Севастополь, 9 вересня 2004 - У Криму розпочалися жалобні заходи в пам’ять загиблих у Кримській (Східній) війні. Рівно 150 років тому британські війська та їхні союзники розпочали облогу російської фортеці Севастополь. Рівно за рік Севастополь впав, за цей час свою смерть на Кримській землі знайшли понад 300 тисяч британських, сардинських, оттоманських, французьких і російських військовиків. Серед останніх значна частина етнічних українців.
Панахидою за загиблими у Кримській (Східній) війні 1854-55 років на симферопольському Братському кладовищі розпочалися в Криму жалобні заходи в рамках відзначення 150-літнього ювілею цієї війни. Тут поховані понад понад 30 тисяч нижчих чинів Російської армії, більшість з яких етнічні українці. Втім, про український вклад у криваву данину цій війні нагадує сумна мелодія відомої української пісні „Степом, степом”, що звучить під час церемонії покладання вінків.
Про український слід у цій війні свідчать і надписи на колишній церкві Архистратига Михаїла у Севастополі, де вибиті назви полків, які відзначилися під час оборони цього міста – Київський, Уманський, Український, Волинський, Полтавський, та інші – загалом половина з увічнених на стіні храму, де нині розташований музей Чорноморського флоту Російської Федерації.
Питаю у 1-го віце-спікера кримського парламенту Василя Кисельова, чому організатори урочистостей не згадують про роль українського народу у цій війні? Василь Кисельов:
“Тут не національність головне, а патріотизм. 5 країн були задіяні в цій війні. По суті це була І Світова війна. Тому ми не будемо говорити про національність, ми говоримо про людей, про патріотів і воїнів, які поклали своє життя за батьківщину" .
Віце-прем’єр кримського уряду Володимир Казарін каже, що відзначення 150-ї річниці Кримської (Східної) війни – це не святкування ювілею однієї з найкривавіших поразок Росії, а вшанування пам’яті усіх загиблих, незалежно від того, на якому боці вони воювали. А ще це урок толерантності і примирення. Володимир Казарін: (переклад)
„У мене і багатьох моїх друзів в останні дні наче камінь з душі впав, тому що, якщо говорити про тему примирення, то сьогодні ми можемо із задоволенням сказати, що іноземні воїнські меморіали, які багато десятиліть перебували у жахливому стані, зараз приведені до ладу. Відновлені італійський, англійський, французький меморіали і вперше збудований турецький меморіал, поставлений обеліск у пам’ять 40 тисяч турецьких воїнів. На тлі тієї великої роботи, яку ми проводимо для увічнення пам’яті російських воїнів ось ця проведена робота є найбільш зримим проявом того. Що ми виконуємо заповіт. Який колись сформулював Костянтин Симонов , „Ми ніколи не мстимося мертвим”. Сьогодні ми можемо сказати, що це так, ще кілька років тому ми так сказати не могли”.
Для участі у жалобних заходах до Криму прибули делегації з усіх країн, що брали участь у війні. Британську делегацію очолює Перший лорд адміралтейства Великої Британії адмірал сер Алан Вест, очікується прибуття Принца Майкла Кетського, інші делегації очолюють посли цих держав в Україні. Завтра іноземні делегації візьмуть участь у жалобних заходах на меморіалах своїх співвітчизників, а потім зберуться на спільний мітинг і відкриття в Балаклавській долині „Каменя примирення” у пам’ять усіх воїнів держав-учасниць Східної (Кримської) війни. Там же буде відкрита алея «Пам’яті загиблих».
У Східній війні, в якій Російська Імперія воювала і програла коаліції Великобританії, Франції, Сардинії та Оттоманської Імперії, загинуло близько мільйона людей, з них по 150 тисяч з боку Росії і з боку союзників – у Криму. Відомий кримський журналіст та історик Ельдар Сеїтбекиров каже, що для Криму наслідки війни були не менш трагічні: корінне кримськотатарське населення півострова було звинувачене у зраді російського царя, воно зазнало жорстоких репресій і близько 200 тисяч кримських татар були змушені емігрувати за межі Криму. Після цього кримські татари, як етнічна спільнота, вперше опинилися у меншості на своїй батьківщині.
Панахидою за загиблими у Кримській (Східній) війні 1854-55 років на симферопольському Братському кладовищі розпочалися в Криму жалобні заходи в рамках відзначення 150-літнього ювілею цієї війни. Тут поховані понад понад 30 тисяч нижчих чинів Російської армії, більшість з яких етнічні українці. Втім, про український вклад у криваву данину цій війні нагадує сумна мелодія відомої української пісні „Степом, степом”, що звучить під час церемонії покладання вінків.
Про український слід у цій війні свідчать і надписи на колишній церкві Архистратига Михаїла у Севастополі, де вибиті назви полків, які відзначилися під час оборони цього міста – Київський, Уманський, Український, Волинський, Полтавський, та інші – загалом половина з увічнених на стіні храму, де нині розташований музей Чорноморського флоту Російської Федерації.
Питаю у 1-го віце-спікера кримського парламенту Василя Кисельова, чому організатори урочистостей не згадують про роль українського народу у цій війні? Василь Кисельов:
“Тут не національність головне, а патріотизм. 5 країн були задіяні в цій війні. По суті це була І Світова війна. Тому ми не будемо говорити про національність, ми говоримо про людей, про патріотів і воїнів, які поклали своє життя за батьківщину" .
Віце-прем’єр кримського уряду Володимир Казарін каже, що відзначення 150-ї річниці Кримської (Східної) війни – це не святкування ювілею однієї з найкривавіших поразок Росії, а вшанування пам’яті усіх загиблих, незалежно від того, на якому боці вони воювали. А ще це урок толерантності і примирення. Володимир Казарін: (переклад)
„У мене і багатьох моїх друзів в останні дні наче камінь з душі впав, тому що, якщо говорити про тему примирення, то сьогодні ми можемо із задоволенням сказати, що іноземні воїнські меморіали, які багато десятиліть перебували у жахливому стані, зараз приведені до ладу. Відновлені італійський, англійський, французький меморіали і вперше збудований турецький меморіал, поставлений обеліск у пам’ять 40 тисяч турецьких воїнів. На тлі тієї великої роботи, яку ми проводимо для увічнення пам’яті російських воїнів ось ця проведена робота є найбільш зримим проявом того. Що ми виконуємо заповіт. Який колись сформулював Костянтин Симонов , „Ми ніколи не мстимося мертвим”. Сьогодні ми можемо сказати, що це так, ще кілька років тому ми так сказати не могли”.
Для участі у жалобних заходах до Криму прибули делегації з усіх країн, що брали участь у війні. Британську делегацію очолює Перший лорд адміралтейства Великої Британії адмірал сер Алан Вест, очікується прибуття Принца Майкла Кетського, інші делегації очолюють посли цих держав в Україні. Завтра іноземні делегації візьмуть участь у жалобних заходах на меморіалах своїх співвітчизників, а потім зберуться на спільний мітинг і відкриття в Балаклавській долині „Каменя примирення” у пам’ять усіх воїнів держав-учасниць Східної (Кримської) війни. Там же буде відкрита алея «Пам’яті загиблих».
У Східній війні, в якій Російська Імперія воювала і програла коаліції Великобританії, Франції, Сардинії та Оттоманської Імперії, загинуло близько мільйона людей, з них по 150 тисяч з боку Росії і з боку союзників – у Криму. Відомий кримський журналіст та історик Ельдар Сеїтбекиров каже, що для Криму наслідки війни були не менш трагічні: корінне кримськотатарське населення півострова було звинувачене у зраді російського царя, воно зазнало жорстоких репресій і близько 200 тисяч кримських татар були змушені емігрувати за межі Криму. Після цього кримські татари, як етнічна спільнота, вперше опинилися у меншості на своїй батьківщині.
