Аудіозапис програми:
Київ, 28 вересня 2004 року.
Надія Шерстюк
На хвилях української служби радіо “Свобода” ви слухаєте передачу “Права людини: українська реальність”. У київській студії перед мікрофоном Надія Шерстюк, звукооператор Михайло Петренко.
Сьогодні у програмі такі теми:
- Ситуація з “5-им каналом” у Львові;
- Вимоги голодуючих учителів з Олександрії Кіровоградської області частково задоволені;
- “Книжкова ятка”: російська журналістка і правозахисниця Ганна Політковська і її “Друга чеченська”.
Упродовж останніх днів тричі невідомі особи підпалювали електрощитову апаратної телекомпанії “Міст”, яка транслює “5-ий канал”.
У ніч з 26-го на 27-ме вересня зловмисники пошкодили двері електрощитової, як наслідок, знищені кілька кабелів. Завдяки оперативному прибуттю пожежників вдалося ліквідувати підпал.
Моя колега Галина Терещук повідомляє зі Львова детальніше про цей інцидент довкола телекомпанії.
Галина Терещук
На місці події пожежники знайшли порожню пляшку та недопалки сигарет. За їхньою версією, цей інцидент хтось спланував під виглядом буцімто побутового випадку.
Нагадаю, що 19-го вересня близько п’ятої години ранку невідомі особи спалили ефірні телевізійні кабелі. Саме через них подається сигнал до релейних станцій. У кабелі встромили голки, через які подали струм під високою напругою. Інші проводи, які не мають жодного стосунку до трансляції програм “5-го каналу”, ніхто і не зачепив.
Зранку 21-го вересня на телеканалі “Міст” знову сталася пожежа, спалахнув електрощит, знеструмленим залишився весь 14-поверховий будинок, у якому розташований цей канал.
У приміщенні ночував працівник нічного етеру, але, на щастя, спрацювала пожежна сигналізація, і він залишився живий.
Правоохоронці та пожежники пояснили, що сталося коротке замикання, а також, за їхньою версією, причиною пожежі могло бути те, що будинок обладнаний електроплитами.
Втім, за словами працівників електронагляду та професійних електриків, на телеканалі навмисно хтось організував пожежу.
Керівництво телекомпанії “Міст” заявило, що хтось цілеспрямовано скоює пожежі через те, що “Міст” транслює “5-ий канал”, і влаштували ці злочини справжні професіонали, які знали, які саме кабелі потрібно знищити.
Вже другий тиждень “5-ий канал” транслюється у Львові з іншого місця. Значних збитків зазнало львівське відділення цього каналу: згоріла апаратна, усі кабелі, затоплений офіс і понищені комп’ютери.
Наразі правоохоронці розслідують інцидент і не готові коментувати про якісь причини виникнення пожеж.
За словами народного депутата України Андрія Шкіля, це навмисно організована диверсія проти “5-го каналу”, щоби і мешканців Львівщини напередодні президентських виборів позбавити можливості дивитися непровладні теленовини.
Ось що сказав Андрій Шкіль в інтерв’ю радіо “Свобода”:
Андрій Шкіль
Той, хто це робить, я переконаний, що це також, щоб дестабілізувати ситуацію. В них величезне є бажання вивести ситуацію з того стану, в якому вона є.
Галина Терещук
Керівництво телекомпанії “Міст” заявляє, що, попри усі перешкоди, вони транслюватимуть перешкоди “5-го каналу”.
Надія Шерстюк
Завдяки двотижневому голодуванню 11 викладачів Олександрійської жіночої гімназії та трьох учителів 5-ї Олександрійської школи вимоги активістів вільної профспілки освіти та науки Міністерство науки та освіти частково задовольнило. Щоправда, поки що на папері.
Тему досліджує Микола Закалюжний.
Микола Закалюжний
Своєрідним підсумком акції протесту освітян Олександрії став лист 1-го заступника міністра освіти Віктора Огнев’юка, у якому це відомство визнало справедливість більшості вимог освітян.
Відповідно до цього листа передбачається здійснити перевірку діяльності управління освіти і науки Кіровоградської облдержадміністрації з вивченням ситуації, що склалася у зв’язку з ліквідацією 5-ї Олександрійської школи та ситуацію в Олександрійській жіночій гімназії.
Намічено також з першого до 15-го жовтня відремонтувати приміщення 5-ї школи та відновити тут навчання учнів початкових класів.
До першого жовтня передбачається розглянути питання про посадову діяльність начальника управління освіти Олександрійської міської ради Наталії Ларіної, яку освітяни звинувачують у руйнації їхніх закладів.
За словами голови вільної профспілки освіти та науки Володимира Фундовного, чиновники не поспішають виконувати домовленості, а намагаються знищити профспілку, яка організувала акції протесту.
Володимир Фундовний
Органи влади дали вказівку керівникам закладів освіти про те, щоб ті керівники закладів освіти вивели своїх працівників із профспілки освіти та науки м. Кіровограда.
Микола Закалюжний
За словами Володимира Фундовного, потуги адміністративного тиску дали про себе знати і більш, ніж 400 учителів Кіровограду з 4 шкіл покинули ряди вільної профспілки, хоча найбільш стійкі залишилися.
Як наголошує лідер вільної профспілки освітян, наступ на організацію є невипадковим, адже саме тут найбільш чисельна міська організація, яка діє у більш ніж 80 школах. І керівництво профспілки, яке організовувало акцію в Олександрії, працює в основному в Кіровограді.
Володимир Фундовний
Причиною акції їхньої по виводу із профспілки був піший похід із Олександрії до Києва, тому що ця акція порушувала цілі мера міста Цапюка та його оточення по приватизації закладів освіти, які вони хотіли забрати в Олександрії.
В даному випадку наша профспілка неугодна не тільки управлінню освіти чи міській владі, а йде політичне цькування нашої профспілки. Я так думаю, що це пов’язано з виборами.
Микола Закалюжний
Щоправда, заступник міського голови Кіровограда Вадим Волканов заперечує причетність влади до нищення вільної профспілки освітян.
Вадим Волканов
У Володимира Васильовича неадекватне відношення до цього. У нього почали люди з профспілки виходити, а він намагається у цьому звинуватити нас, місцеву владу. А це не відповідає дійсності.
Ми ж орган державної влади, а тому в нас немає можливості, та й по законодавству це заборонено, втручатися в їхню роботу.
Микола Закалюжний
Більше того, відповідно до Кримінального кодексу України, перешкоджання законній діяльності профспілок карається позбавленням волі.
Але, як зазначив Володимир Фундовний, незважаючи на масові порушення і незаперечні факти, ніхто за переслідування вільних профспілок не відповідає по закону.
Зараз, зважаючи на те, що умови угоди між вільною профспілкою та Міністерством освіти не виконуються і чиниться тиск на профспілку, вільна профспілка освіти розпочала підготовку до широко масштабної акції, яка розпочнеться, якщо ситуація не зміниться, 18-го жовтня біля стін Адміністрації Президента.
Надія Шерстюк
Частина центральної київської вулиці Хрещатик біля будинку міськради час від часу стає місцем проведення різноманітних громадських акцій протесту: інколи кияни протестують проти забудови історичної частини міста або перебудов цілих житлових масивів.
Так днями Київську міськраду пікетували мешканці кварталів довкола Протасового Яру, протестуючи проти знищення зеленого масиву з однойменною назвою.
Розповідає наша київська кореспондентка Богдана Костюк.
Богдана Костюк
У травні цього року Київська міська держадміністрація дозволила забудову території на Батиєвій Горі під житловий комплекс.
Згідно з проектом будівництва, буде знищено близько двадцяти гектарів зелених насаджень у відомому з часів Київської Русі урочищі Протасів Яр.
Це найбільша “зелена оаза” на території Солом’янського району Києва, знищення якої порушить екологічний баланс району і може призвести до збільшення кількості захворювань серед місцевих жителів.
Останні, нагадуючи київським чиновникам про Орхуську конвенцію, яка передбачає залучення громадськості до обговорення екологічно важливих проектів, рішуче встали на захист своїх прав і улюбленого зеленого масиву.
Розповідає пані Козаченко.
Пані Козаченко
У нас поруч крематорій, тому що Байкове кладовище недалеко. У нас жир на балконах. Потім туберкульозний інститут, інфекційна лікарня, автодорогу нову побудували. І в нас там недалечко Протасів Яр, де ростуть дерева.
Місто дозволило збудувати мікрорайончик обгороджений, де буде дуже багато домів. Цей природній кусочок кисневий, яким дихають люди, тому що якщо всі ці об’єкти, які я вам перерахувала, звичайно, скільки всього проблематичного з повітрям, а вони хочуть забудувати Протасів Яр.
Ми дуже просимо, ми зверталися до багатьох організації, і нам приходять відповіді, що переслали до Омельченка.
Богдана Костюк
З’ясувати точку зору представників Київської міської влади не вдалося: жоден не вийшов до пікетників, жоден не поспілкувався з журналістами.
Натомість, прокоментувати ситуацію довкола Протасового Яру погодився фахівець Всеукраїнського екологічного центру Іван Парникоза.
Іван Парникоза
До нас звернулися мешканці житлового масиву Докучаєвська-Волгоградська-Солом’янська-Протасів Яр з тим, що 16 га території їхнього масиву буде знищено товариством з обмеженою відповідальністю “Протасів Яр”, яке за розпорядженням КМДА ще в травні місяці отримало дозвіл на будівництво житлового комплексу на вказаній території.
Фактично будівництво житлового комплексу передбачає знищення зелених насаджень на цій великій площі, це найбільший зелений масив, який зараз може піти під знос.
Фактично такий відвід суперечить цільовому призначенню цієї території. Згідно Генерального плану розвитку міста до 2020-го року (це основний зараз містобудівний документ в місті Києві), там має бути створений багатофункціональний парк, парк відпочинку для мешканців міста.
Зараз Протасів Яр і взагалі Солом’янський район мають приблизно вісім з чимось метрів квадратних зелених насаджень на одного мешканця при нормі в 20.
Можна ще сказати, що будівництво на таких схилах, просякнутих водяними джерелами, плавунами, недаремно не було розпочате ще за радянських часів, тому що будувати в таких умовах є божевіллям, тому що не можна гарантувати безпеку цих будинків.
Богдана Костюк
Стверджує еколог Іван Парнікоза.
За його словами, загроза знищення постала не тільки перед Протасовим Яром, вирубка чекає на заповідний парк навколо обсерваторії Національного університету імені Шевченка, на частину Голосіївського лісу. Київ після цього навряд чи називатимуть “зеленою перлиною Європи”.
Надія Шерстюк
І на закінчення програми рубрика “Книжкова ятка”.
Однією з сенсацій Львівського форуму видавців стала презентація українського перекладу книжки російської журналістки і правозахисниці Ганни Політковської „Друга чеченська”.
За свої репортажі з Чечні Ганна Політковська була нагороджена кількома престижними російськими і міжнародними преміями, зокрема премією Міжнародної Амністії „Всесвітня нагорода за журналістську роботу в галузі прав людини”.
З новинкою встигла ознайомитися Інна Набока.
Набока Інна
Анна Політковська - опозиційна російська журналістка, спецкор московської „Новой газєти”. У 1999-му році, коли почалася так звана Друга чеченська війна, офіційне найменування якої „антитерористична операція”, за редакційним завданням вирушила цю війну висвітлювати.
З того часу літає на Північний Кавказ щомісяця, сходила, за власним визначенням, всю Чечню вздовж і впоперек, зустрічалася з тисячами людей: чеченцями, інгушами, росіянами, зібрала сотні свідчень.
Побачене і почуте там змусило її написати цей трагічний репортаж з війни, що б’є всі рекорди з жорстокості, брехні, цинізму, і де відбувається безпрецедентне порушення прав цивільного населення.
“Там, у Чечні, - пише Політковська, - „зачистки” не припиняються і схожі на масові автодафе. Катування – норма. Страти без суду – рутина. Мародерство – будень. Викрадення людей федеральними військовими з метою наступної рабо- (живими) і трупо- (мертвими) торгівлі – тривіальний чеченський побут.
...Державний тероризм, що протистоїть недержавному. Ваххабітські банди, що налітають на села і вимагають „грошей на джихад”.
Абсолютне моральне розбещення майже 100-тисячного армійського і міліцейського контингенту, що „гуляє” по Чечні”.
У своїй книзі журналістка не лише розповідає про жахіття війни. Вона намагається знайти відповідь на ключове питання: “Кому ця війна вигідна?”
Розслідує корупцію в Міністерстві оборони Росії і командуванні військами, участь військових і частини бойовиків у нелегальному нафтовому і збройовому бізнесі. А в результаті приходить до сумного висновку: саме тому, що ця війна вигідна і військовим, і цілком певним політикам, які використовують її для маніпуляції суспільною думкою, вона і триває так безкінечно довго.
Загальне резюме авторки невтішне: „Ми тупцюємо на одному й тому ж кривавому місці: система, створена Кремлем на Північному Кавказі за останні п’ять років, щогодини відтворює бажаючих їй протистояти. Ось і вся історія Другої чеченської війни, якій принесено вже тисячі жертв з усіх боків. Але ні звуку про те, що порятунок тільки в політичному рішенні...”
З болем пише Анна Політковська і про зраду загальнолюдських цінностей, відмежування, байдужість світової спільноти до чеченської проблеми. „Декларація прав людини, протримавшись трохи більше півстоліття, рухнула на Другій чеченській війні”, - вважає вона.
Валерія Новодворська в одній з недавній статей зазначає: „Книжку Ганни Політковської „Друга чеченська” без сліз читати неможливо і неможливо читати більше, ніж п’ять сторінок поспіль. Жити не хочеться”.
Читати цю книжку справді важко. Але необхідно. Адже про події в Чечні ми знаємо переважно з російських заангажованих ЗМІ або ж зі звично запопадливих до колишньої старшої сестри українських.
Правда про „Другу чеченську” змусить багатьох з нас замислитись і згадати: ми живемо не лише в єдиному економічному, а й у єдиному політичному просторі.
Надія Шерстюк
Шановні слухачі, це була програма “Права людини: українська реальність”. Над випуском у київській студії працювали укладач і ведуча Надія Шерстюк, звукооператор Михайло Петренко.
На все добре, шановні слухачі!
Говорить радіо “Свобода”!
Київ, 28 вересня 2004 року.
Надія Шерстюк
На хвилях української служби радіо “Свобода” ви слухаєте передачу “Права людини: українська реальність”. У київській студії перед мікрофоном Надія Шерстюк, звукооператор Михайло Петренко.
Сьогодні у програмі такі теми:
- Ситуація з “5-им каналом” у Львові;
- Вимоги голодуючих учителів з Олександрії Кіровоградської області частково задоволені;
- “Книжкова ятка”: російська журналістка і правозахисниця Ганна Політковська і її “Друга чеченська”.
Упродовж останніх днів тричі невідомі особи підпалювали електрощитову апаратної телекомпанії “Міст”, яка транслює “5-ий канал”.
У ніч з 26-го на 27-ме вересня зловмисники пошкодили двері електрощитової, як наслідок, знищені кілька кабелів. Завдяки оперативному прибуттю пожежників вдалося ліквідувати підпал.
Моя колега Галина Терещук повідомляє зі Львова детальніше про цей інцидент довкола телекомпанії.
Галина Терещук
На місці події пожежники знайшли порожню пляшку та недопалки сигарет. За їхньою версією, цей інцидент хтось спланував під виглядом буцімто побутового випадку.
Нагадаю, що 19-го вересня близько п’ятої години ранку невідомі особи спалили ефірні телевізійні кабелі. Саме через них подається сигнал до релейних станцій. У кабелі встромили голки, через які подали струм під високою напругою. Інші проводи, які не мають жодного стосунку до трансляції програм “5-го каналу”, ніхто і не зачепив.
Зранку 21-го вересня на телеканалі “Міст” знову сталася пожежа, спалахнув електрощит, знеструмленим залишився весь 14-поверховий будинок, у якому розташований цей канал.
У приміщенні ночував працівник нічного етеру, але, на щастя, спрацювала пожежна сигналізація, і він залишився живий.
Правоохоронці та пожежники пояснили, що сталося коротке замикання, а також, за їхньою версією, причиною пожежі могло бути те, що будинок обладнаний електроплитами.
Втім, за словами працівників електронагляду та професійних електриків, на телеканалі навмисно хтось організував пожежу.
Керівництво телекомпанії “Міст” заявило, що хтось цілеспрямовано скоює пожежі через те, що “Міст” транслює “5-ий канал”, і влаштували ці злочини справжні професіонали, які знали, які саме кабелі потрібно знищити.
Вже другий тиждень “5-ий канал” транслюється у Львові з іншого місця. Значних збитків зазнало львівське відділення цього каналу: згоріла апаратна, усі кабелі, затоплений офіс і понищені комп’ютери.
Наразі правоохоронці розслідують інцидент і не готові коментувати про якісь причини виникнення пожеж.
За словами народного депутата України Андрія Шкіля, це навмисно організована диверсія проти “5-го каналу”, щоби і мешканців Львівщини напередодні президентських виборів позбавити можливості дивитися непровладні теленовини.
Ось що сказав Андрій Шкіль в інтерв’ю радіо “Свобода”:
Андрій Шкіль
Той, хто це робить, я переконаний, що це також, щоб дестабілізувати ситуацію. В них величезне є бажання вивести ситуацію з того стану, в якому вона є.
Галина Терещук
Керівництво телекомпанії “Міст” заявляє, що, попри усі перешкоди, вони транслюватимуть перешкоди “5-го каналу”.
Надія Шерстюк
Завдяки двотижневому голодуванню 11 викладачів Олександрійської жіночої гімназії та трьох учителів 5-ї Олександрійської школи вимоги активістів вільної профспілки освіти та науки Міністерство науки та освіти частково задовольнило. Щоправда, поки що на папері.
Тему досліджує Микола Закалюжний.
Микола Закалюжний
Своєрідним підсумком акції протесту освітян Олександрії став лист 1-го заступника міністра освіти Віктора Огнев’юка, у якому це відомство визнало справедливість більшості вимог освітян.
Відповідно до цього листа передбачається здійснити перевірку діяльності управління освіти і науки Кіровоградської облдержадміністрації з вивченням ситуації, що склалася у зв’язку з ліквідацією 5-ї Олександрійської школи та ситуацію в Олександрійській жіночій гімназії.
Намічено також з першого до 15-го жовтня відремонтувати приміщення 5-ї школи та відновити тут навчання учнів початкових класів.
До першого жовтня передбачається розглянути питання про посадову діяльність начальника управління освіти Олександрійської міської ради Наталії Ларіної, яку освітяни звинувачують у руйнації їхніх закладів.
За словами голови вільної профспілки освіти та науки Володимира Фундовного, чиновники не поспішають виконувати домовленості, а намагаються знищити профспілку, яка організувала акції протесту.
Володимир Фундовний
Органи влади дали вказівку керівникам закладів освіти про те, щоб ті керівники закладів освіти вивели своїх працівників із профспілки освіти та науки м. Кіровограда.
Микола Закалюжний
За словами Володимира Фундовного, потуги адміністративного тиску дали про себе знати і більш, ніж 400 учителів Кіровограду з 4 шкіл покинули ряди вільної профспілки, хоча найбільш стійкі залишилися.
Як наголошує лідер вільної профспілки освітян, наступ на організацію є невипадковим, адже саме тут найбільш чисельна міська організація, яка діє у більш ніж 80 школах. І керівництво профспілки, яке організовувало акцію в Олександрії, працює в основному в Кіровограді.
Володимир Фундовний
Причиною акції їхньої по виводу із профспілки був піший похід із Олександрії до Києва, тому що ця акція порушувала цілі мера міста Цапюка та його оточення по приватизації закладів освіти, які вони хотіли забрати в Олександрії.
В даному випадку наша профспілка неугодна не тільки управлінню освіти чи міській владі, а йде політичне цькування нашої профспілки. Я так думаю, що це пов’язано з виборами.
Микола Закалюжний
Щоправда, заступник міського голови Кіровограда Вадим Волканов заперечує причетність влади до нищення вільної профспілки освітян.
Вадим Волканов
У Володимира Васильовича неадекватне відношення до цього. У нього почали люди з профспілки виходити, а він намагається у цьому звинуватити нас, місцеву владу. А це не відповідає дійсності.
Ми ж орган державної влади, а тому в нас немає можливості, та й по законодавству це заборонено, втручатися в їхню роботу.
Микола Закалюжний
Більше того, відповідно до Кримінального кодексу України, перешкоджання законній діяльності профспілок карається позбавленням волі.
Але, як зазначив Володимир Фундовний, незважаючи на масові порушення і незаперечні факти, ніхто за переслідування вільних профспілок не відповідає по закону.
Зараз, зважаючи на те, що умови угоди між вільною профспілкою та Міністерством освіти не виконуються і чиниться тиск на профспілку, вільна профспілка освіти розпочала підготовку до широко масштабної акції, яка розпочнеться, якщо ситуація не зміниться, 18-го жовтня біля стін Адміністрації Президента.
Надія Шерстюк
Частина центральної київської вулиці Хрещатик біля будинку міськради час від часу стає місцем проведення різноманітних громадських акцій протесту: інколи кияни протестують проти забудови історичної частини міста або перебудов цілих житлових масивів.
Так днями Київську міськраду пікетували мешканці кварталів довкола Протасового Яру, протестуючи проти знищення зеленого масиву з однойменною назвою.
Розповідає наша київська кореспондентка Богдана Костюк.
Богдана Костюк
У травні цього року Київська міська держадміністрація дозволила забудову території на Батиєвій Горі під житловий комплекс.
Згідно з проектом будівництва, буде знищено близько двадцяти гектарів зелених насаджень у відомому з часів Київської Русі урочищі Протасів Яр.
Це найбільша “зелена оаза” на території Солом’янського району Києва, знищення якої порушить екологічний баланс району і може призвести до збільшення кількості захворювань серед місцевих жителів.
Останні, нагадуючи київським чиновникам про Орхуську конвенцію, яка передбачає залучення громадськості до обговорення екологічно важливих проектів, рішуче встали на захист своїх прав і улюбленого зеленого масиву.
Розповідає пані Козаченко.
Пані Козаченко
У нас поруч крематорій, тому що Байкове кладовище недалеко. У нас жир на балконах. Потім туберкульозний інститут, інфекційна лікарня, автодорогу нову побудували. І в нас там недалечко Протасів Яр, де ростуть дерева.
Місто дозволило збудувати мікрорайончик обгороджений, де буде дуже багато домів. Цей природній кусочок кисневий, яким дихають люди, тому що якщо всі ці об’єкти, які я вам перерахувала, звичайно, скільки всього проблематичного з повітрям, а вони хочуть забудувати Протасів Яр.
Ми дуже просимо, ми зверталися до багатьох організації, і нам приходять відповіді, що переслали до Омельченка.
Богдана Костюк
З’ясувати точку зору представників Київської міської влади не вдалося: жоден не вийшов до пікетників, жоден не поспілкувався з журналістами.
Натомість, прокоментувати ситуацію довкола Протасового Яру погодився фахівець Всеукраїнського екологічного центру Іван Парникоза.
Іван Парникоза
До нас звернулися мешканці житлового масиву Докучаєвська-Волгоградська-Солом’янська-Протасів Яр з тим, що 16 га території їхнього масиву буде знищено товариством з обмеженою відповідальністю “Протасів Яр”, яке за розпорядженням КМДА ще в травні місяці отримало дозвіл на будівництво житлового комплексу на вказаній території.
Фактично будівництво житлового комплексу передбачає знищення зелених насаджень на цій великій площі, це найбільший зелений масив, який зараз може піти під знос.
Фактично такий відвід суперечить цільовому призначенню цієї території. Згідно Генерального плану розвитку міста до 2020-го року (це основний зараз містобудівний документ в місті Києві), там має бути створений багатофункціональний парк, парк відпочинку для мешканців міста.
Зараз Протасів Яр і взагалі Солом’янський район мають приблизно вісім з чимось метрів квадратних зелених насаджень на одного мешканця при нормі в 20.
Можна ще сказати, що будівництво на таких схилах, просякнутих водяними джерелами, плавунами, недаремно не було розпочате ще за радянських часів, тому що будувати в таких умовах є божевіллям, тому що не можна гарантувати безпеку цих будинків.
Богдана Костюк
Стверджує еколог Іван Парнікоза.
За його словами, загроза знищення постала не тільки перед Протасовим Яром, вирубка чекає на заповідний парк навколо обсерваторії Національного університету імені Шевченка, на частину Голосіївського лісу. Київ після цього навряд чи називатимуть “зеленою перлиною Європи”.
Надія Шерстюк
І на закінчення програми рубрика “Книжкова ятка”.
Однією з сенсацій Львівського форуму видавців стала презентація українського перекладу книжки російської журналістки і правозахисниці Ганни Політковської „Друга чеченська”.
За свої репортажі з Чечні Ганна Політковська була нагороджена кількома престижними російськими і міжнародними преміями, зокрема премією Міжнародної Амністії „Всесвітня нагорода за журналістську роботу в галузі прав людини”.
З новинкою встигла ознайомитися Інна Набока.
Набока Інна
Анна Політковська - опозиційна російська журналістка, спецкор московської „Новой газєти”. У 1999-му році, коли почалася так звана Друга чеченська війна, офіційне найменування якої „антитерористична операція”, за редакційним завданням вирушила цю війну висвітлювати.
З того часу літає на Північний Кавказ щомісяця, сходила, за власним визначенням, всю Чечню вздовж і впоперек, зустрічалася з тисячами людей: чеченцями, інгушами, росіянами, зібрала сотні свідчень.
Побачене і почуте там змусило її написати цей трагічний репортаж з війни, що б’є всі рекорди з жорстокості, брехні, цинізму, і де відбувається безпрецедентне порушення прав цивільного населення.
“Там, у Чечні, - пише Політковська, - „зачистки” не припиняються і схожі на масові автодафе. Катування – норма. Страти без суду – рутина. Мародерство – будень. Викрадення людей федеральними військовими з метою наступної рабо- (живими) і трупо- (мертвими) торгівлі – тривіальний чеченський побут.
...Державний тероризм, що протистоїть недержавному. Ваххабітські банди, що налітають на села і вимагають „грошей на джихад”.
Абсолютне моральне розбещення майже 100-тисячного армійського і міліцейського контингенту, що „гуляє” по Чечні”.
У своїй книзі журналістка не лише розповідає про жахіття війни. Вона намагається знайти відповідь на ключове питання: “Кому ця війна вигідна?”
Розслідує корупцію в Міністерстві оборони Росії і командуванні військами, участь військових і частини бойовиків у нелегальному нафтовому і збройовому бізнесі. А в результаті приходить до сумного висновку: саме тому, що ця війна вигідна і військовим, і цілком певним політикам, які використовують її для маніпуляції суспільною думкою, вона і триває так безкінечно довго.
Загальне резюме авторки невтішне: „Ми тупцюємо на одному й тому ж кривавому місці: система, створена Кремлем на Північному Кавказі за останні п’ять років, щогодини відтворює бажаючих їй протистояти. Ось і вся історія Другої чеченської війни, якій принесено вже тисячі жертв з усіх боків. Але ні звуку про те, що порятунок тільки в політичному рішенні...”
З болем пише Анна Політковська і про зраду загальнолюдських цінностей, відмежування, байдужість світової спільноти до чеченської проблеми. „Декларація прав людини, протримавшись трохи більше півстоліття, рухнула на Другій чеченській війні”, - вважає вона.
Валерія Новодворська в одній з недавній статей зазначає: „Книжку Ганни Політковської „Друга чеченська” без сліз читати неможливо і неможливо читати більше, ніж п’ять сторінок поспіль. Жити не хочеться”.
Читати цю книжку справді важко. Але необхідно. Адже про події в Чечні ми знаємо переважно з російських заангажованих ЗМІ або ж зі звично запопадливих до колишньої старшої сестри українських.
Правда про „Другу чеченську” змусить багатьох з нас замислитись і згадати: ми живемо не лише в єдиному економічному, а й у єдиному політичному просторі.
Надія Шерстюк
Шановні слухачі, це була програма “Права людини: українська реальність”. Над випуском у київській студії працювали укладач і ведуча Надія Шерстюк, звукооператор Михайло Петренко.
На все добре, шановні слухачі!
Говорить радіо “Свобода”!
