подали у ВСУ.
Не знаю, чи рішення ВСУ буде діяти в нашому регіоні чи будуть його розглядати місцеві керівники, як просто папір, воно не буде виконуватися, а це просто буде папір для місцевих чиновників, які є дзеркалом і обличчям цієї влади
Микола Закалюжний
Яким чином терміни розгляду справ впливають на захист прав громадян, говорить адвокат Анна Юдківська.
Анна Юдківська
У нас невиправдано довго тривають ці процеси. Це стосується як розгляду кримінальних, так і цивільних справ. Завжди можна знайти законні можливості і законні підстави подовжити строк. І це також передбачено КПК.
Про це нам також неодноразово вказував Європейський суд з прав людини. Якщо узагальнити практику Євро суду, то, звичайно, зрозуміло, що кожна справа приймається з врахуванням всіх цих обставин, але середній термін, понад який визнається Євросудом порушення права на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
Це право передбачене статтею Конвенції про захист права і основних свобод людини, це є термін два роки, тобто вже понад цей термін судом встановлюються порушення цього права на розгляд протягом розумного строку.
Микола Закалюжний
Положення Конституції про рівність усіх перед законом незалежно від майнового статусу у багатьох випадках піддається сумніву, проте багато що залежить від волі самих громадян захищати свої права.
Надія Шерстюк
Шановні слухачі, це була програма “Права людини: українська реальність”. Над випуском у київській студії працювали укладач і ведуча Надія Шерстюк, звукооператор Михайло Петренко.
На все добре, шановні слухачі!
Говорить радіо “Свобода”!
