Народився 5 квітня 1959 року в м. Києві. Сімейний стан - одружений. Має двох синів - Ростислава та Юрія.
Громадська діяльність:
· 1974-78 рр. - навчання у Київському технікумі транспортного будівництва за спеціальністю технік-будівельник; · 1978-79 рр. - служба в армії; · 1979-1986 рр. - технік, інженер Київського монтажно-налагоджувального управління; · 1986-1989 рр. - старший інженер, начальник госпрозрахункової дільниці тресту "Київпобутрембуд"; · 1989-1991 рр. - заступник начальника управління виробничо-технічної комплектації виробничо-житлового ремонтного об''єднання Київського міськвиконкому; · 1991 1994рр. - директор малого підприємства "Томпо"; · 1994-1997 рр. - президент концерну "Денді", голова ради ЗАТ "Видавництво "Київські Відомості"; · 1994-1998 рр. - депутат Печерської районної Ради народних депутатів м. Києва 22 скликання; · 1996р. - друга освіта: Інститут ринкових відносин та підприємництва Міжнародного центру "Ринок", спеціальність - економіст; · 1996, 1997рр. - Лауреат української загальнонаціональної премії "Людина Року" в номінації "Бізнесмен року"; Академік Української академії оригінальних ідей. · 03.1998 - 03.2002 рр. - народний депутат України 3 скликання; · 07.1998-02.2000рр. - член Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією; · 1999 - 03.2002 рр. - Перший заступник Голови партії "ЯБЛУКО"; · 2000 - 2002 рр. - співголова депутатської фракції "ЯБЛУКО"; · 2000 - 2002 рр. - Голова Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики і підприємництва; · 03.2002 - 06.2002 рр. - співголова партії "ЯБЛУКО"; · З 06.2002 р. - Голова партії "ЯБЛУКО".
Передвиборна програма кандидата на посаду Президента України Бродського Михайла Юрійовича
Дорогі співвітчизники!
Десять років нинішня влада робить із народу бидло. Настав час їй показати, що ми ЛЮДИ. Десять років влада робить із нас підданих. Настав час їй показати, що ми ГРОМАДЯНИ. Десять років влада доводить, що Україна належить їй. Настав час їй показати, що Україна належить УКРАЇНСЬКОМУ НАРОДУ. І влада в Україні належить тільки народу, нам з вами. Люди, настав час брати владу в свої руки!
Перетворимо Україну на країну покупців!
Ти знаєш, що ти - людина? Ти знаєш про це чи ні? Усмішка твоя - єдина, Мука твоя - єдина, Очі твої - одні... Сьогодні усе для тебе - Озера, гаї, степи. І жити спішити треба - Гляди ж не проспи!
(Василь СИМОНЕНКО)
Якщо країна піде нинішнім шляхом, то нас очікує дикий поліцейсько-олігархічний капіталізм, де добробут людей, свобода, демократія, ринок та чесна конкуренція - лише порожні слова. Єдиним монополістом, від якого залежить абсолютно все в Україні, стане держава-монстр, купка породжених нею олігархів та армія бюрократів, що їх обслуговує.
Якщо країна піде нинішнім шляхом, вся Україна перетвориться на сьогоднішній Донецьк, де багато років хазяйнував висуванець влади Віктор Янукович. Буде остаточно сформовано суспільство нерівних можливостей, де одиниці з легкістю "дерибанять" бюджет цілої країни та величезні народні підприємства, а мільйони громадян змушені виживати на жебрацькі зарплати і ганебні пенсії.
Якщо країна піде нинішнім шляхом, державний монстр поставить під повний контроль всю економіку України: на великому бізнесі наживатимуть мільярди доларів наближені до влади олігархи, а тисячі чиновників задушать малий і середній бізнес постійними поборами і хабарництвом.
Цензура в засобах масової інформації стане тотальною, адже власники телеканалів і газет повністю залежатимуть від перших осіб держави і перетворяться фактично на державних службовців. А від цього недалеко й до встановлення "єдино вірної" ідеології та публічного спалення "заборонених" видань.
І, нарешті, рівень особистої безпеки звичайної людини буде неухильно падати, тоді як збільшуватиметься кількість броньованих лімузинів з "мигалками" та суворо режимних резиденцій.
Але ми можемо обрати й інший шлях. Шлях до держави з рівними стартовими можливостями для кожного, хто хоче працювати або навчатись. Шлях до держави з єдиними прозорими правилами для кожного підприємства, зі справжньою конкуренцією, з реальною економічною та політичною свободою. Це - шлях до майбутнього.
ЩО Я, МИХАЙЛО БРОДСЬКИЙ, ПРОПОНУЮ ЗРОБИТИ І БУДУ ДОБИВАТИСЯ, НЕЗАЛЕЖНО ВІД ОБРАННЯ МЕНЕ ПРЕЗИДЕНТОМ:
1. Україна - вільна країна для вільних людей
Найголовнішою цінністю і для мене, і для партії "ЯБЛУКО" є свобода. Свобода держави, свобода людини. Бо свобода - політична, економічна, культурна . це запорука розвитку держави та підвищення рівня життя кожної людини. Історичний досвід останніх століть свідчить, що найбільшого розквіту досягали тільки ті країни, чиї громадяни мали високий рівень особистої свободи, можливість започатковувати та розвивати свою справу. І навпаки - країни, які обмежували свободи своїх громадян, заважали приватній ініціативі, зазнавали краху. Моя мета - створити вільну країну для вільних людей.
· Свобода слова має бути не порожньою декларацією, а реальністю. Влада і олігархи, яким належить більшість українських ЗМІ, забули про Конституцію і право людей на отримання правдивої інформації. Вони забули про те, що ті ефірні частоти, на яких транслюються теле- і радіоканали . лише орендовані ними, взяті в тимчасове користування у єдиного власника - народу України. Отже, кожен, хто порушить конституційні права людей на отримання інформації, хто займається цензурою і "темниками", має бути покараний - аж до позбавлення ліцензії на мовлення.
· Свобода віросповідань і рівність громадян усіх національностей буде одним з державних пріоритетів. На жаль, сьогодні в Україні є багато охочих до розпалювання міжнаціональної, міжконфесійної ворожнечі. На телеканалах лунають заклики боротися з "москалями" та "жидвою", показують пронацистські марші УНСОвців. Розпалюється протистояння в Криму, роздмухується конфесійне протистояня, Україну намагаються поділити на западенців та східняків. Усьому цьому буде покладено край. За Конституцією, український народ - це і українці, і росіяни, і поляки, і євреї, і білоруси... І не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, мовними або іншими ознаками. Українські закони мають достатньо можливостей, аби припинити будь-яку ксенофобську, антисемітську, людиноненависницьку діяльність. На це потрібна лише політична воля. І таку волю буде проявлено.
· "Мовне питання" - не проблема, а провокація. Кожного разу, коли влада не може вирішити нагальні проблеми людей, вона штучно загострює так зване мовне питання. Я не маю жодного сумніву, що ця проблема надумана. Адже не важливо, якою мовою людина просить милостиню, якою мовою написані податкові документи, що знищують дрібний і середній бізнес, якою мовою відмовляють у виплаті зарплати. Проблема в іншому - у створені в Україні цивілізованих умов життєдіяльності громадян. В державі, де вирішено питання добробуту людей, їх безпеки і стабільного розвитку, питання мови відпаде само по собі. За Конституцією, люди мають право спілкуватися з владою тією мовою, якою забажають. І держава зобов.язана знати усі мови своїх громадян: якщо людина подає в державні установи заяву, чи скаргу татарською, угорською або іншою мовою . перекласти її, розглянути та дати відповідь тією ж мовою . це клопіт держави, а не її громадянина. Єдине, у що має втрутитись держава - це розпалювання міжнаціональної ворожнечі, ксенофобії, тощо. Будь-яким проявам цього держава має покласти край.
· Життя, здоров''я та власність людини будуть гарантовано захищені усіма засобами держави. Злочинців каратимуть відповідно до скоєного ними. Смертну кару треба відновити. У парламенті минулого скликання я був одним з авторів нового, більш ліберального Кримінального кодексу. На моє наполягання було зменшено покарання за порушення закону у сфері підприємницької діяльності та оподаткування - це десятки статей кодексу. У переважній частині статей я добився відміни конфіскації майна. За образу і наклеп - ті діяння, за які будь-який чиновник міг посадити чесного журналіста за грати - кримінальну відповідальність взагалі вдалося скасувати. Однак за тяжкі злочини - вбивство, зґвалтування та ін. . ми посилили відповідальність. Я особисто став автором статті, що вводить кримінальну відповідальність за катування. Але цього виявилося замало. Наша земля ще носить маніяків, серійних вбивць та інших недолюдків, на кшталт того, що нещодавно затримали в Бердянську. Таким звірам не місце серед людей, навіть у камерах для засуджених до довічного ув.язнення. Життя людини . святе і недоторканне, і кожен, хто посягає на нього, має бути відповідно покараний. Впевнений, що у нас є всі можливості для того, аби співвітчизники цілодобово почували себе у безпеці і були спокійними за своє майно.
2. Україна - країна заможних покупців
Наша держава має стати країною заможних покупців, країною споживачів, тобто країною, куди повертаються, а не витікають капітали, мізки, люди. Країною, де кожному громадянину буде затишно, комфортно і не соромно жити.
· Громадяни України повинні заробляти більше за сусідів - громадян Росії, Польщі, Румунії, Чехії, Угорщини. Відтак, наші люди перестануть шукати кращої долі за кордоном, зароблятимуть в Україні і купуватимуть тут товари, стимулюючи внутрішній ринок.
· Рівень мінімальної зарплати буде не нижчим за розмір прожиткового мінімуму. За підрахунками наших фахівців, мінімальна зарплатня має становити еквівалент 300 євро.
· Розмір прожиткового мінімуму буде збільшено в 10 разів. Він повинен враховувати не лише "продуктовий кошик", а й якісний щорічний відпочинок, медичне обслуговування, придбання в кредит житла та автотранспорту.
· Пенсіонери мають отримувати пенсію, яка складатиме не менш як 80 відсотків мінімальної зарплати. Наші пенсіонери своєю працею створювали нинішню економіку України, платили податки і заслуговують на гідне забезпечення з боку держави.
· Податки стануть меншими, а їх збирання та використання - прозорим і відкритим для суспільного контролю. За своєю суттю податки - це державний рекет. Отже, громадяни мають чітко знати, як і куди витрачаються зібрані державою гроші.
· Ставки податків буде суттєво знижено, але платитимуть їх усі без винятків. Розмір податку на прибуток громадян залишиться на рівні 13 відсотків, проте будуть суттєво зменшені нарахування на фонд заробітної платні. Це дозволить роботодавцю відкрито платити високі зарплати, практика зарплат .у конвертах. припиниться, а величезні фінансові потоки вийдуть з "тіні" і почнуть працювати на легальний сектор економіки. Крім того, буде скасовано найкорупційніший податок . ПДВ і переглянуто ставки та порядок адміністрування основних податків. Водночас буде припинено практику податкових пільг для підприємств, наближених до влади. Кожен суб''єкт підприємницької діяльності має працювати на рівних умовах з іншими.
3. Перетворимо Україну із заповідника олігархів на зоопарк для олігархів
Сьогодні купка олігархів отримує суперприбутки, тоді як величезні грошові потоки не потрапляють до бюджету.
· Усі приватизаційні процеси останніх років мають бути переглянуті в судовому порядку. Таким чином суспільство дізнається, хто з олігархів і за які гроші отримав власність.
· Держава не дасть олігархам вивезти з України награбоване. Кожен олігарх буде змушений доплатити в державний бюджет гроші, що дорівнюють реальній вартості тих об''єктів, які були незаконно приватизовані. Подібним шляхом пішла Грузія та Росія, де Президент Путін за рахунок цього вже кілька разів збільшував пенсії та зарплати.
· Народ України отримає справжню вартість підприємств. Якщо нові власники підприємств відмовляться компенсувати бюджету збитки, завдані незаконною приватизацією, їх майно буде повернуто до державної власності і продане за реальну вартість на відкритих аукціонах, торгах на умовах вільної конкуренції.
· Кошти, отримані від приватизації, будуть направлені на виплати заборгованості вкладникам Ощадбанку СРСР. Підприємства, які сьогодні продаються, створювалися працею наших батьків і дідів. Більшість із них втратили свої заощадження в Ощадбанку, і ми просто зобов.язані повернути людям зароблені гроші. Доходів від приватизації з лишком вистачить на те, щоб Україна виплатила усім вкладникам їх кошти, і раз і назавжди вирішила цю проблему.
· Чиновники, державні службовці мають стати слугами народу, а не олігархів. Народ України платить величезні податки на утримання армії бюрократів, які не полегшують життя людей, а роблять його ще важчим. На тлі зубожіння сотень тисяч наших громадян чиновники купують собі дорогі іномарки, будують вілли, тощо. Це є першим і найбільш переконливим доказом корумпованості значної кількості державних службовців, адже всі ці предмети розкоші неможливо придбати на зарплату чиновника. Після перемоги на виборах кількість чиновників буде суттєво зменшено, вони отримуватимуть гідну зарплату, яка має стримувати їх від хабарів та зловживання своїм становищем. Водночас, буде посилено кримінальну відповідальність за хабарництво і корупційну діяльність. Таким чином, на державну службу приходитимуть ті, хто за достойну зарплату буде працювати на благо людей, а не заради власного збагачення.
Україна, яку я намагаюся побудувати, - це країна, в якій не соромно і зручно жити. Я роблю це для кожного громадянина. Я люблю Україну.
Я БУДУЮ КРАЇНУ, ЯКА ВАРТА ТОГО, АБИ ТУТ ЖИТИ ЗАРАЗ, І АБИ ЦІЄЮ КРАЇНОЮ ПИШАЛИСЯ НАШІ ДІТИ!
Михайло Бродський
