Аудіозапис:
Сан Франциско, 23 квітня 2004 – На суді над колишнім прем’єр-міністром України Павлом Лазаренком в Америці звинувачення подає свідчення про найперші шахрайства, що їх Лазаренко нібито вчинив в Україні. Підприємства Дніпропетровщини мусили платити йому чималі гроші на купівлю зерна й племінних корів, але пішли ті гроші кудись не туди.
Колишній директор Нікопольського заводу феросплавів Борис Величко на початку свого свідчення розповів про шахрайство на 14 мільйонів доларів за участю дослідної аґрофірми «Наукова». Він пояснив, що то неврожай змусив Лазаренка взяти під жорсткий контроль увесь бізнес у Дніпропетровській області в 1992 – 1994 роках. У той час Лазаренко був представником Президента України в області.
Лазаренкова політика, повідомив Величко в своєму записаному на відео свідченні, полягала в тому, щоб «уникнути втрат для області й для народу». Для цього, посвідчив Величко, він” узяв усе у власні руки”. “Він командував усіма компаніями й заводами, не тільки цим заводом феросплавів”.
Лазаренко, зокрема, наказав заводові виплатити 2 мільйони 400 тисяч доларів одній нідерландській компанії, щоб область могла закупити зерно. Звинувачення стверджує, що половина цієї суми осіла на рахунку самого Лазаренка. Величко розповів, що уряд відшкодував заводові ці кошти й що він сам не знає, куди врешті пішли ті гроші.
Протягом наступних двох років, стверджує далі американська прокуратура, Лазаренко завдяки своєму контролеві над аґрофірмою «Наукова» та Нікопольським заводом феросплавів зібрав собі ще 13 мільйонів доларів, замаскувавши ці гроші як закупівлі продуктивнішої худоби й кращого обладнання для аґрофірми.
Величко виглядав так, ніби й досі здивований діями Лазаренка, якого, сказав він, область «щонайглибше поважала».
«Закупівля корів стала однією з найнагальніших справ для області, – сказав Величко. – Спершу ідея здавалася доброю, і спосіб, у який її втілювали, теж виглядав добре. Але що сталося потім і де гроші – це питання».
Американська прокуратура сьогодні продовжить подавати свідчення про аґрофірму «Наукова». Напередодні суд протягом двох днів заслуховував агента податкової служби США, який пояснював рух Лазаренкових грошей крізь різноманітні банківські рахунки. Агент не висловлював своєї думки щодо законності багатьох із цих операцій.
Сан Франциско, 23 квітня 2004 – На суді над колишнім прем’єр-міністром України Павлом Лазаренком в Америці звинувачення подає свідчення про найперші шахрайства, що їх Лазаренко нібито вчинив в Україні. Підприємства Дніпропетровщини мусили платити йому чималі гроші на купівлю зерна й племінних корів, але пішли ті гроші кудись не туди.
Колишній директор Нікопольського заводу феросплавів Борис Величко на початку свого свідчення розповів про шахрайство на 14 мільйонів доларів за участю дослідної аґрофірми «Наукова». Він пояснив, що то неврожай змусив Лазаренка взяти під жорсткий контроль увесь бізнес у Дніпропетровській області в 1992 – 1994 роках. У той час Лазаренко був представником Президента України в області.
Лазаренкова політика, повідомив Величко в своєму записаному на відео свідченні, полягала в тому, щоб «уникнути втрат для області й для народу». Для цього, посвідчив Величко, він” узяв усе у власні руки”. “Він командував усіма компаніями й заводами, не тільки цим заводом феросплавів”.
Лазаренко, зокрема, наказав заводові виплатити 2 мільйони 400 тисяч доларів одній нідерландській компанії, щоб область могла закупити зерно. Звинувачення стверджує, що половина цієї суми осіла на рахунку самого Лазаренка. Величко розповів, що уряд відшкодував заводові ці кошти й що він сам не знає, куди врешті пішли ті гроші.
Протягом наступних двох років, стверджує далі американська прокуратура, Лазаренко завдяки своєму контролеві над аґрофірмою «Наукова» та Нікопольським заводом феросплавів зібрав собі ще 13 мільйонів доларів, замаскувавши ці гроші як закупівлі продуктивнішої худоби й кращого обладнання для аґрофірми.
Величко виглядав так, ніби й досі здивований діями Лазаренка, якого, сказав він, область «щонайглибше поважала».
«Закупівля корів стала однією з найнагальніших справ для області, – сказав Величко. – Спершу ідея здавалася доброю, і спосіб, у який її втілювали, теж виглядав добре. Але що сталося потім і де гроші – це питання».
Американська прокуратура сьогодні продовжить подавати свідчення про аґрофірму «Наукова». Напередодні суд протягом двох днів заслуховував агента податкової служби США, який пояснював рух Лазаренкових грошей крізь різноманітні банківські рахунки. Агент не висловлював своєї думки щодо законності багатьох із цих операцій.
