Варшава, 15 грудня 2003 року.
Володимир Павлів
У Польщі активно обговорюють результати саміту Європейського Союзу, котрий відбувся минулими вихідними у Брюсселі. Цей саміт більшість його учасників визнали невдалим через те, що не був узгоджений і ухвалений Конституційний договір, котрий мав би лягти в основу майбутньої спільної конституції для всіх членів ЄС. Вину за поразку цього саміту низка європейських лідерів покладає на представників Іспанії та Польщі.
Польська преса у понеділок ставить питання: чим є для Польщі результати саміту в Брюсселі – успіхом чи фіаско? Євроентузіасти вважають, що заблокування Конституційного договору є польським успіхом, оскільки щонайменше до 2009-го року будуть діяти положення, ухвалені на саміті в Ніці три роки тому. А це дозволить Польщі мати численніше представництво у Європейському парламенті, майже таке ж, як у Франції та Німеччини. Натомість польські євроскептики говорять, що ця перемога для їхньої країни може стати “пірровою”, тобто такою, за яку доведеться заплатити значну ціну в інших сферах. Відразу після повернення польської урядової делегації з Брюсселя, президент Польщі Александр Кваснєвський намагався врівноважити настрої як євроентузіастів,так і євороскептиків:
Александр Кваснєвський
Немає жодної драми, немає приводів ні для святкування успіху, ані для оплакування якоїсь поразки. Натомість є час на роздуми, час на домашнє завдання, як найкраще підготувати Польщу до вступу в Європейський Союз 1-го травня наступного року. А також добрий час на дипломатію з нашими партнерами. Ми готові співпрацювати з усіма.
Володимир Павлів
Однак, на думку низки оглядачів, негнучка позиція польської делегації у Брюсселі принесе Польщі більше шкоди, аніж користі. Польща може заплатити за свою впертість обмеженнями фінансової допомоги з європейського бюджету, мовиться у низці коментарів. Ці обмеження, найімовірніше, будуть закладеними вже в бюджеті на 2007-2013-й роки, проект якого представить Європейська Комісія у січні наступного року. У дискусії над цим бюджетом Польща вже не матиме такого союзника як Іспанія, яка боротиметься за збереження рівня фінансової допомоги для себе, а не для Польщі, попереджують знавці європейської проблематики.
Крім того, кореспонденти польських засобів масової інформації пишуть з Брюсселя, що можна сподіватися декларації лідерів Євросоюзу про розподіл нинішніх і завтрашніх членів ЄС на “Союзи двох швидкостей”, тобто країн першої і другої ліги, якщо висловлюватися спортивною термінологією. У такому випадку, твердять аналітики, Польща опиниться, без сумніву, у другій лізі, і всі головні рішення в Європейському Союзі будуть ухвалюватися без її участі.
Володимир Павлів
У Польщі активно обговорюють результати саміту Європейського Союзу, котрий відбувся минулими вихідними у Брюсселі. Цей саміт більшість його учасників визнали невдалим через те, що не був узгоджений і ухвалений Конституційний договір, котрий мав би лягти в основу майбутньої спільної конституції для всіх членів ЄС. Вину за поразку цього саміту низка європейських лідерів покладає на представників Іспанії та Польщі.
Польська преса у понеділок ставить питання: чим є для Польщі результати саміту в Брюсселі – успіхом чи фіаско? Євроентузіасти вважають, що заблокування Конституційного договору є польським успіхом, оскільки щонайменше до 2009-го року будуть діяти положення, ухвалені на саміті в Ніці три роки тому. А це дозволить Польщі мати численніше представництво у Європейському парламенті, майже таке ж, як у Франції та Німеччини. Натомість польські євроскептики говорять, що ця перемога для їхньої країни може стати “пірровою”, тобто такою, за яку доведеться заплатити значну ціну в інших сферах. Відразу після повернення польської урядової делегації з Брюсселя, президент Польщі Александр Кваснєвський намагався врівноважити настрої як євроентузіастів,так і євороскептиків:
Александр Кваснєвський
Немає жодної драми, немає приводів ні для святкування успіху, ані для оплакування якоїсь поразки. Натомість є час на роздуми, час на домашнє завдання, як найкраще підготувати Польщу до вступу в Європейський Союз 1-го травня наступного року. А також добрий час на дипломатію з нашими партнерами. Ми готові співпрацювати з усіма.
Володимир Павлів
Однак, на думку низки оглядачів, негнучка позиція польської делегації у Брюсселі принесе Польщі більше шкоди, аніж користі. Польща може заплатити за свою впертість обмеженнями фінансової допомоги з європейського бюджету, мовиться у низці коментарів. Ці обмеження, найімовірніше, будуть закладеними вже в бюджеті на 2007-2013-й роки, проект якого представить Європейська Комісія у січні наступного року. У дискусії над цим бюджетом Польща вже не матиме такого союзника як Іспанія, яка боротиметься за збереження рівня фінансової допомоги для себе, а не для Польщі, попереджують знавці європейської проблематики.
Крім того, кореспонденти польських засобів масової інформації пишуть з Брюсселя, що можна сподіватися декларації лідерів Євросоюзу про розподіл нинішніх і завтрашніх членів ЄС на “Союзи двох швидкостей”, тобто країн першої і другої ліги, якщо висловлюватися спортивною термінологією. У такому випадку, твердять аналітики, Польща опиниться, без сумніву, у другій лізі, і всі головні рішення в Європейському Союзі будуть ухвалюватися без її участі.
