Аудіозапис програми:
Київ, 16 cерпня 2004 року.
Андрій Охрімович
Шановні слухачі, вітаю вас!
В ефірі “Інтернет-майдан”. Перед мікрофоном автор та ведучий програми Андрій Охрімович.
На одному з форумів хтось висунув тезу: “Якщо ви параноїк, це ще зовсім не означає, що за вами ніхто не стежить”. Так форумчани відреагували на офіційну клятьбу по телебаченню, що КАМАЗ не КАМАЗ, а міліція не міліція.
Втім, офіційні версії завжди гіпнотично-заспокійливі. Можна пригадати щось подібне за ракету по Броварах або ж за сумських студентів.
У випадку останніх офіційна версія спочатку була невидима та нечутна, потім цвітком викривальним проросла із вуст Януковича, який назвав усе то те політичним замовленням.
Такі заспокійливі навіювання підштовхують до якісно нових параноїдальних рефлексій.
На форумах видання “Версії. ком” якийсь хлопчина під псевдо Дилетант поділився спостереженням: “В Україні зареєстровано секту “Свідків Януковича”. Адепти щосуботи рівно о тринадцятій тринадцять збираються довкола старезного дуба і моляться в бік Донецька”.
Підсумкову передвиборчу параною озвучив громадянин за підписом Тестер на форумі “Майдан.Орг”: “Боліваристи-кадафісти-лукашисти-комуністи-царисти. Все їм хочеться об’єднати, забрати щоб згодом поділити. Як Попандопало”.
Словом, “Палата № 6”, за порядком у якій пильно стежить її незмінний санітар Віктор Недоступ.
Віктор Недоступ
На форумі “Української правди” дописувач за підписом Донецький зробив відкриття. “А я знаю, – пише він, – для чого Тигіпко ввів нові гроші. Щоб прибрати підпис Ющенка з 50-ти гривень!”
Відвідувач на ім’я Дрейк підтакує: “Точно! Лаври Ющенка спокійно спати не дають...”
На форумах сайту “Майдан.Орг” не можуть натішитись з пасажу Степана Гавриша про те, що стеження МВС за кандидатами у президенти – це явище “цілком нормальне”. Мало того, як відзначають відвідувачі “Майдану”, Гавриш проговорився, виправдовуючись: “Органи МВС завжди ведуть як відкрите, так і приховане стеження за публічними особами для того, щоб забезпечити їхню безпеку”.
Такий собі С.Д., підсумовуючи довколоющенківські міліцейські засідки в кущах на Ай-Петрі та вихляння КАМАЗу на трасі, пропонує “пригадати, до чого призводять незаконні стеження. Стеження за Гонгадзе було. Це підтверджено документально. Стеження за Ющенко було, як і за Вітренко, чому також є документальні підтвердження”.
Тим часом на форумах “Версій.Ком” відвідувачі поцікавилися, чому видання ніяк не прокоментувало дії влади та силовиків стосовно сумських студентів?
Відвідувач за підписом Андрій пояснює: “Ще не визначилися як подавати: чи то під заголовком “Начштаб Януковича знаходить вихід зі складної ситуації” чи “Деструктивні політики підставляють під міліцейські кийки невинну молодь” або навіть так: “Проплачені зарубіжними фондами обкурені бомжі під виглядом студентів намагалися вчинити безпорядки”.
Відвідувач на псевдо Антипод не погодився і наголосив, що події в Сумах провокація опозиції.
“Антипод, ти про що? – здивувався Андрій. – Яка провокація? Чия провокація? Хто бив студентів у Ромнах? Одному відбили нирки – лежить у реанімації. Сама влада і спровокувала: спочатку головний начальник, що погрожував Щербаню звільненням, а потім і сам Щербань, який ставиться до людей, як до бидла. Хто буде захищати студентів? Чи дозволити їх втихаря добивати?”
А на форумі Інтернет-газети Донбасу “Новості” з’ясовують, кому належить Україна, як майно?
Дискусію підсумовує відвідувач Євген: “Чільні представники української влади сьогодні свідомі того, що не зможуть перемогти у виборчих перегонах, тож прагнуть за час до виборів взяти під контроль всю національну економіку. На нинішній час Україна є певною федерацією феодальних владарювань на чолі з лідерами трьох кланів: кивсько-есдеківського, донецького та клану Пінчука, зятя Кучми”.
Андрій Охрімович
Маси люблять сидіти, втупившись в екран, та розслабленим тілом ловить позитивні емоції. В цьому сенсі телевізор більший геній, ніж комп’ютер. Перевершити його можуть хіба що Олімпійські ігри.
Коли з усього світу збираються спортсмени і роблять швидше, вище та сильніше, то маси пускають розчулену сльозу. Робиться усе щиро, без махінацій та політики. Так, як мріяв собі П’єр де Кубертен.
Спочатку так воно й було: щиро, без жодної задньої думки. Однак берлінська Олімпіада разом з Гітлером занесла в цей рух бацилу політичної пихи. Ігри шістдесятих спробували допінгів та реклами. Московська олімпіада кейфонула протокольним офіціозом. Теперішня почалась зі скандалів. Світові електронні ЗМІ “по повній програмі” видали повідомлення про корупцію.
Чиновники від Олімпіади опротестували ці повідомлення, розмістивши прес-релізи на сайтах Міжнародного Олімпійського комітету, уряду Греції, провідних мас-медіа. Навіть російський сайт “lenta.ru” встромив свої “5 байтів”.
Тему досліджує моя колега Богдана Костюк.
Богдана Костюк
“lenta.ru” повідомила про обурення членів Міжнародного Олімпійського комітету фактами зловживання службовим становищем і лобіюванням інтересів окремих олігархічних компаній, держав і міст з боку членів МОКу. Йшлося про представника Болгарії, котрий пропонував “зацікавити” “чиновників від Олімпіади” у визначенні однією з наступних Олімпійських столиць.
Пообіцявши журналістам “провести чистку у своїх лавах”, МОК оприлюднив повідомлення про ночівлю голови Комітету Жака Рогге в Олімпійському селищі в Афінах та його задоволенням підготовкою Греції до Олімпійських ігор.
Тим часом “Українська правда” навела інформацію, надану народним депутатом Олегом Рибачуком, з приводу відправки офіційної делегації України на Олімпіаду коштом невідомої комерційної фірми.
На думку парламентаря, це порушення закону “Про боротьбу з корупцією”. “У складі делегації, серед інших, прем’єр Віктор Янукович, шестеро міністрів і шестеро губернаторів,” - повідомляє “Українська правда”.
А сайт Інституту Східноєвропейського розвитку “eedi.org.ua” оприлюднив звернення низки міжнародних організацій до “чиновників від Олімпіади” та корпорацій, виробників спортивного одягу та взуття.
Як каже директорка Інституту Мрідула Гош...
Мрідула Гош
Це справедлива гра, це параолімпійські ігри, велика акція молодіжна, яка відбувається зараз проти дії “Адідас”, “Найк” і всіх цих компаній, які дотримуються чи не дотримуються Міжнародної конвенції захисту прав працівників. Їхні виробництва відбуваються в бідних країнах: Індонезія, Бангладеш, Болгарія. Ми маємо з ними домовленість, щоб опублікувати частково ці речі. Вони виходять з акцією, що, мовляв, якщо ви спонсоруєте Олімпійські ігри (ці спортивні речі), то ви, будь ласка, зверніть увагу на свою гру, грайте справедливо у своєму виробництві.
Андрій Охрімович
Спортсмени-олімпійці зірковою хворобою страждають не часто, адже постійні тренування на межі можливостей не дають часу на якісь там особливі витребеньки.
Інша справа – це мега-зірки шоу бізнесу. Їм, навпаки, постійно треба виламуватись з рядів простих громадян. Якщо артист справжній, довкола нього крутяться папараці, якщо не дуже, то доводиться самому викидать коники.
В українському культурному просторі все якось не так або ж не до того. Дедалі частіше артист вкраїнський живиться продуктами розпаду культури російської, яка у свою чергу краде у Заходу та перешиває крадене на свій копил. Опецькуватий серіал “Бригада” зліплено після перегляду “Колись в Америці”; Кобзон – імперська копія Френка Сінатри; ну, а Філя Кіркоров – не без претензії на короля рімейків.
Павло Вольвач, пошаставши Мережею, в усьому тому знайшов поживу для рубрики “Екстрема в Павутині”.
Павло Вольвач
Минулих вихідних на “1 плюс 1” якраз демонструвався фільм “Колись в Америці”, епічна гангстерська сага в стилі ретро: кінець 20-х, початок 30-х, Нью-Йорк, криваві розборки, “сухий закон”, мафія, що, зрештою, не робить стрічку банальним бойовиком, але житейською історією, де переплітаються кохання і зрада, вірність і віроломство.
Окрім міцної режисури і операторської майстерності, впадає в око блискуча гра акторського ансамблю, окрасою якого є знаменитий Роберт Де Ніро в ролі незворушного гангстера Локші. Це, на думку багатьох фахівців, одна з кращих робіт Де Ніро.
А їх в нього було багато: “Злі вулиці”, “Бронкська історія”, “Хрещений батько”, “Таксист”, “Нью-Йорк, Нью-Йорк”, “Без ганджу” і багато інших.
Шанована людина, коротше кажучи, такі в Союзі ходили в лауреатах і народних артистах.
Втім, думається, Де Ніро й на батьківщині, в Сполучених Штатах, не бракує уваги.
А віднедавна на актора претендує ще й батьківщина його предків – Італія. Тамтешній міністр з питань охорони пам’ятників культури звернувся до кіногангстера з пропозицією прийняти італійське громадянство.
Актор з радістю погодився, і на вересень, під час Венеційського фестивалю, планувалося проведення урочистої церемонії. Одначе, саме ота кіношна “гангстерськість” може зіслужити Де Ніро погану службу, бо вона створює негативний образ італійців у світі (принаймні так вважають активісти групи “Сини Італії”, котра представляє інтереси всіх італійців Америки).
“Сини” навіть звернулися до прем’єр-міністра Сільвіо Берлусконі з проханням відкликати пропозицію, зроблену для Де Ніро. Такий ось спагетті-конфлікт...
Втім, це ніщо, в порівнянні із “непрухами” Філіпа Кіркорова. Він, ще не відійшовши від історії з образою журналістки Ароян, котру обматюкав на прес-конференції в Ростові-на-Дону, тепер нецензурно облаяв журналіста “Известий”.
Що за це буде нервовому Філу, поки що невідомо, а ось за ростовський епізод співак визнаний судом винним і має сплатити 60 тисяч рублів штрафу. Це не сума для Філі, але якщо так справа піде, можна мільйони профітькать, не “алих роз”, звісно, а “капусти”, йо-ки-ли-ми-ни... Андрій Охрімович
Власне, уся ця капуста є не що інше, як справа рук тих городників, які систему цю строїли. Це вже потім система строїла їх. Пакувала табори та засипала рови костомахами партійних товаріщєй.
Теперішні “тваріщі” з якимось “корчагінським” запалом рвуться взад, у соціально близьке минуле. Ночами їм сняться пластилінові профілі залізних Феліксів та сухий кашель казенних “ТТ” в потилицю співгромадян.
Світле майбутнє тим часом проросло масним свинорилієм годованих людською плоттю мажорів. На “папіних “Волгах” під “взвізгі” Філь, Лещенків та Поплавських вони увірвалися в час теперішній і перетворили його на лайно.
Нині система вивалює мізки без допомоги ментівського пістолета, вона привчає нас до слабоалкогольних “лонгерів” примітиву та несмаку, маючи надію далі паратизувать на “безволії” та недорікуватості піплу.
Але часи міняються. Кратери на вулканах уже задиміли. В унісон здригаючись із Шевченковим “...і потече сторіками кров у синє море...”, вони обіцяють нам що завгодно, окрім слинявої нудоти зодягнутого у гебівський костюмчик минулого.
На цьому все. В київській студії разом зі мною працював Сергій Балабанов. Всього вам доброго. Зустрінемось через тиждень.
Андрій Охрімович. Радіо “Свобода”. Київ.
Київ, 16 cерпня 2004 року.
Андрій Охрімович
Шановні слухачі, вітаю вас!
В ефірі “Інтернет-майдан”. Перед мікрофоном автор та ведучий програми Андрій Охрімович.
На одному з форумів хтось висунув тезу: “Якщо ви параноїк, це ще зовсім не означає, що за вами ніхто не стежить”. Так форумчани відреагували на офіційну клятьбу по телебаченню, що КАМАЗ не КАМАЗ, а міліція не міліція.
Втім, офіційні версії завжди гіпнотично-заспокійливі. Можна пригадати щось подібне за ракету по Броварах або ж за сумських студентів.
У випадку останніх офіційна версія спочатку була невидима та нечутна, потім цвітком викривальним проросла із вуст Януковича, який назвав усе то те політичним замовленням.
Такі заспокійливі навіювання підштовхують до якісно нових параноїдальних рефлексій.
На форумах видання “Версії. ком” якийсь хлопчина під псевдо Дилетант поділився спостереженням: “В Україні зареєстровано секту “Свідків Януковича”. Адепти щосуботи рівно о тринадцятій тринадцять збираються довкола старезного дуба і моляться в бік Донецька”.
Підсумкову передвиборчу параною озвучив громадянин за підписом Тестер на форумі “Майдан.Орг”: “Боліваристи-кадафісти-лукашисти-комуністи-царисти. Все їм хочеться об’єднати, забрати щоб згодом поділити. Як Попандопало”.
Словом, “Палата № 6”, за порядком у якій пильно стежить її незмінний санітар Віктор Недоступ.
Віктор Недоступ
На форумі “Української правди” дописувач за підписом Донецький зробив відкриття. “А я знаю, – пише він, – для чого Тигіпко ввів нові гроші. Щоб прибрати підпис Ющенка з 50-ти гривень!”
Відвідувач на ім’я Дрейк підтакує: “Точно! Лаври Ющенка спокійно спати не дають...”
На форумах сайту “Майдан.Орг” не можуть натішитись з пасажу Степана Гавриша про те, що стеження МВС за кандидатами у президенти – це явище “цілком нормальне”. Мало того, як відзначають відвідувачі “Майдану”, Гавриш проговорився, виправдовуючись: “Органи МВС завжди ведуть як відкрите, так і приховане стеження за публічними особами для того, щоб забезпечити їхню безпеку”.
Такий собі С.Д., підсумовуючи довколоющенківські міліцейські засідки в кущах на Ай-Петрі та вихляння КАМАЗу на трасі, пропонує “пригадати, до чого призводять незаконні стеження. Стеження за Гонгадзе було. Це підтверджено документально. Стеження за Ющенко було, як і за Вітренко, чому також є документальні підтвердження”.
Тим часом на форумах “Версій.Ком” відвідувачі поцікавилися, чому видання ніяк не прокоментувало дії влади та силовиків стосовно сумських студентів?
Відвідувач за підписом Андрій пояснює: “Ще не визначилися як подавати: чи то під заголовком “Начштаб Януковича знаходить вихід зі складної ситуації” чи “Деструктивні політики підставляють під міліцейські кийки невинну молодь” або навіть так: “Проплачені зарубіжними фондами обкурені бомжі під виглядом студентів намагалися вчинити безпорядки”.
Відвідувач на псевдо Антипод не погодився і наголосив, що події в Сумах провокація опозиції.
“Антипод, ти про що? – здивувався Андрій. – Яка провокація? Чия провокація? Хто бив студентів у Ромнах? Одному відбили нирки – лежить у реанімації. Сама влада і спровокувала: спочатку головний начальник, що погрожував Щербаню звільненням, а потім і сам Щербань, який ставиться до людей, як до бидла. Хто буде захищати студентів? Чи дозволити їх втихаря добивати?”
А на форумі Інтернет-газети Донбасу “Новості” з’ясовують, кому належить Україна, як майно?
Дискусію підсумовує відвідувач Євген: “Чільні представники української влади сьогодні свідомі того, що не зможуть перемогти у виборчих перегонах, тож прагнуть за час до виборів взяти під контроль всю національну економіку. На нинішній час Україна є певною федерацією феодальних владарювань на чолі з лідерами трьох кланів: кивсько-есдеківського, донецького та клану Пінчука, зятя Кучми”.
Андрій Охрімович
Маси люблять сидіти, втупившись в екран, та розслабленим тілом ловить позитивні емоції. В цьому сенсі телевізор більший геній, ніж комп’ютер. Перевершити його можуть хіба що Олімпійські ігри.
Коли з усього світу збираються спортсмени і роблять швидше, вище та сильніше, то маси пускають розчулену сльозу. Робиться усе щиро, без махінацій та політики. Так, як мріяв собі П’єр де Кубертен.
Спочатку так воно й було: щиро, без жодної задньої думки. Однак берлінська Олімпіада разом з Гітлером занесла в цей рух бацилу політичної пихи. Ігри шістдесятих спробували допінгів та реклами. Московська олімпіада кейфонула протокольним офіціозом. Теперішня почалась зі скандалів. Світові електронні ЗМІ “по повній програмі” видали повідомлення про корупцію.
Чиновники від Олімпіади опротестували ці повідомлення, розмістивши прес-релізи на сайтах Міжнародного Олімпійського комітету, уряду Греції, провідних мас-медіа. Навіть російський сайт “lenta.ru” встромив свої “5 байтів”.
Тему досліджує моя колега Богдана Костюк.
Богдана Костюк
“lenta.ru” повідомила про обурення членів Міжнародного Олімпійського комітету фактами зловживання службовим становищем і лобіюванням інтересів окремих олігархічних компаній, держав і міст з боку членів МОКу. Йшлося про представника Болгарії, котрий пропонував “зацікавити” “чиновників від Олімпіади” у визначенні однією з наступних Олімпійських столиць.
Пообіцявши журналістам “провести чистку у своїх лавах”, МОК оприлюднив повідомлення про ночівлю голови Комітету Жака Рогге в Олімпійському селищі в Афінах та його задоволенням підготовкою Греції до Олімпійських ігор.
Тим часом “Українська правда” навела інформацію, надану народним депутатом Олегом Рибачуком, з приводу відправки офіційної делегації України на Олімпіаду коштом невідомої комерційної фірми.
На думку парламентаря, це порушення закону “Про боротьбу з корупцією”. “У складі делегації, серед інших, прем’єр Віктор Янукович, шестеро міністрів і шестеро губернаторів,” - повідомляє “Українська правда”.
А сайт Інституту Східноєвропейського розвитку “eedi.org.ua” оприлюднив звернення низки міжнародних організацій до “чиновників від Олімпіади” та корпорацій, виробників спортивного одягу та взуття.
Як каже директорка Інституту Мрідула Гош...
Мрідула Гош
Це справедлива гра, це параолімпійські ігри, велика акція молодіжна, яка відбувається зараз проти дії “Адідас”, “Найк” і всіх цих компаній, які дотримуються чи не дотримуються Міжнародної конвенції захисту прав працівників. Їхні виробництва відбуваються в бідних країнах: Індонезія, Бангладеш, Болгарія. Ми маємо з ними домовленість, щоб опублікувати частково ці речі. Вони виходять з акцією, що, мовляв, якщо ви спонсоруєте Олімпійські ігри (ці спортивні речі), то ви, будь ласка, зверніть увагу на свою гру, грайте справедливо у своєму виробництві.
Андрій Охрімович
Спортсмени-олімпійці зірковою хворобою страждають не часто, адже постійні тренування на межі можливостей не дають часу на якісь там особливі витребеньки.
Інша справа – це мега-зірки шоу бізнесу. Їм, навпаки, постійно треба виламуватись з рядів простих громадян. Якщо артист справжній, довкола нього крутяться папараці, якщо не дуже, то доводиться самому викидать коники.
В українському культурному просторі все якось не так або ж не до того. Дедалі частіше артист вкраїнський живиться продуктами розпаду культури російської, яка у свою чергу краде у Заходу та перешиває крадене на свій копил. Опецькуватий серіал “Бригада” зліплено після перегляду “Колись в Америці”; Кобзон – імперська копія Френка Сінатри; ну, а Філя Кіркоров – не без претензії на короля рімейків.
Павло Вольвач, пошаставши Мережею, в усьому тому знайшов поживу для рубрики “Екстрема в Павутині”.
Павло Вольвач
Минулих вихідних на “1 плюс 1” якраз демонструвався фільм “Колись в Америці”, епічна гангстерська сага в стилі ретро: кінець 20-х, початок 30-х, Нью-Йорк, криваві розборки, “сухий закон”, мафія, що, зрештою, не робить стрічку банальним бойовиком, але житейською історією, де переплітаються кохання і зрада, вірність і віроломство.
Окрім міцної режисури і операторської майстерності, впадає в око блискуча гра акторського ансамблю, окрасою якого є знаменитий Роберт Де Ніро в ролі незворушного гангстера Локші. Це, на думку багатьох фахівців, одна з кращих робіт Де Ніро.
А їх в нього було багато: “Злі вулиці”, “Бронкська історія”, “Хрещений батько”, “Таксист”, “Нью-Йорк, Нью-Йорк”, “Без ганджу” і багато інших.
Шанована людина, коротше кажучи, такі в Союзі ходили в лауреатах і народних артистах.
Втім, думається, Де Ніро й на батьківщині, в Сполучених Штатах, не бракує уваги.
А віднедавна на актора претендує ще й батьківщина його предків – Італія. Тамтешній міністр з питань охорони пам’ятників культури звернувся до кіногангстера з пропозицією прийняти італійське громадянство.
Актор з радістю погодився, і на вересень, під час Венеційського фестивалю, планувалося проведення урочистої церемонії. Одначе, саме ота кіношна “гангстерськість” може зіслужити Де Ніро погану службу, бо вона створює негативний образ італійців у світі (принаймні так вважають активісти групи “Сини Італії”, котра представляє інтереси всіх італійців Америки).
“Сини” навіть звернулися до прем’єр-міністра Сільвіо Берлусконі з проханням відкликати пропозицію, зроблену для Де Ніро. Такий ось спагетті-конфлікт...
Втім, це ніщо, в порівнянні із “непрухами” Філіпа Кіркорова. Він, ще не відійшовши від історії з образою журналістки Ароян, котру обматюкав на прес-конференції в Ростові-на-Дону, тепер нецензурно облаяв журналіста “Известий”.
Що за це буде нервовому Філу, поки що невідомо, а ось за ростовський епізод співак визнаний судом винним і має сплатити 60 тисяч рублів штрафу. Це не сума для Філі, але якщо так справа піде, можна мільйони профітькать, не “алих роз”, звісно, а “капусти”, йо-ки-ли-ми-ни... Андрій Охрімович
Власне, уся ця капуста є не що інше, як справа рук тих городників, які систему цю строїли. Це вже потім система строїла їх. Пакувала табори та засипала рови костомахами партійних товаріщєй.
Теперішні “тваріщі” з якимось “корчагінським” запалом рвуться взад, у соціально близьке минуле. Ночами їм сняться пластилінові профілі залізних Феліксів та сухий кашель казенних “ТТ” в потилицю співгромадян.
Світле майбутнє тим часом проросло масним свинорилієм годованих людською плоттю мажорів. На “папіних “Волгах” під “взвізгі” Філь, Лещенків та Поплавських вони увірвалися в час теперішній і перетворили його на лайно.
Нині система вивалює мізки без допомоги ментівського пістолета, вона привчає нас до слабоалкогольних “лонгерів” примітиву та несмаку, маючи надію далі паратизувать на “безволії” та недорікуватості піплу.
Але часи міняються. Кратери на вулканах уже задиміли. В унісон здригаючись із Шевченковим “...і потече сторіками кров у синє море...”, вони обіцяють нам що завгодно, окрім слинявої нудоти зодягнутого у гебівський костюмчик минулого.
На цьому все. В київській студії разом зі мною працював Сергій Балабанов. Всього вам доброго. Зустрінемось через тиждень.
Андрій Охрімович. Радіо “Свобода”. Київ.
