17-го серпня Київський апеляційний суд постановив, що українські моряки мають нести відповідальність за контрабанду іракських нафтопродуктів. У Києві підтвердили рішення іракського суду, який засудив капітана Миколу Мазуренка і старшого помічника Івана Сощенка до 7 років позбавлення волі. Моряки не повинні сплачувати понад мільйон доларів США штрафу з кожного.
Драматична історія із затриманням танкера “Nave Star 1” у Перській затоці розпочалася рік тому. Тоді британські військові затримали танкер з українським екіпажем, який нелегально перевозив іракські енергоносії. 19 моряків відпустили, а капітана Мазуренка і старшого помічника Сощенка судили за контрабанду.
Після депортації в Україну на початку літа цього року моряки потрапили до Лук’янівському СІЗО у Києві. І вже у Києві суд переглядав справу за українськими законами. Суддя Лєсковська, яка головувала на процесі, при винесенні вироку зазначила:
“Дії звинувачених вважаються незаконними. Суд підтверджує, що докази у справі свідчать про те, що звинувачені незаконно здійснювали контрабанду керосину за межі країни (Іраку)”.
Адвокати сподівались, що Київський суд змінить міру покарання, враховуючи стан здоров’я ув’язнених, наприклад, замінивши перебування у в’язниці на підписку про невиїзд. Але цього не сталося. Єдине, що змінив Апеляційний суд у Києві – це скасував штраф. У Багдаді вважають, що Мазуренко і Сощенко завдали серйозних збитків іракській економіці і мають виплатити кожен по 1 мільйону 200 тисяч американських доларів відшкодування. Але київський суд постановив, що подібний штраф суперечить українському законодавству.
Зі свого боку, Мазуренко і Сощенко стверджують, що ні в чому не винні, бо виконували розпорядження власника судна. Моряки також кажуть, що у багдадській тюрмі їх катували, труїли газом.
Захисник українських моряків Григорій Гінзбург має намір оскаржити вирок у Касаційному суді. Він мотивує це тим, що рішення і іракського, і українського судів не відповідають нормам міжнародного права.
Спостерігач від Українсько-американського бюро захисту прав людини Тетяна Яблонська каже, що Міністерство закордонних справ мало подбати про захист своїх співгромадян, виходячи з норм міжнародного права, а не законів Іраку доби Саддама Хусейна (Митний і Кримінальний кодекси Іраку затверджені у 1990-ті роки):
“Коли посол обіцяв, що вони (моряки) будуть в Україні звільнені і під варту не підпадуть, це було абсолютною брехнею. Можна вважати, що взагалі їх обманули. МІД не надавав правового захисту ніякого нашим громадянам в Іраку”.
Але посол України в Іраку Анатолій Олійник відкидає такі звинувачення. Він каже, що українські дипломати доклали чимало зусиль для повернення моряків на Батьківщину. Переговори проходили у Багдаді, Вашингтоні і Києві.
Анатолій Олійник каже, що українські дипломати регулярно відвідували Миколу Мазуренка та Івана Сощенка у багдадській в’язниці:
“Їздив і відвідував наших моряків консул. Для того, щоб поїхати в “Абу- Грейв”, необхідний був спеціальний конвой. Це був військовий конвой, для того, щоб безпечно доїхати до цієї в’язниці. Наші працівники були неодноразово у наших в’язнів”.
Драматична історія із затриманням танкера “Nave Star 1” у Перській затоці розпочалася рік тому. Тоді британські військові затримали танкер з українським екіпажем, який нелегально перевозив іракські енергоносії. 19 моряків відпустили, а капітана Мазуренка і старшого помічника Сощенка судили за контрабанду.
Після депортації в Україну на початку літа цього року моряки потрапили до Лук’янівському СІЗО у Києві. І вже у Києві суд переглядав справу за українськими законами. Суддя Лєсковська, яка головувала на процесі, при винесенні вироку зазначила:
“Дії звинувачених вважаються незаконними. Суд підтверджує, що докази у справі свідчать про те, що звинувачені незаконно здійснювали контрабанду керосину за межі країни (Іраку)”.
Адвокати сподівались, що Київський суд змінить міру покарання, враховуючи стан здоров’я ув’язнених, наприклад, замінивши перебування у в’язниці на підписку про невиїзд. Але цього не сталося. Єдине, що змінив Апеляційний суд у Києві – це скасував штраф. У Багдаді вважають, що Мазуренко і Сощенко завдали серйозних збитків іракській економіці і мають виплатити кожен по 1 мільйону 200 тисяч американських доларів відшкодування. Але київський суд постановив, що подібний штраф суперечить українському законодавству.
Зі свого боку, Мазуренко і Сощенко стверджують, що ні в чому не винні, бо виконували розпорядження власника судна. Моряки також кажуть, що у багдадській тюрмі їх катували, труїли газом.
Захисник українських моряків Григорій Гінзбург має намір оскаржити вирок у Касаційному суді. Він мотивує це тим, що рішення і іракського, і українського судів не відповідають нормам міжнародного права.
Спостерігач від Українсько-американського бюро захисту прав людини Тетяна Яблонська каже, що Міністерство закордонних справ мало подбати про захист своїх співгромадян, виходячи з норм міжнародного права, а не законів Іраку доби Саддама Хусейна (Митний і Кримінальний кодекси Іраку затверджені у 1990-ті роки):
“Коли посол обіцяв, що вони (моряки) будуть в Україні звільнені і під варту не підпадуть, це було абсолютною брехнею. Можна вважати, що взагалі їх обманули. МІД не надавав правового захисту ніякого нашим громадянам в Іраку”.
Але посол України в Іраку Анатолій Олійник відкидає такі звинувачення. Він каже, що українські дипломати доклали чимало зусиль для повернення моряків на Батьківщину. Переговори проходили у Багдаді, Вашингтоні і Києві.
Анатолій Олійник каже, що українські дипломати регулярно відвідували Миколу Мазуренка та Івана Сощенка у багдадській в’язниці:
“Їздив і відвідував наших моряків консул. Для того, щоб поїхати в “Абу- Грейв”, необхідний був спеціальний конвой. Це був військовий конвой, для того, щоб безпечно доїхати до цієї в’язниці. Наші працівники були неодноразово у наших в’язнів”.
