Аудіозапис програми. Перша частина: Аудіозапис програми. Друга частина:
Київ-Прага, 19 серпня 2004 року.
Ірина Халупа
Добрий вечір, Україно!
Радіо”Свобода” продовжує свої вечірні програми.
На черзі передача “Вечірня Свобода”. Вітаємо всіх, хто нас слухає. Перед мікрофоном Ірина Халупа.
Наша тема на сьогодні: виборче право українських громадян за кордоном.
Цю тему з нами сьогодні обговорять: народні депутати України Віталій Шибко від соціалістичної партії і Оксана Білозір від блоку “Наша Україна”. З нами також у празькій студії голова громадської організації “Форум українців в Чеській Республіці” Борис Чикулай.
Ірина Халупа
Сімдесята стаття конституції Україна гласить: «Право голосу на виборах і референдумах мають громадяни України, які досягли на день їх проведення вісімнадцять років. Уповноважена Верховної Ради з питань прав людини Ніна Карпачова заявила, що на заробітках поза межами України проживає 7 мільйонів українців. Це 7 мільйонів потенційних голосів за Віктора Януковича або за Віктора Ющенка. Центральна виборча комісія стверджує, той хто захоче, матиме можливість проголосувати. Однак, із тих приблизно семи мільйонів, лише 300,000 знаходяться на консульському обліку Міністерства За-кордонних Справ. Що треба зробити для того, щоб всі ті, кого не має на консульському обліку прийшли голосувати. Про це ми сьогодні і поговоримо.
Хто, із тих мільйонів українців, що перебувають поза межами рідного краю має право голосувати? Чи знає ЦВК скільки із тих закордонних українців можуть прийти на вибори? Чи знає ЦВК взагалі скільки українських виборців знаходиться поза Україною?
Юрій Данилевський, член ЦВК, відповідає за проведення виборів за кордоном.
Справа в тому, що офіційних даних щодо того, яка кількість громадян України проживає або перебуває (повних мається на увазі), а тим більше в такій кількості , їх не має. Тому тут я не можу коментувати. Але я можу прокоментувати те, яким чином українські громадяни України, виборці, які перебувають чи проживають за кордоном і мають право голосу, зможуть проголосувати під час виборів президента України. Законом визначено, що громадянин України, який проживає чи перебуває в період підготовки і проведення виборів за межами України, перетнувши кордон України на законних підставах, реалізує своє право вибору на легальних підставах. Тобто , це означає, що не залежно від правових підстав перебування громадянина на території іноземних держав, тобто легально він там перебуває чи нелегально, незалежно від того, перебуває він на консульському обліку чи не перебуває, він має право голосу, і має право проголосувати. Єдина умова, це те, щоб він перетнув кордон на законних підставах. Ірина Халупа
Отже, навіть людина, яка живе і працює ,скажімо, в Мадриді, Римі чи Чехії з простроченою візою має право голосувати, якщо він перетнув український кордон легально, тобто з дійсною візою. Але, що робити, якщо ви не на консульському обліку?
Юрій Данилевський
Незалежно від того, чи легально чи нелегально, незалежно від того, чи стоїть на консульському обліку чи не стоїть, так по простому якщо сказати, має право громадянин України, який має право голосу, проголосувати. Але яким чином це зробити? Наприклад, якщо ті, хто перебуває на консульському обліку за кордоном, вони, так би мовити, автоматично включаються до списків виборців на закордонних виборчих дільницях. Тобто їм не треба уже приходити і просити , щоб їх включили у списки виборців. А ті, хто не перебуває на консульському обліку, вони повинні будуть прийти не пізніше, ніж за 7 днів до виборів. Тобто до 23 жовтня цього року включно, їм треба прийти до виборчої дільниці, подати письмову заяву про включення до списку виборців, подати відповідно свій документ, і документ має бути дійсний, непрострочений, і тоді він включається до списку виборців, і в день голосування приходить і голосує. Це в тому випадку, коли людина не має відкріпного посвідчення, просто там проживає, посвідчення не має, і таким чином він це робить.
Ірина Халупа
Пане Данилевський, але не зробивши цього , він не буде допущений до голосування?
Юрій Данилевський
Так. Це вимога закону.
Ірина Халупа
Як будуть утворюватись закордонні виборчі дільниці? Слухайте уважно шановні слухачі, зокрема ті, хто слухає за кордоном.
Юрій Данилевський
Будуть утворюватися закордонні виборчі дільниці у дипломатичних, консульських установах України за кордоном. При кожній такій установі і представництві буде утворена закордонна виборча дільниця і відповідно дільнично-виборча комісія цієї дільниці.
Ірина Халупа
А якщо є якісь компактні місця проживання українських громадян, де живе багато українських громадян. Чи є така можливість, що це буде відбуватися і в тих місцях?
Юрій Данилевський
Я вважаю, що повинні утворюватися закордонні виборчі дільниці також у місцях компактного проживання наших громадян за кордоном, чи здійснення трудової діяльності. Тобто і поза межами представництв і консульств. Я вважаю, що такі дільниці треба утворювати. Інша річ, що це пов’язане з першими труднощами. Перш за все має бути згода на це відповідних органів влади країни перебування на утворення такої дільниці поза межами представництва, установи , консульства. Повинні бути і приміщення для голосування, приміщення для розташування дільничної комісії, яке б відповідало вимогам Закону про вибори президента України, і повинні бути факт перебування на консульському обліку певної кількості виборців у тому місті, де пропонується утворити таку дільницю поза межами консульства або посольства. Думаю, що останній факт вас зацікавить, оскільки спочатку я казав, що не треба перебувати на консульському обліку, а тепер я сказав, що треба, щоб певна кількість перебувала. Для того треба, щоб там певна кількість перебувала на обліку, щоб там можна було скласти початковий, умовно кажучи, первинний список виборців. Справа в тому, що Закон визначає, що списки виборців складаються на закордонних виборчих дільницях відповідними дільничними комісіями цих закордонних дільниць на підставі відомостей , які подаються керівниками дипломатичних, консульських та інших установ. А ці керівники включають до цих відомостей громадян якраз на підставі даних консульського обліку. І уявіть собі ситуацію, коли дільницю поза межами консульства чи посольства ми утворили, в місцях компактного проживання, і комісію утворили, і треба складати цей первинний список виборців, а людей, які перебувають на консульському обліку не має. Що має подати керівник консульського чи дипломатичного представництва? Які дані, щодо кого? У нього немає цих людей. Тобто не можливо скласти цей первинний список, ось чому ця умова, на мій погляд, має бути. А вже коли список цей складено, тоді ці люди, які не перебувають на консульському обліку , можуть не пізніше , ніж за 7 днів до виборів прийти з особистою заявою. І за цією заявою їх включать у списки виборців.
Ірина Халупа
Пане Данилевський, чи зацікавлена ЦВК у тому, щоб якомога більше тих людей, які проживають поза межами України, прийшли голосувати? І що ви робите, щоби їх заохотити здійснювати цей свій громадянський обов’язок?
Юрій Данилевський
Ми як орган , який покликаний проводити вибори і організовувати їх на високому рівні, щоби вони були чесні і справедливі. Звісно ми зацікавлені в тому, щоб всі громадяни (це не те, що наша зацікавленість – це наш обов’язок), які мають право голосу, щоб могли проголосувати. Це може для людей не дуже підходить, що вони не можуть прийти, це інша річ, але те, що ми маємо створити усі необхідні для цього умови, це безперечно. А яким чином?
Ну наприклад, я та й не тільки я, а й голова ЦВК Сергій Ківалов, контактуємо із представниками, наприклад, світового конгресу українців, українського конгресового комітету. Тобто організації, які такі впливові і мають можливість розповсюджувати відомості про те, що будуть відбуватися вибори, яким чином вони відбуваються... Крім того, готуються і певні матеріли такого просвітницького характеру. Це будуть ролики, передачі будуть, в яких ми будимо виступати і доводити такі от моменти, всі, що стосуються не тільки за кордоном взагалі, а зокрема і голосування на виборах за кордоном.
Ірина Халупа
Це був Юрій Данилевський, член ЦВК - відповідальний за проведення виборів за кордоном.
Пан Данилевський сказав мені, що в минулих виборах голосувало не так дуже багато українців, які живуть за кордоном. У президентських виборах 1999-го року у списках виборців, що мали право голосувати, було більше ніж 121 тисяча осіб. Голосувало всього на всього 31 тисяча. На парламентських виборах в 2002-му році у списках виборців було більше ніж 50 тисяч, але голосувало трішки більше ніж 21 тисяча.
Пані Білозір, почнемо з вас, бо ви по мобільному телефону з нами розмовляєте і я боюсь і не хочу вас втратити.
Отже, як це пояснити, чи це процедура з складна, чи це просто апатія виборців? Є список, люди уповноважені голосувати, мають право голосувати, але не використовують це право.
Оксана Білозір
Дякую. Я вам хочу сказати, що ми на сьогоднішній день маємо новий закон. Цей Закон є дуже демократичний і надає більше можливостей людям нашим проголосувати за кордоном. А саме це те, що не обов’язково сьогодні стояти на консульському обліку. Процедура стати на консульський облік є надзвичайно обтяжлива і фінансово і часово для наших громадян і тому вони не ставали на консульський облік. За нашим новим законом, дійсно, наші громадяни можуть тільки надіслати заяву про те, що вони будуть брати участь у виборах і вони будуть включені до первинного списку виборців.
Ірина Халупа
Пані Білозір, пробачте, пан Данилевський ясно мені пояснював. Особисто мусять прийдуть до консульства, особисто. Не вистачає вислати заяву.
Оксана Білозір
Ні, ви знаєте...чому особисто? Ні, вони можуть вислати заяву, при чому ми розробили... Так, я хочу вам поінформувати всіх, хто сьогодні нас слухає, що в Україні уже більше року існує громадський проект, який називається “Четверта хвиля”.
І цей громадський проект був започаткований 19-го серпня, рівно рік тому на Світовому конгресі українців, який проходив у нас в Києві з метою по ординації зусиль по утворенню українських громад громадян України, які знаходяться закордоном (в основному це Європа).
На сьогоднішній день проведена величезна робота по утворенню українських громад в таких країнах скупчення наших громадян, як Іспанія, Італія, Португалія, Греція. Я виділила тільки ці країни.
За нашим законом, навіть голови легалізованих громад мають право подати списки для того, щоби була відкрита та чи інша виборча дільниця у тому чи іншому місці.
Ірина Халупа
Тут якась суперечність, бо пан Данилевський неоднозначно мені це пояснював, я навіть два рази йому дзвонила, щоби це з’ясувати. Шкода просто, що я це не записала. Але ми витягнемо закон згодом і з’ясуємо цей момент.
Пане Шибко, що Ви можете додати до сказаного? Може Ви краще знаєте, чи ті громади, про які згадувала пані Білозір, цього вистачає, щоби голови громад збирали заявки? Чи мусять, як сказав пан Данилевський, українці, які живуть поза межами України, особисто прийти до консульства чи посольства і здати свою заявку?
Віталій Шибко
Добрий вечір, пані Ірино!
Ірина Халупа
Рада Вас чути!
Віталій Шибко
Дуже приємно, що ми якраз сьогодні прийняли цю тему, вона дуже сьогодні нагальна, справді на сьогоднішній день дуже багато є проблем з приводу того, як залучити наших закордонних українців (ті, які стоять і не стоять на консульському обліку) до політичного життя в нашій країні.
Перебуваючи там закордоном у справах Соцінтерну, дуже багато з ними зустрічаюся, і вони кажуть: “Якщо буде краще, тоді ми повернемося в Україну”. А я кажу: “А коли ж це буде краще, якщо ви відсторонені від цього життя і не приймаєте участі?”
Тому ми були як одні із авторів цього законопроекту, ми передбачили, щоб залучити якраз і наших закордонних українців до виборчого процесу, до політичного життя України.
Я нагадаю нашим слухачам, що якраз Рудьковський, який є членом нашої фракції, і він один із авторів цього законопроекту. Наша фракція якраз і виборювала це право, щоб саме цей законопроект був оновлений, і щоб він був прийнятий на сесії ВР. Це перше.
Друге. Пані Ірино, я якось так був збентежений Вашою заявкою з приводу того, що будуть голосувати закордоном чи за Ющенка, чи за Януковича...
Ірина Халупа
Ми говоримо про реальних кандидатів.
Віталій Шибко
А в нас 26 кандидатів. А раптом подобаються зовсім інші люди?
Ірина Халупа
Будь ласка. В Україні демократія.
Віталій Шибко
Так, в Україні демократія, а там, де вони перебувають, ще більша демократія. Я гадаю, що вони визначаться.
Ви знаєте, від нашого штабу я представляю кандидата в президенти О.Мороза і спілкуюся з нашими заробітчанами...
Ірина Халупа
Пробачте, пане Шибко, я Вас на секундочку переб’ю, я забула сказати нашим слухачам, що Ви і пані Білозір якраз відповідаєте за ті зв’язки з українцями, які працюють закордоном.
Віталій Шибко
Від відповідних кандидатів.
Оксана Білозір
Я хотіла все ж таки повернутися до цього законопроекту. Над ним ефективно і наполегливо працювала фракція “НУ”, зокрема представник “НУ” Ю.Ключковський, який сьогодні в ЦВК і захищає реалізацію і виконання цього законопроекту.
І ще я не довела до кінця Ваше запитання.
Ми маємо кілька етапів. Перший етап – це створення дільниць. Для того, аби були створені дільниці, пан Ю.Данилевський чітко нам сказав, повинен бути список виборців, а дільниця відкривається від 20 осіб і не повинна перевищувати 3 тисячі, тобто, голови громад можуть ці списки подати для того, щоб були відкриті додаткові дільниці.
Потім голова громади веде інтенсивну роботу по тому, щоби писалися індивідуальні заяви і допомагати ці заяви реєструвати у тих дільницях, які мають бути відкриті.
Власне, ми зараз стоїмо на порозі того, що я можу сміливо заявити, що ЦВК затягує цей процес: і утворення дільниць, і реєстрацію наших громадян, тому що, так як заявив пан Ю.Данилевський, що наші громадяни можуть за сім днів подати заяву.
Ні, виборчі дільниці мають бути сформовані, і комісії дільничні та групи спостерігачів мають бути сформовані до 10-го вересня. Сьогодні ми маємо 19-те серпня. Чи будуть відкриті ці дільниці? Ясно, що ЦВК затягує цей процес.
Далі: формування остаточного списку виборців. За нашим законом, він повинен бути сформований не пізніше, як за 20 днів, тобто до 10-го жовтня повинен бути складений остаточний список виборців на всіх цих виборчих дільницях.
Я хочу всім нашим слухачам, які сьогодні є, сказати, що в Україні зараз існує громадський проект, і дати контактні телефони в Києві. Будь ласка, запишіть: 464-09-73 або 244-34-53, код Києва – 044.
За цими номерами телефонів ви можете взяти повну інформацію, отримати цілий пакет рекомендацій, що вам кожному індивідуально або громаді робити для того, щоб взяти участь у виборах.
Ірина Халупа
Пане Шибко, ми Вас перервали. Прошу.
Віталій Шибко
Ну як тут дамі можна не поступитися місцем, тим більше моїй колезі по Комітету в закордонних справах Оксані. Я Вас вітаю!
Я хотів би ще додати, що ми з цього приводу, коли розробляли закон, потім, коли його затвердили, побачили, що є декілька проблем, які вартувало б вирішувати законодавчо, але якось так сталося, чи ми, як творці, не все побачили – для нас це нове, чи наші колеги пропустили.
Які проблеми я маю на увазі? По-перше, те, що на сьогоднішній день у ЦВК на наше звернення (а ми звернулися до ЦВК з тим, щоб роз’яснити, як буде впроваджуватися закон закордоном) пояснили, що спостерігачі начебто нашим законом непередбачені, тобто, члени комісії передбачені, вони можуть подаватися від кожного кандидата, а це по два у кожній комісії, а спостерігачів немає.
Я хочу нашим слухачам сьогодні пояснити, що це є не зовсім розуміння самого закону. Ми відповідне роз’яснення підготували за підписом О.Мороза, де кажемо, що участь спостерігачів від кандидата на пост президента України та від партій, блоків, які висунули кандидата у виборчому процесі є суттєвою гарантією додержання законності та інших засад виборчого процесу, які визначені частиною другою в статті 11 закону.
Там 69-та стаття, яку, я думаю, знають наші радіослухачі, вона роз’яснює, як ті представники від того чи іншого кандидата повинні визначати цих спостерігачів.
Це перша проблема, за яку ми зараз воюємо з ЦВК, і я гадаю, що ми якось зможемо їх переконати в тому, що треба правильно трактувати закон.
Якщо дійсно не прочитають наше це положення ЦВК, то ми тоді будемо ініціювати зміни до цього закону, де будемо вже писати, як то кажуть, прямим текстом те, що дійсно є спостерігач, який повинен теж працювати і в закордонній нашій дільниці. Це перше.
Друге. Дивіться, ще які були похибки або помилки, які є на сьогоднішній день в законі, наприклад...
Ірина Халупа
Пане Шибко, пробачте, я Вас на секунду переб’ю.
Закон і якісь моменти, які не передбачали народні депутати, але все ж таки подивіться, цифри не брешуть. Отже, у 1999-му році на президентських виборах 121 тисяча українців, які працюють і живуть закордоном, були вже на списках, треба було лише прийти і проголосувати, а прийшло всього на всього 31 тисяча.
Як це пояснити? Як ви, як люди, які уповноважені від ваших кандидатів займатися тими людьми, що ви будете робити, щоби їх заохотити прийти і сказати “так” або “ні” комусь?
Віталій Шибко
Я наведу Вам, пані Ірино, приклад сьогоднішнього дня.
Я розмовляв сьогодні з нашою одною добродійкою, яка сьогодні перебуває в Португалії. Вона не стоїть на обліку, тому що вона каже, що достукатися до нашого представництва дуже складно, є черги, а вона зайнята на роботі і їй дуже складно приїхати і витратити два дні, щоб вистояти в цій черзі і стати на консульський облік.
І каже, що є ще така проблема: сьогодні серед нашої громади, яка там існує (а це місто знаходиться далеко від Лісабону), між собою є якісь суперечки.
Наприклад, створюється ініціативна група для того, щоб саме в цьому місці (я маю на увазі порту) зробити виборчу дільницю на території цієї держави, тому що там немає ні консульства, нічого, і в той же час їм кажуть: ось ми, українці, російськомовні, а ми – україномовні, тому ми вас не приймаємо вас до нашої громади, і ми не залучаємо вас до активного життя...
Ірина Халупа
Ну українці завжди українцями.
Віталій Шибко
На сьогоднішній день існує і ця проблема, яка виросла на голому місці. Цього не повинно бути, і ми повинні самі там знайти спільну мову для того, щоб активно приймати участь в політичному житті держави нашої.
Ірина Халупа
Також з нами Борис Чикулай.
Борисе, наскільки я розумію, Ви будете голосувати, і Ви також будете спостерігачем на тих виборах. Отже, наскільки я знаю, в Празі перебуває більше, ніж 200 тисяч українців. Що ваша організація буде робити, щоб вони голосували?
Борис Чикулай
Доброго вечора!
Насамперед я хочу сказати, що дуже приємно (фраза незрозуміла) пару місяцями почалася вестися розмова про заробітчан: чи можуть вони голосувати, чи не можуть голосувати, про нелегалів.
Ми у свою чергу передавали проект до БЮТ і до блоку “НУ”, який називався “В похід за голосами”.
Це саме те, чого не вистачає нашим громадянам за кордоном, це якась пропагандистська культурна агітація, щоб вони лише прийшли до виборів.
На жаль, жодні відповіді нам не прийшли, тому ми діємо своїми силами. Українські підприємці тут радо підтримують наші активності, обіцяють нам гроші, обіцяють нам бензин, обіцяють нам авта лише для того, щоб ми могли розповсюдити матеріал про вибори, про кандидатів у регіонах, у чеських регіонах.
Ірина Халупа
З точки зору людини, яка змушена тут бути, працювати і тому подібне. На скільки реальним є те, що він піде складати цю заявку щонайменше 7 днів перед виборами, якщо він не є на обліку. А ймовірно більшість людей, які живуть в Чехії, не є.
Борис Чикулай
Мусить бути якась поправка, мусить бути якась річ, щоб громадські організації допомагали саме цим заробітчанам стати до цього виборчого списку. Тобто ми маємо можливість об’їхати, скажімо, регіони, зустрітися з громадами, скласти ці списки і передати їх у посольства України в Чехії.
Але самі ці люди будуть дуже довго вагатися. І практично просто напросто не встигнуть всі піти до посольства.
Ірина Халупа
Вибачте, я Вас переб’ю, до нас добився слухач з Італії. Я думаю, що він добився, бо хоче голосувати, чи я не помиляюся? Ало.
Слухач
Ні не помиляєтеся, доброго вечора! Пропозиції, перша - до ведучих: повторюйте номер телефону, по якому можна додзвонитися до передачі, тому що я, наприклад, його записував попередньо.
Друге питання: щоб проголосувати, це треба їхати до консульства до Мілану, або до Риму до посольства. До консульства найближче – 340 км, туди й назад – це цілий день.
Ірина Халупа
А де Ви зараз, шановний пане?
Слухач
Дуже важко вирвати свій час, та й гроші не малі.
Інше питання, з яким я би хотів звернутися, чому б нам на Україні не встановити такий порядок, який є для італійців, які проживають за кордоном чи знаходяться тимчасово за кордоном, і під час виборів хочуть проголосувати.
Вони мають право направити листа до своєї виборчої дільниці, в якому повинні вказати, за кого вони б хотіли голосувати. Чому б не можна у нас це зробити?
Ірина Халупа
Це відбувається поштово, так?
Слухач
Так, звичайне поштове відправлення, так, як це є для італійців. Чому б не можна було б це на Україні зробити?
Ірина Халупа
Дякую, на жаль, ми маємо закон, який поки що цього не передбачає. Давайте повернемося до того, що є.
Все ж таки наш слухач порушив певне питання, що є великі країни, і добратись до тих дільниць, до консульств, до посольств досить складно. Як можна тим людям допомогти, пані Білозір?
Оксана Білозір
Власне, я б хотіла сказати, що відкривати нові додаткові виборчі дільниці, чого не робить ЦВК. І це є перше порушення, про яке ми зараз будемо серйозно говорити.
Тому що ми неодноразово спілкуємось, і робочі групи відбуваються і в МЗС і ЦВК, власне, оцей громадський проект “Четверта хвиля” виборчого штабу Віктора Ющенка.
Я ще хочу повернутися щодо Португалії, пан Віталій заговорив за Португалію, я хочу спростувати, тому що в лютому місяці навіть сам Віктор Андрійович Ющенко привітав Португалію тільки для того, щоб об’єднати нашу громаду. І цей процес об’єднання уже пішов.
Ще раз хочу сказати, що ці телефони, які я назвала, будь-ласка, я хочу повторити їх ще раз.
464-09-73, 244-34-53
ми просимо всіх людей, які хочуть всіх людей, які хочуть взяти участь у виборах, які хочуть стати членами виборчих дільниць та спостерігачами, телефонувати нам і надсилати свої дані для того, щоб заповнити відповідні анкети.
Ми мусимо випереджувати ті дії, які гальмує ЦВК. До 10 вересня ми повинні сформувати виборчі дільниці, ми повинні вибрати членів виборчих дільниць і спостерігачів.
Дорогі друзі, всі, хто мене чує, телефонуйте, зголошуйтеся, не будьте пасивними до своєї долі і до долі майбутнього.
Ірина Халупа
Власне, формування виборчих дільниць – це досить важливий крок, досить важлива справа. Як це має відбуватися за кордоном? Я все ж таки не могла це зрозуміти із розмови з паном Данилевським. Пане Шибко, може, Ви роз’ясните трішки нашим слухачам?
Віталій Шибко
Я хочу звернутися до пана, який додзвонився до нас з Італії. Пояснити йому, що перше: тому він, мабуть, і поїхав до Італії, бо шукає він там демократії, шукає там роботу.
Ви погодитеся, пані Ірино, що якби у нас був такий метод, який він запропонував, що ми б листами надсилали, то зверніть увагу, скільки б прийшло за представника влади, я не називаю його прізвища, невідомих громадян, які б за нього проголосували.
Мабуть, прийшло б 15 мільйонів. А особливо в Росії. Я хочу, щоб ви це все добре розуміли.
Ірина Халупа
Але могло б прийти і багато голосів і за його супротивника, це не знати...
Віталій Шибко
Хто зна... Ми на сьогоднішній день не можемо посилатися на ту демократію, яка, наприклад, існує в Росії. Як нам бути, наприклад, з Тюменню, яка на сьогоднішній день є консульським округом, і до неї причеплені всі ті наші українці, які проживають від Уралу і до дальнього Сходу.
Ви взагалі відчуваєте, як там голосувати треба? Це треба сісти в поїзд і їхати 3 доби, щоб добратися до виборчого округу.
Дійсно, я погоджуюсь з пані Оксаною, що наше ЦВК на сьогоднішній день не працює над цим питанням. Хоча, змінилася ситуація з 99 до 2002 року. Дійсно, якщо є 7 мільйонів, і це підтверджуються дані, то треба вже якось по-іншому вибудовувати цю тему.
А це залежить від ЦВК. Там в законі все прописано. Організаційна роль належить зараз ЦВК. Якщо Ви загадаєте мені питання, в чому вона полягає, вся ця організаційна роль.
То, в першу чергу, у нас на сьогоднішній день тільки існують ті дільниці, які є при консульстві, і при дипломатичних установах. А на сьогоднішній день треба зробити, щоб вони існували не тільки на території України, бо консульства і посольства – це територія України, а щоб існували в інших містах, де є на сьогоднішній день наші українці.
Для цього сьогодні повинна бути створена ініціативна група, яка звернеться до нашого посольства, і де розпише, що вони 20 осіб, чи 25 осіб, на сьогоднішній день бажають бути у виборчому процесі. Для того вимагають від нього на території цього міста, де вони проживають, місце, де вони зараз існують, створити дільницю, яка була б зареєстрована через посольство, через МЗС, через ЦВК з відповідним зверненням до керівництва цієї держави, яка б сьогодні там змогла б створити цю дільницю.
Це перше, про що треба дбати, і що треба зробити, починаючи від Португалії, закінчуючи далеким Сходом. І це завдання нашого МЗС, і це завдання нашої виборчої комісії.
До речі, Мороз якраз і звернувся до МЗС і до ЦВК з пропозиціями, щоб відкрилися за цією методикою ці виборчі дільниці.
Ірина Халупа
Чи мають право громадяни, які проживають в тій же Португалії чи Італії, звернутися до ЦВК безпосередньо чи до консульства, щоб попросити організацію в іншому місті, крім території України.
Віталій Шибко
Мають право, мають.
Ірина Халупа
Отже, в нашій студії сидить представник громадської організації українців в Чехії. Борисе, скажіть, чи будете ви тим займатися? Ось, наприклад, я знаю, що дуже багато українців працюють в Брно, буде там створена виборча дільниця?
Борис Чикулай
Ну, питання полягає в тому, щоб створити виборчу дільницю. Наприклад, наше громадське об’єднання напише лист до посольства, там підпишуться 20 людей, надішле його туди.
Посольство прочитає, подивиться зворотна адреса – Прага, і нам відповість, що ми є в Празі, а в Празі дільниця буде там-то і там-то, приходьте будь-ласка на вибори, все.
Є статистика, наприклад, перепису населення в Чехії, легального, де вказано, що українців тут перебуває близько 20 тисяч. І вони якимось чином розподілені пронцентуально по цим регіонам. І чому не дивитись на цю легальну статистику від чеського статистичного відомства?
Ірина Халупа
Так, але тут ідеться і про тих, які перебувають тут і нелегально. Це перший раз, коли йдеться про можливість, коли нелегали можуть проголосувати на виборах.
Чи володієте цією інформацією? Де там їх живе, от, наприклад, 10 тисяч, і вони захочуть голосувати, в цьому річ.
Борис Чикулай
Приблизно он та сама процентна статистика збігається: і легальна, і нелегальна. Єдине, що ініціативні групи, про які кажуть тепер в Києві, що вони можуть надсилати листи, надсилати свої списки і просити про відкриття додаткових виборчих дільниць, вони не діють. Діють лише громадські організації, які знаходяться, переважно, у столиці, у Празі.
Ірина Халупа
Значить вам треба відкрити відділення в Брно і інших містах, бодай хай це буде поштова скринька?
Борис Чикулай
Теоретично...
Ірина Халупа
То прошу не сидіти тут, а робити це. Пробачте, шановні гості, пані Білозір, пане Шибко і пане Чипула, я змушена перебити нашу розмову, мені здається, що ми порушили дуже багато важливих питань і потенційних проблем.
Ми обов’язково повернемось до цієї теми в близькій майбутній передачі, на цьому ми завершуємо “Вечірню Свободу”.
Наші гості сьогодні були Шибко Віталій, народний депутат від СПУ; Оксана Білозір, народний депутат України, “Наша Україна”, голова громадської організації “Форум українців в чеській республіці” Борис Чикулай.
Я, Ірина Халупа, прощаюсь з вами, слухаймо “Вечірню Свободу” і шануймося.
