Мінськ, 21 червня 2004 – 21 червня з Білорусі до України депортували громадянина України, заступника головного редактора мінської недержавної газети «Время» Михайла Подоляка. 32-літній журналіст прожив у Мінську 15 років і одружений на білоруській громадянці. Та співробітники Управління охорони конституційного порядку Комітету держбезпеки Білорусі і Департаменту в справах громадянства й іміграції МВС відібрали в Михайла Подоляка посвідку на проживання, посадили на потяг Мінськ – Одеса і відправили в Україну. Офіційне виселення було мотивовано тим, що діяльність журналіста «суперечить інтересам державної безпеки».
Сам Михайло Подоляк із оточеного вагона на Мінському вокзалі встиг сказати кореспондентові «Радіо Свобода», що причиною депортації стали його статті про можливості заміни Олександра Лукашенка на посаді президента Білорусі, що їх було видруковано в газеті «Время»: «Ми хочемо, щоб Білорусь завтра була вільною. Я вам скажу так: ми робитимемо газету “Время” незалежно від того, де я перебуваю. Технічних проблем для цього не існує. Хлопці, які вирішили мене звідси відправити, навпаки, зробили добру справу. Я все ж таки тримався певних рамок і не називав злочинцями тих, хто формально не фігурує в кримінальних справах. Тепер я можу називати їх злочинцями», – сказав Михайло Подоляк із вагона поїзда Мінськ – Одеса.
За інформацією КДБ, офіційною причиною депортації журналіста стало те, що Подоляк є «організатором випуску газети “Время”, яка тенденційно висвітлює соціально-політичну обстановку в Республіці Білорусь, а опубліковані в ній матеріали містять наклепницькі вигадки про реальне становище в країні, заклики до дестабілізації політичної ситуації в Білорусі». Крім того, відзначає КДБ, Подоляк порушив «Правила перебування іноземних громадян і осіб без громадянства в Республіці Білорусь».
Журналістові відмовлено у в’їзді в країну терміном на 5 років. Рішення про депортацію підписали голова КДБ Леонід Єрин і генпрокурор Віктор Шейман. Останнього звинувачують у причетності до зникнень або навіть убивств білоруських опозиціонерів – такі висновки зроблено в доповіді депутата ПАРЄ Христоса Пургурідеса і в затверджених рекомендаціях Парламентської асамблеї Ради Європи.
17–18 червня в Києві пройшли слухання в Верховній Раді з проблем зниклих в Україні і Білорусі, у яких узяв участь і пан Пургурідес. Деякі опозиціонери в Мінську думають, що депортація українського журналіста може бути помстою офіційному Києву за проведення слухань. Проте, як стало відомо, рішення про депортацію Михайла Подоляка було ухвалено в КДБ ще 16 червня, але сам журналіст дізнався про це тільки в день депортації.
Оскаржити це рішення Михайло Подоляк не встиг, але редактор газети «Время» Павло Жук заявив: «Це чергові санкції влади проти вільної преси. Ми подамо до суду, оскаржимо їхнє рішення, вимагатимемо повернути Михайла сюди, додому, а газету будемо видавати». Павло Жук додав, що Михайло Подоляк, як і раніше, зберігає посаду його заступника.
Об’єднана громадянська партія Білорусі виступила з цього приводу з заявою. ОГП кваліфікує події, пов’язані з затримкою журналіста, як «політичну провокацію, грубе порушення прав людини і спробу знищення незалежної газети “Время”» і звертає увагу на «щонайгрубші порушення чинного законодавства, що регламентує порядок затримань і депортації». «Із наближенням виборчої кампанії дії силових структур білоруського режиму стають усе цинічнішими і безглуздішими», – мовиться в заяві. ОГП закликає міжнародне співтовариство «відреагувати на чергове порушення прав людини і свободи слова в Білорусі».
Посольство України в Мінську поки що ситуацію не коментує. Ось що заявив про депортацію громадянина України з Білорусі речник посольства Леонід Ясинський: «Виходячи з останніх подій у єдиному економічному просторі й так далі – мені здається, це набагато серйозніші моменти, аніж отака подія».
Сам Михайло Подоляк із оточеного вагона на Мінському вокзалі встиг сказати кореспондентові «Радіо Свобода», що причиною депортації стали його статті про можливості заміни Олександра Лукашенка на посаді президента Білорусі, що їх було видруковано в газеті «Время»: «Ми хочемо, щоб Білорусь завтра була вільною. Я вам скажу так: ми робитимемо газету “Время” незалежно від того, де я перебуваю. Технічних проблем для цього не існує. Хлопці, які вирішили мене звідси відправити, навпаки, зробили добру справу. Я все ж таки тримався певних рамок і не називав злочинцями тих, хто формально не фігурує в кримінальних справах. Тепер я можу називати їх злочинцями», – сказав Михайло Подоляк із вагона поїзда Мінськ – Одеса.
За інформацією КДБ, офіційною причиною депортації журналіста стало те, що Подоляк є «організатором випуску газети “Время”, яка тенденційно висвітлює соціально-політичну обстановку в Республіці Білорусь, а опубліковані в ній матеріали містять наклепницькі вигадки про реальне становище в країні, заклики до дестабілізації політичної ситуації в Білорусі». Крім того, відзначає КДБ, Подоляк порушив «Правила перебування іноземних громадян і осіб без громадянства в Республіці Білорусь».
Журналістові відмовлено у в’їзді в країну терміном на 5 років. Рішення про депортацію підписали голова КДБ Леонід Єрин і генпрокурор Віктор Шейман. Останнього звинувачують у причетності до зникнень або навіть убивств білоруських опозиціонерів – такі висновки зроблено в доповіді депутата ПАРЄ Христоса Пургурідеса і в затверджених рекомендаціях Парламентської асамблеї Ради Європи.
17–18 червня в Києві пройшли слухання в Верховній Раді з проблем зниклих в Україні і Білорусі, у яких узяв участь і пан Пургурідес. Деякі опозиціонери в Мінську думають, що депортація українського журналіста може бути помстою офіційному Києву за проведення слухань. Проте, як стало відомо, рішення про депортацію Михайла Подоляка було ухвалено в КДБ ще 16 червня, але сам журналіст дізнався про це тільки в день депортації.
Оскаржити це рішення Михайло Подоляк не встиг, але редактор газети «Время» Павло Жук заявив: «Це чергові санкції влади проти вільної преси. Ми подамо до суду, оскаржимо їхнє рішення, вимагатимемо повернути Михайла сюди, додому, а газету будемо видавати». Павло Жук додав, що Михайло Подоляк, як і раніше, зберігає посаду його заступника.
Об’єднана громадянська партія Білорусі виступила з цього приводу з заявою. ОГП кваліфікує події, пов’язані з затримкою журналіста, як «політичну провокацію, грубе порушення прав людини і спробу знищення незалежної газети “Время”» і звертає увагу на «щонайгрубші порушення чинного законодавства, що регламентує порядок затримань і депортації». «Із наближенням виборчої кампанії дії силових структур білоруського режиму стають усе цинічнішими і безглуздішими», – мовиться в заяві. ОГП закликає міжнародне співтовариство «відреагувати на чергове порушення прав людини і свободи слова в Білорусі».
Посольство України в Мінську поки що ситуацію не коментує. Ось що заявив про депортацію громадянина України з Білорусі речник посольства Леонід Ясинський: «Виходячи з останніх подій у єдиному економічному просторі й так далі – мені здається, це набагато серйозніші моменти, аніж отака подія».
