Аудіозапис:
Сан Франциско, 12 квітня 2004 – На суді над колишнім прем’єр-міністром України Павлом Лазаренком п’ятничне засідання принесло спостерігачам здивування, коли Лазаренкові захисники скритикували угоду головного свідка звинувачення й колишнього партнера Лазаренка, Петра Кириченка, з американською прокуратурою про визнання ним вини.
Найдраматичніша хвиля настала, коли адвокат захисту Дорон Вайнберґ звернув увагу на той час, коли Кириченко вирішив свідчити й дав свідчення американській владі. А Кириченко вирішив стати свідком звинувачення якраз після того, як президент Леонід Кучма виграв перевибори 14 листопада 1999 року.
22 грудня 1999 року, наступного дня по тому, як Кириченко подав першу частину своїх свідчень, він вийшов на волю з федеральної в’язниці, де він просидів півроку в одній камері з Лазаренком. Він затримався там лише на хвилю, щоб попрощатися.
Вайнберґів голос стих майже до шепотіння, коли він нагадував Кириченкові про його прощання з Лазаренком: «І ви обійняли його й поцілували в щоку…»
Кириченко на хвильку напружився, а потім голосно перервав тишу: «Він таємно зустрічався з владою в той час, коли казав, що йде до лікаря, – вигукнув Кириченко. – Коли я цілувався з ним, то був Юдин поцілунок».
Усім присутнім разом перехопило подих, і Кириченко пояснив: його дружина й діти стверджували, що бачили, як Лазаренко зустрічається з представниками прокуратури. А потім, сказав Кириченко, й він сам випадково побачив, як Лазаренко розмовляв із помічником прокурора Мартою Берш.
За умовами своєї угоди з визнанням вини Кириченко визнав себе винним за одним пунктом звинувачення. Це отримання викраденої власності. Йдеться про переказ у 8 мільйонів 200 тисяч доларів із рахунку зареєстрованої в Панамі компанії “GHP Corp.” у швейцарському банку на інвестиційний рахунок у банку “Merrill Lynch” у Сан Франциско. Вирок Кириченкові винесуть після суду, але американська влада подасть прохання до судді зменшити вирок відповідно до заслуг Кириченка як свідка. Найбільший термін за його звинуваченням – 10 років. Але в угоді визначено, що Кириченко може подати апеляцію на той термін вироку, що перевищуватиме 37 місяців.
Крім того, Кириченко погодився виплатити американській владі 3 мільйони доларів як добровільне відшкодування своєї вини. Адвокати захисту домоглися від Кириченка визнання, що в обмін йому, його дружині й дітям було надано право постійного мешкання у США. Він також уник конфіскації майна, що, за його оцінками, варте 20 – 25 мільйонів доларів. Серед цього майна – вілла за 11 мільйонів доларів, два багатоквартирні житлові будинки в Сан Франциско вартістю по кілька мільйонів доларів, помешкання в Лос Анджелесі за 3 мільйони доларів, а ще яхта й рибальський катер, сказав Кириченко.
Під час перехресного допиту адвокатами захисту Кириченко визнав, що не вважав домовленість поміж ним і Лазаренком за незаконну. Саме на таких домовленостях, сказав він, усе «працювало й досі працює в Україні».
Кириченко також пояснив судові, що Лазаренко ніколи не говорив йому прямо про свої домовленості з іншими політиками й підприємцями. Але Кириченко дізнавався про них, коли керував коштами Лазаренка: «Коли я зустрічався з ним, він завжди мав папірчик із сумою, датою й від кого, – повідомив Кириченко. – Якщо гроші не надходили, він брав слухавку й телефонував: “Юлю, де гроші?”»
Сан Франциско, 12 квітня 2004 – На суді над колишнім прем’єр-міністром України Павлом Лазаренком п’ятничне засідання принесло спостерігачам здивування, коли Лазаренкові захисники скритикували угоду головного свідка звинувачення й колишнього партнера Лазаренка, Петра Кириченка, з американською прокуратурою про визнання ним вини.
Найдраматичніша хвиля настала, коли адвокат захисту Дорон Вайнберґ звернув увагу на той час, коли Кириченко вирішив свідчити й дав свідчення американській владі. А Кириченко вирішив стати свідком звинувачення якраз після того, як президент Леонід Кучма виграв перевибори 14 листопада 1999 року.
22 грудня 1999 року, наступного дня по тому, як Кириченко подав першу частину своїх свідчень, він вийшов на волю з федеральної в’язниці, де він просидів півроку в одній камері з Лазаренком. Він затримався там лише на хвилю, щоб попрощатися.
Вайнберґів голос стих майже до шепотіння, коли він нагадував Кириченкові про його прощання з Лазаренком: «І ви обійняли його й поцілували в щоку…»
Кириченко на хвильку напружився, а потім голосно перервав тишу: «Він таємно зустрічався з владою в той час, коли казав, що йде до лікаря, – вигукнув Кириченко. – Коли я цілувався з ним, то був Юдин поцілунок».
Усім присутнім разом перехопило подих, і Кириченко пояснив: його дружина й діти стверджували, що бачили, як Лазаренко зустрічається з представниками прокуратури. А потім, сказав Кириченко, й він сам випадково побачив, як Лазаренко розмовляв із помічником прокурора Мартою Берш.
За умовами своєї угоди з визнанням вини Кириченко визнав себе винним за одним пунктом звинувачення. Це отримання викраденої власності. Йдеться про переказ у 8 мільйонів 200 тисяч доларів із рахунку зареєстрованої в Панамі компанії “GHP Corp.” у швейцарському банку на інвестиційний рахунок у банку “Merrill Lynch” у Сан Франциско. Вирок Кириченкові винесуть після суду, але американська влада подасть прохання до судді зменшити вирок відповідно до заслуг Кириченка як свідка. Найбільший термін за його звинуваченням – 10 років. Але в угоді визначено, що Кириченко може подати апеляцію на той термін вироку, що перевищуватиме 37 місяців.
Крім того, Кириченко погодився виплатити американській владі 3 мільйони доларів як добровільне відшкодування своєї вини. Адвокати захисту домоглися від Кириченка визнання, що в обмін йому, його дружині й дітям було надано право постійного мешкання у США. Він також уник конфіскації майна, що, за його оцінками, варте 20 – 25 мільйонів доларів. Серед цього майна – вілла за 11 мільйонів доларів, два багатоквартирні житлові будинки в Сан Франциско вартістю по кілька мільйонів доларів, помешкання в Лос Анджелесі за 3 мільйони доларів, а ще яхта й рибальський катер, сказав Кириченко.
Під час перехресного допиту адвокатами захисту Кириченко визнав, що не вважав домовленість поміж ним і Лазаренком за незаконну. Саме на таких домовленостях, сказав він, усе «працювало й досі працює в Україні».
Кириченко також пояснив судові, що Лазаренко ніколи не говорив йому прямо про свої домовленості з іншими політиками й підприємцями. Але Кириченко дізнавався про них, коли керував коштами Лазаренка: «Коли я зустрічався з ним, він завжди мав папірчик із сумою, датою й від кого, – повідомив Кириченко. – Якщо гроші не надходили, він брав слухавку й телефонував: “Юлю, де гроші?”»
