Аудіозапис програми:
Київ, 20 травня 2004 року.
Надія Шерстюк
На хвилях української служби радіо “Свобода” ви слухаєте передачу “Права людини: українська реальність”. У київській студії перед мікрофоном Надія Шерстюк, звукооператор Вадим Журба.
Сьогодні у програмі мова піде:
- Про те, як кримська газета “Алубіка” домоглася, щоб чиновники надали їй інформацію дворічної давності;
- Про зустріч львівських журналістів з польським омбудсманом;
- Про новий закон “Про інформацію”, який суперечить Конституції України;
- Про конфлікт на релігійному ґрунті на Луганщині.
Ми продовжуємо слідкувати за тим, як журналісти невеликої газети “Алубіка” з маленького кримського містечка Алупка обстоюють свої права.
Раніше ми розповідали, що редактор “Алубіки” Рагім Гумбатов виграв у суді справу про незаконну відмову алупкінської влади надати газеті інформацію. Тепер він домігся виконання судового рішення.
Втім, редактор незадоволений результатом. Вони отримали інформацію від міської влади аж через два роки.
Детальніше про це розповідає наш кримський кореспондент Володимир Притула.
Володимир Притула
Ялтинський відділ державної виконавчої служби “вибив” в Алупкінського міськвиконкому інформацію для газети “Алубіка”. Про це повідомили журналісти цієї газети.
Нещодавно вони одержала від Алупкинської міської влади поштою пухкий конверт, в якому були офіційні відповіді місцевих чиновників на запити газети дволітньої давнини. Таким чином, відділ державної виконавчої служби домігся виконання судового рішення, яким Алупкинський міський голова зобов''язувався усунути допущені ним порушення права журналіста на отримання інформації.
Ще у червні 2002-го року редактор газети “Алубіка” Рагім Гумбатов звернувся до Ялтинського місцевого суду зі скаргою на неправомірні дії посадових осіб Алупкинської міськради, які відмовили в наданні інформації журналісту.
Після довгих перипетій 13-го червня 2003-го року Ялтинський суд вирішив скаргу Рагіма Гумбатова задовольнити. Але це рішення алупкинський мер Валерій Андик оскаржив.
Ще кілька місяців пішли на новий судовий процес і торік у жовтні Апеляційний суд Криму своїм визначенням поставив крапку: алупкінські чиновники мусять надати журналістам інформацію. На те, щоб виконавча служба примусила чиновників виконати рішення суду і дати відповідь на журналістські запити необхідно було ще півроку часу.
Втім, Рагім Гумбатов каже, що не зовсім задоволений результатом дворічної боротьби за право отримувати інформацію та оприлюднювати її на сторінках його газети.
Рагім Гумбатов
Справа в тому, що виконавці зробили все, що від них залежить, але міський голова і чиновники Алупкінської міськради не виконали рішення суду, адже не відповіли по суті на ті запитання, які редакція поставила в інформаційних запитах ще 2 роки тому.
Тож, я вважаю, що ялтинська виконавча служба ще має повернутися до цього питання.
Володимир Притула
Заявив Рагім Гумбатов.
За його словами, результат того, як журналісти відстоювали своє право і право читачів на інформацію показав, що законними методами досягнути реальної реалізації цього права практично неможливо. Хоча сам прецедент створено - формально журналісти добилися свого. Вони отримали інформації, вірніше, лише її частину і лише через два роки.
Надія Шерстюк
Про дотримання прав людини у Польщі та Україні говорили цими днями у Львові на зустрічі з уповноваженим з прав людини Польщі Анджеєм Цоллем.
Пан Цолль був гостем українсько-польського “Клубу особистостей” і спілкувався з українськими та польськими журналістами.
До слова, польський омбудсман обирається терміном на 5 років і польське законодавство дозволяє йому бути незалежною особою, а доволі часто у суперечливих питаннях у судах його повноваження прирівнюються до посади Генпрокурора
З Анджеєм Цоллем спілкувалася також наша львівська колега Галина Терещук.
Галина Терещук
Проблема перетину українсько-польського кордону була домінуючою під час зустрічі у “Клубі особистостей” із Анджеєм Цоллем.
Три роки тому, коли його обрали уповноваженим з прав людини Польщі, пан Цолль одразу зустрівся зі своєю українською колегою на кордоні. Тоді вони підписали спільну угоду, яка передбачала певні пом’якшення при перетині кордону, зменшення черг і облаштування піших переходів.
Обидва омбудсмени тоді звернулися до урядів України та Польщі і висловили своє бачення ситуації на українсько-польському кордоні.
Я запитала в уповноваженого з прав людини Польщі, якими є результати цієї угоди?
Говорить Анджей Цолль.
Анджей Цолль
Це не є таємниця, що на українсько-польському чи російсько-польському кордонах порушуються права людей. І проблема не лише у тому, що митники та прикордонника по обидва боки кордону по-різному трактують закони про права громадян, але це водночас проблема організації роботи пунктів перетину кордону.
Коли водії вантажівок по 10 годин чекають у черзі, то це є порушення їхніх прав. Однак на кордоні діють цілі угрупування зацікавлених осіб, які не допускають нормалізації ситуації.
Галина Терещук
Польський омбудсмен, як вислід своїх довготривалих звернень до польського уряду про порушення прав людини на кордоні, назвав нещодавній скандал, коли за численні порушення були заарештовані близько 30 польських прикордонників та митників.
І водночас, як повідомив Анджей Цолль, до його канцелярії звертається дуже мало громадян України, чиї права часто порушуються на території Польщі.
Анджей Цолль
Підозрюю, що відсутність скарг аж ніяк не означає, що усе так добре у Польщі. Представники інших національностей не знають, що можуть звертатися до польського омбудсмена.
Я маю справи від громадян України, вони в основному стосуються польських судів, що затягують засідання.
Галина Терещук
Цікавились українські журналісти і виборчою системою у Польщі, чим вона вирізняється і наскільки здійснює контроль за ходом голосування?
Виборча комісія складається з 9 судів конституційного трибуналу, верховного та адміністративного судів. Кожен передвиборний комітет має право скеровувати на дільницю свого представника. Ця особа робить навіть певні помітки у протоколах, копії яких вивішуються на дверях виборчих дільниць.
А про те, наскільки незалежними є польські журналісти, Анджей Цо%B
Київ, 20 травня 2004 року.
Надія Шерстюк
На хвилях української служби радіо “Свобода” ви слухаєте передачу “Права людини: українська реальність”. У київській студії перед мікрофоном Надія Шерстюк, звукооператор Вадим Журба.
Сьогодні у програмі мова піде:
- Про те, як кримська газета “Алубіка” домоглася, щоб чиновники надали їй інформацію дворічної давності;
- Про зустріч львівських журналістів з польським омбудсманом;
- Про новий закон “Про інформацію”, який суперечить Конституції України;
- Про конфлікт на релігійному ґрунті на Луганщині.
Ми продовжуємо слідкувати за тим, як журналісти невеликої газети “Алубіка” з маленького кримського містечка Алупка обстоюють свої права.
Раніше ми розповідали, що редактор “Алубіки” Рагім Гумбатов виграв у суді справу про незаконну відмову алупкінської влади надати газеті інформацію. Тепер він домігся виконання судового рішення.
Втім, редактор незадоволений результатом. Вони отримали інформацію від міської влади аж через два роки.
Детальніше про це розповідає наш кримський кореспондент Володимир Притула.
Володимир Притула
Ялтинський відділ державної виконавчої служби “вибив” в Алупкінського міськвиконкому інформацію для газети “Алубіка”. Про це повідомили журналісти цієї газети.
Нещодавно вони одержала від Алупкинської міської влади поштою пухкий конверт, в якому були офіційні відповіді місцевих чиновників на запити газети дволітньої давнини. Таким чином, відділ державної виконавчої служби домігся виконання судового рішення, яким Алупкинський міський голова зобов''язувався усунути допущені ним порушення права журналіста на отримання інформації.
Ще у червні 2002-го року редактор газети “Алубіка” Рагім Гумбатов звернувся до Ялтинського місцевого суду зі скаргою на неправомірні дії посадових осіб Алупкинської міськради, які відмовили в наданні інформації журналісту.
Після довгих перипетій 13-го червня 2003-го року Ялтинський суд вирішив скаргу Рагіма Гумбатова задовольнити. Але це рішення алупкинський мер Валерій Андик оскаржив.
Ще кілька місяців пішли на новий судовий процес і торік у жовтні Апеляційний суд Криму своїм визначенням поставив крапку: алупкінські чиновники мусять надати журналістам інформацію. На те, щоб виконавча служба примусила чиновників виконати рішення суду і дати відповідь на журналістські запити необхідно було ще півроку часу.
Втім, Рагім Гумбатов каже, що не зовсім задоволений результатом дворічної боротьби за право отримувати інформацію та оприлюднювати її на сторінках його газети.
Рагім Гумбатов
Справа в тому, що виконавці зробили все, що від них залежить, але міський голова і чиновники Алупкінської міськради не виконали рішення суду, адже не відповіли по суті на ті запитання, які редакція поставила в інформаційних запитах ще 2 роки тому.
Тож, я вважаю, що ялтинська виконавча служба ще має повернутися до цього питання.
Володимир Притула
Заявив Рагім Гумбатов.
За його словами, результат того, як журналісти відстоювали своє право і право читачів на інформацію показав, що законними методами досягнути реальної реалізації цього права практично неможливо. Хоча сам прецедент створено - формально журналісти добилися свого. Вони отримали інформації, вірніше, лише її частину і лише через два роки.
Надія Шерстюк
Про дотримання прав людини у Польщі та Україні говорили цими днями у Львові на зустрічі з уповноваженим з прав людини Польщі Анджеєм Цоллем.
Пан Цолль був гостем українсько-польського “Клубу особистостей” і спілкувався з українськими та польськими журналістами.
До слова, польський омбудсман обирається терміном на 5 років і польське законодавство дозволяє йому бути незалежною особою, а доволі часто у суперечливих питаннях у судах його повноваження прирівнюються до посади Генпрокурора
З Анджеєм Цоллем спілкувалася також наша львівська колега Галина Терещук.
Галина Терещук
Проблема перетину українсько-польського кордону була домінуючою під час зустрічі у “Клубі особистостей” із Анджеєм Цоллем.
Три роки тому, коли його обрали уповноваженим з прав людини Польщі, пан Цолль одразу зустрівся зі своєю українською колегою на кордоні. Тоді вони підписали спільну угоду, яка передбачала певні пом’якшення при перетині кордону, зменшення черг і облаштування піших переходів.
Обидва омбудсмени тоді звернулися до урядів України та Польщі і висловили своє бачення ситуації на українсько-польському кордоні.
Я запитала в уповноваженого з прав людини Польщі, якими є результати цієї угоди?
Говорить Анджей Цолль.
Анджей Цолль
Це не є таємниця, що на українсько-польському чи російсько-польському кордонах порушуються права людей. І проблема не лише у тому, що митники та прикордонника по обидва боки кордону по-різному трактують закони про права громадян, але це водночас проблема організації роботи пунктів перетину кордону.
Коли водії вантажівок по 10 годин чекають у черзі, то це є порушення їхніх прав. Однак на кордоні діють цілі угрупування зацікавлених осіб, які не допускають нормалізації ситуації.
Галина Терещук
Польський омбудсмен, як вислід своїх довготривалих звернень до польського уряду про порушення прав людини на кордоні, назвав нещодавній скандал, коли за численні порушення були заарештовані близько 30 польських прикордонників та митників.
І водночас, як повідомив Анджей Цолль, до його канцелярії звертається дуже мало громадян України, чиї права часто порушуються на території Польщі.
Анджей Цолль
Підозрюю, що відсутність скарг аж ніяк не означає, що усе так добре у Польщі. Представники інших національностей не знають, що можуть звертатися до польського омбудсмена.
Я маю справи від громадян України, вони в основному стосуються польських судів, що затягують засідання.
Галина Терещук
Цікавились українські журналісти і виборчою системою у Польщі, чим вона вирізняється і наскільки здійснює контроль за ходом голосування?
Виборча комісія складається з 9 судів конституційного трибуналу, верховного та адміністративного судів. Кожен передвиборний комітет має право скеровувати на дільницю свого представника. Ця особа робить навіть певні помітки у протоколах, копії яких вивішуються на дверях виборчих дільниць.
А про те, наскільки незалежними є польські журналісти, Анджей Цо%B
