Київ, 28 лютого 2004 року.
Тарас Марусик
Ви слухаєте оглядову програму “Тиждень реґіонів”. З київської студії радіо “Свобода” вас, шановні слухачі, вітає ведучий Тарас Марусик. Оператор у студії – Михайло Петренко.
Програму розпочинаємо матеріалом нашої власної кореспондентки у Львові.
26-го лютого Президент України Леонід Кучма таки відвідав Львівщину, вперше за останні 2 роки. Він побував лише у Стрию на німецькому концерні “Леоні”, де вирішив проблеми західних інвесторів з українськими податківцями та митниками.
У той час, коли Президент Кучма із військового летовища Скнилів їхав у Стрий, біля стін обласної адміністрації понад тисяча осіб протестували під гаслом “Ні політичній репресії” і критикували діяльність Президента України та його адміністрації.
Про довгообіцяний візит Президента України на Львівщину розповіла в четвер моя колега Галина Терещук.
Галина Терещук
Як не тримали у таємниці програму візиту Президента України на Львівщину (були розроблені аж два сценарії, аби відвернути пікети представники опозиції та спілкування з Президента з простими львів’янами) без пригод таки не обійшлося.
Автобус українського виробника “ЛАЗ” задимівся на Скнилівському летовищі і пан Президент прибув у Стрий на більш надійному автобусі європейського виробника.
Уздовж траси Львів-Київ можна було побачити людей із партійною символікою СДПУ(О). Дехто з них ледь тримався на ногах, а до німецького концерну “Леоні” на, близько, 20-х автобусах позвозили студентів із стрийських та дрогобичських технікумів і ще людей, по вигляду яких можна було зрозуміти їхню тягу до пиятики.
Люди тримали національні прапори і поруч символіку СДПУ(О), а також гасла “Стрияни вітають Президента”, “Опозиція – засвіт влади”.
Словом, усе в найкращих радянських традиціях.
У мікрофон всім вітальникам заборонено щось було говорити. Із розмови з ними я довідалася, що їх звільнили з занять, хтось просто мені нагрубив, і на запитання, чого вони сюди приїхали і скільки їм за це заплатили, вони ховали очі, мовляв, ми просто так, нам цікаво.
Поговоривши із вибраним колом галичан, Президент України оглянув концерн “Леоні”. Тут виробляють автомобільні кабельні мережі для “Опелів”. Німецькі інвестори вже вклали 20 мільйонів євро, а планують 40.
Втім, минулого року концерну податкова не відшкодувала понад 14 мільйонів гривень податку на додану вартість і є проблеми із розмитненням складових елементів.
Про перепони в роботі німецьких інвесторів українського Президента запитували під час його візиту у Берлін.
Втім, як заявив у Стрию Л.Кучма всі проблеми “Леоні” він розв’язав. І вже 3-го березня буде підписана відповідна постанова Кабінету Міністрів України, згідно з якою всі питання “Леоні” будуть вирішені.
Я запитала у Президента Кучми: “Чи нормальна ситуація в державі, де є голова податкової адміністрації України, де є керівник митної служби, де є купа Ваших підлеглих, і Ви змушені приїжджати на одне із підприємств, де є західні інвестиції, і маєте самі особисто втручатися у цю ситуацію?”
Леонід Кучма
Тут по-різному можна відповісти: і так, і не так, бо це питання потребує вирішення, як мінімум, на урядовому рівні. Ні податківці, ні митники самі по собі це питання не мали можливості вирішити.
Якщо бути відвертим, то ми трошки йдемо, ви знаєте, на зустріч цій фірмі, не на зустріч, а трошки на порушення нашого чинного законодавства, бо завтра нам можуть задати таке питання всі: “А дайте нам такі умови.” Ми хочемо, щоб цей проект пішов як можна швидше і дав приклад іншим, в тому числі, в Німеччині.
Галина Терещук
Журналісти цікавилися у Л.Кучми кадровими питаннями на Львівщині, на що у відповідь почули, що він не планує змінювати голову обладміністрації.
Напередодні візиту пана Кучми на Львівщину представники опозиції заявляли, що Президент боїться їхати у Львів після того, як він образив львів’ян перед польським президентом, звинувативши у тому, що вони заборонили приїжджати у Львів А.Кваснєвському.
Представники опозиції під час акції-протесту вимагали від українського Президента вибачення.
На Львівщині Президент Кучма перебував лише півдня, а ті, хто буцімто вітав його прибуття у Стрий, на радостях навіть кинули на землю плакат із написом: “Леоніде Даниловичу, наведіть лад на Львівщині.”
Тарас Марусик
На Волині вперше офіційно визнано факт використання адміністративного ресурсу під час виборів.
Луцький міській суд своїм рішенням скасував результати виборів у Гурійському виборчому окрузі, де найбільше голосів здобув кандидат у депутати обласної ради, начальник обласного управління освіти Іван Дзямович.
Розповідає наш волинський кореспондент Андрій Криштальський.
Андрій Криштальський
Недарма, виявляється, вибори депутатів обласної ради у гурійському виборчому окрузі на Волині називали “генеральною репетицією президентських перегонів”.
Суперництво представника блоку “НУ” Богдана Шиби і чиновника обласної державної обласної адміністрації Івана Дзямовича завершилися перемогою останнього 8-го лютого.
А вже 20-го числа цього місяця Луцький міський суд розглянув позовну заяву народного депутата України В.Бондара про використання владою адмінресурсу і тиск на виборців під час цієї кампанії.
Результатом засідання стало скасування результатів виборів у тій частині, що стосується перемоги І.Дзямовича.
Під час прес-конференції для волинських журналістів депутат В.Бондар оприлюднив довжелезний перелік фактів адміністративного тиску, розглянутих у суді.
Володимир Бондар
В нас є факти, що передавалися автобуси з одного учбового закладу на інший учбовий заклад. Ви розумієте, що інший учбовий заклад чомусь знаходився в Гурійському районі, і що це підпадало під програму забезпечення шкільним автобусом.
Проходила комп’ютеризація шкіл, яка була завершена в 2003-му році, але чомусь в 2004-му ще додатково по цій програмі були комп’ютери. Ви будете праві, коли вгадаєте, що частина з них пішла в Гурійський район.
Питання не в тому, що не можна робити комп’ютеризацію шкіл, а питання в тому, що це приписувалося одній людині, конкретно Івану Дзямовичу. Хоча, як виявилося вчора, зі слів самого Дзямовича, що ці комп’ютери дав Президент, і він до них не має ніякого відношення.
Зуби вставлялися за рахунок І.Дзямовича. Як виявилося, приїжджав в зубопротезний кабінет в село і казав: “От ми пломбуємо вам зуби, за що подякуйте Івану Дзямовичу.”
Андрій Криштальський
Відбулося також засідання і обласної територіальної виборчої комісії, члени якої не побажали виконати рішення суду, яке, до речі, є остаточним і оскарженню не підлягає, і звернулися за роз’ясненнями в ЦВК.
Тарас Марусик
Ну, а у ЦВК великі зміни - Україна готується до президентських виборів. Особливо активно готуються чиновники.
Понад тиждень тому новим головою Центральної виборчої комісії став Сергій Ківалов, особа, яка здобула популярність у досить скандальний спосіб, суміщаючи кілька несумісних посад.
Якраз напередодні його обрання на нову посаду одержала свій розвиток ситуація, про що відомі українські юристи попереджували ще рік тому.
Нагадаємо, що Сергій Ківалов є народним депутатом України, головою Вищої ради юстиції, президентом Одеської національної юридичної академії. Останні дві посади він займає на громадських засадах, що суперечить чинному законодавству.
Тому не дивно, що кілька колишніх випускників юридичної академії, зіткнувшись із неможливістю працювати на підставі виданого диплома, подали в суд.
Напередодні голосування в сесійній залі Верховної Ради України двоє відомих в Україні правознавців, колишніх народних депутатів звернулися до теперішніх народних обранців з листом про недопустимість призначення членом Центральної виборчої комісії Сергія Ківалова.
Колишній Генеральний прокурор України Віктор Шишкін і заслужений юрист України, член Вищої ради юстиції Олександр Нечипоренко вказали на низку обставин, чому це робити не можна.
Говорить Олександр Нечипоренко.
Олександр Нечипоренко
За час роботи нашої у Вищій раді юстиції Ківалов обіймав посаду голови цього конституційного органу незаконно, тому що обіймати державну посаду на громадських засадах – це відповідає діючому закону.
Крім того, він підписував дипломи випускників Одеської національної юридичної академії як ректор, хоча він не може обіймати також і цю посаду. До речі, він є одночасно і головою наглядової ради цього ж учбового закладу вже як народний депутат.
Тобто ми вважали, що така людина, яка не є законослухняною, яка за своїми кількома посадами зобов’язана бездоганно дотримуватися закону, більше того, виховуючи студентів юридичної академії, безумовно, повинна формувати у них почуття законослухняності.
Тому ми і звернулися до народних депутатів напередодні призначення членів Центвиборчкому з тим, щоб не допустити обрання цієї людини на таку відповідальну посаду.
Тарас Марусик
Однак це звернення не вплинуло на рішення парламенту, а 19-го лютого Сергія Ківалова обрали одноголосно, за участі двох представників опозиції - від “Нашої України” та Соцпартії - головою Центральної виборчої комісії. Того ж дня на прес-конференції він пообіцяв, що новий Центвиборчком буде прикладом дотримання законності.
Представник парламентської більшості, перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань правової політики Микола Оніщук вірить у це:
Олег Березюк
Перше, про що мені хотілося сказати радіослухачам те, що українське суспільство, українська влада і українські політичні партії, які є насамперед в цьому зацікавлені, мають повноцінну Центральну виборчу комісію, на яку буде покладено, і за Конституцією покладено проведення виборів глави держави і в наступному виборів парламенту в 2006-му році.
Що стосується, власне, Сергія Васильовича Ківалова, який очолив комісію, то на моє особисте переконання найближчим часом Сергій Васильович складе з себе і повноваження голови Вищої ради юстиції, адже закон не дозволяє суміщати ці дві посади.
Я думаю, що Сергій Васильович, як фаховий юрист, досвідчений, власне, і політик, і організатор добре усвідомлює, що це той випадок, коли, як кажуть в народі, “дружина Цезаря повинна бути поза підозрою”.
Тарас Марусик
Говорив перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань правової політики Микола Оніщук.
Обрання Сергія Ківалова не було несподіванкою для Олександра Нечипоренка, оскільки на важливі державні посади, на його думку, сьогодні підбирають людей не за професійними якостями, а за добрим виконанням спущених зверху завдань.
Олександр Нечипоренко
Звичайно, Ківалов має багато вчених звань: він є повним кавалером ордену “За заслуги”, багато різних формальних звань, але тим неменше, спостереження за ним, як за науковцем, як за людиною у Вищій Раді юстиції ставить під великий сумнів саме те, що ці звання відповідають його рівню.
Знаєте, майже у всіх членів Вищої ради юстиції були такі ситуації, що не було куди очей дівати, коли така людина читала по складах прізвища претендентів на суддівські посади.
На превеликий жаль, чомусь в наш час саме такі люди є затребувані і саме такі люди обіймають що якнайвищі посади у нашій державі.
Тарас Марусик
Це була думка заслуженого юриста України, члена Вищої ради юстиції, народного депутата 1-го скликання Олександра Нечипоренка.
А ось як оцінює обрання Сергія Ківалова головою Центрвиборчкому голова Київського юридичного товариства Олег Березюк:
Олег Березюк
Я оцінюю негативно, але проблема тут не тільки в Ківалові, проблема взагалі в системі державної влади. У нас влада зосереджена в руках однієї людини – в руках Президента.
Тому, Ківалова це був би, чи хтось інший, на посаді голови ЦВК однозначно була б людина Президента. Ви ж знаєте, що в парламенті є пропрезидентська більшість, яка має можливість призначити будь-кого, хто їм потрібен, на цю посаду.
Тарас Марусик
Голова Київського юридичного товариства Олег Березюк зазначив, що не прогнозуватиме діяльності Сергія Ківалова на посаді голови ЦВК, але відповість словами В’ячеслава Липинського: якщо хочеш довідатися, що буде робити людина в майбутньому, подивись, що вона робила в минулому.
Голова Київського юридичного товариства Олег Березюк зазначив, що не прогнозуватиме діяльності Сергія Ківалова на посаді голови ЦВК, але відповість словами В’ячеслава Липинського: якщо хочеш довідатися, що буде робити людина в майбутньому, подивись, що вона робила в минулому.
До речі, на прес-конференції 27-го лютого Сергій Ківалов пообіцяв скласти повноваження голови Вищої ради юстиції і впродовж місяця організувати вибори у Верховну Раду у звільненому ним окрузі.
Крім цього, на прохання членів ЦВК митрополит Української православної церкви Московського патріархату Володимир (Сабодан) освятив приміщення Центральної виборчої комісії України.
Додам до цього, що Сергій Кивалов і далі продовжує виступати публічно російською мовою. Так і кортить запитати: “Панове, до виборів у якій країні ви готується?”
У Костополі, що на Рівненщині, 23-го лютого відзначено 85-ту річницю однієї з найвизначніших військових операцій періоду Української Народної Республіки.
Послухайте репортаж нашої рівненської кореспондентки Валентини Одарченко.
Валентина Одарченко
Кілька сотень костопільців та гостів міста, котрі представляли українські патріотичні організації, взяли участь в панахиді, а також у відкритті та освячені меморіальної дошки на костопількому залізничному вокзалі. Віднині вона нагадуватиме землякам про Костопільсько-Сарнинську операцію проведену армією УНР у лютому 1919-го року, коли більшовикам було завдано нищівного удару.
24-го лютого була проведена блискавична операція, в результаті якої українське військо взяло в полон більше 2-х тисяч більшовиків, здобуло 21 вагон зброї та амуніції, 70 кулеметів та 64 вагони харчів.
За кілька днів населення Сарн радісно вітало війська генерал-хорунжого УНА О.Греківа.
На жаль, поки що про цю історію не пишуть українські підручники, тому районною організацією УНП за підтримки міського голови Костополя О.Денисюка на спонсорські внески приватних підприємців та фірм міста було виготовлено меморіальну дошку, котру вирішено було помістити на залізничній станції.
Віднині всі, хто проїжджатиме, знатимуть, що саме на Рівненщині свого часу перебував український уряд на чолі з Симоном Петлюрою, і саме тут відбувалися одні з найбуремніших подій, пов’язаних із боротьбою українського народу за свою незалежність.
Говорить голова костопільського районного Товариства політв’язнів і репресованих, пан Жданюк.
Пан Жданюк
Наша земля священна, а нарід наш, люди наші дуже славні.
Можливо тому, що ця земля була окроплена кров’ю патріотів на початку минулого століття, в роки Другої Світової війни саме тут повстали перші загони, котрі боролися за волю і незалежність України.
І сьогодні на 13-му році незалежності України все рівно ми боремося за те, щоб якось покращити наше життя, тому що наше життя, як ви знаєте, порівнюючи з іншими народами Європи, ми живемо ще бідно і дуже бідно.
Валентина Одарченко
На цей рахунок голова обласної організації УНП, народний депутат Василь Червоній висловив свої міркування.
Василь Червоній
Чи є країна на Землі, крім Росії, яка розвивається економічно, яка є сильна і могутня, де панує чужа мова, де панують чужі російські телерадіоканали, де панує чужа церква, де святкують російські свята? Ні.
А в нас, на жаль, в Білорусії, в Молдові, в деяких інших колишніх республіках ще святкують, а тому бідно й живуть.
Валентина Одарченко
У бою 85 років тому полягли 29 козаків армії УНР, яких з великими почестями поховали біля стін храму Святого Олександра Невського в Костополі.
Ще за часів польської окупації українські патріоти встановили на Братській могилі оригінальний пам’ятник з поліського базальту. З приходом більшовиків у 40-х роках невідомі патріоти переховали пам’ятник у землі, а на початку 90-х його віднайшли і встановили місцеві просвітяни.
Як зауважив Василь Червоній...
Василь Червоній
Біля храму споконвіку українці ховали видатних людей, які користувалися великим авторитетом, і тих людей, які жертвували за свою землю, за свою батьківщину своїм життям.
З великими почестями ховали тоді костопільчани 29 козаків армії УНР.
І от сьогодні, коли владика Рівненський і Острозький, митрополит Даниїл запросив велику кількість прихильників Московського патріархату (чоловік 40-50) помолитися за душі наших героїв, то вони не пішли, так простоявши хвилин 30-40, поки йшла панахида, не підійшовши і не помолившись. Чи це по-християнськи?
Валентина Одарченко
Сьогодні Рівненщина відзначає різні дати, пов’язані з Громадянською війною. Тільки про одну із них - день утворення Червоної армії перейменований у День захисника Вітчизни - знають всі, а про іншу – день, коли захисники української національної ідеї вели криваві бої за соборну українську державу на волинській землі - поки що частина моїх земляків.
Однак у наступні вихідні на місці двох братських могил бійців УНР у Сарнах також відбудеться панахида.
Тарас Марусик
27-го лютого в Києві відбулося нагородження лауреатів конкурсу “Книжка року – 2003”. Гран-прі здобула праця Юрія Шевельова “Історична фонологія української мови” випущена харківським видавництвом “Акта”.
Це була оглядова програма “Тиждень реґіонів”. Її підготував і провів Тарас Марусик. Зі мною в студії працював Михайло Петренко.
На все добре, шановні слухачі.
Ви слухаєте оглядову програму “Тиждень реґіонів”. З київської студії радіо “Свобода” вас, шановні слухачі, вітає ведучий Тарас Марусик. Оператор у студії – Михайло Петренко.
Програму розпочинаємо матеріалом нашої власної кореспондентки у Львові.
26-го лютого Президент України Леонід Кучма таки відвідав Львівщину, вперше за останні 2 роки. Він побував лише у Стрию на німецькому концерні “Леоні”, де вирішив проблеми західних інвесторів з українськими податківцями та митниками.
У той час, коли Президент Кучма із військового летовища Скнилів їхав у Стрий, біля стін обласної адміністрації понад тисяча осіб протестували під гаслом “Ні політичній репресії” і критикували діяльність Президента України та його адміністрації.
Про довгообіцяний візит Президента України на Львівщину розповіла в четвер моя колега Галина Терещук.
Галина Терещук
Як не тримали у таємниці програму візиту Президента України на Львівщину (були розроблені аж два сценарії, аби відвернути пікети представники опозиції та спілкування з Президента з простими львів’янами) без пригод таки не обійшлося.
Автобус українського виробника “ЛАЗ” задимівся на Скнилівському летовищі і пан Президент прибув у Стрий на більш надійному автобусі європейського виробника.
Уздовж траси Львів-Київ можна було побачити людей із партійною символікою СДПУ(О). Дехто з них ледь тримався на ногах, а до німецького концерну “Леоні” на, близько, 20-х автобусах позвозили студентів із стрийських та дрогобичських технікумів і ще людей, по вигляду яких можна було зрозуміти їхню тягу до пиятики.
Люди тримали національні прапори і поруч символіку СДПУ(О), а також гасла “Стрияни вітають Президента”, “Опозиція – засвіт влади”.
Словом, усе в найкращих радянських традиціях.
У мікрофон всім вітальникам заборонено щось було говорити. Із розмови з ними я довідалася, що їх звільнили з занять, хтось просто мені нагрубив, і на запитання, чого вони сюди приїхали і скільки їм за це заплатили, вони ховали очі, мовляв, ми просто так, нам цікаво.
Поговоривши із вибраним колом галичан, Президент України оглянув концерн “Леоні”. Тут виробляють автомобільні кабельні мережі для “Опелів”. Німецькі інвестори вже вклали 20 мільйонів євро, а планують 40.
Втім, минулого року концерну податкова не відшкодувала понад 14 мільйонів гривень податку на додану вартість і є проблеми із розмитненням складових елементів.
Про перепони в роботі німецьких інвесторів українського Президента запитували під час його візиту у Берлін.
Втім, як заявив у Стрию Л.Кучма всі проблеми “Леоні” він розв’язав. І вже 3-го березня буде підписана відповідна постанова Кабінету Міністрів України, згідно з якою всі питання “Леоні” будуть вирішені.
Я запитала у Президента Кучми: “Чи нормальна ситуація в державі, де є голова податкової адміністрації України, де є керівник митної служби, де є купа Ваших підлеглих, і Ви змушені приїжджати на одне із підприємств, де є західні інвестиції, і маєте самі особисто втручатися у цю ситуацію?”
Леонід Кучма
Тут по-різному можна відповісти: і так, і не так, бо це питання потребує вирішення, як мінімум, на урядовому рівні. Ні податківці, ні митники самі по собі це питання не мали можливості вирішити.
Якщо бути відвертим, то ми трошки йдемо, ви знаєте, на зустріч цій фірмі, не на зустріч, а трошки на порушення нашого чинного законодавства, бо завтра нам можуть задати таке питання всі: “А дайте нам такі умови.” Ми хочемо, щоб цей проект пішов як можна швидше і дав приклад іншим, в тому числі, в Німеччині.
Галина Терещук
Журналісти цікавилися у Л.Кучми кадровими питаннями на Львівщині, на що у відповідь почули, що він не планує змінювати голову обладміністрації.
Напередодні візиту пана Кучми на Львівщину представники опозиції заявляли, що Президент боїться їхати у Львів після того, як він образив львів’ян перед польським президентом, звинувативши у тому, що вони заборонили приїжджати у Львів А.Кваснєвському.
Представники опозиції під час акції-протесту вимагали від українського Президента вибачення.
На Львівщині Президент Кучма перебував лише півдня, а ті, хто буцімто вітав його прибуття у Стрий, на радостях навіть кинули на землю плакат із написом: “Леоніде Даниловичу, наведіть лад на Львівщині.”
Тарас Марусик
На Волині вперше офіційно визнано факт використання адміністративного ресурсу під час виборів.
Луцький міській суд своїм рішенням скасував результати виборів у Гурійському виборчому окрузі, де найбільше голосів здобув кандидат у депутати обласної ради, начальник обласного управління освіти Іван Дзямович.
Розповідає наш волинський кореспондент Андрій Криштальський.
Андрій Криштальський
Недарма, виявляється, вибори депутатів обласної ради у гурійському виборчому окрузі на Волині називали “генеральною репетицією президентських перегонів”.
Суперництво представника блоку “НУ” Богдана Шиби і чиновника обласної державної обласної адміністрації Івана Дзямовича завершилися перемогою останнього 8-го лютого.
А вже 20-го числа цього місяця Луцький міський суд розглянув позовну заяву народного депутата України В.Бондара про використання владою адмінресурсу і тиск на виборців під час цієї кампанії.
Результатом засідання стало скасування результатів виборів у тій частині, що стосується перемоги І.Дзямовича.
Під час прес-конференції для волинських журналістів депутат В.Бондар оприлюднив довжелезний перелік фактів адміністративного тиску, розглянутих у суді.
Володимир Бондар
В нас є факти, що передавалися автобуси з одного учбового закладу на інший учбовий заклад. Ви розумієте, що інший учбовий заклад чомусь знаходився в Гурійському районі, і що це підпадало під програму забезпечення шкільним автобусом.
Проходила комп’ютеризація шкіл, яка була завершена в 2003-му році, але чомусь в 2004-му ще додатково по цій програмі були комп’ютери. Ви будете праві, коли вгадаєте, що частина з них пішла в Гурійський район.
Питання не в тому, що не можна робити комп’ютеризацію шкіл, а питання в тому, що це приписувалося одній людині, конкретно Івану Дзямовичу. Хоча, як виявилося вчора, зі слів самого Дзямовича, що ці комп’ютери дав Президент, і він до них не має ніякого відношення.
Зуби вставлялися за рахунок І.Дзямовича. Як виявилося, приїжджав в зубопротезний кабінет в село і казав: “От ми пломбуємо вам зуби, за що подякуйте Івану Дзямовичу.”
Андрій Криштальський
Відбулося також засідання і обласної територіальної виборчої комісії, члени якої не побажали виконати рішення суду, яке, до речі, є остаточним і оскарженню не підлягає, і звернулися за роз’ясненнями в ЦВК.
Тарас Марусик
Ну, а у ЦВК великі зміни - Україна готується до президентських виборів. Особливо активно готуються чиновники.
Понад тиждень тому новим головою Центральної виборчої комісії став Сергій Ківалов, особа, яка здобула популярність у досить скандальний спосіб, суміщаючи кілька несумісних посад.
Якраз напередодні його обрання на нову посаду одержала свій розвиток ситуація, про що відомі українські юристи попереджували ще рік тому.
Нагадаємо, що Сергій Ківалов є народним депутатом України, головою Вищої ради юстиції, президентом Одеської національної юридичної академії. Останні дві посади він займає на громадських засадах, що суперечить чинному законодавству.
Тому не дивно, що кілька колишніх випускників юридичної академії, зіткнувшись із неможливістю працювати на підставі виданого диплома, подали в суд.
Напередодні голосування в сесійній залі Верховної Ради України двоє відомих в Україні правознавців, колишніх народних депутатів звернулися до теперішніх народних обранців з листом про недопустимість призначення членом Центральної виборчої комісії Сергія Ківалова.
Колишній Генеральний прокурор України Віктор Шишкін і заслужений юрист України, член Вищої ради юстиції Олександр Нечипоренко вказали на низку обставин, чому це робити не можна.
Говорить Олександр Нечипоренко.
Олександр Нечипоренко
За час роботи нашої у Вищій раді юстиції Ківалов обіймав посаду голови цього конституційного органу незаконно, тому що обіймати державну посаду на громадських засадах – це відповідає діючому закону.
Крім того, він підписував дипломи випускників Одеської національної юридичної академії як ректор, хоча він не може обіймати також і цю посаду. До речі, він є одночасно і головою наглядової ради цього ж учбового закладу вже як народний депутат.
Тобто ми вважали, що така людина, яка не є законослухняною, яка за своїми кількома посадами зобов’язана бездоганно дотримуватися закону, більше того, виховуючи студентів юридичної академії, безумовно, повинна формувати у них почуття законослухняності.
Тому ми і звернулися до народних депутатів напередодні призначення членів Центвиборчкому з тим, щоб не допустити обрання цієї людини на таку відповідальну посаду.
Тарас Марусик
Однак це звернення не вплинуло на рішення парламенту, а 19-го лютого Сергія Ківалова обрали одноголосно, за участі двох представників опозиції - від “Нашої України” та Соцпартії - головою Центральної виборчої комісії. Того ж дня на прес-конференції він пообіцяв, що новий Центвиборчком буде прикладом дотримання законності.
Представник парламентської більшості, перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань правової політики Микола Оніщук вірить у це:
Олег Березюк
Перше, про що мені хотілося сказати радіослухачам те, що українське суспільство, українська влада і українські політичні партії, які є насамперед в цьому зацікавлені, мають повноцінну Центральну виборчу комісію, на яку буде покладено, і за Конституцією покладено проведення виборів глави держави і в наступному виборів парламенту в 2006-му році.
Що стосується, власне, Сергія Васильовича Ківалова, який очолив комісію, то на моє особисте переконання найближчим часом Сергій Васильович складе з себе і повноваження голови Вищої ради юстиції, адже закон не дозволяє суміщати ці дві посади.
Я думаю, що Сергій Васильович, як фаховий юрист, досвідчений, власне, і політик, і організатор добре усвідомлює, що це той випадок, коли, як кажуть в народі, “дружина Цезаря повинна бути поза підозрою”.
Тарас Марусик
Говорив перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань правової політики Микола Оніщук.
Обрання Сергія Ківалова не було несподіванкою для Олександра Нечипоренка, оскільки на важливі державні посади, на його думку, сьогодні підбирають людей не за професійними якостями, а за добрим виконанням спущених зверху завдань.
Олександр Нечипоренко
Звичайно, Ківалов має багато вчених звань: він є повним кавалером ордену “За заслуги”, багато різних формальних звань, але тим неменше, спостереження за ним, як за науковцем, як за людиною у Вищій Раді юстиції ставить під великий сумнів саме те, що ці звання відповідають його рівню.
Знаєте, майже у всіх членів Вищої ради юстиції були такі ситуації, що не було куди очей дівати, коли така людина читала по складах прізвища претендентів на суддівські посади.
На превеликий жаль, чомусь в наш час саме такі люди є затребувані і саме такі люди обіймають що якнайвищі посади у нашій державі.
Тарас Марусик
Це була думка заслуженого юриста України, члена Вищої ради юстиції, народного депутата 1-го скликання Олександра Нечипоренка.
А ось як оцінює обрання Сергія Ківалова головою Центрвиборчкому голова Київського юридичного товариства Олег Березюк:
Олег Березюк
Я оцінюю негативно, але проблема тут не тільки в Ківалові, проблема взагалі в системі державної влади. У нас влада зосереджена в руках однієї людини – в руках Президента.
Тому, Ківалова це був би, чи хтось інший, на посаді голови ЦВК однозначно була б людина Президента. Ви ж знаєте, що в парламенті є пропрезидентська більшість, яка має можливість призначити будь-кого, хто їм потрібен, на цю посаду.
Тарас Марусик
Голова Київського юридичного товариства Олег Березюк зазначив, що не прогнозуватиме діяльності Сергія Ківалова на посаді голови ЦВК, але відповість словами В’ячеслава Липинського: якщо хочеш довідатися, що буде робити людина в майбутньому, подивись, що вона робила в минулому.
Голова Київського юридичного товариства Олег Березюк зазначив, що не прогнозуватиме діяльності Сергія Ківалова на посаді голови ЦВК, але відповість словами В’ячеслава Липинського: якщо хочеш довідатися, що буде робити людина в майбутньому, подивись, що вона робила в минулому.
До речі, на прес-конференції 27-го лютого Сергій Ківалов пообіцяв скласти повноваження голови Вищої ради юстиції і впродовж місяця організувати вибори у Верховну Раду у звільненому ним окрузі.
Крім цього, на прохання членів ЦВК митрополит Української православної церкви Московського патріархату Володимир (Сабодан) освятив приміщення Центральної виборчої комісії України.
Додам до цього, що Сергій Кивалов і далі продовжує виступати публічно російською мовою. Так і кортить запитати: “Панове, до виборів у якій країні ви готується?”
У Костополі, що на Рівненщині, 23-го лютого відзначено 85-ту річницю однієї з найвизначніших військових операцій періоду Української Народної Республіки.
Послухайте репортаж нашої рівненської кореспондентки Валентини Одарченко.
Валентина Одарченко
Кілька сотень костопільців та гостів міста, котрі представляли українські патріотичні організації, взяли участь в панахиді, а також у відкритті та освячені меморіальної дошки на костопількому залізничному вокзалі. Віднині вона нагадуватиме землякам про Костопільсько-Сарнинську операцію проведену армією УНР у лютому 1919-го року, коли більшовикам було завдано нищівного удару.
24-го лютого була проведена блискавична операція, в результаті якої українське військо взяло в полон більше 2-х тисяч більшовиків, здобуло 21 вагон зброї та амуніції, 70 кулеметів та 64 вагони харчів.
За кілька днів населення Сарн радісно вітало війська генерал-хорунжого УНА О.Греківа.
На жаль, поки що про цю історію не пишуть українські підручники, тому районною організацією УНП за підтримки міського голови Костополя О.Денисюка на спонсорські внески приватних підприємців та фірм міста було виготовлено меморіальну дошку, котру вирішено було помістити на залізничній станції.
Віднині всі, хто проїжджатиме, знатимуть, що саме на Рівненщині свого часу перебував український уряд на чолі з Симоном Петлюрою, і саме тут відбувалися одні з найбуремніших подій, пов’язаних із боротьбою українського народу за свою незалежність.
Говорить голова костопільського районного Товариства політв’язнів і репресованих, пан Жданюк.
Пан Жданюк
Наша земля священна, а нарід наш, люди наші дуже славні.
Можливо тому, що ця земля була окроплена кров’ю патріотів на початку минулого століття, в роки Другої Світової війни саме тут повстали перші загони, котрі боролися за волю і незалежність України.
І сьогодні на 13-му році незалежності України все рівно ми боремося за те, щоб якось покращити наше життя, тому що наше життя, як ви знаєте, порівнюючи з іншими народами Європи, ми живемо ще бідно і дуже бідно.
Валентина Одарченко
На цей рахунок голова обласної організації УНП, народний депутат Василь Червоній висловив свої міркування.
Василь Червоній
Чи є країна на Землі, крім Росії, яка розвивається економічно, яка є сильна і могутня, де панує чужа мова, де панують чужі російські телерадіоканали, де панує чужа церква, де святкують російські свята? Ні.
А в нас, на жаль, в Білорусії, в Молдові, в деяких інших колишніх республіках ще святкують, а тому бідно й живуть.
Валентина Одарченко
У бою 85 років тому полягли 29 козаків армії УНР, яких з великими почестями поховали біля стін храму Святого Олександра Невського в Костополі.
Ще за часів польської окупації українські патріоти встановили на Братській могилі оригінальний пам’ятник з поліського базальту. З приходом більшовиків у 40-х роках невідомі патріоти переховали пам’ятник у землі, а на початку 90-х його віднайшли і встановили місцеві просвітяни.
Як зауважив Василь Червоній...
Василь Червоній
Біля храму споконвіку українці ховали видатних людей, які користувалися великим авторитетом, і тих людей, які жертвували за свою землю, за свою батьківщину своїм життям.
З великими почестями ховали тоді костопільчани 29 козаків армії УНР.
І от сьогодні, коли владика Рівненський і Острозький, митрополит Даниїл запросив велику кількість прихильників Московського патріархату (чоловік 40-50) помолитися за душі наших героїв, то вони не пішли, так простоявши хвилин 30-40, поки йшла панахида, не підійшовши і не помолившись. Чи це по-християнськи?
Валентина Одарченко
Сьогодні Рівненщина відзначає різні дати, пов’язані з Громадянською війною. Тільки про одну із них - день утворення Червоної армії перейменований у День захисника Вітчизни - знають всі, а про іншу – день, коли захисники української національної ідеї вели криваві бої за соборну українську державу на волинській землі - поки що частина моїх земляків.
Однак у наступні вихідні на місці двох братських могил бійців УНР у Сарнах також відбудеться панахида.
Тарас Марусик
27-го лютого в Києві відбулося нагородження лауреатів конкурсу “Книжка року – 2003”. Гран-прі здобула праця Юрія Шевельова “Історична фонологія української мови” випущена харківським видавництвом “Акта”.
Це була оглядова програма “Тиждень реґіонів”. Її підготував і провів Тарас Марусик. Зі мною в студії працював Михайло Петренко.
На все добре, шановні слухачі.
