Вашингтон, 10 березня 2004 - Комітет захисту журналістів звернувся до Президента України Леоніда Кучми із листом, в якому висловлюється стубованість тиском на незалежні ЗМІ в Україні.
За висновками Комітету, штаб-квартира якої розташована у Нью-Йорку, закриття мас-медіа в Україні є “частиною великомасштабної кампанії з метою знищити голоси, які критикують уряд, та перекрити доступ суспільства до незалежних джерел інформації напередодні президентських виборів, які, як передбачено, мають пройти в жовтні". Комітет вважає, що антисемітизм був тільки приводом для закриття “Сільських вістей”, газети, яку читали всюди та яка критикувала уряд і підтримувала опозиційну Соціалістичну партію України (СПУ). Організація вбачає політичний підтекст і у припиненні транслювання програм радіо «Свобода» на радіостанції «Довіра». Адже, як зазначено у зверненні, "рішення було ухвалене через місяць після призначення спільника Президента країни Сергія Кичигіна генеральним продюсером радіо “Довіра”, хоч перед тим протягом п’яти років “Довіра” транслювала на коротких хвилях програми радіо "Свобода”. Політично вмотивованим вважає CPJ і відключення від ефіру радіо "Континент" через п''ять днів після того, як воно почало транслювати програми радіо "Свобода”. Більше того, Комітет захисту журналістів не виключає, що з питанням трансляції радіо "Свобода" зв''язана й смерть журналіста. Наприкінці листа Комітет захисту журналістів нагадує Президенту України, що "обмеження доступу опозиції до засобів масової інформації та обмеження кількості джерел інформації української аудиторії напередодні президентських виборів є порушенням свободи слова та наявним актом цензури". Комітет захисту журналістів "наполегливо рекомендує" Кучмі зробити усе можливе, щоб дозволити радіо “Континент” знову розпочати мовлення як власних програм, так і програм радіо "Свобода". Водночас, у представництві радіо «Свобода» у Вашингтоні Комітет захисту журналістів представив свій новий звіт про напади на представників преси у світі за минулий рік.
За висновками Комітету, розслідування більшості вбивств журналістів у пост-радянському регіоні залишаються нерозкритими. І Україна серед цих держав не виняток. Говорить координатор програм в Європі та Центральній Азії Алекс Лупіс:
“Українська влада продовжує ативно перешкоджати розслідуванню зникнення та вбивства Георгія Гонгадзе, головного редактора інтернет-видання “Українська Правда.” Це видання оприлюднювало факти корупції на вищих щабелях української влади... Наслідком відсутності результату у розслідуванні вбивств журналістів стало поширення страху та самоцензури. Самоцензурі сприяють також заангажовані регулятивні органи та судова система, успадкована від радянських часів, яка за звичкою працює на державну владу. Наслідком самоцензури стало зменшення незалежних журналістських розслідувань критичних проблем регіону, таких як корупція, організована злочинність та порушення прав людини”.
Водночас, за висновками організації, на противагу іншим пост-радянським республікам в Україні минулого року не було вбито чи ув’язнено жодного журналіста. Єдиний український журналіст, оператор агенції “Ройтерс” Тарас Процюк, загинув у Багдаді під час обстрілу американськими військовими готелю, в якому він перебував. Комітет захисту журналістів провів власне розслідування цього інциденту, і дійшов до висновку, що хоча обстріл готелю не був навмисним, його можна було уникнути. Водночас, як розповів координатор організації у державах Близького Сходу Джоу Кемпейна, американське міністерство оборони досі відмовляється оприлюднити повні результати внутрішнього розслідування цього інциденту. І пояснити, хто прийняв рішення відкрити вогонь по готелю, переповненому міжнародними журналістами. Говорити Джоу Кемпейна:
“Спочатку Петагон заявляв, що американський військовий підрозділ став об’єктом нападу з боку бойовиків у самому готелі. Але це було переконливо спростовано журналістами, що перебували тоді у готелі. Вони були впевнені, що у готелі не були бойовиків і ніхто не вів вогонь по американцях з його боку. Тоді Пентагон провів власне розслідування, результати якого не були оприлюднені. Однак, міністерство обони все ж надало стсислий зміт розслідування. Однак, ми намагалися отримати повні результати. Ми кажемо, що залишилося багато запитань без відповідей. Перш за все, чому командуючих не поставили до відома, що у готелі перебувають журналісти, і хто несе відповідальність за це. Очевидно, робилися спроби попередити жертви серед цивільного населення, і не вести вогонь по школах чи мечетях. І тому виникає запитання, чому готель, заповнений журналістами, став об’єктом нападу”.
В Іраку за минулий рік загинула найбільша кількість журналістів – 13, з яких четверо загинули внаслідок дій американських військовослужбовців.
За висновками Комітету, штаб-квартира якої розташована у Нью-Йорку, закриття мас-медіа в Україні є “частиною великомасштабної кампанії з метою знищити голоси, які критикують уряд, та перекрити доступ суспільства до незалежних джерел інформації напередодні президентських виборів, які, як передбачено, мають пройти в жовтні". Комітет вважає, що антисемітизм був тільки приводом для закриття “Сільських вістей”, газети, яку читали всюди та яка критикувала уряд і підтримувала опозиційну Соціалістичну партію України (СПУ). Організація вбачає політичний підтекст і у припиненні транслювання програм радіо «Свобода» на радіостанції «Довіра». Адже, як зазначено у зверненні, "рішення було ухвалене через місяць після призначення спільника Президента країни Сергія Кичигіна генеральним продюсером радіо “Довіра”, хоч перед тим протягом п’яти років “Довіра” транслювала на коротких хвилях програми радіо "Свобода”. Політично вмотивованим вважає CPJ і відключення від ефіру радіо "Континент" через п''ять днів після того, як воно почало транслювати програми радіо "Свобода”. Більше того, Комітет захисту журналістів не виключає, що з питанням трансляції радіо "Свобода" зв''язана й смерть журналіста. Наприкінці листа Комітет захисту журналістів нагадує Президенту України, що "обмеження доступу опозиції до засобів масової інформації та обмеження кількості джерел інформації української аудиторії напередодні президентських виборів є порушенням свободи слова та наявним актом цензури". Комітет захисту журналістів "наполегливо рекомендує" Кучмі зробити усе можливе, щоб дозволити радіо “Континент” знову розпочати мовлення як власних програм, так і програм радіо "Свобода". Водночас, у представництві радіо «Свобода» у Вашингтоні Комітет захисту журналістів представив свій новий звіт про напади на представників преси у світі за минулий рік.
За висновками Комітету, розслідування більшості вбивств журналістів у пост-радянському регіоні залишаються нерозкритими. І Україна серед цих держав не виняток. Говорить координатор програм в Європі та Центральній Азії Алекс Лупіс:
“Українська влада продовжує ативно перешкоджати розслідуванню зникнення та вбивства Георгія Гонгадзе, головного редактора інтернет-видання “Українська Правда.” Це видання оприлюднювало факти корупції на вищих щабелях української влади... Наслідком відсутності результату у розслідуванні вбивств журналістів стало поширення страху та самоцензури. Самоцензурі сприяють також заангажовані регулятивні органи та судова система, успадкована від радянських часів, яка за звичкою працює на державну владу. Наслідком самоцензури стало зменшення незалежних журналістських розслідувань критичних проблем регіону, таких як корупція, організована злочинність та порушення прав людини”.
Водночас, за висновками організації, на противагу іншим пост-радянським республікам в Україні минулого року не було вбито чи ув’язнено жодного журналіста. Єдиний український журналіст, оператор агенції “Ройтерс” Тарас Процюк, загинув у Багдаді під час обстрілу американськими військовими готелю, в якому він перебував. Комітет захисту журналістів провів власне розслідування цього інциденту, і дійшов до висновку, що хоча обстріл готелю не був навмисним, його можна було уникнути. Водночас, як розповів координатор організації у державах Близького Сходу Джоу Кемпейна, американське міністерство оборони досі відмовляється оприлюднити повні результати внутрішнього розслідування цього інциденту. І пояснити, хто прийняв рішення відкрити вогонь по готелю, переповненому міжнародними журналістами. Говорити Джоу Кемпейна:
“Спочатку Петагон заявляв, що американський військовий підрозділ став об’єктом нападу з боку бойовиків у самому готелі. Але це було переконливо спростовано журналістами, що перебували тоді у готелі. Вони були впевнені, що у готелі не були бойовиків і ніхто не вів вогонь по американцях з його боку. Тоді Пентагон провів власне розслідування, результати якого не були оприлюднені. Однак, міністерство обони все ж надало стсислий зміт розслідування. Однак, ми намагалися отримати повні результати. Ми кажемо, що залишилося багато запитань без відповідей. Перш за все, чому командуючих не поставили до відома, що у готелі перебувають журналісти, і хто несе відповідальність за це. Очевидно, робилися спроби попередити жертви серед цивільного населення, і не вести вогонь по школах чи мечетях. І тому виникає запитання, чому готель, заповнений журналістами, став об’єктом нападу”.
В Іраку за минулий рік загинула найбільша кількість журналістів – 13, з яких четверо загинули внаслідок дій американських військовослужбовців.
