Аудіозапис програми:
Київ, 16 листопада 2004 року.
Надія Шерстюк
На хвилях української служби радіо “Свобода” ви слухаєте передачу “Права людини: українська реальність”. У київській студії перед мікрофоном Надія Шерстюк, звукооператор Михайло Петренко.
Сьогодні у програмі:
- Судовий розгляд справи щодо Скнилівській трагедії розпочався у Києві;
- Чому кілька тисяч передплатників у східних регіонах України не змогли одержати тижневик “Свобода”?
- В Криму вперше за всі роки існування не вийшло друком чергове число єдиної на півострові україномовної дитячої газети „Джерельце”;
- Про використання адмінресурсу і залякування виборців в Україні.
Військовий апеляційний суд центрального регіону у Києві провів попередній судовий розгляд справи щодо Скнилівської трагедії. Хоча повідомлялось, що її слухатимуть у Львові. Ніхто із родин жертв трагедії: ні потерпілі, ні захисники не були попереджені про засідання.
Авіакатастрофа на Скнилівському летовищі 27-го липня 2002го року забрала життя 77 людей, у тому числі 28 дітей. За висновками Генеральної прокуратури України, пілот не справився з завданням, а команди віддавались неправильні.
Про те, яку постанову виніс Київський суд, про допущені брутальні порушення під час досудового і судового розгляду докладніше повідомляє Галина Терещук.
Галина Терещук
У кримінальній справі проходили 10 обвинувачених, але, як стало відомо на попередньому судовому засіданні у військовому апеляційному суді центрального регіону, 4 справи найвищих посадових осіб: генералів Стрельнікова, Онищенка, Волошенка, Алєксєєва, несподівано для інших обвинувачених та їхніх адвокатів, передані на дорозслідування у прокуратуру.
Адвокат обвинуваченого Юрія Яцюка, помічника керівника польотів, Віталій Домашовець розповів, що судове засідання у Києві проходило формально і з численними порушеннями.
Віталій Домашовець
По чотирьох особах відправили справу на дорозслідування, тепер ці особи проходять, як свідки по справі. Орган досудового слідства зобов’язаний був знову надати матеріали для ознайомлення. Ні в якому разі справа не могла потрапити до суду.
Галина Терещук
Усі клопотання адвокатів та їхніх підзахисних не були внесені у постанову суду. За словами Віталія Домашовця, рішення суду було заздалегідь підготовлене, а суддя до цієї справи не готувався.
Згідно постанови військового апеляційного суду у Києві, відкрите судове засідання щодо розгляду кримінальної справи по обвинуваченні уже шести осіб, а не десяти, призначене на 30-те листопада у військовій частині у Львові. Засідання відбуватиметься доти, доки не буде ухвалене рішення.
Віталій Домашовець вимагатиме зміни складу суддів і відправлення справи на дорозслідування. Адже судом не взяті до уваги численні факти. Зокрема, слідчі прокуратури не подали на експертизу розмови під час польоту, щоби ідентифікувати, кому саме і який голос належить у записах чорної скриньки.
Ось фрагмент останніх хвилин, коли СУ- 27 почав знижувати висоту.
Віталій Домашовець
Перший подав команду перший пілот, після цього подав команду Яцюк, після цього подав команду генерал Третьяков, знову Єгоров, знову Яцюк, знову Третьяков. Саме основне, якби вони всі у паніці натиснули одночасно кнопки, то в ефірі був би тільки один гул, і ніхто нічого не почув би.
Це ще Бог так послав, що кожен по черзі нажимав, вони знаходилися всі в різних місцях, і команди йшли. Чому не вдалося вивернути?
Але саме основне: чи хто може сказати, який голос кому належить? Експертизи по цьому не проводилося, тільки тупо переклали на білі аркуші ці слова, які ви чули, кому цей голос належить.
Галина Терещук
Зі справи зникли матеріали, які стосуються технічної справності військового літака, зокрема про те, як працювали обидва двигуни, а не лише один.
Головою комісії з дослідження причин падіння СУ- 27 від Міністерства оборони України була призначена людина не із відповідною авіаційною освітою, а танкіст.
Експертами були особи, які ще у 80- х роках завершили свою військову кар’єру, а СУ -27 був взятий на озброєння лише на початку 90-х.
За словами адвоката Віталія Домашовця, нині Міністерство оборони України і Генпрокуратура, впливаючи на суддів, якомога швидше і формально намагаються закрити справу щодо Скнилівської трагедії, аби так і не була названа справжня причина, чому все ж таки військовий літак СУ- 27 27-го липня 2002-го року впав на людей і забрав життя 77 осіб.
Надія Шерстюк
Шостого листопада цього року в Донецьку керівництвом обласної дирекції „Укрпошти” був затриманий весь наклад газети „Свобода”, який призначався для передплатників.
Усього було вилучено понад дві тисячі примірників популярної газети. Причиною стали розміщенні в цьому виданні матеріали з подробицями біографії прем’єр-міністра України Віктора Януковича.
Володимир Бойко про цей випадок розповідає детальніше.
Володимир Бойко
Це не перший випадок зникнення в надрах Донецької дирекції „Укрпошти” преси через невдоволення місцевої влади змістом публікацій.
У листопаді минулого року аналогічну операцію було проведено з донецькою газетою „Острів”, яка на своїх шпальтах вмістила розповідь підполковника міліції у відставці, а нині власкора газети „Свобода” в Донецькій області, Михайла Халаджі про бізнес на донецьких теренах Генпрокурора України Геннадія Васильєва.
Тоді невідомими особами було прямо на пошті викуплено понад три тисячі примірників „Острова”, а сам М.Халаджі за кілька днів був затриманий та кинутий прокуратурою за ґрати.
Згідно з законом України „Про друковані засоби масової інформації” заборона преси до реалізації або розповсюдження може відбуватися виключно за рішенням суду. Але таке рішення з’явилося лише через три дні, 9-го листопада, коли редакція газети „Свободи” стала вимагати від „Укрпошти” пояснень причин, з яких передплатники на Донеччині не отримали тижневик.
За словами головного редактора газети „Свобода” Олега Ляшка, наказ про арешт видання давав особисто голова Донецької облдержадміністрації Анатолій Близнюк.
А для того, щоби надати видимості законності, через три дня після вилучення газети в облдержадміністрації написали позов до Донецької дирекції „Укрпошти” від імені громадянки Фурсової, яка виявилася вкрай обуреною тим, що на складі поштового відомства лежала газета з описом маловідомих сторінок з біографії Віктора Януковича.
На підставі цього позову суддя Ворошиловського райсуду м. Донецька Ірина Бухтіярова написала рішення про вилучення накладу „Свободи”, навіть не поцікавившись, чи існує громадянка Фурсова взагалі, і в який спосіб їй вдалося довідатися про зміст газети, яка ані передплатникам, ані в мережу реалізації так і не надійшла.
При цьому редакцію газети суддя навіть не повідомила про судовий процес і не запросила на засідання.
Не чекаючи, доки судове рішення набуде законної сили, суддя Бухтіярова 11-го листопада видала виконавчий лист, після чого „Укрпошта”, нарешті, позбулася тиражу „Свободи”, який утримувала впродовж шістьох днів.
Як повідомили в редакції газети „Свобода”, зараз готується апеляційна скарга на судове рішення про вилучення тиражу та позов до Донецької дирекції „Укрпошти”, яка відмовилася доставляти газету передплатникам.
Надія Шерстюк
В Криму вперше за всі роки існування не вийшло друком чергове число єдиної на півострові україномовної дитячої газети „Джерельце”. Як повідомила редакція видання, причина цього – відсутність коштів, обіцяних кримською владою.
Видавці „Джерельця” і його читачі вважають ставлення влади до цього дитячого видання дискримінаційним, оскільки всі російськомовні газети в автономії фінансуються у повному обсязі і в значно більших обсягах.
Детальніше про це розповідає наш кримський кореспондент Володимир Притула.
Володимир Притула
За словами шеф-редактора „Джерельця” Віктора Качули, нинішнього року кримські власті обіцяли надати цьому україномовному виданню з республіканського бюджету 42 тисячі гривень, але виділили лише 20 тисяч, хоч видавці кажуть, що вдячні і за цю суму, яка дала змогу виходити більш як пів року.
Водночас, вони звертають увагу на те, що єдина українськомовна дитяча кримська газета призупинила свій вихід одразу після відзначення Дня української мови і писемності, з яким журналістів „Джерельця” вітав уряд і парламент автономії. Журналісти назвали ці вітання недоречними і блюзнірськими.
Віктор Качула
На жаль, в листопаді не вийшов черговий номер “Джерельця”. В Криму більше україномовних дитячих видань немає. Це просто черговий вияв дискримінації як кримськими властями, так і київськими стосовно українців в Криму.
Володимир Притула
Пан Качула не виключає, що фінансова блокада „Джерельця” насправді спрямована проти газети „Кримська світлиця”, об’єднана редакція якої і видає це дитяче видання.
Уряд Віктора Януковича вперше за всі роки незалежності відмовився підтримувати україномовну пресу в Криму, і найболючіше це вдарило по „Кримській світлиці”, яка об’єктивно писала про загальноукраїнські і кримські політичні процеси, а головне, і про діяльність політичних сил, очолюваних Віктором Ющенком.
Помста була радикальною: вперше за всі роки існування газети, вона не отримала від держави жодної копійки. Тим часом з Республіканського бюджету Криму на російськомовні засоби масової інформації були виділені майже 3 мільйони гривень.
Представники Республіканського Комітету з інформації АРК ситуацію, що виникла з „Джерельцем”, назвали непорозумінням і заявили, що республіканський бюджет автономії на цей рік не передбачає фінансування єдиної в Криму дитячої україномовної газети. Можливо, вже у наступному.
Надія Шерстюк
Нинішня Президентська кампанія характеризується великою кількістю фактів використання адмінресурсу і залякування виборців, а також поширення неправдивої інформації про кандидата у Президенти від опозиції.
Про це повідомляють українські та закордонні ЗМІ, про це нашим кореспондентам розповідають спостерігачі, народні депутати і пересічні громадяни.
Слово нашій київській кореспондентці Богдані Костюк.
Богдана Костюк
Про використання адмінресурсу та “інформаційну війну” проти кандидата від влади Віктора Ющенка розповідає відомий науковий і громадський діяч, народний депутат України Костянтин Ситник, який щойно побував на Луганщині.
Костянтин Ситник
Там такі байки, що просто жах. Ющенко літає на роботу із Вашингтону... Це абсолютно якісь дикі речі! Там ви прочитали б, що друкують луганські газети, то це просто жах. Дуже хворе, старе обличчя Ющенка і поруч молоде, красиве, усміхнене обличчя Януковича. Вони нахабніють, вони звіріють і старше покоління вони можуть залякати, а молодь, в принципі, просинається, і, я думаю, вона займе нормальну позицію.
Богдана Костюк
Спротив владі з боку молодіжних громадянських кампаній “Пора” та “Знаю”, на думку академіка Ситника, уособив надію українського народу на можливість пробудження і долучення до системи європейських цінностей. А поки що, молодь на собі відчула тиск адмінресурсу і фальсифікації.
Слово київській студентці, активістці “Пори” Анастасії Безверхій.
Анастасія Безверха
Щоби не відбувалося в Україні, які кримінальні злочини, вбивства, навіть чутки про можливі порушення теракти, що-завгодно – все це приписується “Порі” або “Чистій Україні”. Це один із принципів, які використовують.
Крім того, можна сказати, що ця кампанія “Досить”, яка була організована, чомусь тільки за тиждень до виборів її почали “розкручувати”, так само використовує частину нашої символіки і, мабуть, направлена нас дискредитувати. Так само російською мовою розповсюджуються листівки. Так само в Інтернеті є декілька сайтів, які використовують нашу символіку.
Завданням “Пори” зараз є перетворення нас у студентський рух. Коли ми всі бачимо ці репресії, то це вже все стосується не тільки “Пори”. Ми маємо показати, що молодь – це ті люди, які справді можуть зрушити з мертвої точки ці нелогічні і незрозумілі дії, які відбуваються зараз.
Надія Шерстюк
Шановні слухачі, це була програма “Права людини: українська реальність”. Над випуском у київській студії працювали укладач і ведуча Надія Шерстюк, звукооператор Михайло Петренко.
На все добре, шановні слухачі!
Говорить радіо “Свобода”!
Київ, 16 листопада 2004 року.
Надія Шерстюк
На хвилях української служби радіо “Свобода” ви слухаєте передачу “Права людини: українська реальність”. У київській студії перед мікрофоном Надія Шерстюк, звукооператор Михайло Петренко.
Сьогодні у програмі:
- Судовий розгляд справи щодо Скнилівській трагедії розпочався у Києві;
- Чому кілька тисяч передплатників у східних регіонах України не змогли одержати тижневик “Свобода”?
- В Криму вперше за всі роки існування не вийшло друком чергове число єдиної на півострові україномовної дитячої газети „Джерельце”;
- Про використання адмінресурсу і залякування виборців в Україні.
Військовий апеляційний суд центрального регіону у Києві провів попередній судовий розгляд справи щодо Скнилівської трагедії. Хоча повідомлялось, що її слухатимуть у Львові. Ніхто із родин жертв трагедії: ні потерпілі, ні захисники не були попереджені про засідання.
Авіакатастрофа на Скнилівському летовищі 27-го липня 2002го року забрала життя 77 людей, у тому числі 28 дітей. За висновками Генеральної прокуратури України, пілот не справився з завданням, а команди віддавались неправильні.
Про те, яку постанову виніс Київський суд, про допущені брутальні порушення під час досудового і судового розгляду докладніше повідомляє Галина Терещук.
Галина Терещук
У кримінальній справі проходили 10 обвинувачених, але, як стало відомо на попередньому судовому засіданні у військовому апеляційному суді центрального регіону, 4 справи найвищих посадових осіб: генералів Стрельнікова, Онищенка, Волошенка, Алєксєєва, несподівано для інших обвинувачених та їхніх адвокатів, передані на дорозслідування у прокуратуру.
Адвокат обвинуваченого Юрія Яцюка, помічника керівника польотів, Віталій Домашовець розповів, що судове засідання у Києві проходило формально і з численними порушеннями.
Віталій Домашовець
По чотирьох особах відправили справу на дорозслідування, тепер ці особи проходять, як свідки по справі. Орган досудового слідства зобов’язаний був знову надати матеріали для ознайомлення. Ні в якому разі справа не могла потрапити до суду.
Галина Терещук
Усі клопотання адвокатів та їхніх підзахисних не були внесені у постанову суду. За словами Віталія Домашовця, рішення суду було заздалегідь підготовлене, а суддя до цієї справи не готувався.
Згідно постанови військового апеляційного суду у Києві, відкрите судове засідання щодо розгляду кримінальної справи по обвинуваченні уже шести осіб, а не десяти, призначене на 30-те листопада у військовій частині у Львові. Засідання відбуватиметься доти, доки не буде ухвалене рішення.
Віталій Домашовець вимагатиме зміни складу суддів і відправлення справи на дорозслідування. Адже судом не взяті до уваги численні факти. Зокрема, слідчі прокуратури не подали на експертизу розмови під час польоту, щоби ідентифікувати, кому саме і який голос належить у записах чорної скриньки.
Ось фрагмент останніх хвилин, коли СУ- 27 почав знижувати висоту.
Віталій Домашовець
Перший подав команду перший пілот, після цього подав команду Яцюк, після цього подав команду генерал Третьяков, знову Єгоров, знову Яцюк, знову Третьяков. Саме основне, якби вони всі у паніці натиснули одночасно кнопки, то в ефірі був би тільки один гул, і ніхто нічого не почув би.
Це ще Бог так послав, що кожен по черзі нажимав, вони знаходилися всі в різних місцях, і команди йшли. Чому не вдалося вивернути?
Але саме основне: чи хто може сказати, який голос кому належить? Експертизи по цьому не проводилося, тільки тупо переклали на білі аркуші ці слова, які ви чули, кому цей голос належить.
Галина Терещук
Зі справи зникли матеріали, які стосуються технічної справності військового літака, зокрема про те, як працювали обидва двигуни, а не лише один.
Головою комісії з дослідження причин падіння СУ- 27 від Міністерства оборони України була призначена людина не із відповідною авіаційною освітою, а танкіст.
Експертами були особи, які ще у 80- х роках завершили свою військову кар’єру, а СУ -27 був взятий на озброєння лише на початку 90-х.
За словами адвоката Віталія Домашовця, нині Міністерство оборони України і Генпрокуратура, впливаючи на суддів, якомога швидше і формально намагаються закрити справу щодо Скнилівської трагедії, аби так і не була названа справжня причина, чому все ж таки військовий літак СУ- 27 27-го липня 2002-го року впав на людей і забрав життя 77 осіб.
Надія Шерстюк
Шостого листопада цього року в Донецьку керівництвом обласної дирекції „Укрпошти” був затриманий весь наклад газети „Свобода”, який призначався для передплатників.
Усього було вилучено понад дві тисячі примірників популярної газети. Причиною стали розміщенні в цьому виданні матеріали з подробицями біографії прем’єр-міністра України Віктора Януковича.
Володимир Бойко про цей випадок розповідає детальніше.
Володимир Бойко
Це не перший випадок зникнення в надрах Донецької дирекції „Укрпошти” преси через невдоволення місцевої влади змістом публікацій.
У листопаді минулого року аналогічну операцію було проведено з донецькою газетою „Острів”, яка на своїх шпальтах вмістила розповідь підполковника міліції у відставці, а нині власкора газети „Свобода” в Донецькій області, Михайла Халаджі про бізнес на донецьких теренах Генпрокурора України Геннадія Васильєва.
Тоді невідомими особами було прямо на пошті викуплено понад три тисячі примірників „Острова”, а сам М.Халаджі за кілька днів був затриманий та кинутий прокуратурою за ґрати.
Згідно з законом України „Про друковані засоби масової інформації” заборона преси до реалізації або розповсюдження може відбуватися виключно за рішенням суду. Але таке рішення з’явилося лише через три дні, 9-го листопада, коли редакція газети „Свободи” стала вимагати від „Укрпошти” пояснень причин, з яких передплатники на Донеччині не отримали тижневик.
За словами головного редактора газети „Свобода” Олега Ляшка, наказ про арешт видання давав особисто голова Донецької облдержадміністрації Анатолій Близнюк.
А для того, щоби надати видимості законності, через три дня після вилучення газети в облдержадміністрації написали позов до Донецької дирекції „Укрпошти” від імені громадянки Фурсової, яка виявилася вкрай обуреною тим, що на складі поштового відомства лежала газета з описом маловідомих сторінок з біографії Віктора Януковича.
На підставі цього позову суддя Ворошиловського райсуду м. Донецька Ірина Бухтіярова написала рішення про вилучення накладу „Свободи”, навіть не поцікавившись, чи існує громадянка Фурсова взагалі, і в який спосіб їй вдалося довідатися про зміст газети, яка ані передплатникам, ані в мережу реалізації так і не надійшла.
При цьому редакцію газети суддя навіть не повідомила про судовий процес і не запросила на засідання.
Не чекаючи, доки судове рішення набуде законної сили, суддя Бухтіярова 11-го листопада видала виконавчий лист, після чого „Укрпошта”, нарешті, позбулася тиражу „Свободи”, який утримувала впродовж шістьох днів.
Як повідомили в редакції газети „Свобода”, зараз готується апеляційна скарга на судове рішення про вилучення тиражу та позов до Донецької дирекції „Укрпошти”, яка відмовилася доставляти газету передплатникам.
Надія Шерстюк
В Криму вперше за всі роки існування не вийшло друком чергове число єдиної на півострові україномовної дитячої газети „Джерельце”. Як повідомила редакція видання, причина цього – відсутність коштів, обіцяних кримською владою.
Видавці „Джерельця” і його читачі вважають ставлення влади до цього дитячого видання дискримінаційним, оскільки всі російськомовні газети в автономії фінансуються у повному обсязі і в значно більших обсягах.
Детальніше про це розповідає наш кримський кореспондент Володимир Притула.
Володимир Притула
За словами шеф-редактора „Джерельця” Віктора Качули, нинішнього року кримські власті обіцяли надати цьому україномовному виданню з республіканського бюджету 42 тисячі гривень, але виділили лише 20 тисяч, хоч видавці кажуть, що вдячні і за цю суму, яка дала змогу виходити більш як пів року.
Водночас, вони звертають увагу на те, що єдина українськомовна дитяча кримська газета призупинила свій вихід одразу після відзначення Дня української мови і писемності, з яким журналістів „Джерельця” вітав уряд і парламент автономії. Журналісти назвали ці вітання недоречними і блюзнірськими.
Віктор Качула
На жаль, в листопаді не вийшов черговий номер “Джерельця”. В Криму більше україномовних дитячих видань немає. Це просто черговий вияв дискримінації як кримськими властями, так і київськими стосовно українців в Криму.
Володимир Притула
Пан Качула не виключає, що фінансова блокада „Джерельця” насправді спрямована проти газети „Кримська світлиця”, об’єднана редакція якої і видає це дитяче видання.
Уряд Віктора Януковича вперше за всі роки незалежності відмовився підтримувати україномовну пресу в Криму, і найболючіше це вдарило по „Кримській світлиці”, яка об’єктивно писала про загальноукраїнські і кримські політичні процеси, а головне, і про діяльність політичних сил, очолюваних Віктором Ющенком.
Помста була радикальною: вперше за всі роки існування газети, вона не отримала від держави жодної копійки. Тим часом з Республіканського бюджету Криму на російськомовні засоби масової інформації були виділені майже 3 мільйони гривень.
Представники Республіканського Комітету з інформації АРК ситуацію, що виникла з „Джерельцем”, назвали непорозумінням і заявили, що республіканський бюджет автономії на цей рік не передбачає фінансування єдиної в Криму дитячої україномовної газети. Можливо, вже у наступному.
Надія Шерстюк
Нинішня Президентська кампанія характеризується великою кількістю фактів використання адмінресурсу і залякування виборців, а також поширення неправдивої інформації про кандидата у Президенти від опозиції.
Про це повідомляють українські та закордонні ЗМІ, про це нашим кореспондентам розповідають спостерігачі, народні депутати і пересічні громадяни.
Слово нашій київській кореспондентці Богдані Костюк.
Богдана Костюк
Про використання адмінресурсу та “інформаційну війну” проти кандидата від влади Віктора Ющенка розповідає відомий науковий і громадський діяч, народний депутат України Костянтин Ситник, який щойно побував на Луганщині.
Костянтин Ситник
Там такі байки, що просто жах. Ющенко літає на роботу із Вашингтону... Це абсолютно якісь дикі речі! Там ви прочитали б, що друкують луганські газети, то це просто жах. Дуже хворе, старе обличчя Ющенка і поруч молоде, красиве, усміхнене обличчя Януковича. Вони нахабніють, вони звіріють і старше покоління вони можуть залякати, а молодь, в принципі, просинається, і, я думаю, вона займе нормальну позицію.
Богдана Костюк
Спротив владі з боку молодіжних громадянських кампаній “Пора” та “Знаю”, на думку академіка Ситника, уособив надію українського народу на можливість пробудження і долучення до системи європейських цінностей. А поки що, молодь на собі відчула тиск адмінресурсу і фальсифікації.
Слово київській студентці, активістці “Пори” Анастасії Безверхій.
Анастасія Безверха
Щоби не відбувалося в Україні, які кримінальні злочини, вбивства, навіть чутки про можливі порушення теракти, що-завгодно – все це приписується “Порі” або “Чистій Україні”. Це один із принципів, які використовують.
Крім того, можна сказати, що ця кампанія “Досить”, яка була організована, чомусь тільки за тиждень до виборів її почали “розкручувати”, так само використовує частину нашої символіки і, мабуть, направлена нас дискредитувати. Так само російською мовою розповсюджуються листівки. Так само в Інтернеті є декілька сайтів, які використовують нашу символіку.
Завданням “Пори” зараз є перетворення нас у студентський рух. Коли ми всі бачимо ці репресії, то це вже все стосується не тільки “Пори”. Ми маємо показати, що молодь – це ті люди, які справді можуть зрушити з мертвої точки ці нелогічні і незрозумілі дії, які відбуваються зараз.
Надія Шерстюк
Шановні слухачі, це була програма “Права людини: українська реальність”. Над випуском у київській студії працювали укладач і ведуча Надія Шерстюк, звукооператор Михайло Петренко.
На все добре, шановні слухачі!
Говорить радіо “Свобода”!
