Угорщина, 24 вересня 2004 – За останні кілька днів принаймні у двох угорських виданнях з’явилися публікації про стійкий інтерес представників угорського бізнесу до ситуації на земельному ринку України. Через правову невизначеність у цій сфері вони поки що не спішать укладати такі торгові угоди в сусідній державі. Однак цей стан може змінитися залежно від того, хто переможе на президентських виборах в Україні.
У п’ятницю шведська газета “Метро”, яка друкується в Угорщині і має тут один із найбільших тиражів, торкнулася цієї теми. А напередодні оглядова публікація з’явилася в іншому угорському виданні – газеті “Світова економіка” (Вілаґґаздашаґ”).
Вони пишуть про те, що з деяких пір угорський середній і малий бізнес з інтересом слідкує за ринковими змінами в сусідніх країнах. Наприклад, акціонерні компанії, нафтоґазовий концерн “МОЛ” та ощадний банк “ОТП” відкрили свої представництва в Румунії, Словаччині і навіть в Україні. (“МОЛ”, зокрема, має мережу бензозаправок на Закарпатті). Ці компанії а також деякі інші радо придбали б і земельні ділянки в Україні, пишуть угорські економічні оглядачі. Потенційні покупці, однак, не поспішають цього робити через правову невизначеність в сусідній Україні.
Наприклад, румунські закони не дозволяють фізичним особам укладати торгові угоди щодо купівлі-продажу землі. Однак юридичні особи таку можливість мають. І цим уже скористалися сотні угорських компаній, пише газета “Метро”. Найбільше нових земельних власників з Угорщини з’явилося на лісових розробках і в Румунії. Водночас у Словаччині, як пише газета “Вілаґґаздашаґ”, угорських покупців відносно мало.
Проте їх може стати більше ,вже починаючи з осені наступного року, коли там набере чинності закон про повернення рухомого й нерухомого майна колишнім власникам залежно від того, громадянами якої держави вони є. Разом з тим румунські та словацькі закони не встановлюють обмежень для іноземців на торгові угоди в сфері будівництва й купівлі житла. Така сама ситуація спостерігається і в сусідній Хорватії, де дуже багато угорців мають нерухоме майно, скажімо, десь на узбережжі Адріатичного моря.
Однак цього не можна з упевненістю сказати, наприклад, про Сербію й Чорногорію або Україну, зауважують угорські економічні аналітики. В Україні зараз діє майже 300 спільних українсько-угорських підприємств. Їхні представники досить добре обізнані з законами, що регулюють ділову сферу в Україні. Однак серед цих людей можна зустріти дуже мало оптимістів, які хотіли б придбати земельні ділянки в Україні, пишуть угорські газети. Бізнесмени наразі вичікують, чим закінчаться президентські вибори в цій державі і чи стане там земля предметом купівлі-продажу, як у країнах Євросоюзу.
У п’ятницю шведська газета “Метро”, яка друкується в Угорщині і має тут один із найбільших тиражів, торкнулася цієї теми. А напередодні оглядова публікація з’явилася в іншому угорському виданні – газеті “Світова економіка” (Вілаґґаздашаґ”).
Вони пишуть про те, що з деяких пір угорський середній і малий бізнес з інтересом слідкує за ринковими змінами в сусідніх країнах. Наприклад, акціонерні компанії, нафтоґазовий концерн “МОЛ” та ощадний банк “ОТП” відкрили свої представництва в Румунії, Словаччині і навіть в Україні. (“МОЛ”, зокрема, має мережу бензозаправок на Закарпатті). Ці компанії а також деякі інші радо придбали б і земельні ділянки в Україні, пишуть угорські економічні оглядачі. Потенційні покупці, однак, не поспішають цього робити через правову невизначеність в сусідній Україні.
Наприклад, румунські закони не дозволяють фізичним особам укладати торгові угоди щодо купівлі-продажу землі. Однак юридичні особи таку можливість мають. І цим уже скористалися сотні угорських компаній, пише газета “Метро”. Найбільше нових земельних власників з Угорщини з’явилося на лісових розробках і в Румунії. Водночас у Словаччині, як пише газета “Вілаґґаздашаґ”, угорських покупців відносно мало.
Проте їх може стати більше ,вже починаючи з осені наступного року, коли там набере чинності закон про повернення рухомого й нерухомого майна колишнім власникам залежно від того, громадянами якої держави вони є. Разом з тим румунські та словацькі закони не встановлюють обмежень для іноземців на торгові угоди в сфері будівництва й купівлі житла. Така сама ситуація спостерігається і в сусідній Хорватії, де дуже багато угорців мають нерухоме майно, скажімо, десь на узбережжі Адріатичного моря.
Однак цього не можна з упевненістю сказати, наприклад, про Сербію й Чорногорію або Україну, зауважують угорські економічні аналітики. В Україні зараз діє майже 300 спільних українсько-угорських підприємств. Їхні представники досить добре обізнані з законами, що регулюють ділову сферу в Україні. Однак серед цих людей можна зустріти дуже мало оптимістів, які хотіли б придбати земельні ділянки в Україні, пишуть угорські газети. Бізнесмени наразі вичікують, чим закінчаться президентські вибори в цій державі і чи стане там земля предметом купівлі-продажу, як у країнах Євросоюзу.
