Вашингтон, 17 лютого 2004 - Павло Лазаренко може стати першим і останнім українським урядовцем, якого Сполучені Штати судитимуть за звинуваченням у корупції. Вже найближчим часом Державний департамент введе систему заходів для попередження в”їзду на територію США чинних чи колишніх державних службовців та інших осіб, причетних до корупційної діяльності. Таке завдання поставив перед американськими дипломатами президент Буш, підписавши у середині січня антикорупційну прокламацію. Тепер Сполучені Штати будуть відмовляти у наданні візи усім іноземним громадянам, які через корупцію зашкодили інтересам американської безпеки чи бізнесу.
Указом президента Буша визначені чотири категорії осіб, яким США тепер відмовлятимуть у візі. Перш за все, це ті державні службовці, які отримували фінансову чи іншу винагороду, зловживаючи своєю посадою. По-друге, це особи, підозрювані у хабарництві. До третьої категорії осіб президент США відніс усіх іноземних посадовців, які втручалися у виборчий чи судовий процес або викрадали державні кошти. І четверта категорія включає усіх родичів та близьких вищеперелічених осіб, які користувалися винагородами, отриманими внаслідок корупції.
Корумпованість стане підставою для відмови в американській візі, лише якщо вона зашкодила економічним інтересам США, їхній національній безпеці, а також стабільності демократичних інститутів у світі. Як зазначає директор програм американського відділення міжнародної неурядової організації “Transparency International” Дайан Коун, об”єктивна оцінка шкоди інтересам США може здійснюватися лише на найвищому рівні. Тому рішення щодо відмови у візі корупціонерам буде найчастіше ухвалюватися у Вашингтоні:
“Зазвичай рішення про надання чи відмову у візі ухвалюється на консульському рівні представником еміграційної служби США у певній державі. У цьому ж випадку прокламація вимагає, щоб рішення ухвалювалося Державним секретарем чи призначеною ним особою. Тому ми сподіваємося, що на такому високому рівні справи будуть розглядатися детальніше. І це дозволить уникнути невиправданих рішень”.
Хоча деякі процедурні норми антикорупційного указу Буша ще врегульовуються Державним департаментом, він набув сили з моменту його оголошення президентом, тобто з середини січня. Тому голова Комітету Верховної Ради з боротьби із корупцією Володимир Стретович, який нещодавно перебував у США, припускає, що наслідки дії указу вже могли відчути деякі українські політики:
“Разом зі мною до Сполучених Штатів повинен був прилетіти відомий політик і бізнесмен Григорій Суркіс. Однак американська амбасада повернула мені документи з візою, а йому відмовила у наданні візи. Це факт 30 січня. Тому, я думаю, що ця програма вже запущена у дію, і це призвище напевно не поодиноке”.
Проблема зі в’їздом до США може виникнути і у політичного візаві Суркіса, одного з лідерів опозиції Юлії Тимошенко. Її ім’я згадується у документах американської прокуратури, що стосуються “справи Лазаренка.” Хоча Юлія Тимошенко відкидає усі звинувачення у причетності до корупції, останній раз вона відвідувала США у 97 році.
Окрім фінансових зловживань, до прикладів корупції Буш відніс і свідоме порушення держслужбовцями демократичних норм, як, наприклад, тиск на суддів чи обмеження свободи виборчого процесу. Отже, спроби незаконного втручання українських можновладців у майбутню президентську кампанію тепер можуть коштувати їм принаймі американської візи.
Указом президента Буша визначені чотири категорії осіб, яким США тепер відмовлятимуть у візі. Перш за все, це ті державні службовці, які отримували фінансову чи іншу винагороду, зловживаючи своєю посадою. По-друге, це особи, підозрювані у хабарництві. До третьої категорії осіб президент США відніс усіх іноземних посадовців, які втручалися у виборчий чи судовий процес або викрадали державні кошти. І четверта категорія включає усіх родичів та близьких вищеперелічених осіб, які користувалися винагородами, отриманими внаслідок корупції.
Корумпованість стане підставою для відмови в американській візі, лише якщо вона зашкодила економічним інтересам США, їхній національній безпеці, а також стабільності демократичних інститутів у світі. Як зазначає директор програм американського відділення міжнародної неурядової організації “Transparency International” Дайан Коун, об”єктивна оцінка шкоди інтересам США може здійснюватися лише на найвищому рівні. Тому рішення щодо відмови у візі корупціонерам буде найчастіше ухвалюватися у Вашингтоні:
“Зазвичай рішення про надання чи відмову у візі ухвалюється на консульському рівні представником еміграційної служби США у певній державі. У цьому ж випадку прокламація вимагає, щоб рішення ухвалювалося Державним секретарем чи призначеною ним особою. Тому ми сподіваємося, що на такому високому рівні справи будуть розглядатися детальніше. І це дозволить уникнути невиправданих рішень”.
Хоча деякі процедурні норми антикорупційного указу Буша ще врегульовуються Державним департаментом, він набув сили з моменту його оголошення президентом, тобто з середини січня. Тому голова Комітету Верховної Ради з боротьби із корупцією Володимир Стретович, який нещодавно перебував у США, припускає, що наслідки дії указу вже могли відчути деякі українські політики:
“Разом зі мною до Сполучених Штатів повинен був прилетіти відомий політик і бізнесмен Григорій Суркіс. Однак американська амбасада повернула мені документи з візою, а йому відмовила у наданні візи. Це факт 30 січня. Тому, я думаю, що ця програма вже запущена у дію, і це призвище напевно не поодиноке”.
Проблема зі в’їздом до США може виникнути і у політичного візаві Суркіса, одного з лідерів опозиції Юлії Тимошенко. Її ім’я згадується у документах американської прокуратури, що стосуються “справи Лазаренка.” Хоча Юлія Тимошенко відкидає усі звинувачення у причетності до корупції, останній раз вона відвідувала США у 97 році.
Окрім фінансових зловживань, до прикладів корупції Буш відніс і свідоме порушення держслужбовцями демократичних норм, як, наприклад, тиск на суддів чи обмеження свободи виборчого процесу. Отже, спроби незаконного втручання українських можновладців у майбутню президентську кампанію тепер можуть коштувати їм принаймі американської візи.
