Київ, 18 березня 2004 року.
Надія Шерстюк
На хвилях української служби радіо “Свобода” ви слухаєте передачу “Права людини: українська реальність”. Перед мікрофоном у київській студії Надія Шерстюк. Звукооператор Михайло Петренко.
Ми вітаємо вас, шановні слухачі.
Сьогодні у програмі мова піде:
- Про оцінку діяльності уряду в контексті захисту соціальних та культурних прав людини;
- Про засідання ювілейної сесії Комісії ООН з прав людини у Женеві;
- Про звільнення з колонії унсовця Сергія Гальчика;
- Про те, як політична приналежність викладача харківського вузу стала на заваді його професійній діяльності.
16-го березня Верховна Рада України схвалила програму діяльності Кабінету Мiнiстрiв на 2004 рiк і визнала задовільним виконання програми уряду за минулий 2003 рiк.
Діяльністю Кабміну була задоволена парламентська більшість, в той час, як опозиція критикувала роботу уряду передовсім за низький рівень життя населення.
Представники опозиції у своїх виступах відзначали, що говорити про успіхи уряду в умовах масового зубожіння, в умовах, коли усі соціальні та громадянські права постійно порушуються, є аморальним.
Дісталося на горіхи Кабміну і за ситуацію в інформаційному просторі України.
З подробицями – Марина Пирожук.
Марина Пирожук
Виступаючи з парламентської трибуни, представники парламентської більшості позитивно оцінювали роботу уряду, відзначаючи ріст економічних показників.
Говорить лідер СДПУ(О) Леонід Кравчук.
Леонід Кравчук
Уряд В.Януковича вперше звітується у ВР і вперше виконав свою програму. І не тільки виконав, а й добився суттєвих якісних змін.
Марина Пирожук
Між тим представники опозиції піддали сумніву названі урядовцями показники, аргументуючи таку позицію низьким рівнем життя населення.
Говорить представник БЮТ Анатолій Матвієнко.
Анатолій Матвієнко
Головним критерієм не ВВП, не знищення обсягів виробництва промисловості і в усіх її цих сферах, а якість життя. Якість життя сьогодні змін не отримала, а тому схвалювати сьогодні результати діяльності уряду за цим показником ми ніяк не можемо.
Марина Пирожук
Дісталося уряду і за інформаційний простір. Виступаючи з парламентської трибуни, голова Парламентського комітету з інформаційної політики Микола Томенко, зокрема, зазначив:
Микола Томенко
Хто здійснює інформаційну політику в цій країні? Якщо уряд здійснює інформаційну політику, то ті чиновники, які здійснюють, повинні нести кримінальну відповідальність, на моє глибоке переконання.
В цьому році рівень аморальності, бездуховності і цинізму в ЗМІ став критичним.
Зупинити романтику зони, блатняк і зонівські пісні на всіх ФМ-радіостанціях!
Я як голова Парламентського комітету зроблю все, щоб ці радіокомпанії, які знищили українське радіо, які підтримуються місцевими чиновниками...
Якщо уряд і прем’єр проти цього, я готовий - присилайте тих чиновників, які не в редколегії “Бульвару” недавно були, які, на щастя, підтримали мене і вивели Дмитра Табачника з редколегії “Бульвару”, щоб він не займався пропагандою і протистуцією, а займався вихованням духовності. Давайте будемо з цим боротися!
Якщо ви за те, щоб ми оспівували зону, то, очевидно, й така інформаційна політика цього уряду.
Марина Пирожук
Микола Томенко також наголосив на необхідності мораторію на перевірку ЗМІ і закликав уряд зробити щось для людей.
Надія Шерстюк
Найголовніше право людини – це право на життя.
За нинішніх історичних умов здійсненню цього права загрожують гострі політичні та соціальні кризи в окремих куточках планети, збільшення кількості “гарячих точок” на Землі та активізація міжнародного тероризму.
Про це говорили учасники ювілейної 50-тої сесії Комісії ООН з прав людини 15–16 березня у Женеві.
Детальніше –Богдана Костюк.
Богдана Костюк
Про історію Комісії ООН з прав людини (КПЛ) речник Міністерства закордонних справ України Маркіян Лубківський повідомив:
Маркіян Лубківський
Комісія ООН з прав людини була створена у 1946-му році. Вона вважається головним органом ООН із забезпечення, розроблення та дотримання міжнародних стандартів у сфері прав людини, покликана сприяти на міжнародному рівні реалізації принципів верховенства права, захисту прав людини і основних свобод у в усьому світі.
До складу комісії входить 53 країни, які обираються на трирічний термін. За роки незалежності Україна вдруге обрана до складу комісії на період 2003-го - 2005-го років.
Богдана Костюк
У Женеві чільні фахівці ООН і доповідачі від ОБСЄ та Парламентської Асамблеї Ради Європи відзначили, що нині у світі склалася напружена ситуація: не кожна держава внаслідок особливостей свого устрою або політичної чи соціально-економічної ситуації здатна забезпечити головні права і свободи громадян.
До цього долучаються і міжконфесійні протистояння, збройні конфлікти, громадянські війни в окремих регіонах, зростання кількості терористичних актів.
Близький Схід і Китай, Латинська Америка і Чечня, Балканський півострів і Центральна Африка – це далеко не повний список країн і регіонів, які перебувають під особливим контролем ООН.
Українську делегацію очолили міністр закордонних справ Костянтин Грищенко і спеціальний радник Президента України Анатолій Зленко.
За словами Маркіяна Лубківського...
Маркіян Лубківський
Участь міністра закордонних справ України у ювілейній сесії КПЛ є підтвердженням тієї уваги, яку Україна придає діяльності ООН на правозахисному напрямі в послідовному забезпеченні прав свободи людини, створенні умов для сталого економічного використання.
Богдана Костюк
Тим часом, експерти міжнародної правозахисної організації “Amnesty International” нагадують, що сама Україна належить до держав, які мають проблеми із забезпеченням прав і свобод громадян.
Надія Шерстюк
Цими днями на волю вийшли ще двоє членів УНА-УНСО: Володимир Горощук та наймолодший із в’язнів Сергій Гальчик. 26-го березня звільниться Ігор Мазур.
А який термін покарання доведеться відбувати останньому ув’язненому унсовцю Миколі Карп’юку, наразі достеменно невідомо. Адже Апеляційний суд Києва зменшив термін його ув’язнення на два з половиною роки. За попередньою інформацією він перебуватиме за гратами до осені цього року.
Нагадаємо, що навесні 2001-го року 18 членів УНА-УНСО були заарештовані за участь в акції опозиції 9-го березня.
У грудні 2002-го року Голосіївський суд Києва позбавив унсовців волі терміном від 2-х до 5-ти років, але Апеляційний суд пом’якшив вироки більшості із них.
Моя колега Галина Терещук зустрілася із львів’янином Сергієм Гальчиком.
Галина Терещук
Сергій Гальчик був серед тих 8-ми унсовців, кому не пом’якшили вирок. Він відсидів за гратами рівно 3 роки. 31-го березня Сергієві виповниться 22 роки.
Наймолодший політв’язень, за рішенням Голосіївського місцевого суду Києва, був найактивнішим учасником акції протесту під гаслом “Геть Кучму!” - такий висновок суд зробив з запису на відеокасеті, на якій було зафіксовано, що Сергій найбільше бігав туди-сюди.
Однак спершу суддя Волік хотів, тоді ще 18-річного хлопця, віднести до організаторів протесту біля Адміністрації Президента і позбавити його волі на 10 років.
До хлопця застосовували тортури, його били, як вислід, кровоточила права нирка. Медична експертиза була зроблена лише на 3 місяць.
А ще категорично відмовився Сергій стати інформатором в СІЗО СБУ.
Послухайте Сергія Гальчика.
Сергій Гальчик
Саджають інформаторів. Інформатор підводить мене до розмови. Потихеньку тижнями, навіть місяцями витягує з мене інформацію.
В числі таких осіб були люди, які мали не одну судимість. Вони непогано розбиралися в людській психології. Їхня робота винагороджувала тим, що їм обіцяли своєрідні пільги.
Галина Терещук
Найважчими для Сергія були перші два тижні його перебування в камері–одиночці у СІЗО СБУ: без телевізора, радіо, преси, книг. Порушувалось право Сергія на конфіденційну розмову зі своїм захисником.
Розповів український політв’язень і про жахливі умови утримання заарештованих людей у Лук’янівському слідчому ізоляторі у Києві.
В одній камері там перебувало до 40 осіб, замість 10-ти.
Хоча ще у 1996-му році Україна зобов’язалась зняти із вікон камер металеві панцирі, через які взагалі не потрапляє повітря у приміщення. Але досі Лук’янівське СІЗО, найбільше в Україні, не зняло їх.
Після судового вироку Сергія етапували у Дрогобицьку виправну колонію, де він провів дев’ять з половиною місяців.
Я поцікавилась, які були умови утримання уже на зоні в Дрогобицькій колонії і як його зустріли в’язні?
Ось, що розповідає Сергій Гальчик:
Сергій Гальчик
Коли я приїхав на зону, то мені видалося, що я потрапив в рай, тому що 2 роки і 3 місяці перебування в камерній системі – це дуже важко.
А влітку то взагалі страшно. Моя остання камера в Лук’янівському СІЗО №150 була на 20 чоловік, а сиділо в ній 28 чоловік. Дуже було спекотно.
Я вам скажу, що туберкульозу тут процвітає.
Галина Терещук
Для працівників Дрогобицької виправної трудової колонії перебування у них унсовця стало справжнім випробуванням, оскільки знали, що хлопець, вийшовши на волю, розповість про умови утримання журналістам, тому Сергій не відчував там якоїсь небезпеки.
Однак Сергія Гальчика ми таки не зустріли біля Дрогобицької колонії. Працівники зони були попереджені, що хлопця планують зустріти журналісти та рідні, тому й випустили його замість 12-ти години о 6-й, давши 10 гривень на електричку.
Сьогодні хлопець на волі, він намагається поновитися на навчання у львівський технікум екології. Сергій у скрутному матеріальному становищі.
Сергій Гальчик
Я відбув свій термін від початку до кінця. Свої борги перед владою я списав.
Галина Терещук
Жоден народний депутат від опозиції після їхнього звільнення не допоміг їм ані з роботою, ані не поцікавився життям цих молодих людей і навіть не запропонував своєї депутатської безкоштовної путівки для того, щоб ці молоді люди, втративши здоров’я, могли полікуватись у санаторіях Моршина чи Трускавця.
До слова, двоє хлопців в ув’язненні захворіли на туберкульоз.
Надія Шерстюк
Стаття 36 Конституції України забезпечує право людини на свободу об’єднання у політичні партії та громадські організації.
Відтак членство у будь-якій партії чи об’єднанні не можуть бути підставами для звільнення з роботи.
Харків’янин Віктор Говоруха, викладач вузу, мусив піти з роботи саме через свою громадську діяльність.
Вікторія Маренич з рубрикою “Голоси скривджених”.
Вікторія Маренич
54-річний генерал-майор у відставці В.Говоруха працював доцентом кафедри державної політики Харківського регіонального інституту Національної академії державного управління при Президентові України, викладав основи національної безпеки.
8-го лютого цього року його було обрано головою харківського обласного осередку всеукраїнського об’єднання “За Україну! За Ющенка!”
Саме ця громадська діяльність і стала, за словами В.Говорухи, причиною його звільнення з роботи.
Віктор Говоруха
Після відповідних вказівок і тиску з Києва на директора інституту, якого я, між іншим, дуже поважаю і залишився йому вдячний за нашу співпрацю, аби не зашкодити директорові інституту, я був змушений написати заяву про звільнення.
Вікторія Маренич
Директор інституту Григорій Мостовий у телефонній розмові сказав, що В.Говоруха як будь-яка вільна людина написав заяву про звільнення за власним бажанням з тим, що 18 годин власних лекцій ще дочитає до кінця навчального року.
Григорій Мостовий
“Це ж така ваша справа, але ж я прошу вашого зобов’язання дочитати...” Він зобов’язався, так що і в інституту претензій немає, бо він зобов’язався на погодинній основі дочитати курс лекцій.
Вікторія Маренич
Проте В.Говоруха, вже колишній викладач, впевнений, що сьогодні особливо активно відчувається тиск на тих, хто не підтримує ідеї провладних партій.
Віктор Говоруха
Ні для кого не секрет, що будь-яка людина, якщо вона відкрито насмілиться підтримувати опозицію, ця людина піддається шаленому тиску з боку владних структур. Тут замість принципу верховенства права, про яке ми багато розмов чуємо із вуст можновладців, діє принцип телефонного права.
Вікторія Маренич
У ситуації з його звільненням В.Говоруха не звинувачує директора інституту, адже, за словами, Віктора Володимировича, директор сам відчув на собі тиск із Києва.
Віктор Говоруха
В нас відбулася розмова. Мене запросив директор інституту і каже: “Такі-то справи неприємні. Ви десь там виступали в театрі (це було в жовтні минулого року на форумі демократичних сил), а тепер вас обрали головою якоїсь організації.”
Вікторія Маренич
Директор інституту Г.Мостовий дуже здивувався, коли почув від кореспондентки радіо “Свобода” інформацію про те, що його колишній викладач є керівником обласного осередку всеукраїнського об’єднання “За Україну! За Ющенка!”
Григорій Мостовий
Хоча б сказали, а то я цього не знав, що він керує. Але він пенсіонер, він написав заяву і сказав: “Прошу звільнити.” Ми на цю тему навіть з ним не розмовляли.
Вікторія Маренич
Віктор Говоруха не жалкує, що змушений був піти з роботи. Вважає, що принесе користь, займаючись громадською діяльністю.
Проте стривожений тим, що норми Конституції, які мають пряму дію, підвладні адміністративному тискові.
Надія Шерстюк
Це була програма “Права людини: українська реальність”, яку уклала і провела Надія Шерстюк. Мені допомагав у київській студії Михайло Петренко.
На все добре!
Говорить радіо “Свобода”!
Надія Шерстюк
На хвилях української служби радіо “Свобода” ви слухаєте передачу “Права людини: українська реальність”. Перед мікрофоном у київській студії Надія Шерстюк. Звукооператор Михайло Петренко.
Ми вітаємо вас, шановні слухачі.
Сьогодні у програмі мова піде:
- Про оцінку діяльності уряду в контексті захисту соціальних та культурних прав людини;
- Про засідання ювілейної сесії Комісії ООН з прав людини у Женеві;
- Про звільнення з колонії унсовця Сергія Гальчика;
- Про те, як політична приналежність викладача харківського вузу стала на заваді його професійній діяльності.
16-го березня Верховна Рада України схвалила програму діяльності Кабінету Мiнiстрiв на 2004 рiк і визнала задовільним виконання програми уряду за минулий 2003 рiк.
Діяльністю Кабміну була задоволена парламентська більшість, в той час, як опозиція критикувала роботу уряду передовсім за низький рівень життя населення.
Представники опозиції у своїх виступах відзначали, що говорити про успіхи уряду в умовах масового зубожіння, в умовах, коли усі соціальні та громадянські права постійно порушуються, є аморальним.
Дісталося на горіхи Кабміну і за ситуацію в інформаційному просторі України.
З подробицями – Марина Пирожук.
Марина Пирожук
Виступаючи з парламентської трибуни, представники парламентської більшості позитивно оцінювали роботу уряду, відзначаючи ріст економічних показників.
Говорить лідер СДПУ(О) Леонід Кравчук.
Леонід Кравчук
Уряд В.Януковича вперше звітується у ВР і вперше виконав свою програму. І не тільки виконав, а й добився суттєвих якісних змін.
Марина Пирожук
Між тим представники опозиції піддали сумніву названі урядовцями показники, аргументуючи таку позицію низьким рівнем життя населення.
Говорить представник БЮТ Анатолій Матвієнко.
Анатолій Матвієнко
Головним критерієм не ВВП, не знищення обсягів виробництва промисловості і в усіх її цих сферах, а якість життя. Якість життя сьогодні змін не отримала, а тому схвалювати сьогодні результати діяльності уряду за цим показником ми ніяк не можемо.
Марина Пирожук
Дісталося уряду і за інформаційний простір. Виступаючи з парламентської трибуни, голова Парламентського комітету з інформаційної політики Микола Томенко, зокрема, зазначив:
Микола Томенко
Хто здійснює інформаційну політику в цій країні? Якщо уряд здійснює інформаційну політику, то ті чиновники, які здійснюють, повинні нести кримінальну відповідальність, на моє глибоке переконання.
В цьому році рівень аморальності, бездуховності і цинізму в ЗМІ став критичним.
Зупинити романтику зони, блатняк і зонівські пісні на всіх ФМ-радіостанціях!
Я як голова Парламентського комітету зроблю все, щоб ці радіокомпанії, які знищили українське радіо, які підтримуються місцевими чиновниками...
Якщо уряд і прем’єр проти цього, я готовий - присилайте тих чиновників, які не в редколегії “Бульвару” недавно були, які, на щастя, підтримали мене і вивели Дмитра Табачника з редколегії “Бульвару”, щоб він не займався пропагандою і протистуцією, а займався вихованням духовності. Давайте будемо з цим боротися!
Якщо ви за те, щоб ми оспівували зону, то, очевидно, й така інформаційна політика цього уряду.
Марина Пирожук
Микола Томенко також наголосив на необхідності мораторію на перевірку ЗМІ і закликав уряд зробити щось для людей.
Надія Шерстюк
Найголовніше право людини – це право на життя.
За нинішніх історичних умов здійсненню цього права загрожують гострі політичні та соціальні кризи в окремих куточках планети, збільшення кількості “гарячих точок” на Землі та активізація міжнародного тероризму.
Про це говорили учасники ювілейної 50-тої сесії Комісії ООН з прав людини 15–16 березня у Женеві.
Детальніше –Богдана Костюк.
Богдана Костюк
Про історію Комісії ООН з прав людини (КПЛ) речник Міністерства закордонних справ України Маркіян Лубківський повідомив:
Маркіян Лубківський
Комісія ООН з прав людини була створена у 1946-му році. Вона вважається головним органом ООН із забезпечення, розроблення та дотримання міжнародних стандартів у сфері прав людини, покликана сприяти на міжнародному рівні реалізації принципів верховенства права, захисту прав людини і основних свобод у в усьому світі.
До складу комісії входить 53 країни, які обираються на трирічний термін. За роки незалежності Україна вдруге обрана до складу комісії на період 2003-го - 2005-го років.
Богдана Костюк
У Женеві чільні фахівці ООН і доповідачі від ОБСЄ та Парламентської Асамблеї Ради Європи відзначили, що нині у світі склалася напружена ситуація: не кожна держава внаслідок особливостей свого устрою або політичної чи соціально-економічної ситуації здатна забезпечити головні права і свободи громадян.
До цього долучаються і міжконфесійні протистояння, збройні конфлікти, громадянські війни в окремих регіонах, зростання кількості терористичних актів.
Близький Схід і Китай, Латинська Америка і Чечня, Балканський півострів і Центральна Африка – це далеко не повний список країн і регіонів, які перебувають під особливим контролем ООН.
Українську делегацію очолили міністр закордонних справ Костянтин Грищенко і спеціальний радник Президента України Анатолій Зленко.
За словами Маркіяна Лубківського...
Маркіян Лубківський
Участь міністра закордонних справ України у ювілейній сесії КПЛ є підтвердженням тієї уваги, яку Україна придає діяльності ООН на правозахисному напрямі в послідовному забезпеченні прав свободи людини, створенні умов для сталого економічного використання.
Богдана Костюк
Тим часом, експерти міжнародної правозахисної організації “Amnesty International” нагадують, що сама Україна належить до держав, які мають проблеми із забезпеченням прав і свобод громадян.
Надія Шерстюк
Цими днями на волю вийшли ще двоє членів УНА-УНСО: Володимир Горощук та наймолодший із в’язнів Сергій Гальчик. 26-го березня звільниться Ігор Мазур.
А який термін покарання доведеться відбувати останньому ув’язненому унсовцю Миколі Карп’юку, наразі достеменно невідомо. Адже Апеляційний суд Києва зменшив термін його ув’язнення на два з половиною роки. За попередньою інформацією він перебуватиме за гратами до осені цього року.
Нагадаємо, що навесні 2001-го року 18 членів УНА-УНСО були заарештовані за участь в акції опозиції 9-го березня.
У грудні 2002-го року Голосіївський суд Києва позбавив унсовців волі терміном від 2-х до 5-ти років, але Апеляційний суд пом’якшив вироки більшості із них.
Моя колега Галина Терещук зустрілася із львів’янином Сергієм Гальчиком.
Галина Терещук
Сергій Гальчик був серед тих 8-ми унсовців, кому не пом’якшили вирок. Він відсидів за гратами рівно 3 роки. 31-го березня Сергієві виповниться 22 роки.
Наймолодший політв’язень, за рішенням Голосіївського місцевого суду Києва, був найактивнішим учасником акції протесту під гаслом “Геть Кучму!” - такий висновок суд зробив з запису на відеокасеті, на якій було зафіксовано, що Сергій найбільше бігав туди-сюди.
Однак спершу суддя Волік хотів, тоді ще 18-річного хлопця, віднести до організаторів протесту біля Адміністрації Президента і позбавити його волі на 10 років.
До хлопця застосовували тортури, його били, як вислід, кровоточила права нирка. Медична експертиза була зроблена лише на 3 місяць.
А ще категорично відмовився Сергій стати інформатором в СІЗО СБУ.
Послухайте Сергія Гальчика.
Сергій Гальчик
Саджають інформаторів. Інформатор підводить мене до розмови. Потихеньку тижнями, навіть місяцями витягує з мене інформацію.
В числі таких осіб були люди, які мали не одну судимість. Вони непогано розбиралися в людській психології. Їхня робота винагороджувала тим, що їм обіцяли своєрідні пільги.
Галина Терещук
Найважчими для Сергія були перші два тижні його перебування в камері–одиночці у СІЗО СБУ: без телевізора, радіо, преси, книг. Порушувалось право Сергія на конфіденційну розмову зі своїм захисником.
Розповів український політв’язень і про жахливі умови утримання заарештованих людей у Лук’янівському слідчому ізоляторі у Києві.
В одній камері там перебувало до 40 осіб, замість 10-ти.
Хоча ще у 1996-му році Україна зобов’язалась зняти із вікон камер металеві панцирі, через які взагалі не потрапляє повітря у приміщення. Але досі Лук’янівське СІЗО, найбільше в Україні, не зняло їх.
Після судового вироку Сергія етапували у Дрогобицьку виправну колонію, де він провів дев’ять з половиною місяців.
Я поцікавилась, які були умови утримання уже на зоні в Дрогобицькій колонії і як його зустріли в’язні?
Ось, що розповідає Сергій Гальчик:
Сергій Гальчик
Коли я приїхав на зону, то мені видалося, що я потрапив в рай, тому що 2 роки і 3 місяці перебування в камерній системі – це дуже важко.
А влітку то взагалі страшно. Моя остання камера в Лук’янівському СІЗО №150 була на 20 чоловік, а сиділо в ній 28 чоловік. Дуже було спекотно.
Я вам скажу, що туберкульозу тут процвітає.
Галина Терещук
Для працівників Дрогобицької виправної трудової колонії перебування у них унсовця стало справжнім випробуванням, оскільки знали, що хлопець, вийшовши на волю, розповість про умови утримання журналістам, тому Сергій не відчував там якоїсь небезпеки.
Однак Сергія Гальчика ми таки не зустріли біля Дрогобицької колонії. Працівники зони були попереджені, що хлопця планують зустріти журналісти та рідні, тому й випустили його замість 12-ти години о 6-й, давши 10 гривень на електричку.
Сьогодні хлопець на волі, він намагається поновитися на навчання у львівський технікум екології. Сергій у скрутному матеріальному становищі.
Сергій Гальчик
Я відбув свій термін від початку до кінця. Свої борги перед владою я списав.
Галина Терещук
Жоден народний депутат від опозиції після їхнього звільнення не допоміг їм ані з роботою, ані не поцікавився життям цих молодих людей і навіть не запропонував своєї депутатської безкоштовної путівки для того, щоб ці молоді люди, втративши здоров’я, могли полікуватись у санаторіях Моршина чи Трускавця.
До слова, двоє хлопців в ув’язненні захворіли на туберкульоз.
Надія Шерстюк
Стаття 36 Конституції України забезпечує право людини на свободу об’єднання у політичні партії та громадські організації.
Відтак членство у будь-якій партії чи об’єднанні не можуть бути підставами для звільнення з роботи.
Харків’янин Віктор Говоруха, викладач вузу, мусив піти з роботи саме через свою громадську діяльність.
Вікторія Маренич з рубрикою “Голоси скривджених”.
Вікторія Маренич
54-річний генерал-майор у відставці В.Говоруха працював доцентом кафедри державної політики Харківського регіонального інституту Національної академії державного управління при Президентові України, викладав основи національної безпеки.
8-го лютого цього року його було обрано головою харківського обласного осередку всеукраїнського об’єднання “За Україну! За Ющенка!”
Саме ця громадська діяльність і стала, за словами В.Говорухи, причиною його звільнення з роботи.
Віктор Говоруха
Після відповідних вказівок і тиску з Києва на директора інституту, якого я, між іншим, дуже поважаю і залишився йому вдячний за нашу співпрацю, аби не зашкодити директорові інституту, я був змушений написати заяву про звільнення.
Вікторія Маренич
Директор інституту Григорій Мостовий у телефонній розмові сказав, що В.Говоруха як будь-яка вільна людина написав заяву про звільнення за власним бажанням з тим, що 18 годин власних лекцій ще дочитає до кінця навчального року.
Григорій Мостовий
“Це ж така ваша справа, але ж я прошу вашого зобов’язання дочитати...” Він зобов’язався, так що і в інституту претензій немає, бо він зобов’язався на погодинній основі дочитати курс лекцій.
Вікторія Маренич
Проте В.Говоруха, вже колишній викладач, впевнений, що сьогодні особливо активно відчувається тиск на тих, хто не підтримує ідеї провладних партій.
Віктор Говоруха
Ні для кого не секрет, що будь-яка людина, якщо вона відкрито насмілиться підтримувати опозицію, ця людина піддається шаленому тиску з боку владних структур. Тут замість принципу верховенства права, про яке ми багато розмов чуємо із вуст можновладців, діє принцип телефонного права.
Вікторія Маренич
У ситуації з його звільненням В.Говоруха не звинувачує директора інституту, адже, за словами, Віктора Володимировича, директор сам відчув на собі тиск із Києва.
Віктор Говоруха
В нас відбулася розмова. Мене запросив директор інституту і каже: “Такі-то справи неприємні. Ви десь там виступали в театрі (це було в жовтні минулого року на форумі демократичних сил), а тепер вас обрали головою якоїсь організації.”
Вікторія Маренич
Директор інституту Г.Мостовий дуже здивувався, коли почув від кореспондентки радіо “Свобода” інформацію про те, що його колишній викладач є керівником обласного осередку всеукраїнського об’єднання “За Україну! За Ющенка!”
Григорій Мостовий
Хоча б сказали, а то я цього не знав, що він керує. Але він пенсіонер, він написав заяву і сказав: “Прошу звільнити.” Ми на цю тему навіть з ним не розмовляли.
Вікторія Маренич
Віктор Говоруха не жалкує, що змушений був піти з роботи. Вважає, що принесе користь, займаючись громадською діяльністю.
Проте стривожений тим, що норми Конституції, які мають пряму дію, підвладні адміністративному тискові.
Надія Шерстюк
Це була програма “Права людини: українська реальність”, яку уклала і провела Надія Шерстюк. Мені допомагав у київській студії Михайло Петренко.
На все добре!
Говорить радіо “Свобода”!
