Аудіозапис програми:
Київ, 10 грудня 2004 року.
Олекса Боярко
Добрий вечір, шановні слухачі!
В ефірі програма “Ми український народ: національно-етнічна мозаїка”.
Перед мікрофоном Олекса Боярко.
“Діалоги на Майдані і навколо Майдану” – так можна назвати нашу сьогоднішню програму.
Упродовж понад двох тижнів до голосу київського Майдані Незалежності і наметового містечка, розташованого на Хрещатику, дослухався ледь не увесь світ.
Хто ж і з якою метою зібрався у центрі української столиці? Діалоги на Майдані записала наша колега Богдана Костюк.
Богдана Костюк
Лідер гурту “ТАРТАК” Олександр Положинський присвятив цю пісню українському народові – головному герою сьогодення. Хоча, наприклад, студентка Надія з Дубна не вважає себе героїнею.
Надія
Я приїхала в Київ для того, щоб відстоювати свою думку, щоб показати, що в Україні дійсно є нація, що ми сильна нація. Ми звернулися в Рівненське земляцтво. Вони нас поселили на квартиру до дуже добрих людей. Ми були здивовані такою теплотою киян – це супер. Враження велике.
Ми були на днях в Маріїнському палаці саме тоді, коли приїздив Хав’єр Солана. Просто люди зібралися, сильна нація, основа, яка хоче доказати, що ми дійсно є українці, що ми дійсно є ті, кого оспівував Шевченко.
Богдана Костюк
Представником сильної нації, яка хоче жити краще. Уявляє себе і Микола з Севастополя.
Микола (переклад)
В Київ прийшов, тому що набридло жити тим життям, котрим ми живемо. При нинішній владі, яка зараз існує з часів так званої незалежності простий народ не має ніякої свободи ні слова ні дій. Якщо встало те населення, яке було самим терпимим – село, то це вже межа.
Ось чому я вже тут відстоюю ідею, відстоюю майбутнє наше, молодого покоління, котрому жити в цій країні. Ми хочемо жити по-людські не при тих президентах, які виступають п’яними, яких садять по визначеним покаранням за певні дії і поступки, а просто жити з нормальною людиною, котрий професіонал у своєму ділі. Хай він не буде гарним політиком, але він буде гарним економістом. А наша країна – це просто велике підприємство, яке потрібно просто наладити і воно буде жити.
Богдана Костюк
Мої наступні співрозмовники оповідають про себе коротко.
Респондент 1
Одеська область, Любашівський район, село Демидове.
Приїхали захищати свободу.
Респондент 2
Набридло дивитися на цей безпорядок в країні, хочеться чого нового, хочеться порядку, як в любій правовій державі.
Богдана Костюк
Мешканець наметового містечка Сергій приїхав з міста Сєвєродонецьк.
Сергій
Мене сюди привело бажання відстояти наше громадське право. Те, що цинічна наша влада відноситься до наших людей, намагаясь їх задавити, використовуючи при цьому адмінресурс, неповажно відносячись до самої людини, як громадянина України.
Богдана Костюк
Сергій Іванов – один з керівників донецької Спілки ветеранів Афганістану, пов’язує свій приїзд з необхідністю навести лад в Україні.
Сергій Іванов
Я проти Януковича пішов тільки із-за того, що не він владою командує, а Ренат Ахметов. Я не люблю людей, які “нашим і вашим”. Я би зараз проголосував, тому що якщо стане Ющенко президентом, то значить Схід, Донецьк, всі від’єднаються. Якщо стане Янукович, то весь Захід. Зараз треба обирати тільки нового президента, тому що буде війна. Я пройшов 2 війни: Чечню і Афганістан. Я не хочу цього нашому народу.
Богдана Костюк
Різні люди – різні думки – одна Україна.
Олекса Боярко
А тепер – діалоги навколо Майдану. Про помаранчеву революцію і про маніфестантів на Майдані говорить довірена особа кандидата у президенти Віктора Януковича, народний депутат України з Донецька Володимир Рибак.
Володимир Рибак
Люди мають право на свою думку весь час. Ви знаєте, що я ще 1988-90 рр. на Донбасі дуже багато цих мітингів було. Я завжди стояв на стороні людей, які піднімають ці питання. Але і довго ці страйки не повинні бути, бо Україна має добрий такий задаток в економіці, щоб ми не відставали.
Я думаю, що основні питання вирішила ВР, то якісь вже спокій буде. Політики треба, щоб сідали за столи, знали, що є Україна. Ми для них повинні працювати.
Люди, які на Майдані, я їх бачив, зустрічався, коли в ВР заходив і виходив. Люди тверезі стояли. Я нічого не можу сказати, що там є люди, які не мають розуму. Але там більше було студентів з наших західних областей. Я співбесіди проводив.
Це право людей. Я кажу, що в 90-тих роках люди боролись за свої права. Сьогодні це право людей.
Олекса Боярко
Тему Майдану продовжує правозахисник і публіцист, політв‘язень радянських часів львів‘янин Мирослав Маринович.
Мирослав Мартинович
Які сьогодні уроки історії? От цими днями ми побачили як прекрасно взаємодіють чи повинні взаємодіяти 3 гілки влади. Це просто фантастично, як кожна людина в певний момент відчуває, що сьогодні найважливіший суд, чи сьогодні найважливіша ВР, чи звертаються всі керівники церков до президента. Це є фантастичний урок демократії у цьому.
А візьміть, який фантастичний урок сьогодні для всіх відповідальних політиків, керівників, народних депутатів. Вибухнуло просто позитивними якостями ім’я Бориса Олійника. Вся Україна захоплена його позицією.
В чому тут річ? Адже тільки ми вчора так палко нарікали на комуністів, які ледь не звернули усе на круги своя. Але це теж комуніст. Виявляється, що можна бути комуністом і можна бути соціалістом, тобто належати до тих партій, які свого часу уособлювали темну силу, яка нависала над Україною. Але можна при цьому, якщо стати на бік правди, то можна викликати захоплення і вдячність усього народу.
Дуже важливо сьогодні зрозуміти, що темні сили, які діють сьогодні в Україні, в тому числі і путінська адміністрація, дуже вдало на початку зіграла на стереотипних уявленнях заходу про те, що Україна ділиться, що Україна ось-ось розколеться на 2 частини.
Сьогодні з точки зору Заходу основна проблема – це поділ на Схід і Захід. Тоді як насправді єдиний глибинний поділ є в нинішній Україні. Це поділ на тих, хто обстоює правду, верховенства права і тих, хто обстоює верховенство беспределу.
Тут є головна різниця. Той факт, що сьогодні стояти на стороні правди, то це автоматично означає стояти на стороні Ющенка, ще не означає, що йде мова про особу, сьогодні йде мова про законність. Люди вибухнули не через те, що вони мають симпатії до одного чи другого кандидата – люди вибухнули через порушення закону.
Останнє, що би мені хотілося відзначити, то це християнський момент. Кожен має відчуття, що сьогодні на Майдані Незалежності концентрується добра сила, що це епіцентр добра. Коли проходиш через ряди людей, коли бачиш ці обличчя, то відчуваєш, що справджується та фраза Євангельська, що там, де 2-3 зібрані в моє ім’я, там і я серед них.
Там, де сьогодні правда, любов, то там просто інші імена Господа Бога. Те, що ті люди стоять за правду, ті люди стоять за любов вразило увесь світ. Люди, які не знали раніше Україну, які очікували від України різних націоналізмів, різних негативних емоцій сьогодні зрозуміли, що ця картина України просто сьогодні не відповідає дійсності.
Олекса Боярко
До діалогу про Майдан його вплив на поточну політику підключається киянин, головний редактор Інтернет-видання “Прозора політика” Олександр Дергачов.
Олександр Дергачов
Майдан – це явище дуже яскраве, воно приєднує Україну до європейської демократії, оскільки йдеться і про організованість і про стихійність одночасно, про організованість стихії, протесту, громадянської непокори спотворенню виборів.
Українська опозиція не викликала великого оптимізму в Європі, оскільки вважалося, що вона все ж таки досить слабка і можливо навіть її не варто підтримувати, щоб не псувати стосунки з тою владою, яку важко змінити.
Насправді сьогодні виявилося, що опозиція сильна навіть не сама по собі, а тим, що вона уособлює певні сподівання дуже широкої групи громадян. Сьогодні вона є відповідальної перед громадянами.
Майдан привернув увагу до України, як до європейської держави, де демократичні цінності поціновуються, вони не є третьосортними, третьорядними у порівнянні з матеріальними очікуваннями і вимогами.
Кращі громадяни фактично перетворили свою країну на європейську державу на кілька тижнів. Тому, я думаю, що ми можемо говорити про новий етап національної історії.
Якщо говорити більш конкретно, то масовість і організованість заблокували брутальні дії влади. Вони унеможливили силовий варіант. Це опосередкований вплив на той переговорний процес і на ті політичні і юридичні форуми, які мали місце в останні дні. Небайдужість громадян, їх здатність обстоювати власні права був ще додатковий окремий чинник того, що ми маємо сьогодні.
По-різному розцінюють домовленості, які були укладені в ВР і підписані президентом. Йдеться звичайно про певний компроміс. Все ж таки можливість саме такого компромісу і збереження громадянського миру є досягненням саме Майдану.
Олекса Боярко
учасників акцій протесту узагальнили соціологи. Перед мікрофоном мій колега Сергій Грабовський.
Сергій Грабовський
Акція протесту на київському Майдані Незалежності стала предметом уваги не тільки політиків, журналістів чи музикантів, а і соціологів. На сьогодні серед учасників акції проведені два дослідження.
Перше із них, організоване старшим науковцем Центру українознавства університету імені Шевченка Тетяною Воропаєвою, мало на меті визначити основні мотиви поведінки протестантів. Були опитані 1500 осіб, які могли висловити одну чи кілька позицій в якості основних спонук своїх дій.
Чільною із них виявилося прагнення висловити свій протест проти масштабних фальсифікацій на виборах президента (“ми проти фальсифікацій на виборах”, “ми проти порушення владою права громадян обирати президента України демократичним шляхом”, “ми проти того, щоб правляча команда забирала у нас право бути джерелом влади в цій державі” та ін.) – 47,9%.
Другим головним мотивом стала підтримка Віктора Ющенка, оскільки саме він спроможний забезпечити європейський шлях розвитку України і унеможливити її повернення в імперські обійми – 39,4%. Третій засадничий мотив – підтримка Віктора Ющенка тому, що опитані не хочуть більше так жити (не хочемо, щоб і далі тривали ті 10 років брехні й маніпуляцій, корупції й ганьби, приниження і зневажання, обкрадання і гноблення українського народу) – 21,6%.
Серед мотивацій, названих менше, ніж 20-ма відсотками опитаних, чільне місце посідають пов‘язані особисто з Віктором Ющенком як політичним лідером. З Ющенком опитані пов‘язують здійснення демократичних перетворень у країні, побудову правової держави, забезпечення громадянам гідного життя, перетворення України на справді незалежну і вільну державу та ствердження її у світовому співтоваристві і забезпечення конкурентоспроможності української нації у світі.
Інші мотиви пов‘язані із запереченням чинної влади та її кандидата. Йдеться про те, що Україна мусить отримати таку владу, яку сама вона не буде зневажати, про те, що державою не повинна керувати людина із кримінальним минулим тощо. Слід зазначити, що останні мотиви були виділенні незначною кількістю опитаних.
Друге дослідження провели на замовлення “Гала-радіо”. Були оброблені 558 анкет, розданих у наметовому містечку на Хрещатику. Найбільше опитаних було з центральних областей України (Київської, Житомирської, Черкаської і Кіровоградської), а також Києва. Причини приїзду протестантів з регіонів відрізняються залежно від віку.
Так, молоді люди 18-22 років, в основному відповідали, що приїхали підтримати Ющенка, респонденти 25-30 років живуть у містечку, у такий спосіб борючись “за демократію, свободу й правду”, а серед респондентів, старших за 50 років, переважають відповіді, що починаються зі слів “проти”: “проти неправди”, “проти фальсифікацій” і так далі.
Найпопулярнішими подіями наметового містечка стали весілля його мешканців, а найбільш дефіцитним товаром виявилася зубна паста. На запитання: “Як довго Ви плануєте тут залишатися?”, 90% респондентів відповіли: “До перемоги 26 грудня” або “До переможного кінця”.
Олекса Боярко
На все добре, шановні слухачі.
Ви слухали спецвипуск програми Діалоги на Майдані і навколо Майдану, який мав назву “Діалоги на Майдані і навколо Майдану”.
Вів передачу Олекса Боярко.
Говорить радіо “Свобода”!
Київ, 10 грудня 2004 року.
Олекса Боярко
Добрий вечір, шановні слухачі!
В ефірі програма “Ми український народ: національно-етнічна мозаїка”.
Перед мікрофоном Олекса Боярко.
“Діалоги на Майдані і навколо Майдану” – так можна назвати нашу сьогоднішню програму.
Упродовж понад двох тижнів до голосу київського Майдані Незалежності і наметового містечка, розташованого на Хрещатику, дослухався ледь не увесь світ.
Хто ж і з якою метою зібрався у центрі української столиці? Діалоги на Майдані записала наша колега Богдана Костюк.
Богдана Костюк
Лідер гурту “ТАРТАК” Олександр Положинський присвятив цю пісню українському народові – головному герою сьогодення. Хоча, наприклад, студентка Надія з Дубна не вважає себе героїнею.
Надія
Я приїхала в Київ для того, щоб відстоювати свою думку, щоб показати, що в Україні дійсно є нація, що ми сильна нація. Ми звернулися в Рівненське земляцтво. Вони нас поселили на квартиру до дуже добрих людей. Ми були здивовані такою теплотою киян – це супер. Враження велике.
Ми були на днях в Маріїнському палаці саме тоді, коли приїздив Хав’єр Солана. Просто люди зібралися, сильна нація, основа, яка хоче доказати, що ми дійсно є українці, що ми дійсно є ті, кого оспівував Шевченко.
Богдана Костюк
Представником сильної нації, яка хоче жити краще. Уявляє себе і Микола з Севастополя.
Микола (переклад)
В Київ прийшов, тому що набридло жити тим життям, котрим ми живемо. При нинішній владі, яка зараз існує з часів так званої незалежності простий народ не має ніякої свободи ні слова ні дій. Якщо встало те населення, яке було самим терпимим – село, то це вже межа.
Ось чому я вже тут відстоюю ідею, відстоюю майбутнє наше, молодого покоління, котрому жити в цій країні. Ми хочемо жити по-людські не при тих президентах, які виступають п’яними, яких садять по визначеним покаранням за певні дії і поступки, а просто жити з нормальною людиною, котрий професіонал у своєму ділі. Хай він не буде гарним політиком, але він буде гарним економістом. А наша країна – це просто велике підприємство, яке потрібно просто наладити і воно буде жити.
Богдана Костюк
Мої наступні співрозмовники оповідають про себе коротко.
Респондент 1
Одеська область, Любашівський район, село Демидове.
Приїхали захищати свободу.
Респондент 2
Набридло дивитися на цей безпорядок в країні, хочеться чого нового, хочеться порядку, як в любій правовій державі.
Богдана Костюк
Мешканець наметового містечка Сергій приїхав з міста Сєвєродонецьк.
Сергій
Мене сюди привело бажання відстояти наше громадське право. Те, що цинічна наша влада відноситься до наших людей, намагаясь їх задавити, використовуючи при цьому адмінресурс, неповажно відносячись до самої людини, як громадянина України.
Богдана Костюк
Сергій Іванов – один з керівників донецької Спілки ветеранів Афганістану, пов’язує свій приїзд з необхідністю навести лад в Україні.
Сергій Іванов
Я проти Януковича пішов тільки із-за того, що не він владою командує, а Ренат Ахметов. Я не люблю людей, які “нашим і вашим”. Я би зараз проголосував, тому що якщо стане Ющенко президентом, то значить Схід, Донецьк, всі від’єднаються. Якщо стане Янукович, то весь Захід. Зараз треба обирати тільки нового президента, тому що буде війна. Я пройшов 2 війни: Чечню і Афганістан. Я не хочу цього нашому народу.
Богдана Костюк
Різні люди – різні думки – одна Україна.
Олекса Боярко
А тепер – діалоги навколо Майдану. Про помаранчеву революцію і про маніфестантів на Майдані говорить довірена особа кандидата у президенти Віктора Януковича, народний депутат України з Донецька Володимир Рибак.
Володимир Рибак
Люди мають право на свою думку весь час. Ви знаєте, що я ще 1988-90 рр. на Донбасі дуже багато цих мітингів було. Я завжди стояв на стороні людей, які піднімають ці питання. Але і довго ці страйки не повинні бути, бо Україна має добрий такий задаток в економіці, щоб ми не відставали.
Я думаю, що основні питання вирішила ВР, то якісь вже спокій буде. Політики треба, щоб сідали за столи, знали, що є Україна. Ми для них повинні працювати.
Люди, які на Майдані, я їх бачив, зустрічався, коли в ВР заходив і виходив. Люди тверезі стояли. Я нічого не можу сказати, що там є люди, які не мають розуму. Але там більше було студентів з наших західних областей. Я співбесіди проводив.
Це право людей. Я кажу, що в 90-тих роках люди боролись за свої права. Сьогодні це право людей.
Олекса Боярко
Тему Майдану продовжує правозахисник і публіцист, політв‘язень радянських часів львів‘янин Мирослав Маринович.
Мирослав Мартинович
Які сьогодні уроки історії? От цими днями ми побачили як прекрасно взаємодіють чи повинні взаємодіяти 3 гілки влади. Це просто фантастично, як кожна людина в певний момент відчуває, що сьогодні найважливіший суд, чи сьогодні найважливіша ВР, чи звертаються всі керівники церков до президента. Це є фантастичний урок демократії у цьому.
А візьміть, який фантастичний урок сьогодні для всіх відповідальних політиків, керівників, народних депутатів. Вибухнуло просто позитивними якостями ім’я Бориса Олійника. Вся Україна захоплена його позицією.
В чому тут річ? Адже тільки ми вчора так палко нарікали на комуністів, які ледь не звернули усе на круги своя. Але це теж комуніст. Виявляється, що можна бути комуністом і можна бути соціалістом, тобто належати до тих партій, які свого часу уособлювали темну силу, яка нависала над Україною. Але можна при цьому, якщо стати на бік правди, то можна викликати захоплення і вдячність усього народу.
Дуже важливо сьогодні зрозуміти, що темні сили, які діють сьогодні в Україні, в тому числі і путінська адміністрація, дуже вдало на початку зіграла на стереотипних уявленнях заходу про те, що Україна ділиться, що Україна ось-ось розколеться на 2 частини.
Сьогодні з точки зору Заходу основна проблема – це поділ на Схід і Захід. Тоді як насправді єдиний глибинний поділ є в нинішній Україні. Це поділ на тих, хто обстоює правду, верховенства права і тих, хто обстоює верховенство беспределу.
Тут є головна різниця. Той факт, що сьогодні стояти на стороні правди, то це автоматично означає стояти на стороні Ющенка, ще не означає, що йде мова про особу, сьогодні йде мова про законність. Люди вибухнули не через те, що вони мають симпатії до одного чи другого кандидата – люди вибухнули через порушення закону.
Останнє, що би мені хотілося відзначити, то це християнський момент. Кожен має відчуття, що сьогодні на Майдані Незалежності концентрується добра сила, що це епіцентр добра. Коли проходиш через ряди людей, коли бачиш ці обличчя, то відчуваєш, що справджується та фраза Євангельська, що там, де 2-3 зібрані в моє ім’я, там і я серед них.
Там, де сьогодні правда, любов, то там просто інші імена Господа Бога. Те, що ті люди стоять за правду, ті люди стоять за любов вразило увесь світ. Люди, які не знали раніше Україну, які очікували від України різних націоналізмів, різних негативних емоцій сьогодні зрозуміли, що ця картина України просто сьогодні не відповідає дійсності.
Олекса Боярко
До діалогу про Майдан його вплив на поточну політику підключається киянин, головний редактор Інтернет-видання “Прозора політика” Олександр Дергачов.
Олександр Дергачов
Майдан – це явище дуже яскраве, воно приєднує Україну до європейської демократії, оскільки йдеться і про організованість і про стихійність одночасно, про організованість стихії, протесту, громадянської непокори спотворенню виборів.
Українська опозиція не викликала великого оптимізму в Європі, оскільки вважалося, що вона все ж таки досить слабка і можливо навіть її не варто підтримувати, щоб не псувати стосунки з тою владою, яку важко змінити.
Насправді сьогодні виявилося, що опозиція сильна навіть не сама по собі, а тим, що вона уособлює певні сподівання дуже широкої групи громадян. Сьогодні вона є відповідальної перед громадянами.
Майдан привернув увагу до України, як до європейської держави, де демократичні цінності поціновуються, вони не є третьосортними, третьорядними у порівнянні з матеріальними очікуваннями і вимогами.
Кращі громадяни фактично перетворили свою країну на європейську державу на кілька тижнів. Тому, я думаю, що ми можемо говорити про новий етап національної історії.
Якщо говорити більш конкретно, то масовість і організованість заблокували брутальні дії влади. Вони унеможливили силовий варіант. Це опосередкований вплив на той переговорний процес і на ті політичні і юридичні форуми, які мали місце в останні дні. Небайдужість громадян, їх здатність обстоювати власні права був ще додатковий окремий чинник того, що ми маємо сьогодні.
По-різному розцінюють домовленості, які були укладені в ВР і підписані президентом. Йдеться звичайно про певний компроміс. Все ж таки можливість саме такого компромісу і збереження громадянського миру є досягненням саме Майдану.
Олекса Боярко
учасників акцій протесту узагальнили соціологи. Перед мікрофоном мій колега Сергій Грабовський.
Сергій Грабовський
Акція протесту на київському Майдані Незалежності стала предметом уваги не тільки політиків, журналістів чи музикантів, а і соціологів. На сьогодні серед учасників акції проведені два дослідження.
Перше із них, організоване старшим науковцем Центру українознавства університету імені Шевченка Тетяною Воропаєвою, мало на меті визначити основні мотиви поведінки протестантів. Були опитані 1500 осіб, які могли висловити одну чи кілька позицій в якості основних спонук своїх дій.
Чільною із них виявилося прагнення висловити свій протест проти масштабних фальсифікацій на виборах президента (“ми проти фальсифікацій на виборах”, “ми проти порушення владою права громадян обирати президента України демократичним шляхом”, “ми проти того, щоб правляча команда забирала у нас право бути джерелом влади в цій державі” та ін.) – 47,9%.
Другим головним мотивом стала підтримка Віктора Ющенка, оскільки саме він спроможний забезпечити європейський шлях розвитку України і унеможливити її повернення в імперські обійми – 39,4%. Третій засадничий мотив – підтримка Віктора Ющенка тому, що опитані не хочуть більше так жити (не хочемо, щоб і далі тривали ті 10 років брехні й маніпуляцій, корупції й ганьби, приниження і зневажання, обкрадання і гноблення українського народу) – 21,6%.
Серед мотивацій, названих менше, ніж 20-ма відсотками опитаних, чільне місце посідають пов‘язані особисто з Віктором Ющенком як політичним лідером. З Ющенком опитані пов‘язують здійснення демократичних перетворень у країні, побудову правової держави, забезпечення громадянам гідного життя, перетворення України на справді незалежну і вільну державу та ствердження її у світовому співтоваристві і забезпечення конкурентоспроможності української нації у світі.
Інші мотиви пов‘язані із запереченням чинної влади та її кандидата. Йдеться про те, що Україна мусить отримати таку владу, яку сама вона не буде зневажати, про те, що державою не повинна керувати людина із кримінальним минулим тощо. Слід зазначити, що останні мотиви були виділенні незначною кількістю опитаних.
Друге дослідження провели на замовлення “Гала-радіо”. Були оброблені 558 анкет, розданих у наметовому містечку на Хрещатику. Найбільше опитаних було з центральних областей України (Київської, Житомирської, Черкаської і Кіровоградської), а також Києва. Причини приїзду протестантів з регіонів відрізняються залежно від віку.
Так, молоді люди 18-22 років, в основному відповідали, що приїхали підтримати Ющенка, респонденти 25-30 років живуть у містечку, у такий спосіб борючись “за демократію, свободу й правду”, а серед респондентів, старших за 50 років, переважають відповіді, що починаються зі слів “проти”: “проти неправди”, “проти фальсифікацій” і так далі.
Найпопулярнішими подіями наметового містечка стали весілля його мешканців, а найбільш дефіцитним товаром виявилася зубна паста. На запитання: “Як довго Ви плануєте тут залишатися?”, 90% респондентів відповіли: “До перемоги 26 грудня” або “До переможного кінця”.
Олекса Боярко
На все добре, шановні слухачі.
Ви слухали спецвипуск програми Діалоги на Майдані і навколо Майдану, який мав назву “Діалоги на Майдані і навколо Майдану”.
Вів передачу Олекса Боярко.
Говорить радіо “Свобода”!
