Прага, 3 лютого 2004 року.
Мирослава Гонгадзе
2004-й рік є ювілейним для українського спорту. Рівно десять років тому фігуристка Оксана Баюл виграла для Україну першу золоту олімпійську медаль.
Сьогодні Оксана Баюл живе в Америці, продовжує займатись професійним спортом і, як вона сказала в інтерв’ю радіо “Свобода”, сумує за рідним Дніпропетровськом і горда тим, що вона українська спортсменка.
Оксана Баюл одна з найбільш суперечливих фігур українського спорту. У 15 років вона стала чемпіонкою світу серед одиночного фігурного катання, а вже через рік, у 1994-му, коли їй виповнилось всього 16 Оксана виборола для України золоту олімпійську медаль.
Потім була її еміграція у Сполучені Штати. Вона каже, що рішення виїхати в Америку вона не приймала, а просто робила те, що говорили їй тоді тренери та менеджери.
Оксана Баюл
Мені було 16 років, коли я виграла у 1994-му році олімпійську золоту медаль.
До олімпіади я втратила всіх своїх рідних та близьких і зі мною був на той момент лише мій тренер. Після Олімпіади вона сказали: “ Ми їдемо жити в Америку.” Я кажу: “В Америку? О, добре, їдемо жити в Америку.” І так я опинилась в Америці в 16 років. Тобто, це було не моє рішення. І в 16 років я, в принципі, робила те, що мені казали люди, які були моїми менеджерами, агентами, ті люди, які турбувались про мою кар’єру, про мене.
Мирослава Гонгадзе
Роки в Америці видались для Оксани Баюл нелегкими. Вона важко пережила випробування славою.
Продовжуючи виступати на професійних змаганнях, Оксана Баюл почала вживати алкоголь і дійшла до того, що вимушена була піти в клініку на лікування:
Оксана Баюл
Я завжди мріяла бути на висоті, і я ніколи не могла подумати, що я можу навіть бути на Олімпійських іграх не те, що виграти олімпійську золоту медаль.
І це сталось, знаєте, настільки швидко і настільки стрімко, що так впало на мої плечі: вся ця слава, гроші.
Я одна із цих людей, які мають проблеми з алкоголем. І тому мені довелось у 18 років йти лікуватись від алкоголізму. І ось я вже з 1998-го року взагалі не п’ю.
Знаєте я така людина, що все в житті, що приходить до мене хороше, досягається мені не легко. З 7, 8, з 9 років я зрозуміла, що якщо ти хочеш стати олімпійським чемпіоном, ти повинен дуже багато працювати, і ти повинен повністю віддати себе своїй улюбленій справі.
Я дуже хотіла бути нормальною людиною. Я хотіла вилікуватись. Я не хотіла вставати зранку з головною біллю і не пам’ятати що було вчора. І тому, коли мені сказали, що треба забрати алкоголь із свого харчування, я це зробила. І тепер життя набагато краще.
Мирослава Гонгадзе
Оксана розповідає про свою проблему дуже відверто. Вона поборола алкоголізм і минулого року знову вийшла на професійний лід.
Вона каже, що саме її фанати спонукали її вийти на професійний лід.
Оксана Баюл
Я коли на катку, незалежно що я роблю, я почуваю себе дуже вільною.
Коли ти вже виграв усі медалі, які ти можеш виграти: олімпійську медаль, чемпіонкою світу я також стала в 1993-му році, тоді ти думаєш: “Ну добре, а що дальше?”
Коли ти ідеш в професійний спорт, ти мусиш стати чимось більше, ніж спортсмен, ти мусиш стати актором. І це також забрало багато часу, щоб навчитись і цьому ремеслу.
Я думаю, що саме прекрасне, що є на світі, це коли 20 тисяч людей приходять дивитись на тебе, і ти виходиш на лід, і ти їх або заставляєш плакати, або радіти.
Знаєте, бути артистом на льоду, це прекрасне відчуття.
Мирослава Гонгадзе
У перервах між виступами вона займається моделюванням одягу для фігурного катання.
Оксана Баюл
Маленькі діти, які займаються фігурним катанням від 3,5 до 10 років, дуже люблять мій одяг, вони купують сукні. Вони хочуть бути схожими на Оксану.
Інколи, коли я іду на каток, до мене підходять діти, повертаються, а на плечах написано “Оксана Баюл”. Вони кажуть: “Ось ми маленькі Оксана Баюл.” Це просто прекрасно.
Мирослава Гонгадзе
Минулого року Оксана вперше за багато років відвідала Україну. Вона знайшла і, вперше за двадцять шість років свого життя, познайомилась зі своїм батьком, і планує допомагати своєму рідному катку “Метеор”, що у Дніпропетровську.
Оксана Баюл
Зараз я представляю Україну і дуже горда тим, що я українська спортсменка. Це мій перший сезон, що я працюю з Україною.
Ви знаєте, я прихильник того, що якщо ти дерево зрубаєш зверху, то воно все рівно буде продовжувати рости, але якщо ти викопаєш коріння, то дерево помре і, звичайно, я ніколи не хочу забувати про свої корені.
Мирослава Гонгадзе
Зараз вона про це розповідає абсолютно відверто. Вона перемогла себе і у свої двадцять шість повна натхнення і планів з легкістю.
Мирослава Гонгадзе
2004-й рік є ювілейним для українського спорту. Рівно десять років тому фігуристка Оксана Баюл виграла для Україну першу золоту олімпійську медаль.
Сьогодні Оксана Баюл живе в Америці, продовжує займатись професійним спортом і, як вона сказала в інтерв’ю радіо “Свобода”, сумує за рідним Дніпропетровськом і горда тим, що вона українська спортсменка.
Оксана Баюл одна з найбільш суперечливих фігур українського спорту. У 15 років вона стала чемпіонкою світу серед одиночного фігурного катання, а вже через рік, у 1994-му, коли їй виповнилось всього 16 Оксана виборола для України золоту олімпійську медаль.
Потім була її еміграція у Сполучені Штати. Вона каже, що рішення виїхати в Америку вона не приймала, а просто робила те, що говорили їй тоді тренери та менеджери.
Оксана Баюл
Мені було 16 років, коли я виграла у 1994-му році олімпійську золоту медаль.
До олімпіади я втратила всіх своїх рідних та близьких і зі мною був на той момент лише мій тренер. Після Олімпіади вона сказали: “ Ми їдемо жити в Америку.” Я кажу: “В Америку? О, добре, їдемо жити в Америку.” І так я опинилась в Америці в 16 років. Тобто, це було не моє рішення. І в 16 років я, в принципі, робила те, що мені казали люди, які були моїми менеджерами, агентами, ті люди, які турбувались про мою кар’єру, про мене.
Мирослава Гонгадзе
Роки в Америці видались для Оксани Баюл нелегкими. Вона важко пережила випробування славою.
Продовжуючи виступати на професійних змаганнях, Оксана Баюл почала вживати алкоголь і дійшла до того, що вимушена була піти в клініку на лікування:
Оксана Баюл
Я завжди мріяла бути на висоті, і я ніколи не могла подумати, що я можу навіть бути на Олімпійських іграх не те, що виграти олімпійську золоту медаль.
І це сталось, знаєте, настільки швидко і настільки стрімко, що так впало на мої плечі: вся ця слава, гроші.
Я одна із цих людей, які мають проблеми з алкоголем. І тому мені довелось у 18 років йти лікуватись від алкоголізму. І ось я вже з 1998-го року взагалі не п’ю.
Знаєте я така людина, що все в житті, що приходить до мене хороше, досягається мені не легко. З 7, 8, з 9 років я зрозуміла, що якщо ти хочеш стати олімпійським чемпіоном, ти повинен дуже багато працювати, і ти повинен повністю віддати себе своїй улюбленій справі.
Я дуже хотіла бути нормальною людиною. Я хотіла вилікуватись. Я не хотіла вставати зранку з головною біллю і не пам’ятати що було вчора. І тому, коли мені сказали, що треба забрати алкоголь із свого харчування, я це зробила. І тепер життя набагато краще.
Мирослава Гонгадзе
Оксана розповідає про свою проблему дуже відверто. Вона поборола алкоголізм і минулого року знову вийшла на професійний лід.
Вона каже, що саме її фанати спонукали її вийти на професійний лід.
Оксана Баюл
Я коли на катку, незалежно що я роблю, я почуваю себе дуже вільною.
Коли ти вже виграв усі медалі, які ти можеш виграти: олімпійську медаль, чемпіонкою світу я також стала в 1993-му році, тоді ти думаєш: “Ну добре, а що дальше?”
Коли ти ідеш в професійний спорт, ти мусиш стати чимось більше, ніж спортсмен, ти мусиш стати актором. І це також забрало багато часу, щоб навчитись і цьому ремеслу.
Я думаю, що саме прекрасне, що є на світі, це коли 20 тисяч людей приходять дивитись на тебе, і ти виходиш на лід, і ти їх або заставляєш плакати, або радіти.
Знаєте, бути артистом на льоду, це прекрасне відчуття.
Мирослава Гонгадзе
У перервах між виступами вона займається моделюванням одягу для фігурного катання.
Оксана Баюл
Маленькі діти, які займаються фігурним катанням від 3,5 до 10 років, дуже люблять мій одяг, вони купують сукні. Вони хочуть бути схожими на Оксану.
Інколи, коли я іду на каток, до мене підходять діти, повертаються, а на плечах написано “Оксана Баюл”. Вони кажуть: “Ось ми маленькі Оксана Баюл.” Це просто прекрасно.
Мирослава Гонгадзе
Минулого року Оксана вперше за багато років відвідала Україну. Вона знайшла і, вперше за двадцять шість років свого життя, познайомилась зі своїм батьком, і планує допомагати своєму рідному катку “Метеор”, що у Дніпропетровську.
Оксана Баюл
Зараз я представляю Україну і дуже горда тим, що я українська спортсменка. Це мій перший сезон, що я працюю з Україною.
Ви знаєте, я прихильник того, що якщо ти дерево зрубаєш зверху, то воно все рівно буде продовжувати рости, але якщо ти викопаєш коріння, то дерево помре і, звичайно, я ніколи не хочу забувати про свої корені.
Мирослава Гонгадзе
Зараз вона про це розповідає абсолютно відверто. Вона перемогла себе і у свої двадцять шість повна натхнення і планів з легкістю.
