Вашингтон, 24 березня 2004- У вівторок у Конгресі США розпочалися слухання спеціальної комісії Сенату, яка займається розслідуванням терористичних актів у Нью-Йорку та Вашингтоні 11 вересня 2001 року. Перед сенаторами виступили чільні посадовці адміністрацій Клінтона та Буша, серед яких колишній державний секретар Мадлен Олбрайт та чинний держсекретар Колін Павелл, колишній міністр оборони Вільям Коуен та чинний глава Пентагону Дональд Рамсфельд, а також низка іших високопосадовців. Сьогодні на запитання сенаторів відповідають глава ЦРУ Джордж Тенет та автор нової сенсаційної книги, колишній радник президента Буша з питань боротьби із тероризмом Ричард Кларк. Спеціальна комісія сенату США, до якої входять по 6 сенаторів від республіканців і демократів, намагається встановити, чи зробив Білий Дім усе можливе для боротьби із “Аль-Каїдою” до терактів 11 вересня і чи можна було їх попередити.
Звіти американської розвідки, які отримував президент Буш напередодні терактів 11 вересня, рясніли попередженням про можливість проведення терористичного акту “Аль-Каїдою”. Про це повідомила Джемі Горелік, одна з членів спеціальної комісії Сенату, якій Білий дім надав доступ до усіх таємних матеріалів розвідки, що були підготовлені для президента упродовж 2001 року. За її словами, від такої інформації у будь-кого “загорілося б волосся.” Водночас, за висновками звіту Конгресу, президент Буш та міністр оборони Рамсфельд не поспішали із розробкою плану боротьби із тероризмом, оскільки пріоритетом для них на той час було створення системи протиракетної оборони. Радник президента з питань національної безпеки Кондоліза Райс напередодні 11 вересня навіть відкинула пропозицію надати пряму підтримку тим силам в Афганістані, що воювали із Талібаном. Замість цього члени адміністрації Буша хотіли знайти дипломатичні шляхи, щоб переконати лідерів Талібану вигнати Осаму бін Ладена з Афганістану. Це викликало особливу критику сенаторів під час слухань. Говорить демократ від штату Небраска Боб Керрі: “Вони вбили наших пілотів у Саудівській Аравії. Вони здійснили напад на наші розташування у Східній Африці. Вони атакували наших моряків у Йемені. Я не розумію, досі не розумію сьогодні, чому ми не вдалися відразу до військових дій проти них?”
У відповідь представники адміністрації Буша пояснюють, що використання воєнної сили проти терористів до терактів 11 вересня не було б підтримано громадської думкою всередині США та міжнародною спільнотою. Колишній державний секретар США Мадлен Олбрайт нагадала, якої нищівної критики зазнав президент Клінтон улітку 98 року, коли він віддав наказ здійснити бомбардування баз “Аль-Каїди” в Афганістані. Її слова підтверджує і чинний держсекретар Колін Павелл: “Ще до 11 вересня президент Буш був занепокоєний “Аль-Каїдою” та тим, що їх укриває Талібан. Однак він розумів складності навіть дипломатичного шляху. Мої заступники опрацьовували усі складні регіональні аспекти проблеми. І вже з самого початку ми усвідомили, що серйозна спроба позбавити “Аль-Каїду” укриття в Афганістані можливо вимагатиме використання військової сили, особлив наземних військ”.
Політику адміністрації Буша перед 11 вересня особливо запекло захищав міністр оборони Рамсфельд. Він вважає, що теракти 11 вересня жодним чином не можна було попередити, оскільки терористи вже були у США: “Навіть якби ми захопили або вбили бін Ладена до 11 вересня, ніхто з тих, кого я знаю, не вірить, що це б попередило теракти. Вбивство бін Ладена не вивело б його прибічників з Афганістану. Більше того, терористи, які захопили літаки та спрямували їх до Світового торговельного центру та Пентагону, вже перебували у США за багато місяців до теракту. Навіть якби ми отримали конкретну розвідувальну інформацію про теракти, чого не було, навіть тоді 11 вересня відбулося б”.
Таким чином адміністрація Буша непрямо перекладає відповідальність на своїх попередників у Білому домі, адже це ще за їхніх часів терористам вдалося пробратися до США. Однак уже відповідальність за початок війни в Іраку, яка також розглядається комісією Сенату у контексті із терактами 11 вересеня, перекласти на Клінтона буде набагато важче.
Звіти американської розвідки, які отримував президент Буш напередодні терактів 11 вересня, рясніли попередженням про можливість проведення терористичного акту “Аль-Каїдою”. Про це повідомила Джемі Горелік, одна з членів спеціальної комісії Сенату, якій Білий дім надав доступ до усіх таємних матеріалів розвідки, що були підготовлені для президента упродовж 2001 року. За її словами, від такої інформації у будь-кого “загорілося б волосся.” Водночас, за висновками звіту Конгресу, президент Буш та міністр оборони Рамсфельд не поспішали із розробкою плану боротьби із тероризмом, оскільки пріоритетом для них на той час було створення системи протиракетної оборони. Радник президента з питань національної безпеки Кондоліза Райс напередодні 11 вересня навіть відкинула пропозицію надати пряму підтримку тим силам в Афганістані, що воювали із Талібаном. Замість цього члени адміністрації Буша хотіли знайти дипломатичні шляхи, щоб переконати лідерів Талібану вигнати Осаму бін Ладена з Афганістану. Це викликало особливу критику сенаторів під час слухань. Говорить демократ від штату Небраска Боб Керрі: “Вони вбили наших пілотів у Саудівській Аравії. Вони здійснили напад на наші розташування у Східній Африці. Вони атакували наших моряків у Йемені. Я не розумію, досі не розумію сьогодні, чому ми не вдалися відразу до військових дій проти них?”
У відповідь представники адміністрації Буша пояснюють, що використання воєнної сили проти терористів до терактів 11 вересня не було б підтримано громадської думкою всередині США та міжнародною спільнотою. Колишній державний секретар США Мадлен Олбрайт нагадала, якої нищівної критики зазнав президент Клінтон улітку 98 року, коли він віддав наказ здійснити бомбардування баз “Аль-Каїди” в Афганістані. Її слова підтверджує і чинний держсекретар Колін Павелл: “Ще до 11 вересня президент Буш був занепокоєний “Аль-Каїдою” та тим, що їх укриває Талібан. Однак він розумів складності навіть дипломатичного шляху. Мої заступники опрацьовували усі складні регіональні аспекти проблеми. І вже з самого початку ми усвідомили, що серйозна спроба позбавити “Аль-Каїду” укриття в Афганістані можливо вимагатиме використання військової сили, особлив наземних військ”.
Політику адміністрації Буша перед 11 вересня особливо запекло захищав міністр оборони Рамсфельд. Він вважає, що теракти 11 вересня жодним чином не можна було попередити, оскільки терористи вже були у США: “Навіть якби ми захопили або вбили бін Ладена до 11 вересня, ніхто з тих, кого я знаю, не вірить, що це б попередило теракти. Вбивство бін Ладена не вивело б його прибічників з Афганістану. Більше того, терористи, які захопили літаки та спрямували їх до Світового торговельного центру та Пентагону, вже перебували у США за багато місяців до теракту. Навіть якби ми отримали конкретну розвідувальну інформацію про теракти, чого не було, навіть тоді 11 вересня відбулося б”.
Таким чином адміністрація Буша непрямо перекладає відповідальність на своїх попередників у Білому домі, адже це ще за їхніх часів терористам вдалося пробратися до США. Однак уже відповідальність за початок війни в Іраку, яка також розглядається комісією Сенату у контексті із терактами 11 вересеня, перекласти на Клінтона буде набагато важче.
