Київ, 9 липня 2004 року.
Марія Щур
Вітаю вас, шановні слухачі, на хвилях радіо “Свобода”. В ефірі “Економічний журнал”, перед мікрофоном – Марія Щур.
Цього тижня питання про те, куди потече нафта через український нафтогін Одеса-Броди знову стало предметом урядових рішень.
Під загрозою опинилися спільні плани України і Польщі щодо сполучення української та польської нафтотранспортних систем.
Детальніше про мотиви цих рішень моїй колезі Мар’яні Драч розповів член фракції "Наша Україна" Олександр Гудима з парламентського комітету з питань паливно-енергетичного комплексу.
Олександр Гудима
Наскільки мені відомо на сьогодні, то вже 5 міністрів завізували проект цієї постанови, де з колишньої постанови вилучається слово “європейський напрямок”.
Такі речі не робляться без відома Президента України. А саме Президент нашої держави декілька днів тому зустрічався з Путіним, напередодні кампанії по висуненню претендентів.
Мар’яна Драч
У неділю, дійсно, Президент Кучма бачився з президентом Росії. Але в четвер він бачився з президентом Польщі. І зараз планується візит українського прем’єра до Польщі.
Олександр Гудима
Звичайно. Тобто ми з Вами вимушені почекати поки вони ганебне щось зроблять. І тоді ми довідаємося, що вони врешті це зробили.
Тобто повернули все назад, і почнуться змагання. Можливо, це пан Кучма з Януковичем роблять, будучи великими і мудрими, і хитрими для того, щоб зацікавити американців чи поляків. Можливо, вони значно мудріші і мають стратегічне мислення, ніж ми собі про них думаємо.
Я взагалі не роблю трагедії з того, якщо вони можуть викинути слова про європейський вибір. Хіба можна приймати рішення. Куди має текти вода по Дніпру?
Та труба будувалася для того, щоб Україна не вляпалася в таку ситуацію з бензопродуктами, яка мало місце декілька місяців тому. Але вона вляпалася. Чому? Та тому що вона не здійснює своєї енергетичної політики, вона її не має.
Марія Щур
Польща зацікавлена у використанні нафтогону "Одеса-Броди" лише в прямому напрямку. Про це заявив у четвер у Києві посол Польщі в Україні Марек Зюлковскі під час прес-конференції.
Вона була присвячена підсумкам українсько-польського економічного форуму в Ялті, який відбувся минулого тижня.
Детальніше про це мій колега Сергій Кисельов.
Сергій Кисельов
Журналісти, присутні на прес-конференції, звернули увагу на таке: жоден з її учасників, а це перший заступник глави АП України Олег Дьомін, заступник міністра закордонних справ Олександр Моцик та посол Польщі в Україні Марек Зюлковскі, у своїх виступах жодним словом не обмовилися про продовження спорудження нафтогону Одеса-Броди на польській території до міста Полоцька, аби транспортувати каспійську нафту до Європи.
Тим часом, передбачалося, що саме це питання стане головним на українсько-польському економічному форумі в Ялті, в якому взяли участь президенти обох країн.
Зокрема, планувалося, що в Криму сторони парафують засновницьку угоду про створення спільного підприємства для спорудження на території Польщі ділянки нафтогону Одеса-Броди.
Однак жодного документу з цього приводу підписано не було. Сторони лише обмінялися побажаннями.
На те, що нафтогін Одеса-Броди може змінити напрямок і стати реверсним, натякнув, відповідаючи на запитання радіо “Свобода” заступник міністра закордонних справ Олександр Моцик.
Олександр Моцик
На жаль, на сьогодні є кілька серйозних питань, які так і не були вирішені. Зокрема, я маю на увазі проблему здійснення експерименту з прокачки 20 тисяч тонн нафти через територію Словаччини.
Кілька разів до цього питання з метою надання сприяння підключалася Європейська комісія. Але, на жаль, поки що позитивного результату ми не маємо. І тому, звичайно, що треба активно працювати, аби була нафта для наповнення, були покупці цієї нафти.
Сергій Кисельов
Як реагуватиме Польща на ситуацію, якщо керівництво України вирішить запускати нафтогін Одеса-Броди саме у реверсному напрямі?
Посол Польщі в Україні Марек Зюлковскі так відповів на це запитання радіо "Свобода":
Марек Зюковські
Нам невідома ніяка офіційна інформація про зміну рішення, яке було прийнято 4-го лютого, наскільки я пам’ятаю – про це пряме використання.
Поки що є лише чутки. Тому говорити про нашу офіційну реакцію ще рано. Але, безумовно, я можу лише підтримати офіційну позицію, яка залишалася незмінною останні 5-6 років, що ми дійсно зацікавлені у використанні нафтогону лише в прямому напрямку.
Інше використання цього нафтопроводу для нас є просто нецікавим проектом.
Сергій Кисельов
До речі, минулого вівторка міністр промисловості та енергетики Російської Федерації Віктор Христинко заявив у Москві журналістам, що використання нафтогону "Одеса-Броди" в прямому режимі не відповідає інтересам Росії.
І що "найближчим часом питання про напрям нафти по цій трубі розглядатиметься на російсько-українській міжурядовій комісії."
Сергій Кисельов, для радіо “Свобода”, Київ.
Марія Щур
Україна наполягає на якнайшвидшому скасуванні вилучень з режиму вільної торгівлі з Росією.
Про це сказав прем''єр-міністр Віктор Янукович, відкриваючи 10-те засідання міжурядової українсько-російської комісії зі співробітництва в Москві. "Ми не повинні задовольнятися терміном 2012 рік", - сказав Янукович.
Він зазначив, що у вересні відбудеться чергова зустріч президентів з питання формування Єдиного Економічного Простору.
Щодо конкретних рішень міжурядової комісії на час запису програми повідомлень ще не було.
Тим часом в Україні триває приватизація стратегічних підприємств. Новим власником 92,11 % акцій вуглевидобувної компанії "Павлоградвугілля" став Авдєєвський коксохімічний завод, який контролює донецький бізнесмен Ренат Ахметов.
Минулого тижня Ахметов, якого називають одним з найбагатших людей України, разом із зятем Президента Віктором Пінчуком придбали компанію “Криворіжсталь”.
За словами голови Фонду державного майна України Михайла Чечетова, Авдєєвский завод запропонував за пакет акцій дніпропетровської компанії 1401,1 мільйонів гривень при стартовій ціні 893,886 мільйони.
Пропозиція другого учасника конкурсу – київської компаніі “Іspat Вугілля", що є підрозділом міжнародного металургійного голдинґу “LNM Group” – була дещо меншою - 1335,3 мільйонів гривень.
Нагадаємо, що під час приватизації “Криворіжсталі”, компанію “LNM” не було допущено до торгів взагалі, хоч вона пропонувала уряду найвищу ціну за металургійний комбінат.
Після продажу голова Фонду Михайло Чечетов заявив, що “вперше при продажу такого гігантського об’єкта Фонд не зазнавав політичного пресингу”.
В Росії цього тижня інвестори та оглядачі нервово стежили за розвитком ситуації навколо нафтової компанії “ЮКОС”.
Нищівного удару компанії завдало рішення податкової служби Росії про те, що “ЮКОС” має повернути державі 6 мільярдів 800 мільйонів доларів у заборгованих податках.
Компанія мала оплатити податки за 2000 та 2001 рік протягом п’яти днів. Рішення було оголошено у четвер. Активи компанії заморожені, і якщо вона не виплатить борги до понеділка, ці гроші будуть використані на покриття боргів.
Ринок відреагував на цю новину 20 %-вим падінням акцій протягом двох днів. На думку трейдерів, колись найприбутковішій російській компанії доведеться продати щось з активів для того, щоб покрити заборговані податки, і “ЮКОС” вже не залишиться у своєму нинішньому вигляді.
Уже в п’ятницю прем’єр-міністр Росії Михайло Фрадков заявив, що не має жодної необхідності говорити про кризу російського фондового ринку у зв’язку із ситуацією навколо нафтової компанії “ЮКОС”.
Акції російської нафтової компанії “ЮКОС” втрачали в ціні швидкими темпами, проте новий голова ради директорів пообіцяв, що з компанією буде все гаразд.
З подробицями наш московський кореспондент Віталій Портников.
Віталій Портников
Російський прем’єр-міністр Михайло Фрадков відгукнувся на ситуацію навколо нафтової компанії “ЮКОС”, рахунки якої заблоковані після чергових претензій податкових органів.
Акції компанії на Московській міжбанківській товарній біржі зменшилися більше, ніж на 17 %. Більше того, зараз говорять про те, що компанія не зможе розпоряджатися власними рахунками.
Це може з часом призвести до ситуації, в якій “ЮКОС” припинить постачання нафти на ринок. Принаймні вже зараз компанія не здатна буде заключати нові контракти на постачання нафти.
Таким чином вже невдовзі її місце на світовому ринку нафти може бути зайняте іншими російськими нафтовими компаніями. Ситуація таким чином виглядає достатньо складною.
Зараз говорять про те, що падіння акцій “ЮКОСа” може призвести до серйозної кризи на російській біржі, на Фондовому ринку.
Якраз це і спростовано заявою прем’єр-міністра РФ Михайла Фрадкова. Пан Фрадков підкреслив, що 3 % падіння – це ще не говорить про дестабілізацію ситуації.
“Ми не драматизуємо ситуацію, ніяких підстав для цього немає”, - підкреслив прем’єр-міністр РФ Михайло Фрадков.
Раніше новий голова ради директорів компанії “ЮКОС” Віктор Геращенко підкреслив, що він намагався провести переговори з головою АП Дмитром Медвєдєвим, прем’єр-міністром РФ Михайлом Фрадковим та міністром фінансів Росії Олексієм Купріним, однак всі три чиновники практично відмовилися від будь-яких розмов з новим головою Ради директорів компанії “ЮКОС”.
Більше того, вже зараз прес-служба міністра фінансів РФ спростували інформацію Геращенка про те, що Міністерство фінансів Росії заспокоїло банки, кредиторів компанії “ЮКОС”.
Жодних переговорів міністр фінансів РФ Купрін з банками-кредиторами компанії “ЮКОС” не проводив і не міг проводити – підкреслюється у прес-релізі, розповсюдженому Міністерством фінансів РФ.
Підкреслюється, що незрозуміло звідки Віктор Геращенко взяв інформацію, на яку він послався, щоб заспокоїти банки-кредитори. Можливо, сам Геращенко повірив тим чуткам, які розповсюджуються останніми тижнями у зв’язку із ситуацією навколо компанії “ЮКОС”.
Однак Міністерство фінансів РФ підкреслює, що міністр жодних таких розмов не проводив. Таким чином, можна констатувати, що влада остаточно відмовилася від будь-яких шансів на підтримку нафтової компанії “ЮКОС”.
Раніше президент Росії Владі мір Путін підкреслював, що Кремль не зацікавлений у крахові компанії “ЮКОС”. Напередодні продовження процесу над власником компанії Михайла Ходорковського ці слова спростовуються президента цією економічною реальністю, яка зараз розпочинається в Росії.
Віталій Портников, радіо “Свобода”, Москва.
Марія Щур
Після вступу Польщі до Європейського Союзу експорт до цієї країни вживаних автомобілів із країн Західної Європи значно збільшився.
Лише у травні поляки ввезли в свою країну у півтора рази більше старих автомобілів, ніж за цілий 2003 рік, повідомляє польська аналітична компанія “Самар”, котра досліджує автомобільний ринок.
За даними польського Міністерства фінансів, 70 відсотків із цих автомобілів мали більше, ніж 10 років експлуатації. Все це викликає занепокоєння, як у виробників та продавців нових автомобілів у Польщі, так і відповідних державних структур.
Повідомляє наш кореспондент у Варшаві Володимир Павлів.
Володимир Павлів
Масовий наплив вживаних автомобілів із Заходу до Польщі став можливим завдяки тому, що після вступу цієї країни до ЄС 1 травня цього року, перестали діяти обмеження на експортування старих машин, а акцизний податок на них суттєво зменшився.
Тому тільки у травні поляки привезли з країн ЄС 47 тисяч старих автомобілів. Для порівняння потрібно зазначити, що за весь минулий рік до Польщі було експортовано 33 тисячі уживаних автомобілів.
Відповідно, і продаж нових автомобілів у цій країні раптово зменшився. Якщо за перші чотири місяці цього року польські авто ділери продали 143 тисячі нових автомобілів, то вже у травні тільки 26 тисяч, і то не зважаючи на всі заохочення, які застосовували польські автомобільні салони для заманювання клієнтів.
Пересічний польський водій воліє однак надійне авто знаної іноземної фірми, ще й експлуатоване на Заході.
Респондент (переклад)
Просто це кращі автомобілі. До того ж вони мають сервісне обслуговування, їм були зроблені всі необхідні технічні огляди.
Володимир Павлів
З такого попиту на уживані західні автомобілі найбільше тішаться власники польських автокомісів, не приховують задоволення і представники фіскальних служб Польщі, які з початку року із податків на експортовані старі машини вже отримали майже 20 мільйонів доларів.
Ця сума могла б бути ще вищою, якби польські покупці у порозумінні із польськими продавцями не занижували акції купівельної трансакції, а так значна більшість експортованих машин, згідно з документами, коштує всього кілька десятків, або і кілька євро.
Найменш задоволені цією ситуацією є, зрозуміло, як польські виробники, так і продавці нових автомобілів. Деякі із автоділерів навіть побоюються банкротства, якщо ця тенденція не зміниться в найближчі місяці.
Не надто задоволеними є і службовці дорожньої поліції, котрі остерігаються, що з’ява на польських дорогах десятків тисяч хоч і відремонтованих, але й застарілих засобів транспорту, може призвести до зростання кількості дорожніх аварій.
Однак експерти автомобільного ринку вважають, що у найближчий час нічого у цій ситуації не зміниться, оскільки поляки будуть купувати дешеві автомобілі на Заході так довго, як їм це буде вигідно.
А після вступу країни до ЄС вже просто не існує механізмів правового обмеження такого експорту.
Володимир Павлів, для радіо “Свобода”, Варшава.
Марія Щур
Ще кілька років тому столичний книжковий ринок “Петрівка” був фактично монополістом з продажу книжок. Конкуренцію йому складали хіба що державні книгарні, що залишилися ще з радянських часів, або ж невеликі комерційні книжкові крамниці, асортимент яких рідко перевищував кілька сотень.
Тому створення два роки тому в Україні мережі книжкових супермаркетів “Буква” багато хто сприйняв з надією. Вона не була марною.
Сьогодні лише в одному супермаркеті “Букви” покупцеві пропонується понад 50 тисяч найменувань книжок, тоді як на найбільшому в Україні ринку на Петрівці – вдвічі менше. Детальніше про те, як вдалася “Власна справа” директор мережі книжкових супермаркетів “Буква” Світлана Зоріна розповідає моїй колезі Ірині Білій.
Ірина Біла
Найбільше потішила “Буква” споживачів спеціалізованої книжкової продукції, які в пошуках необхідної для роботи, науки, бізнесу літератури змушені були звертатися до закордонних книгарень.
Про донедавній дефіцит в Україні цієї літератури говорить директор мережі книжкових супермаркетів “Буква” Світлана Зоріна:
Світлана Зоріна
Дуже великий дефіцит в Україні – це дефіцит спеціальної літератури, який з відкриттям “Букви” ми частково закрили. Зараз ми завозимо спеціальну літературу.
Це літературу по інженерії, це нові дослідження по офтальмології, не тільки економіку, юриспруденцію, психологію, які, можна казати, що це модно, але і більш спеціалізовану літературу.
Я можу казати, що в нашій мережі відсоток продажу спеціальної літератури дуже великий. З усього обсягу він займає відсотків 40.
Ірина Біла
Широкий вибір літератури, яку пропонує мережа книжкових супермаркетів, є необхідною, але далеко не єдиною умовою прибутковості та успішності. Не менш важливими є і новітні інформаційні технології.
Нині вперше в Україні мережа книжкових супермаркетів “Буква” готується до впровадження аналітичної комп’ютерної програми, яка значно полегшить облік та бухгалтерію. До того ж, як наголошує Світлана Зоріна, ця програма заощадить час і зусилля у пошуках необхідної інформації:
Світлана Зоріна
В магазині повинна стояти дуже гарна аналітична програма, вона реально коштує дуже дорого, вона складна. Кожного часу, якщо довидають книжку, міняється ціна.
Якщо різна ціна, якщо різні прикмети книжки змінються, то це вже нова книжка. І зараз ми перша в Україні мережа, яка закуповує і розробляє цю програму, яка дасть можливість у 22 магазинах, які ми зараз маємо, знайти ту чи іншу книжку.
Ми будемо бачити протягом однієї години весь склад продукції у всіх магазинах.
Ірина Біла
Книжковий ринок розвивається надто швидко, тому аби встигати за ним необхідно бути мобільними та оперативними. А без налагодженої системи співпраці з видавництвами це неможливо.
Найтісніше “Буква” співпрацює з російськими і, звичайно ж, українськими видавництвами. Щодо останніх, то вони, як зазначає Світлана Зоріна, за останні кілька років значно пожвавили свою діяльність, і їхня кількість збільшилася майже втричі.
І це не може не вселяти оптимізм, надто ж з огляду на нинішню мізерність української книжки на полицях вітчизняних книгарень.
Ірина Біла, радіо “Свобода”, Київ.
Марія Щур
В одній з наших передач ми розповідали про боснійського князя Саву Владиславича-Рагузинського, який за виконання таємних доручень московського уряду отримав маєтності мазепинців.
Серед іншого, Владиславичу-Рагузинському дісталися величезні маєтності генерального судді Василя Чуйкевича. Про родину козацьких старшин, підприємців та меценатів Чуйкевичів розповідає ведучий рубрики “Українські підприємці в історії” Віталій Пономарьов.
Віталій Пономарьов
Засновником роду Чуйкевичів вважається козак Ничипор, а його сини Олександр та Василь були писарями Полтавського полку. 1700 року Василь змінив Василя Кочубея на посаді генерального писаря і через 6 років став генеральним суддею.
Один з найзаможніших землевласників Гетьманщини, Чуйкевич у своїх численних маєтках заводив млини, рудні, гути з виготовлення скла та буди з виробництва поташу.
На початку XVIII століття він, як і вся генеральна старшина, почав переносити свої підприємства з рідної Полтавщини до спокійніших північних полків, зокрема Стародубського.
1707 року Чуйкевич одружився із хрещеницею гетьмана Івана Мазепи Мотрею Кочубеївною. А 4 листопада наступного року він разом з гетьманом переправився через Десну, прямуючи на з’єднання з військом шведського короля Карла Дванадцятого.
У день Полтавської битви Чуйкевич, сподіваючись на обіцяну царем Петром Першим амністію мазепинцям, перейшов на московський бік. Проте він був одразу заарештований і наступного року разом з дружиною засланий до Сибіру.
Всі маєтки та підприємства Чуйкевича були конфісковані царським урядом і передані Саві Владиславичу-Рагузинському. На засланні колишній генеральний суддя постригся у ченці, а Мотря, повернувшись на Полтавщину, стала черницею монастиря біля села Пушкарівки.
Син Василя Чуйкевича Семен після навчання у Києво-Могилянській академії служив у війську, брав участь у Полтавській битві на московському боці. 1715 року він отримав від гетьмана Івана Скоропадського у Лубенському полку село Біловод та присілок Попівку, а через 14 років – присілок Піски.
Родина Чуйкевичів брала участь у відбудові Успенського собору Києво-Печерської лаври після пожеж 1718 та 1729 років.
Племінник Василя Чуйкевича Федір був бунчуковим товаришем, юристом, автором збірника під назвою “Суд і розправа в правах малоросійських”. Правнук Ничипора Чуйкевича Йосип служив військовим канцеляристом, володів сіножатями, землями та дворами на Сумщині.
На думку деяких істориків, до цього роду належав також Петро Чуйкевич – випускник філософського факультету Київського університету та член Кирило-Мефодіївського братства. Тарас Шевченко гостював у маєтку Чуйкевича у Кам’янці і згодом використав у своїх творах записану господарем пісню “Зійшла зоря із вечора”.
Марія Щур
на цьому ми завершуємо передачу “Економічний журнал”. З вами була Марія Щур. На все добре! Залишайтеся на хвилі “Свободи”!
Марія Щур
Вітаю вас, шановні слухачі, на хвилях радіо “Свобода”. В ефірі “Економічний журнал”, перед мікрофоном – Марія Щур.
Цього тижня питання про те, куди потече нафта через український нафтогін Одеса-Броди знову стало предметом урядових рішень.
Під загрозою опинилися спільні плани України і Польщі щодо сполучення української та польської нафтотранспортних систем.
Детальніше про мотиви цих рішень моїй колезі Мар’яні Драч розповів член фракції "Наша Україна" Олександр Гудима з парламентського комітету з питань паливно-енергетичного комплексу.
Олександр Гудима
Наскільки мені відомо на сьогодні, то вже 5 міністрів завізували проект цієї постанови, де з колишньої постанови вилучається слово “європейський напрямок”.
Такі речі не робляться без відома Президента України. А саме Президент нашої держави декілька днів тому зустрічався з Путіним, напередодні кампанії по висуненню претендентів.
Мар’яна Драч
У неділю, дійсно, Президент Кучма бачився з президентом Росії. Але в четвер він бачився з президентом Польщі. І зараз планується візит українського прем’єра до Польщі.
Олександр Гудима
Звичайно. Тобто ми з Вами вимушені почекати поки вони ганебне щось зроблять. І тоді ми довідаємося, що вони врешті це зробили.
Тобто повернули все назад, і почнуться змагання. Можливо, це пан Кучма з Януковичем роблять, будучи великими і мудрими, і хитрими для того, щоб зацікавити американців чи поляків. Можливо, вони значно мудріші і мають стратегічне мислення, ніж ми собі про них думаємо.
Я взагалі не роблю трагедії з того, якщо вони можуть викинути слова про європейський вибір. Хіба можна приймати рішення. Куди має текти вода по Дніпру?
Та труба будувалася для того, щоб Україна не вляпалася в таку ситуацію з бензопродуктами, яка мало місце декілька місяців тому. Але вона вляпалася. Чому? Та тому що вона не здійснює своєї енергетичної політики, вона її не має.
Марія Щур
Польща зацікавлена у використанні нафтогону "Одеса-Броди" лише в прямому напрямку. Про це заявив у четвер у Києві посол Польщі в Україні Марек Зюлковскі під час прес-конференції.
Вона була присвячена підсумкам українсько-польського економічного форуму в Ялті, який відбувся минулого тижня.
Детальніше про це мій колега Сергій Кисельов.
Сергій Кисельов
Журналісти, присутні на прес-конференції, звернули увагу на таке: жоден з її учасників, а це перший заступник глави АП України Олег Дьомін, заступник міністра закордонних справ Олександр Моцик та посол Польщі в Україні Марек Зюлковскі, у своїх виступах жодним словом не обмовилися про продовження спорудження нафтогону Одеса-Броди на польській території до міста Полоцька, аби транспортувати каспійську нафту до Європи.
Тим часом, передбачалося, що саме це питання стане головним на українсько-польському економічному форумі в Ялті, в якому взяли участь президенти обох країн.
Зокрема, планувалося, що в Криму сторони парафують засновницьку угоду про створення спільного підприємства для спорудження на території Польщі ділянки нафтогону Одеса-Броди.
Однак жодного документу з цього приводу підписано не було. Сторони лише обмінялися побажаннями.
На те, що нафтогін Одеса-Броди може змінити напрямок і стати реверсним, натякнув, відповідаючи на запитання радіо “Свобода” заступник міністра закордонних справ Олександр Моцик.
Олександр Моцик
На жаль, на сьогодні є кілька серйозних питань, які так і не були вирішені. Зокрема, я маю на увазі проблему здійснення експерименту з прокачки 20 тисяч тонн нафти через територію Словаччини.
Кілька разів до цього питання з метою надання сприяння підключалася Європейська комісія. Але, на жаль, поки що позитивного результату ми не маємо. І тому, звичайно, що треба активно працювати, аби була нафта для наповнення, були покупці цієї нафти.
Сергій Кисельов
Як реагуватиме Польща на ситуацію, якщо керівництво України вирішить запускати нафтогін Одеса-Броди саме у реверсному напрямі?
Посол Польщі в Україні Марек Зюлковскі так відповів на це запитання радіо "Свобода":
Марек Зюковські
Нам невідома ніяка офіційна інформація про зміну рішення, яке було прийнято 4-го лютого, наскільки я пам’ятаю – про це пряме використання.
Поки що є лише чутки. Тому говорити про нашу офіційну реакцію ще рано. Але, безумовно, я можу лише підтримати офіційну позицію, яка залишалася незмінною останні 5-6 років, що ми дійсно зацікавлені у використанні нафтогону лише в прямому напрямку.
Інше використання цього нафтопроводу для нас є просто нецікавим проектом.
Сергій Кисельов
До речі, минулого вівторка міністр промисловості та енергетики Російської Федерації Віктор Христинко заявив у Москві журналістам, що використання нафтогону "Одеса-Броди" в прямому режимі не відповідає інтересам Росії.
І що "найближчим часом питання про напрям нафти по цій трубі розглядатиметься на російсько-українській міжурядовій комісії."
Сергій Кисельов, для радіо “Свобода”, Київ.
Марія Щур
Україна наполягає на якнайшвидшому скасуванні вилучень з режиму вільної торгівлі з Росією.
Про це сказав прем''єр-міністр Віктор Янукович, відкриваючи 10-те засідання міжурядової українсько-російської комісії зі співробітництва в Москві. "Ми не повинні задовольнятися терміном 2012 рік", - сказав Янукович.
Він зазначив, що у вересні відбудеться чергова зустріч президентів з питання формування Єдиного Економічного Простору.
Щодо конкретних рішень міжурядової комісії на час запису програми повідомлень ще не було.
Тим часом в Україні триває приватизація стратегічних підприємств. Новим власником 92,11 % акцій вуглевидобувної компанії "Павлоградвугілля" став Авдєєвський коксохімічний завод, який контролює донецький бізнесмен Ренат Ахметов.
Минулого тижня Ахметов, якого називають одним з найбагатших людей України, разом із зятем Президента Віктором Пінчуком придбали компанію “Криворіжсталь”.
За словами голови Фонду державного майна України Михайла Чечетова, Авдєєвский завод запропонував за пакет акцій дніпропетровської компанії 1401,1 мільйонів гривень при стартовій ціні 893,886 мільйони.
Пропозиція другого учасника конкурсу – київської компаніі “Іspat Вугілля", що є підрозділом міжнародного металургійного голдинґу “LNM Group” – була дещо меншою - 1335,3 мільйонів гривень.
Нагадаємо, що під час приватизації “Криворіжсталі”, компанію “LNM” не було допущено до торгів взагалі, хоч вона пропонувала уряду найвищу ціну за металургійний комбінат.
Після продажу голова Фонду Михайло Чечетов заявив, що “вперше при продажу такого гігантського об’єкта Фонд не зазнавав політичного пресингу”.
В Росії цього тижня інвестори та оглядачі нервово стежили за розвитком ситуації навколо нафтової компанії “ЮКОС”.
Нищівного удару компанії завдало рішення податкової служби Росії про те, що “ЮКОС” має повернути державі 6 мільярдів 800 мільйонів доларів у заборгованих податках.
Компанія мала оплатити податки за 2000 та 2001 рік протягом п’яти днів. Рішення було оголошено у четвер. Активи компанії заморожені, і якщо вона не виплатить борги до понеділка, ці гроші будуть використані на покриття боргів.
Ринок відреагував на цю новину 20 %-вим падінням акцій протягом двох днів. На думку трейдерів, колись найприбутковішій російській компанії доведеться продати щось з активів для того, щоб покрити заборговані податки, і “ЮКОС” вже не залишиться у своєму нинішньому вигляді.
Уже в п’ятницю прем’єр-міністр Росії Михайло Фрадков заявив, що не має жодної необхідності говорити про кризу російського фондового ринку у зв’язку із ситуацією навколо нафтової компанії “ЮКОС”.
Акції російської нафтової компанії “ЮКОС” втрачали в ціні швидкими темпами, проте новий голова ради директорів пообіцяв, що з компанією буде все гаразд.
З подробицями наш московський кореспондент Віталій Портников.
Віталій Портников
Російський прем’єр-міністр Михайло Фрадков відгукнувся на ситуацію навколо нафтової компанії “ЮКОС”, рахунки якої заблоковані після чергових претензій податкових органів.
Акції компанії на Московській міжбанківській товарній біржі зменшилися більше, ніж на 17 %. Більше того, зараз говорять про те, що компанія не зможе розпоряджатися власними рахунками.
Це може з часом призвести до ситуації, в якій “ЮКОС” припинить постачання нафти на ринок. Принаймні вже зараз компанія не здатна буде заключати нові контракти на постачання нафти.
Таким чином вже невдовзі її місце на світовому ринку нафти може бути зайняте іншими російськими нафтовими компаніями. Ситуація таким чином виглядає достатньо складною.
Зараз говорять про те, що падіння акцій “ЮКОСа” може призвести до серйозної кризи на російській біржі, на Фондовому ринку.
Якраз це і спростовано заявою прем’єр-міністра РФ Михайла Фрадкова. Пан Фрадков підкреслив, що 3 % падіння – це ще не говорить про дестабілізацію ситуації.
“Ми не драматизуємо ситуацію, ніяких підстав для цього немає”, - підкреслив прем’єр-міністр РФ Михайло Фрадков.
Раніше новий голова ради директорів компанії “ЮКОС” Віктор Геращенко підкреслив, що він намагався провести переговори з головою АП Дмитром Медвєдєвим, прем’єр-міністром РФ Михайлом Фрадковим та міністром фінансів Росії Олексієм Купріним, однак всі три чиновники практично відмовилися від будь-яких розмов з новим головою Ради директорів компанії “ЮКОС”.
Більше того, вже зараз прес-служба міністра фінансів РФ спростували інформацію Геращенка про те, що Міністерство фінансів Росії заспокоїло банки, кредиторів компанії “ЮКОС”.
Жодних переговорів міністр фінансів РФ Купрін з банками-кредиторами компанії “ЮКОС” не проводив і не міг проводити – підкреслюється у прес-релізі, розповсюдженому Міністерством фінансів РФ.
Підкреслюється, що незрозуміло звідки Віктор Геращенко взяв інформацію, на яку він послався, щоб заспокоїти банки-кредитори. Можливо, сам Геращенко повірив тим чуткам, які розповсюджуються останніми тижнями у зв’язку із ситуацією навколо компанії “ЮКОС”.
Однак Міністерство фінансів РФ підкреслює, що міністр жодних таких розмов не проводив. Таким чином, можна констатувати, що влада остаточно відмовилася від будь-яких шансів на підтримку нафтової компанії “ЮКОС”.
Раніше президент Росії Владі мір Путін підкреслював, що Кремль не зацікавлений у крахові компанії “ЮКОС”. Напередодні продовження процесу над власником компанії Михайла Ходорковського ці слова спростовуються президента цією економічною реальністю, яка зараз розпочинається в Росії.
Віталій Портников, радіо “Свобода”, Москва.
Марія Щур
Після вступу Польщі до Європейського Союзу експорт до цієї країни вживаних автомобілів із країн Західної Європи значно збільшився.
Лише у травні поляки ввезли в свою країну у півтора рази більше старих автомобілів, ніж за цілий 2003 рік, повідомляє польська аналітична компанія “Самар”, котра досліджує автомобільний ринок.
За даними польського Міністерства фінансів, 70 відсотків із цих автомобілів мали більше, ніж 10 років експлуатації. Все це викликає занепокоєння, як у виробників та продавців нових автомобілів у Польщі, так і відповідних державних структур.
Повідомляє наш кореспондент у Варшаві Володимир Павлів.
Володимир Павлів
Масовий наплив вживаних автомобілів із Заходу до Польщі став можливим завдяки тому, що після вступу цієї країни до ЄС 1 травня цього року, перестали діяти обмеження на експортування старих машин, а акцизний податок на них суттєво зменшився.
Тому тільки у травні поляки привезли з країн ЄС 47 тисяч старих автомобілів. Для порівняння потрібно зазначити, що за весь минулий рік до Польщі було експортовано 33 тисячі уживаних автомобілів.
Відповідно, і продаж нових автомобілів у цій країні раптово зменшився. Якщо за перші чотири місяці цього року польські авто ділери продали 143 тисячі нових автомобілів, то вже у травні тільки 26 тисяч, і то не зважаючи на всі заохочення, які застосовували польські автомобільні салони для заманювання клієнтів.
Пересічний польський водій воліє однак надійне авто знаної іноземної фірми, ще й експлуатоване на Заході.
Респондент (переклад)
Просто це кращі автомобілі. До того ж вони мають сервісне обслуговування, їм були зроблені всі необхідні технічні огляди.
Володимир Павлів
З такого попиту на уживані західні автомобілі найбільше тішаться власники польських автокомісів, не приховують задоволення і представники фіскальних служб Польщі, які з початку року із податків на експортовані старі машини вже отримали майже 20 мільйонів доларів.
Ця сума могла б бути ще вищою, якби польські покупці у порозумінні із польськими продавцями не занижували акції купівельної трансакції, а так значна більшість експортованих машин, згідно з документами, коштує всього кілька десятків, або і кілька євро.
Найменш задоволені цією ситуацією є, зрозуміло, як польські виробники, так і продавці нових автомобілів. Деякі із автоділерів навіть побоюються банкротства, якщо ця тенденція не зміниться в найближчі місяці.
Не надто задоволеними є і службовці дорожньої поліції, котрі остерігаються, що з’ява на польських дорогах десятків тисяч хоч і відремонтованих, але й застарілих засобів транспорту, може призвести до зростання кількості дорожніх аварій.
Однак експерти автомобільного ринку вважають, що у найближчий час нічого у цій ситуації не зміниться, оскільки поляки будуть купувати дешеві автомобілі на Заході так довго, як їм це буде вигідно.
А після вступу країни до ЄС вже просто не існує механізмів правового обмеження такого експорту.
Володимир Павлів, для радіо “Свобода”, Варшава.
Марія Щур
Ще кілька років тому столичний книжковий ринок “Петрівка” був фактично монополістом з продажу книжок. Конкуренцію йому складали хіба що державні книгарні, що залишилися ще з радянських часів, або ж невеликі комерційні книжкові крамниці, асортимент яких рідко перевищував кілька сотень.
Тому створення два роки тому в Україні мережі книжкових супермаркетів “Буква” багато хто сприйняв з надією. Вона не була марною.
Сьогодні лише в одному супермаркеті “Букви” покупцеві пропонується понад 50 тисяч найменувань книжок, тоді як на найбільшому в Україні ринку на Петрівці – вдвічі менше. Детальніше про те, як вдалася “Власна справа” директор мережі книжкових супермаркетів “Буква” Світлана Зоріна розповідає моїй колезі Ірині Білій.
Ірина Біла
Найбільше потішила “Буква” споживачів спеціалізованої книжкової продукції, які в пошуках необхідної для роботи, науки, бізнесу літератури змушені були звертатися до закордонних книгарень.
Про донедавній дефіцит в Україні цієї літератури говорить директор мережі книжкових супермаркетів “Буква” Світлана Зоріна:
Світлана Зоріна
Дуже великий дефіцит в Україні – це дефіцит спеціальної літератури, який з відкриттям “Букви” ми частково закрили. Зараз ми завозимо спеціальну літературу.
Це літературу по інженерії, це нові дослідження по офтальмології, не тільки економіку, юриспруденцію, психологію, які, можна казати, що це модно, але і більш спеціалізовану літературу.
Я можу казати, що в нашій мережі відсоток продажу спеціальної літератури дуже великий. З усього обсягу він займає відсотків 40.
Ірина Біла
Широкий вибір літератури, яку пропонує мережа книжкових супермаркетів, є необхідною, але далеко не єдиною умовою прибутковості та успішності. Не менш важливими є і новітні інформаційні технології.
Нині вперше в Україні мережа книжкових супермаркетів “Буква” готується до впровадження аналітичної комп’ютерної програми, яка значно полегшить облік та бухгалтерію. До того ж, як наголошує Світлана Зоріна, ця програма заощадить час і зусилля у пошуках необхідної інформації:
Світлана Зоріна
В магазині повинна стояти дуже гарна аналітична програма, вона реально коштує дуже дорого, вона складна. Кожного часу, якщо довидають книжку, міняється ціна.
Якщо різна ціна, якщо різні прикмети книжки змінються, то це вже нова книжка. І зараз ми перша в Україні мережа, яка закуповує і розробляє цю програму, яка дасть можливість у 22 магазинах, які ми зараз маємо, знайти ту чи іншу книжку.
Ми будемо бачити протягом однієї години весь склад продукції у всіх магазинах.
Ірина Біла
Книжковий ринок розвивається надто швидко, тому аби встигати за ним необхідно бути мобільними та оперативними. А без налагодженої системи співпраці з видавництвами це неможливо.
Найтісніше “Буква” співпрацює з російськими і, звичайно ж, українськими видавництвами. Щодо останніх, то вони, як зазначає Світлана Зоріна, за останні кілька років значно пожвавили свою діяльність, і їхня кількість збільшилася майже втричі.
І це не може не вселяти оптимізм, надто ж з огляду на нинішню мізерність української книжки на полицях вітчизняних книгарень.
Ірина Біла, радіо “Свобода”, Київ.
Марія Щур
В одній з наших передач ми розповідали про боснійського князя Саву Владиславича-Рагузинського, який за виконання таємних доручень московського уряду отримав маєтності мазепинців.
Серед іншого, Владиславичу-Рагузинському дісталися величезні маєтності генерального судді Василя Чуйкевича. Про родину козацьких старшин, підприємців та меценатів Чуйкевичів розповідає ведучий рубрики “Українські підприємці в історії” Віталій Пономарьов.
Віталій Пономарьов
Засновником роду Чуйкевичів вважається козак Ничипор, а його сини Олександр та Василь були писарями Полтавського полку. 1700 року Василь змінив Василя Кочубея на посаді генерального писаря і через 6 років став генеральним суддею.
Один з найзаможніших землевласників Гетьманщини, Чуйкевич у своїх численних маєтках заводив млини, рудні, гути з виготовлення скла та буди з виробництва поташу.
На початку XVIII століття він, як і вся генеральна старшина, почав переносити свої підприємства з рідної Полтавщини до спокійніших північних полків, зокрема Стародубського.
1707 року Чуйкевич одружився із хрещеницею гетьмана Івана Мазепи Мотрею Кочубеївною. А 4 листопада наступного року він разом з гетьманом переправився через Десну, прямуючи на з’єднання з військом шведського короля Карла Дванадцятого.
У день Полтавської битви Чуйкевич, сподіваючись на обіцяну царем Петром Першим амністію мазепинцям, перейшов на московський бік. Проте він був одразу заарештований і наступного року разом з дружиною засланий до Сибіру.
Всі маєтки та підприємства Чуйкевича були конфісковані царським урядом і передані Саві Владиславичу-Рагузинському. На засланні колишній генеральний суддя постригся у ченці, а Мотря, повернувшись на Полтавщину, стала черницею монастиря біля села Пушкарівки.
Син Василя Чуйкевича Семен після навчання у Києво-Могилянській академії служив у війську, брав участь у Полтавській битві на московському боці. 1715 року він отримав від гетьмана Івана Скоропадського у Лубенському полку село Біловод та присілок Попівку, а через 14 років – присілок Піски.
Родина Чуйкевичів брала участь у відбудові Успенського собору Києво-Печерської лаври після пожеж 1718 та 1729 років.
Племінник Василя Чуйкевича Федір був бунчуковим товаришем, юристом, автором збірника під назвою “Суд і розправа в правах малоросійських”. Правнук Ничипора Чуйкевича Йосип служив військовим канцеляристом, володів сіножатями, землями та дворами на Сумщині.
На думку деяких істориків, до цього роду належав також Петро Чуйкевич – випускник філософського факультету Київського університету та член Кирило-Мефодіївського братства. Тарас Шевченко гостював у маєтку Чуйкевича у Кам’янці і згодом використав у своїх творах записану господарем пісню “Зійшла зоря із вечора”.
Марія Щур
на цьому ми завершуємо передачу “Економічний журнал”. З вами була Марія Щур. На все добре! Залишайтеся на хвилі “Свободи”!
