Аудіозапис програми:
Прага, 5 червня 2004 року.
Петро Кагуй
Листи слухачів стосовно нового прес-секретаря прем’єр-міністра України Віктора Януковича.
В ефірі передача “Листи на Свободу”. Перед мікрофоном у празькій студії Петро Кагуй. Вітаю Вас, Шановні слухачі!
“Не маю слів, щоб висловити те, що відчуваю! Не вірю, не розумію, не сприймаю! Ганна Стеців - прес-секретар Януковича !?! ...Я відчував фізичний біль, слухаючи Ганну Стеців, яка говорила про невідомого їй Януковича, про його важке дитинство, про якусь Африку, про його судимості, і думав - а яке ж це має відношення до планів Кучми - зробити Януковича президентом України???”, - такими словами починається лист нашого постійного слухача і дописувача Петра Гаєвського із Хотина Чернівецької області.
“Ледве не за один календарний рік, - продовжує пан Гаєвський, - на українській “Свободі” сталося дві трагедії, дві смерті двох людей: Сергія Набоки, який помер хоч при загадкових обставинах, та все ж фізичною смертю, і Ганни Стеців, яка померла духовно. Важко виміряти втрату, яку принесла ця остання смерть авторитету Радіо “Свобода”.
Ну що ж, кожен сам вибирає собі шлях у цьому короткому земному житті!”, - зауважує Петро Гаєвський із Хотина Чернівецької області.
Протягом останніх тижнів ми отримали чимало відгуків на перехід Ганни Стеців із Радіо “Свобода” на роботу прес-секретарем до Прем''єр-міністра України Віктора Януковича. Дехто навіть зауважив, що ми замовчуємо те, що сталося. Щоб якось зняти це питання, ми вирішили оприлюднити частину найбільш гострих листів, після яких прозвучить певне роз’яснення директора української редакції Радіо “Свобода” Олександра Народецького.
Насамперед фрагмент із листа Антоніни Качановської з Копайгорода Барського району Вінницької області:
“...дізналася, що керівник київського бюро “Свободи” Ганна Герман стала прес-секретарем Віктора Януковича. Звичайно, з мого пера готові зірватися багато слів, викликані цією звісткою (чомусь Радіо “Свобода” її замовчує), але, поки що, притримаю їх, бо очевидні висновки видаються аж надто неймовірними.
От тільки чи зможу я після цього довіряти “Свободі”? Наразі, принаймні, ні!”.
В.М. Лісневич, м. Новомосковськ Дніпропетровської області:
“Мене дуже вразило повідомлення, що Ваша кореспондентка зголосилася працювати прес-секретарем у Януковича. Що це і як це сталося?! Де наша мораль. Як це можна зрозуміти? У мене не вкладається у моїй голові, як це можна співставити – два цілком протилежні політичні полюси.
Які ми продажні... це приклад і Вашої Ганни Герман та інших. Я в дуже великому розпачі і вже перестаю вірити у те, що в нашій багатостраждальній ненці Україні буде демократія і краще життя”.
Михайло Бервецький, м. Львів:
“Ваша радіостанція завжди несла і несе слово правди, честі, порядності, демократії. Ваше радіо стало нашим, бо Радіо “Свобода” це - світло у темних нетрях України.
Чого не вистачало Ганні Герман??? Не знаю, як Ви усі сприйняли таке рішення, а ми слухачі – шоковані. Нас просто, як каже “криміналітет”, куди подалася Герман, “кинули”.
До кого вона пішла? До колись двічі судимого, щоб його оббілювати та ще й перед президентськими виборами! Хіба вона не знає кого представляє Віктор Янукович? Не даремно кажуть: “скажи, хто твій друг, а я скажу, хто ти”.
Чому Ви її не зупинили??? Не розрадили??? Це ж також крок проти Віктора Ющенка, нашої надії на врятування України від: паразитів-олігархів, криміналітету, які обікрали нас і нашу державу за 12-14 років.
Якщо пані Герман не вистачало зарплати, тоді треба було сказати і ми, слухачі Радіо “Свободи” скинулись би по одній гривні, а може по дві. Але, очевидно, їй приємніше спілкуватися в компанії “зеків” - а не зі слухачами Радіо “Свобода” і отримувати платню з тіньової економіки. І це за зраду свого народу,
Це гірше за вчинки лапікур, піховшеків, джангірових, корчинських. Це вчинок Іуди... Вибачте, інакше не можу написати, бо знаю в яких злиднях живемо і як тим 7-ми мільйонам, які змушені виїхати за кордон, щоб заробити на кусок хліба, а діти залишені без батьків.
Не знаю що ще написати, думки розбігаються. Ми на роботі, вдома, із сусідами три дні тільки про це й розмовляємо.
Чого ще чекати перед виборами???”.
Теофанія Калитовська, м. Львів:
“Прикро і гірко мені, що одна здібна журналістка зрадила редакцію “Свободи”, зрадила українську демократію, продає свій талант за гроші малоросам при владі, котрі продають Україну по частинах. Замість Свободи вибрала рабство.
Правдиву інформацію про теперішні події в Україні та за її межами подає тільки Радіо “Свобода”. Жаль тільки, що не усі мають короткохвильові приймачі. Є ще кілька демократичних газет в Україні, але через матеріальні нестатки люди не можуть передплатити газет. А в кіосках здебільшого пропрезидентські видання, брехливі і антиукраїнські та ще й російськомовні.
Вважаю, що основне своє завдання – піднімати національну свідомість українців, працівники Радіо “Свобода” виконують сумлінно і з любов’ю до України.
Бажаю доброго здоров’я, натхнення та успіхів працівникам радіо “Свобода”.
З повагою, Ваш постійний радіослухач Теофанія Калитовська”.
Юрій Нестеренко, м. Київ:
“Я дуже обурений виступом на усіх телевізійних каналах колишньої журналістки Радіо “Свобода” Ганни Герман-Стеців, яку за великі гроші купив Віктор Янукович і зробив прес-секретарем.
...і яку треба мати совість Ганні Стеців, щоб тепер робити з Віктора Януковича невинне дитя”.
Володимир Мелешко, м. Ромни Сумської області:
“Мені начеб то хтось в душу плюнув. В довірі до наших працівників виникла якась тріщина. До цього часу думав, що Ваші працівники в моральному відношенні – непідкупні, чесні люди. Виявляється, помилявся, і серед Вашого брата, навіть серед керівництва Вашого радіо існують заробітчани, які, як кажуть, за гроші і рідного батька продадуть...
Звісно, що мого листа Ви у передачі не прочитаєте, бо він не на користь ні Вам, ні вашим спонсорам. Та я цього і не прошу”.
А зараз невеликий відкритий лист киянина Романа Полтави, адресований директорові Української редакції Радіо “Свобода” Олександрові Народецькому:
“Шановний пане Народецький!
10 травня у передачі "Час пік" на п’ятому каналі, коментуючи перехід Ганни Герман на службу до Віктора Януковича, Ви, якщо я вірно Вас зрозумів, висловилися в сенсі, що Ганна Герман буде сіяти навкруги Януковича, так би мовити, “розумне, добре, вічне”, навертаючи його до цінностей людської цивілізації.
За голос у Верховній Раді сьогодні платять по мільйону доларів. Для Віктора Януковича, якого журналістка Юля Мостова в “Дзеркалі Тижня” назвала навіть не джином, випущеним з пляшки, а асфальтоукладником з вертикальним злетом, і п''ять і десять мільйонів - то не гроші.
Зробивши Ганні Герман “пропозицію, від якої не можна відмовитися”, Віктор Янукович за свої гроші вимагатиме послуги, які буде сам визначати. Пані Герман потрібна йому для інформаційного забезпечення заходів подібних до донецьких і мукачівських, так і більш сучасних, як от, наприклад, рекламний ролик щодо “примирення і порозуміння” жертв і катів, для одурення національне свідомих виборців задля збереження влади катів. З допомогою професіоналізму Ганни Герман, Віктор Янукович підвищує шанс "кинути" конкурентів.
Тож чи допускаєте Ви, що і інші працівники Радіо “Свобода” можуть стати прес-секретарями і Кучми, і Медведчука, і Тигіпка, і Симоненка, забезпечуючи "спадкоємність нинішньої влади.
Шануймося!
Роман Полтава, місто Київ”.
Це була лише частина листів, у яких наші слухачі відреагували на призначення колишньої керівника київського корпункту Радіо “Свобода” Ганни Стеців прес-секретарем Прем’єр-міністра Віктора Януковича. Цю тему порушили також Олександр Рачек з Києва, Омелян Лищишин зі Львова та багато інших наших слухачів.
Із проханням внести певні роз''яснення я звернувся до директора Української редакції Радіо “Свобода” Олександра Народецького:
Петро Кагуй
Пане Народецький, Ви ознайомилися з основними листами-відгуками наших слухачів на перехід Ганни Стеців на роботу прес-секретарем до Прем''єр-міністра України Віктора Януковича, якого на даний час визнано єдиним кандидатом у президенти від нинішньої влади.
Як бачимо з листів, така зміна праці Ганни Стеців стала серйозним ударом по нашій слухацькій аудиторії і негативно позначилася на репутації української редакції Радіо “Свобода”.
Що Ви скажете з цього приводу для наших слухачів?
Олександр Народецький
Ви знаєте, я чесно не маю того приладу, який би виміряв те, про що Ви кажете (серйозний удар по нашій слухацькій аудиторії). Я не думаю, що це удар по нашій слухацькій аудиторії.
Серйозний справжній удар по нашій слухацькій аудиторії стався 17 лютого цього року, коли нас викинули з “Довіри”. Оце був дійсно серйозний удар. В багатьох містах, в великих містах України ми втратили ФМ-станцію. І нашим слухачам вже набагато важче нас піймати і ми зараз на коротких хвилях лише. В деяких лише містах ми залишили ФМ-станції.
А що стосується переходу Ганни Стеців, то я не роблячи ніяких оцінок, тому що я не можу оцінювати цей вчинок, чи погано це, чи добре, я лише можу сказати, що я розумію вимоги і очікування наших слухачів до української редакції радіо “Свобода”. І це дуже приємно, що до нас ставляться з такою вимогою. В даному випадку ми тільки повинні не розчаровувати наших слухачів.
Чи розчарувала Ганна Стеців, то це її власна справа. І якщо когось вона розчарувала, то когось вона залишилась холодним. Так що тут є різні оцінки цього.
Удару нема. Негативно позначилася на репутацію української редакції радіо “Свобода”, то це вже серйозне питання. І в даному випадку, я хотів би сказати, що в редакції працює дуже багато людей, десятки кореспондентів, і в регіонах, і по всьому світу, і в двох бюро (в Празі і в Києві).
І я не думаю, що щось пов’язане з однією людиною можна швидко перекласти на більше ніж сотні людей і фактично за вчинком однієї людини бачити всю редакцію.
Ганна Герман-Стеців, чи Петро Кагуй, чи Олександр Народецький, чи інші співробітники української редакції самі по собі, кожний із нас окремо не є радіо “Свобода”.
Радіо “Свобода” – це є сукупність десятків людей, плюс іще наша місія, плюс іще наші журналістські стандарти, які ми несемо в Україну.
Так що в одній Ганні Стеців, я не думаю, щоб це було правильним по ній говорити за всю редакцію радіо “Свобода”.
За українську редакцію радіо “Свобода” говорить її програма, проблеми, які ми порушуємо. Пішла Ганна Стеців, чи залишилася в нас проблеми ті самі. Ми порушуємо найгостріші проблеми українського сьогодення.
Петро Кагуй
Досить конкретне запитання. Наш слухач Михайло Бервецький зі Львова, запитує, цитую: “Чому Ви не зупинили, Ганну Стеців, не розрадили її? ...Не знаю, як Ви усі сприйняли таке рішення, а ми слухачі – шоковані”, - зауважив наш слухач.
Отож, запитання: чому Ви як директор Української редакції не зупинили Ганну Стеців в такому її кроці.
Олександр Народецький
А хто казав, що я не зупиняв? Я пробував якось зберегти її
для нас. Чому? Тому що вона була нашим ветераном. Вона пропрацювала майже 15 років. І звичайно в мене були якісь імпульси якось зупинити її, залишити з нами, продовжувати співпрацю з нами, все це було.
Єдине, що, це було в останній момент зроблено, розмова тривала дуже коротко, оскільки вона попередила мене в середу ввечері і буквально наступного ранку вона вже співпрацювала з прем’єр-міністром в місті Житомирі.
Так що спроби залишити її в радіо “Свобода” звичайно були.
Єдине, що я хотів сказати, що ми ж не займаємось, я ж не поліцейський, який силою буде залишати при собі, то я запропонував, нічого з цього не вийшло, вона зробила своє рішення, це її власне рішення і ми його повинні прийняти, як таке.
Петро Кагуй
І досить гостре запитання. Власне воно не моє, а нашого слухача Романа Полтави з Києва. Знову процитую листа:
“Шановний пане Народецький! 10 травня у передачі "Час пік" на 5 каналі, коментуючи перехід Ганни Герман на службу до Віктора Януковича, Ви, якщо я вірно Вас зрозумів, висловилися в сенсі, що Ганна Герман буде сіяти навкруги Януковича, так би мовити, “розумне, добре, вічне”, навертаючи його до цінностей людської цивілізації.
Тож чи допускаєте Ви, - продовжує автор листа, - що й інші працівники Радіо “Свобода” можуть стати прес-секретарями і Кучми, і Медведчука, і Тигіпка, і Симоненка, забезпечуючи "спадкоємність” нинішньої влади”.
Олександр Народецький
Ви знаєте, що я в цьому пасажі бачу продовження того розпачу, який я в багатьох листах відчув, розпач у наших слухачів. Це почуття я можу зрозуміти. Звичайно ми не клонуємо ніяких майбутніх помічників чи то влади, чи то не тільки влади, а й опозиції. Вони ідуть від нас і це завжди боляче.
Чому? Якщо ми втрачаємо когось, то це не дуже приємно. Ми не будемо готувати кадрів ні для кого, як ми не готували ніяких помічників для пана Януковича також.
Петро Кагуй
Але все-таки наших слухачів шокує те, що ми як інформаційна незалежна радіостанція і перехід Ганни Стеців відбувся саме в політичну силу, блок єдиного кандидата від влади. Перехід напередодні виборів до Януковича їх хвилює і як вони пишуть в деяких листах, шокує їх. Ви, власне, висловилися на цю тему, може ще щось додасте?
Олександр Народецький
Ми з Ганною про це встигли трошки поговорити. Повторюю, що це було досить мало часу для того, щоб детально сісти і обговорювати. Я сидів в Празі, вона в Києві і часу зовсім не було.
Знову повторюю, що звичайно вона розуміла на що вона йде. Звичайно вона розуміла, що вона йде з незалежної організації в партійну організацію. І це не нове ні для неї, ні для кого з слухачів цього нема.
Може із-за того великий шок. Я розумію прекрасно і вона, напевне, розуміє куди вона йшла. Але це її персональний вибір. Ми нічого з цим не можемо зробити. Ми не є партійна організація. Якщо б ми були якоюсь партійною організацією, чи якимось партійним форумом тоді б ми випустили якусь заяву політичну з осудом, підозрюючи в якихось провокаціях і т.д і т.п.
Ні. Ми не є політичною організацією. Ми залишаємося незалежною організацією. Кожний, хто у нас працює не зобов’язаний і не підписував ніяких документів, що він все життя буде тільки з нами і тільки з нами буде тісно співпрацювати. Ні. Нічого подібного нема. Ми нікого і не штовхаємо іти кудись.
Я пам’ятаю, що в одному з листів навіть була така думка про те, що це ми надіслали Ганну Стеців до штабу Януковича, щоб його розвалити. Нічого подібного ми не робимо. Ми залишаємося непартійною і незаангажованою організацією.
Петро Кагуй
Продовжуємо передачу “Листи на Свободу”.
8 травня у передачі “Листи на Свободу” прозвучав лист за підписом козак харківського полку Іван Повалюк, в якому було чимало критичних випадів і на адресу Радіо “Свобода”, і на лідера Блоку “Наша Україна” Віктора Ющенка.
Цей лист не залишив байдужим наших слухачів і надійшло два письмові відгуки на нього. Але перш ніж їх озвучити, коротко в тезах нагадаю зміст листа козака Івана Повалюка:
“Ви кожної передачі заявляєте, що Ваше радіо “нейтральне”, “незалежне”, “вільне” і таке подібне. Та це ж глузування зі здорового глузду. Жити за рахунок конгресу США і вважати себе “незалежним”, “вільним”, то пробачте... ви ж знаєте, хто замовляє музику...
Ви кажете, що не будете нав’язувати нам президента... А самі через так звані листи своїх постійних радіослухачів нав’язуєте нам у президенти такого собі в лапках “божого” чоловіка – пана Ющенка.
Якщо Ющенко стане не дай боже, президентом, то Україна стане черговим штатом Сполучених Штатів. То краще нам пошліть у президенти пані Олбрайт – вона вже давно керує нашими державниками.
Туди ж Ви прете і Юлію Тимошенко...
Не шийте нас в дурні. Не потрібні нам ваші в лапках “патріоти” України. Не лізьте в чужий город зі своєю грамотою...
Не потрібен нам і Кучма, на якого Ви останнім часом усіх чортів вішаєте...
Ви “незалежні” піклуйтеся за свого Буша, думайте про нього і хваліть його, а то перестане платити доляри.
Козак харківського полку Іван Повалюк”.
Це були лише окремі фрагменти з листа Івана Повалюка з Харкова. А ось як відгукнувся на це послання Володимир Грецький з Горлівки Донецької області:
“Любі друзі, Радіо “Свобода”. Нещодавно Зиновій Фриз зачитав злого листа від так званого “козака”, який гнівно осудив Радіо “Свобода” такими словами: “Хто платить, той і замовляє музику”.
Цей так званий козак, презирливо поставився до Віктора Ющенка та до його дружини – пані Катерини Чумаченко-Ющенко, намагаючись принизити їх.
Та чи усвідомлює цей “лівий козак”, що він не є українським козаком і що він становить собою пародію на українське козацтво.
Зі свого боку, я, Володимир Грецький, стверджую, що: Віктор Ющенко – це людина розуму, праці і добра!
Із великим задоволенням я слухаю передачі Радіо “Свобода”.
З повагою, Володимир Грецький”.
На листа за підписом козак харківського полку Іван Повалюк, відгукнулася також Антоніна Качановська з Копайгорода Барського району Вінницької області:
“Не можу не відгукнутися на листа Івана Повалюка з Харкова, що прозвучав у передачі “Листи на свободу” за 8 травня.
Взятися за перо мене змусив зміст листа, що зводиться до паплюження всього і всіх, його тон, категоричність і безцеремонність висловлювань. Переконаність автора: у власній непомильності, у праві лізти брудними черевиками в чуже особисте життя та порочити чиюсь честь і гідність. З усього видно, що автор листа – типовий продукт радянської епохи, яка культивувала в людях саме такі риси, при якій співчуття, чуйність і милосердя вважалися буржуазними сентиментами. А християнську мораль з її любов’ю до Бога і до людей відкидали і нещадно висміювали.
Критикувати таких людей, як козак Іван Повалюк – марна справа, вони твердо переконані у своїй правоті. Їм, швидше, слід співчувати, бо їхні душі непоправно скалічені. Але якщо такі люди складають значну частину нашого суспільства, то мимоволі виникає запитання: чи дозріли ми до таких керівників держави, як Віктор Ющенко. Чи може нас ще потрібно тримати у так званих “єжових рукавицях”?
Але ж людиноненависництво найкраще лікується любов’ю, і я переконана, що мудрої любові і терпимості у Віктора Ющенка вистачає на всіх. Але, от тільки, чи готові ми прийняти цю любов, чи ж як підбурювана юрба 2000 років тому будемо викрикувати: “Розіпни його! Розіпни!” ?...
Антоніна Качановська, Копайгород Барського району Вінницької області”.
На цьому, шановні слухачі, ми завершуємо передачу “Листи на Свободу”.
З Вами був Петро Кагуй.
Ми дякуємо Вам за вашу увагу і за ваші листи!
На все добре!
Прага, 5 червня 2004 року.
Петро Кагуй
Листи слухачів стосовно нового прес-секретаря прем’єр-міністра України Віктора Януковича.
В ефірі передача “Листи на Свободу”. Перед мікрофоном у празькій студії Петро Кагуй. Вітаю Вас, Шановні слухачі!
“Не маю слів, щоб висловити те, що відчуваю! Не вірю, не розумію, не сприймаю! Ганна Стеців - прес-секретар Януковича !?! ...Я відчував фізичний біль, слухаючи Ганну Стеців, яка говорила про невідомого їй Януковича, про його важке дитинство, про якусь Африку, про його судимості, і думав - а яке ж це має відношення до планів Кучми - зробити Януковича президентом України???”, - такими словами починається лист нашого постійного слухача і дописувача Петра Гаєвського із Хотина Чернівецької області.
“Ледве не за один календарний рік, - продовжує пан Гаєвський, - на українській “Свободі” сталося дві трагедії, дві смерті двох людей: Сергія Набоки, який помер хоч при загадкових обставинах, та все ж фізичною смертю, і Ганни Стеців, яка померла духовно. Важко виміряти втрату, яку принесла ця остання смерть авторитету Радіо “Свобода”.
Ну що ж, кожен сам вибирає собі шлях у цьому короткому земному житті!”, - зауважує Петро Гаєвський із Хотина Чернівецької області.
Протягом останніх тижнів ми отримали чимало відгуків на перехід Ганни Стеців із Радіо “Свобода” на роботу прес-секретарем до Прем''єр-міністра України Віктора Януковича. Дехто навіть зауважив, що ми замовчуємо те, що сталося. Щоб якось зняти це питання, ми вирішили оприлюднити частину найбільш гострих листів, після яких прозвучить певне роз’яснення директора української редакції Радіо “Свобода” Олександра Народецького.
Насамперед фрагмент із листа Антоніни Качановської з Копайгорода Барського району Вінницької області:
“...дізналася, що керівник київського бюро “Свободи” Ганна Герман стала прес-секретарем Віктора Януковича. Звичайно, з мого пера готові зірватися багато слів, викликані цією звісткою (чомусь Радіо “Свобода” її замовчує), але, поки що, притримаю їх, бо очевидні висновки видаються аж надто неймовірними.
От тільки чи зможу я після цього довіряти “Свободі”? Наразі, принаймні, ні!”.
В.М. Лісневич, м. Новомосковськ Дніпропетровської області:
“Мене дуже вразило повідомлення, що Ваша кореспондентка зголосилася працювати прес-секретарем у Януковича. Що це і як це сталося?! Де наша мораль. Як це можна зрозуміти? У мене не вкладається у моїй голові, як це можна співставити – два цілком протилежні політичні полюси.
Які ми продажні... це приклад і Вашої Ганни Герман та інших. Я в дуже великому розпачі і вже перестаю вірити у те, що в нашій багатостраждальній ненці Україні буде демократія і краще життя”.
Михайло Бервецький, м. Львів:
“Ваша радіостанція завжди несла і несе слово правди, честі, порядності, демократії. Ваше радіо стало нашим, бо Радіо “Свобода” це - світло у темних нетрях України.
Чого не вистачало Ганні Герман??? Не знаю, як Ви усі сприйняли таке рішення, а ми слухачі – шоковані. Нас просто, як каже “криміналітет”, куди подалася Герман, “кинули”.
До кого вона пішла? До колись двічі судимого, щоб його оббілювати та ще й перед президентськими виборами! Хіба вона не знає кого представляє Віктор Янукович? Не даремно кажуть: “скажи, хто твій друг, а я скажу, хто ти”.
Чому Ви її не зупинили??? Не розрадили??? Це ж також крок проти Віктора Ющенка, нашої надії на врятування України від: паразитів-олігархів, криміналітету, які обікрали нас і нашу державу за 12-14 років.
Якщо пані Герман не вистачало зарплати, тоді треба було сказати і ми, слухачі Радіо “Свободи” скинулись би по одній гривні, а може по дві. Але, очевидно, їй приємніше спілкуватися в компанії “зеків” - а не зі слухачами Радіо “Свобода” і отримувати платню з тіньової економіки. І це за зраду свого народу,
Це гірше за вчинки лапікур, піховшеків, джангірових, корчинських. Це вчинок Іуди... Вибачте, інакше не можу написати, бо знаю в яких злиднях живемо і як тим 7-ми мільйонам, які змушені виїхати за кордон, щоб заробити на кусок хліба, а діти залишені без батьків.
Не знаю що ще написати, думки розбігаються. Ми на роботі, вдома, із сусідами три дні тільки про це й розмовляємо.
Чого ще чекати перед виборами???”.
Теофанія Калитовська, м. Львів:
“Прикро і гірко мені, що одна здібна журналістка зрадила редакцію “Свободи”, зрадила українську демократію, продає свій талант за гроші малоросам при владі, котрі продають Україну по частинах. Замість Свободи вибрала рабство.
Правдиву інформацію про теперішні події в Україні та за її межами подає тільки Радіо “Свобода”. Жаль тільки, що не усі мають короткохвильові приймачі. Є ще кілька демократичних газет в Україні, але через матеріальні нестатки люди не можуть передплатити газет. А в кіосках здебільшого пропрезидентські видання, брехливі і антиукраїнські та ще й російськомовні.
Вважаю, що основне своє завдання – піднімати національну свідомість українців, працівники Радіо “Свобода” виконують сумлінно і з любов’ю до України.
Бажаю доброго здоров’я, натхнення та успіхів працівникам радіо “Свобода”.
З повагою, Ваш постійний радіослухач Теофанія Калитовська”.
Юрій Нестеренко, м. Київ:
“Я дуже обурений виступом на усіх телевізійних каналах колишньої журналістки Радіо “Свобода” Ганни Герман-Стеців, яку за великі гроші купив Віктор Янукович і зробив прес-секретарем.
...і яку треба мати совість Ганні Стеців, щоб тепер робити з Віктора Януковича невинне дитя”.
Володимир Мелешко, м. Ромни Сумської області:
“Мені начеб то хтось в душу плюнув. В довірі до наших працівників виникла якась тріщина. До цього часу думав, що Ваші працівники в моральному відношенні – непідкупні, чесні люди. Виявляється, помилявся, і серед Вашого брата, навіть серед керівництва Вашого радіо існують заробітчани, які, як кажуть, за гроші і рідного батька продадуть...
Звісно, що мого листа Ви у передачі не прочитаєте, бо він не на користь ні Вам, ні вашим спонсорам. Та я цього і не прошу”.
А зараз невеликий відкритий лист киянина Романа Полтави, адресований директорові Української редакції Радіо “Свобода” Олександрові Народецькому:
“Шановний пане Народецький!
10 травня у передачі "Час пік" на п’ятому каналі, коментуючи перехід Ганни Герман на службу до Віктора Януковича, Ви, якщо я вірно Вас зрозумів, висловилися в сенсі, що Ганна Герман буде сіяти навкруги Януковича, так би мовити, “розумне, добре, вічне”, навертаючи його до цінностей людської цивілізації.
За голос у Верховній Раді сьогодні платять по мільйону доларів. Для Віктора Януковича, якого журналістка Юля Мостова в “Дзеркалі Тижня” назвала навіть не джином, випущеним з пляшки, а асфальтоукладником з вертикальним злетом, і п''ять і десять мільйонів - то не гроші.
Зробивши Ганні Герман “пропозицію, від якої не можна відмовитися”, Віктор Янукович за свої гроші вимагатиме послуги, які буде сам визначати. Пані Герман потрібна йому для інформаційного забезпечення заходів подібних до донецьких і мукачівських, так і більш сучасних, як от, наприклад, рекламний ролик щодо “примирення і порозуміння” жертв і катів, для одурення національне свідомих виборців задля збереження влади катів. З допомогою професіоналізму Ганни Герман, Віктор Янукович підвищує шанс "кинути" конкурентів.
Тож чи допускаєте Ви, що і інші працівники Радіо “Свобода” можуть стати прес-секретарями і Кучми, і Медведчука, і Тигіпка, і Симоненка, забезпечуючи "спадкоємність нинішньої влади.
Шануймося!
Роман Полтава, місто Київ”.
Це була лише частина листів, у яких наші слухачі відреагували на призначення колишньої керівника київського корпункту Радіо “Свобода” Ганни Стеців прес-секретарем Прем’єр-міністра Віктора Януковича. Цю тему порушили також Олександр Рачек з Києва, Омелян Лищишин зі Львова та багато інших наших слухачів.
Із проханням внести певні роз''яснення я звернувся до директора Української редакції Радіо “Свобода” Олександра Народецького:
Петро Кагуй
Пане Народецький, Ви ознайомилися з основними листами-відгуками наших слухачів на перехід Ганни Стеців на роботу прес-секретарем до Прем''єр-міністра України Віктора Януковича, якого на даний час визнано єдиним кандидатом у президенти від нинішньої влади.
Як бачимо з листів, така зміна праці Ганни Стеців стала серйозним ударом по нашій слухацькій аудиторії і негативно позначилася на репутації української редакції Радіо “Свобода”.
Що Ви скажете з цього приводу для наших слухачів?
Олександр Народецький
Ви знаєте, я чесно не маю того приладу, який би виміряв те, про що Ви кажете (серйозний удар по нашій слухацькій аудиторії). Я не думаю, що це удар по нашій слухацькій аудиторії.
Серйозний справжній удар по нашій слухацькій аудиторії стався 17 лютого цього року, коли нас викинули з “Довіри”. Оце був дійсно серйозний удар. В багатьох містах, в великих містах України ми втратили ФМ-станцію. І нашим слухачам вже набагато важче нас піймати і ми зараз на коротких хвилях лише. В деяких лише містах ми залишили ФМ-станції.
А що стосується переходу Ганни Стеців, то я не роблячи ніяких оцінок, тому що я не можу оцінювати цей вчинок, чи погано це, чи добре, я лише можу сказати, що я розумію вимоги і очікування наших слухачів до української редакції радіо “Свобода”. І це дуже приємно, що до нас ставляться з такою вимогою. В даному випадку ми тільки повинні не розчаровувати наших слухачів.
Чи розчарувала Ганна Стеців, то це її власна справа. І якщо когось вона розчарувала, то когось вона залишилась холодним. Так що тут є різні оцінки цього.
Удару нема. Негативно позначилася на репутацію української редакції радіо “Свобода”, то це вже серйозне питання. І в даному випадку, я хотів би сказати, що в редакції працює дуже багато людей, десятки кореспондентів, і в регіонах, і по всьому світу, і в двох бюро (в Празі і в Києві).
І я не думаю, що щось пов’язане з однією людиною можна швидко перекласти на більше ніж сотні людей і фактично за вчинком однієї людини бачити всю редакцію.
Ганна Герман-Стеців, чи Петро Кагуй, чи Олександр Народецький, чи інші співробітники української редакції самі по собі, кожний із нас окремо не є радіо “Свобода”.
Радіо “Свобода” – це є сукупність десятків людей, плюс іще наша місія, плюс іще наші журналістські стандарти, які ми несемо в Україну.
Так що в одній Ганні Стеців, я не думаю, щоб це було правильним по ній говорити за всю редакцію радіо “Свобода”.
За українську редакцію радіо “Свобода” говорить її програма, проблеми, які ми порушуємо. Пішла Ганна Стеців, чи залишилася в нас проблеми ті самі. Ми порушуємо найгостріші проблеми українського сьогодення.
Петро Кагуй
Досить конкретне запитання. Наш слухач Михайло Бервецький зі Львова, запитує, цитую: “Чому Ви не зупинили, Ганну Стеців, не розрадили її? ...Не знаю, як Ви усі сприйняли таке рішення, а ми слухачі – шоковані”, - зауважив наш слухач.
Отож, запитання: чому Ви як директор Української редакції не зупинили Ганну Стеців в такому її кроці.
Олександр Народецький
А хто казав, що я не зупиняв? Я пробував якось зберегти її
для нас. Чому? Тому що вона була нашим ветераном. Вона пропрацювала майже 15 років. І звичайно в мене були якісь імпульси якось зупинити її, залишити з нами, продовжувати співпрацю з нами, все це було.
Єдине, що, це було в останній момент зроблено, розмова тривала дуже коротко, оскільки вона попередила мене в середу ввечері і буквально наступного ранку вона вже співпрацювала з прем’єр-міністром в місті Житомирі.
Так що спроби залишити її в радіо “Свобода” звичайно були.
Єдине, що я хотів сказати, що ми ж не займаємось, я ж не поліцейський, який силою буде залишати при собі, то я запропонував, нічого з цього не вийшло, вона зробила своє рішення, це її власне рішення і ми його повинні прийняти, як таке.
Петро Кагуй
І досить гостре запитання. Власне воно не моє, а нашого слухача Романа Полтави з Києва. Знову процитую листа:
“Шановний пане Народецький! 10 травня у передачі "Час пік" на 5 каналі, коментуючи перехід Ганни Герман на службу до Віктора Януковича, Ви, якщо я вірно Вас зрозумів, висловилися в сенсі, що Ганна Герман буде сіяти навкруги Януковича, так би мовити, “розумне, добре, вічне”, навертаючи його до цінностей людської цивілізації.
Тож чи допускаєте Ви, - продовжує автор листа, - що й інші працівники Радіо “Свобода” можуть стати прес-секретарями і Кучми, і Медведчука, і Тигіпка, і Симоненка, забезпечуючи "спадкоємність” нинішньої влади”.
Олександр Народецький
Ви знаєте, що я в цьому пасажі бачу продовження того розпачу, який я в багатьох листах відчув, розпач у наших слухачів. Це почуття я можу зрозуміти. Звичайно ми не клонуємо ніяких майбутніх помічників чи то влади, чи то не тільки влади, а й опозиції. Вони ідуть від нас і це завжди боляче.
Чому? Якщо ми втрачаємо когось, то це не дуже приємно. Ми не будемо готувати кадрів ні для кого, як ми не готували ніяких помічників для пана Януковича також.
Петро Кагуй
Але все-таки наших слухачів шокує те, що ми як інформаційна незалежна радіостанція і перехід Ганни Стеців відбувся саме в політичну силу, блок єдиного кандидата від влади. Перехід напередодні виборів до Януковича їх хвилює і як вони пишуть в деяких листах, шокує їх. Ви, власне, висловилися на цю тему, може ще щось додасте?
Олександр Народецький
Ми з Ганною про це встигли трошки поговорити. Повторюю, що це було досить мало часу для того, щоб детально сісти і обговорювати. Я сидів в Празі, вона в Києві і часу зовсім не було.
Знову повторюю, що звичайно вона розуміла на що вона йде. Звичайно вона розуміла, що вона йде з незалежної організації в партійну організацію. І це не нове ні для неї, ні для кого з слухачів цього нема.
Може із-за того великий шок. Я розумію прекрасно і вона, напевне, розуміє куди вона йшла. Але це її персональний вибір. Ми нічого з цим не можемо зробити. Ми не є партійна організація. Якщо б ми були якоюсь партійною організацією, чи якимось партійним форумом тоді б ми випустили якусь заяву політичну з осудом, підозрюючи в якихось провокаціях і т.д і т.п.
Ні. Ми не є політичною організацією. Ми залишаємося незалежною організацією. Кожний, хто у нас працює не зобов’язаний і не підписував ніяких документів, що він все життя буде тільки з нами і тільки з нами буде тісно співпрацювати. Ні. Нічого подібного нема. Ми нікого і не штовхаємо іти кудись.
Я пам’ятаю, що в одному з листів навіть була така думка про те, що це ми надіслали Ганну Стеців до штабу Януковича, щоб його розвалити. Нічого подібного ми не робимо. Ми залишаємося непартійною і незаангажованою організацією.
Петро Кагуй
Продовжуємо передачу “Листи на Свободу”.
8 травня у передачі “Листи на Свободу” прозвучав лист за підписом козак харківського полку Іван Повалюк, в якому було чимало критичних випадів і на адресу Радіо “Свобода”, і на лідера Блоку “Наша Україна” Віктора Ющенка.
Цей лист не залишив байдужим наших слухачів і надійшло два письмові відгуки на нього. Але перш ніж їх озвучити, коротко в тезах нагадаю зміст листа козака Івана Повалюка:
“Ви кожної передачі заявляєте, що Ваше радіо “нейтральне”, “незалежне”, “вільне” і таке подібне. Та це ж глузування зі здорового глузду. Жити за рахунок конгресу США і вважати себе “незалежним”, “вільним”, то пробачте... ви ж знаєте, хто замовляє музику...
Ви кажете, що не будете нав’язувати нам президента... А самі через так звані листи своїх постійних радіослухачів нав’язуєте нам у президенти такого собі в лапках “божого” чоловіка – пана Ющенка.
Якщо Ющенко стане не дай боже, президентом, то Україна стане черговим штатом Сполучених Штатів. То краще нам пошліть у президенти пані Олбрайт – вона вже давно керує нашими державниками.
Туди ж Ви прете і Юлію Тимошенко...
Не шийте нас в дурні. Не потрібні нам ваші в лапках “патріоти” України. Не лізьте в чужий город зі своєю грамотою...
Не потрібен нам і Кучма, на якого Ви останнім часом усіх чортів вішаєте...
Ви “незалежні” піклуйтеся за свого Буша, думайте про нього і хваліть його, а то перестане платити доляри.
Козак харківського полку Іван Повалюк”.
Це були лише окремі фрагменти з листа Івана Повалюка з Харкова. А ось як відгукнувся на це послання Володимир Грецький з Горлівки Донецької області:
“Любі друзі, Радіо “Свобода”. Нещодавно Зиновій Фриз зачитав злого листа від так званого “козака”, який гнівно осудив Радіо “Свобода” такими словами: “Хто платить, той і замовляє музику”.
Цей так званий козак, презирливо поставився до Віктора Ющенка та до його дружини – пані Катерини Чумаченко-Ющенко, намагаючись принизити їх.
Та чи усвідомлює цей “лівий козак”, що він не є українським козаком і що він становить собою пародію на українське козацтво.
Зі свого боку, я, Володимир Грецький, стверджую, що: Віктор Ющенко – це людина розуму, праці і добра!
Із великим задоволенням я слухаю передачі Радіо “Свобода”.
З повагою, Володимир Грецький”.
На листа за підписом козак харківського полку Іван Повалюк, відгукнулася також Антоніна Качановська з Копайгорода Барського району Вінницької області:
“Не можу не відгукнутися на листа Івана Повалюка з Харкова, що прозвучав у передачі “Листи на свободу” за 8 травня.
Взятися за перо мене змусив зміст листа, що зводиться до паплюження всього і всіх, його тон, категоричність і безцеремонність висловлювань. Переконаність автора: у власній непомильності, у праві лізти брудними черевиками в чуже особисте життя та порочити чиюсь честь і гідність. З усього видно, що автор листа – типовий продукт радянської епохи, яка культивувала в людях саме такі риси, при якій співчуття, чуйність і милосердя вважалися буржуазними сентиментами. А християнську мораль з її любов’ю до Бога і до людей відкидали і нещадно висміювали.
Критикувати таких людей, як козак Іван Повалюк – марна справа, вони твердо переконані у своїй правоті. Їм, швидше, слід співчувати, бо їхні душі непоправно скалічені. Але якщо такі люди складають значну частину нашого суспільства, то мимоволі виникає запитання: чи дозріли ми до таких керівників держави, як Віктор Ющенко. Чи може нас ще потрібно тримати у так званих “єжових рукавицях”?
Але ж людиноненависництво найкраще лікується любов’ю, і я переконана, що мудрої любові і терпимості у Віктора Ющенка вистачає на всіх. Але, от тільки, чи готові ми прийняти цю любов, чи ж як підбурювана юрба 2000 років тому будемо викрикувати: “Розіпни його! Розіпни!” ?...
Антоніна Качановська, Копайгород Барського району Вінницької області”.
На цьому, шановні слухачі, ми завершуємо передачу “Листи на Свободу”.
З Вами був Петро Кагуй.
Ми дякуємо Вам за вашу увагу і за ваші листи!
На все добре!
