Київ, 27 листопада 2003 року.
Надія Шерстюк
На хвилях української служби радіо “Свобода” ви слухаєте передачу “Права людини: українська реальність”. Перед мікрофоном у київській студії Надія Шерстюк, за режисерським пультом звукооператор Михайло Петренко. Вітаю вас, шановні слухачі!
Сьогодні у програмі такі теми:
- Громадський форум на підтримку політичної реформи в Івано-Франківську. Не всі бажаючі могли взяти в ньому участь.
- У Криму створено мережу громадських організацій на підтримку свободи слова.
- А також наші постійні рубрики “Погляд” і “Голоси скривджених”.
В обласному центрі Прикарпаття відбувся обласний громадський форум на підтримку політичної реформи в Україні. У зал, де відбувався форум, пропускали лише визначених людей. Переважно це були державні службовці. Вхід до залу надійно охороняло з десяток молодих людей, які не допускали до залу сторонніх. З подробицями наш івано-франківський кореспондент Іван Костюк.
Іван Костюк
Напередодні проведення івано-франківського обласного форуму на підтримку політичної реформи в Україні керівництво обласних організацій блоку Віктора Ющенка “Наша Україна” та блоку Юлії Тимошенко попередили, що цей захід готується в умовах особливої таємності. І форум, як і передбачали опозиціонери, відбувся.
Вхід до залу обласної філармонії, куди підвозили делегатів з усіх районів області, охороняло з десяток молодиків у шкіряних куртках. Вони не пропускали до залу нікого, окрім запрошених. Представники “Нашої України”, блоку Юлії Тимошенко та Соціалістичної партії пікетували приміщення, де проводився форум. Однак увійти до залу їм не дали.
Перебіг громадської підтримки галичанами політичної реформи в Україні коментує голова обласної організації Соціалістичної партії Юрій Головчанський.
Юрій Головчанський
Я б сказав, що це якесь політичне дивацтво. Якщо йде всенародне обговорення проектів політичної реформи, які сьогодні запропоновані у Верховній Раді, і хочуть послухати думку людей, то треба, очевидно, її все ж таки вислухати.
А так виявилось, що тут якісь спеціальні люди, чиїсь глашатаї зібрані. Я бачу, що вони самі, очевидно, не розуміють, для чого їх сюди звезли. Певна частина людей, які уособлюють сьогодні опозиційні сили, виявляється, нам вхід сьогодні туди закритий.
Іван Костюк
Делегати, які прибули на форум, в один голос відмовлялися давати якісь коментарі щодо своєї участі у цьому заході, вони відверто говорили про те, що бояться втратити свою посаду за відмову взяти участь у так званій підтримці політичної реформи в Україні, запропонованої президентом.
Натомість представники опозиції коментували проведення форуму наступним чином, говорить голова Івано-Франківської обласної організації партії “Батьківщина” Олександра Мечева.
Олександра Мечева
Я сьогодні шукаю відповідь на питання, чи є демократія в Україні. 13 років день у день я боролася за Україну, якої я хотіла.
Сьогодні болить душа і як матері двох повнолітніх дітей, що сьогодні на цей захід ведуть також і молодь, яка не знає, куди йде. Ми їх запитуємо, на які збори ви йдете, що там обговорюватимуть. Вони не знають. У них є старший, який їм у дверях дає запрошення у руки. Вони, як отара овець і пастух, який ними керує.
Іван Костюк
У залі, куди все ж таки допустили пресу, голосування відбувалося без піднімання мандатів або ж навіть рук. Усі присутні одностайно висловили свою підтримку політичній реформі, яку пропонує Президент. Голова навіть обмовився: “Нам потрібно ухвалити регламент, який ми для вас затвердили”.
Опозиціонерів до участі в обговоренні так і не допустили. Натомість саме на це зібрання до Івано-Франківська завітали спеціальні знімальні групи з каналів “Інтер”, “Айсітіві” та “1+1”, сюжети яких і мали засвідчити, що галичани підтримали президентські ініціативи щодо внесення змін до Конституції.
Надія Шерстюк
У Криму вперше створили мережу громадських організацій, які діють на півострові і виступають на підтримку свободи слова в регіоні і на захист прав журналістів. Детальніше про це інформує Володимир Притула.
Володимир Притула
Рішення про створення Мережі громадських організацій на підтримку свободи слова в Криму було ухвалена на “круглому столі" на тему "Шляхи підвищення ролі неурядових організацій Криму у забезпеченні права на свободу слова і свободу преси, захисту професійних прав журналістів", що пройшов 25 листопада у Симферополі за підтримки Міжнародного фонду „Відродження".
До Мережі увійшли 23 громадські організації півострова, але, за словами ініціаторів її створення, вона є відкритою для всіх неурядових організацій, які поділяють принципи свободи слова, свободи засобів масової інформації і сприяють їхньому утвердженню в регіоні. І вже зараз ще близько десятка правозахисних, гендерних, дослідницьких та етнічних організацій готові приєднатися до Мережі.
Каже представник Комітету з моніторингу свободи преси в Криму Арсен Османов.
Арсен Османов
Виходячи з принципу, закладеного у Загальній декларації прав людини, який гласить, що кожний індивідуум має право на власну точку зору та її висловлення, що пов''язане з правом на повагу до своїх поглядів, а також із правом шукати, збирати, отримувати і передавати інформацію та ідеї без обмежень державними кордонами і, незважаючи на форму висловлювання, представники понад двох десятків кримських громадських організацій ухвалили рішення про створення постійної Мережі неурядових організацій на підтримку свободи слова в Автономній Республіці Крим.
Мета створення такої Мережі - об''єднання зусиль неурядових організацій Криму для утвердження в регіоні принципів свободи слова, свободи засобів масової інформації і для захисту прав журналістів.
За нашими даними, це перша в Україні подібна Мережа громадських організацій, які працюють у сфері розвитку відкритого громадянського суспільства.
Володимир Притула
Заявив представник Комітету з моніторингу свободи преси в Криму Арсен Османов.
Неурядові організації, які увійшли до Мережі, зобов''язуються усіма наявними у них можливостями сприяти утвердженню в Криму принципів свободи слова та свободи засобів масової інформації і для цього ініціювати та підтримувати громадські кампанії на захист права журналістів вільно працювати для задоволення права суспільства знати; обмінюватися інформацією з цієї проблематики; вести діалог з владою і бізнесом щодо проблем свободи слова, свободи засобів масової інформації і залучати широкі кола громадськості до обговорення проблем свободи слова та свободи засобів масової інформації в Криму.
Надія Шерстюк
Мирослава Крупа, мешканка села Винники, що біля Львова, вдалась до відчайдушного кроку: вона оголосила голодування біля стін Львівської обласної прокуратури. У такий спосіб жінка вимагає об’єктивно розслідувати справу про причини її хвороби. Пані Крупа вважає, що хворобу легенів вона дістала, працюючи на тютюновій фабриці.
Послухайте репортаж нашої львівської кореспондентки Галини Терещук у рубриці “Голоси скривджених”.
Галина Терещук
М.Крупа пропрацювала в лабораторії на тютюновій фабриці у Винниках майже 19 років. У 1993-му році фабрику придбала американська компанія "Ерджі армос табако Львів". На фабрику завезли нове обладнання, і пані Мирославу у 1995-му році перевели на інше робоче місце, де вона відзначала вологість тютюну. Жінка працювала біля печі в приміщенні, у якому не було витяжки, і всі тютюнові дими пропускала через свій організм. Внаслідок такого пасивного куріння її організм пропускав щодня 200 пачок сигарет.
Мирослава Крупа
Спочатку було ще нічого. Потім я почала помічати запах горілого диму. Мені то дуже дошкуляло. А коли в 1996-му році ввели у виробництво магну і почали тютюн обробляти медом, лакрицею, варенням, я брала цей мокрий тютюн, пропускала через піч, і ті всі складники почали утворювати дим. Розумієте, солодке горіло і починало створювати дим.
Галина Терещук
Жінка почала хворіти. Під час медичного обстеження у неї виявили...
Мирослава Крупа
Хронічний бронхіт, інфітема легень, пневмосклероз, дихальна недостатність три, енцеколопатія.
Галина Терещук
Лікар, оглянувши пані Мирославу, порадив їй негайно кинути шкідливу звичку. Це жінці, котра ніколи не палила.
М.Крупа звернулася із позовом у суд на власників фабрики. Суд не призначив проведення судової експертизи робочого місця пані Мирослави. Рішення ухвалили не на її користь. Хворобу не визнали професійною.
У цей час американські власники зачинили виробництво на Львівщині і забрали все обладнання на Донеччину.
Коли змінилося керівництво фабрики, М.Крупу звільнили з роботи. Вона не домоглася свого права на майнову частку. Згідно із чергою на житло, не отримала однокімнатної квартири для своєї багатодітної родини. Личаківська районна прокуратура скерувала документи щодо встановлення діагнозу захворювання М.Крупи у Київський інститут медицини і праці клініки професійних захворювань, але жодного результату й досі немає.
М.Крупа подала позов у суд на обласне Управління охорони здоров''я і обласну епідемстанцію за фальсифікацію документів.
Мирослава Крупа
Виходить, що у мене хвороба виникла в результаті порушення санітарно-гігієнічних норм і порушення технологічної дисципліни використання обладнання: пічка дорівнює витяжці, а значить, мала бути витяжка.
Галина Терещук
Жінка вимагає визнати її хворобу професійною і права на належне лікування. В обласній прокуратурі запевняють, що справу М.Крупи розглядає Личаківська прокуратура. Адже з''ясували, що свого часу районне управління міліції некомпетентно перевірило факти у справі Мирослави Крупи.
Надія Шерстюк
Наш постійний автор Олександр Ірванець намагається під своєрідним кутом подивитись на один законопроект, розглянутий ВР. Проект закону стосується боротьби з тероризмом. Проте Олександр Ірванець розмірковує над цією проблемою радше як письменник і відвідувач мережі Інтернет. Втім, давайте послухаємо самого Олександра Ірванця. Рубрика “Погляд”.
Олександр Ірванець
"Інформація не може бути використана для закликів до вчинення терористичних актів" - так чи приблизно так звучить один із пунктів Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", проект якого у першому читанні ухвалила Верховна Рада минулого тижня.
На жаль, депутати тут не владні, бо всі на світі терористичні акти чиняться на основі інформації, здобутої в той чи в інший спосіб. Інтернет, який охоплює не лише Україну, а й усенький світ, містить і вичерпні рекомендації по виготовленню зброї (з бомбами включно), і закликів до дії. Тих самих, з якими й намагаються боротися народні обранці.
Щодо закликів, то тут справа взагалі заплутана аж до неможливості. Адже заклики до боротьби дуже важко відрізнити від закликів до тероризму, інколи практично неможливо.
Як, скажімо, бути з Шевченковим "Заповітом", з отими рядками про вражу злу кров, що нею належиться окропити волю? То що ж, тепер у підручниках вирізати лезами рядки з класиків? Бо не тільки українська література, але й російська, і світова повняться подібними двозначними закликами. При цьому слід і ще врахувати, що жоден терорист себе терористом не називає, а виключно борцем за краще майбутнє.
Пригадується, ще у радянські часи один з периферійних журналів (чий не "Памір", який виходив десь у Фрунзе чи в Душанбе) розпочав публікацію знаменитого роману Фредеріка Форсайта "День Шакала", в якому детально й ретельно описано підготовку замаху на генерала Шарля де Голля. Радянська цензура, спохопившись, припинила друкування роману, тож його закінчення додруковували вже в перебудовні часи. Тим часом тероризму менше не стало.
На жаль, насильство притаманне людській природі. І ніякі у світі закони неспроможні змусити ображеного не чинити кроків, часом незаконних і протиправних, але спрямованих на відстоювання своїх прав.
Також, згідно законопроекту, не можуть бути використані для вчинення терористичних актів друковані засоби масової інформації і, найцікавіше, діяльність у видавничій справі. Ось тут вже важко з панами нардепами не погодитися: не можуть бути використані, і квит. Особливо останнє, діяльність у видавничій справі.
Десь за фройдівськими законами підсвідомості спрацювала у народних обранців глибинна пам''ять, усі ті фільми про революцію, в яких підпільна типографія неодмінно асоціювалась із озброєними людьми. Ніби й не знають законодавці, що сьогоднішня "видавнича діяльність" з тією, столітньої давнини, не має нічого спільного.
Сьогодні випуск друкованої продукції зводиться до клацання по клавішах комп''ютера, внаслідок якого з прінтера виповзає пластикова плівка - макет майбутньої друкованої сторінки.
Тож "діяльність у видавничій справі" так само причетна до тероризму, як і засолювання огірків на зиму.
Боротьба з тероризмом є, звісно, справою важливою і шляхетною. Та прикро, коли під цим гаслом приймаються двозначні й нездійсненні закони. Адже нам, громадянам, за цими законами жити...
Надія Шерстюк
На цьому програму “Права людини: українська реальність” ми завершуємо. Її уклала і провела Надія Шерстюк, мені допомагав Михайло Петренко. На все добре. Говорить радіо “Свобода”.
Надія Шерстюк
На хвилях української служби радіо “Свобода” ви слухаєте передачу “Права людини: українська реальність”. Перед мікрофоном у київській студії Надія Шерстюк, за режисерським пультом звукооператор Михайло Петренко. Вітаю вас, шановні слухачі!
Сьогодні у програмі такі теми:
- Громадський форум на підтримку політичної реформи в Івано-Франківську. Не всі бажаючі могли взяти в ньому участь.
- У Криму створено мережу громадських організацій на підтримку свободи слова.
- А також наші постійні рубрики “Погляд” і “Голоси скривджених”.
В обласному центрі Прикарпаття відбувся обласний громадський форум на підтримку політичної реформи в Україні. У зал, де відбувався форум, пропускали лише визначених людей. Переважно це були державні службовці. Вхід до залу надійно охороняло з десяток молодих людей, які не допускали до залу сторонніх. З подробицями наш івано-франківський кореспондент Іван Костюк.
Іван Костюк
Напередодні проведення івано-франківського обласного форуму на підтримку політичної реформи в Україні керівництво обласних організацій блоку Віктора Ющенка “Наша Україна” та блоку Юлії Тимошенко попередили, що цей захід готується в умовах особливої таємності. І форум, як і передбачали опозиціонери, відбувся.
Вхід до залу обласної філармонії, куди підвозили делегатів з усіх районів області, охороняло з десяток молодиків у шкіряних куртках. Вони не пропускали до залу нікого, окрім запрошених. Представники “Нашої України”, блоку Юлії Тимошенко та Соціалістичної партії пікетували приміщення, де проводився форум. Однак увійти до залу їм не дали.
Перебіг громадської підтримки галичанами політичної реформи в Україні коментує голова обласної організації Соціалістичної партії Юрій Головчанський.
Юрій Головчанський
Я б сказав, що це якесь політичне дивацтво. Якщо йде всенародне обговорення проектів політичної реформи, які сьогодні запропоновані у Верховній Раді, і хочуть послухати думку людей, то треба, очевидно, її все ж таки вислухати.
А так виявилось, що тут якісь спеціальні люди, чиїсь глашатаї зібрані. Я бачу, що вони самі, очевидно, не розуміють, для чого їх сюди звезли. Певна частина людей, які уособлюють сьогодні опозиційні сили, виявляється, нам вхід сьогодні туди закритий.
Іван Костюк
Делегати, які прибули на форум, в один голос відмовлялися давати якісь коментарі щодо своєї участі у цьому заході, вони відверто говорили про те, що бояться втратити свою посаду за відмову взяти участь у так званій підтримці політичної реформи в Україні, запропонованої президентом.
Натомість представники опозиції коментували проведення форуму наступним чином, говорить голова Івано-Франківської обласної організації партії “Батьківщина” Олександра Мечева.
Олександра Мечева
Я сьогодні шукаю відповідь на питання, чи є демократія в Україні. 13 років день у день я боролася за Україну, якої я хотіла.
Сьогодні болить душа і як матері двох повнолітніх дітей, що сьогодні на цей захід ведуть також і молодь, яка не знає, куди йде. Ми їх запитуємо, на які збори ви йдете, що там обговорюватимуть. Вони не знають. У них є старший, який їм у дверях дає запрошення у руки. Вони, як отара овець і пастух, який ними керує.
Іван Костюк
У залі, куди все ж таки допустили пресу, голосування відбувалося без піднімання мандатів або ж навіть рук. Усі присутні одностайно висловили свою підтримку політичній реформі, яку пропонує Президент. Голова навіть обмовився: “Нам потрібно ухвалити регламент, який ми для вас затвердили”.
Опозиціонерів до участі в обговоренні так і не допустили. Натомість саме на це зібрання до Івано-Франківська завітали спеціальні знімальні групи з каналів “Інтер”, “Айсітіві” та “1+1”, сюжети яких і мали засвідчити, що галичани підтримали президентські ініціативи щодо внесення змін до Конституції.
Надія Шерстюк
У Криму вперше створили мережу громадських організацій, які діють на півострові і виступають на підтримку свободи слова в регіоні і на захист прав журналістів. Детальніше про це інформує Володимир Притула.
Володимир Притула
Рішення про створення Мережі громадських організацій на підтримку свободи слова в Криму було ухвалена на “круглому столі" на тему "Шляхи підвищення ролі неурядових організацій Криму у забезпеченні права на свободу слова і свободу преси, захисту професійних прав журналістів", що пройшов 25 листопада у Симферополі за підтримки Міжнародного фонду „Відродження".
До Мережі увійшли 23 громадські організації півострова, але, за словами ініціаторів її створення, вона є відкритою для всіх неурядових організацій, які поділяють принципи свободи слова, свободи засобів масової інформації і сприяють їхньому утвердженню в регіоні. І вже зараз ще близько десятка правозахисних, гендерних, дослідницьких та етнічних організацій готові приєднатися до Мережі.
Каже представник Комітету з моніторингу свободи преси в Криму Арсен Османов.
Арсен Османов
Виходячи з принципу, закладеного у Загальній декларації прав людини, який гласить, що кожний індивідуум має право на власну точку зору та її висловлення, що пов''язане з правом на повагу до своїх поглядів, а також із правом шукати, збирати, отримувати і передавати інформацію та ідеї без обмежень державними кордонами і, незважаючи на форму висловлювання, представники понад двох десятків кримських громадських організацій ухвалили рішення про створення постійної Мережі неурядових організацій на підтримку свободи слова в Автономній Республіці Крим.
Мета створення такої Мережі - об''єднання зусиль неурядових організацій Криму для утвердження в регіоні принципів свободи слова, свободи засобів масової інформації і для захисту прав журналістів.
За нашими даними, це перша в Україні подібна Мережа громадських організацій, які працюють у сфері розвитку відкритого громадянського суспільства.
Володимир Притула
Заявив представник Комітету з моніторингу свободи преси в Криму Арсен Османов.
Неурядові організації, які увійшли до Мережі, зобов''язуються усіма наявними у них можливостями сприяти утвердженню в Криму принципів свободи слова та свободи засобів масової інформації і для цього ініціювати та підтримувати громадські кампанії на захист права журналістів вільно працювати для задоволення права суспільства знати; обмінюватися інформацією з цієї проблематики; вести діалог з владою і бізнесом щодо проблем свободи слова, свободи засобів масової інформації і залучати широкі кола громадськості до обговорення проблем свободи слова та свободи засобів масової інформації в Криму.
Надія Шерстюк
Мирослава Крупа, мешканка села Винники, що біля Львова, вдалась до відчайдушного кроку: вона оголосила голодування біля стін Львівської обласної прокуратури. У такий спосіб жінка вимагає об’єктивно розслідувати справу про причини її хвороби. Пані Крупа вважає, що хворобу легенів вона дістала, працюючи на тютюновій фабриці.
Послухайте репортаж нашої львівської кореспондентки Галини Терещук у рубриці “Голоси скривджених”.
Галина Терещук
М.Крупа пропрацювала в лабораторії на тютюновій фабриці у Винниках майже 19 років. У 1993-му році фабрику придбала американська компанія "Ерджі армос табако Львів". На фабрику завезли нове обладнання, і пані Мирославу у 1995-му році перевели на інше робоче місце, де вона відзначала вологість тютюну. Жінка працювала біля печі в приміщенні, у якому не було витяжки, і всі тютюнові дими пропускала через свій організм. Внаслідок такого пасивного куріння її організм пропускав щодня 200 пачок сигарет.
Мирослава Крупа
Спочатку було ще нічого. Потім я почала помічати запах горілого диму. Мені то дуже дошкуляло. А коли в 1996-му році ввели у виробництво магну і почали тютюн обробляти медом, лакрицею, варенням, я брала цей мокрий тютюн, пропускала через піч, і ті всі складники почали утворювати дим. Розумієте, солодке горіло і починало створювати дим.
Галина Терещук
Жінка почала хворіти. Під час медичного обстеження у неї виявили...
Мирослава Крупа
Хронічний бронхіт, інфітема легень, пневмосклероз, дихальна недостатність три, енцеколопатія.
Галина Терещук
Лікар, оглянувши пані Мирославу, порадив їй негайно кинути шкідливу звичку. Це жінці, котра ніколи не палила.
М.Крупа звернулася із позовом у суд на власників фабрики. Суд не призначив проведення судової експертизи робочого місця пані Мирослави. Рішення ухвалили не на її користь. Хворобу не визнали професійною.
У цей час американські власники зачинили виробництво на Львівщині і забрали все обладнання на Донеччину.
Коли змінилося керівництво фабрики, М.Крупу звільнили з роботи. Вона не домоглася свого права на майнову частку. Згідно із чергою на житло, не отримала однокімнатної квартири для своєї багатодітної родини. Личаківська районна прокуратура скерувала документи щодо встановлення діагнозу захворювання М.Крупи у Київський інститут медицини і праці клініки професійних захворювань, але жодного результату й досі немає.
М.Крупа подала позов у суд на обласне Управління охорони здоров''я і обласну епідемстанцію за фальсифікацію документів.
Мирослава Крупа
Виходить, що у мене хвороба виникла в результаті порушення санітарно-гігієнічних норм і порушення технологічної дисципліни використання обладнання: пічка дорівнює витяжці, а значить, мала бути витяжка.
Галина Терещук
Жінка вимагає визнати її хворобу професійною і права на належне лікування. В обласній прокуратурі запевняють, що справу М.Крупи розглядає Личаківська прокуратура. Адже з''ясували, що свого часу районне управління міліції некомпетентно перевірило факти у справі Мирослави Крупи.
Надія Шерстюк
Наш постійний автор Олександр Ірванець намагається під своєрідним кутом подивитись на один законопроект, розглянутий ВР. Проект закону стосується боротьби з тероризмом. Проте Олександр Ірванець розмірковує над цією проблемою радше як письменник і відвідувач мережі Інтернет. Втім, давайте послухаємо самого Олександра Ірванця. Рубрика “Погляд”.
Олександр Ірванець
"Інформація не може бути використана для закликів до вчинення терористичних актів" - так чи приблизно так звучить один із пунктів Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", проект якого у першому читанні ухвалила Верховна Рада минулого тижня.
На жаль, депутати тут не владні, бо всі на світі терористичні акти чиняться на основі інформації, здобутої в той чи в інший спосіб. Інтернет, який охоплює не лише Україну, а й усенький світ, містить і вичерпні рекомендації по виготовленню зброї (з бомбами включно), і закликів до дії. Тих самих, з якими й намагаються боротися народні обранці.
Щодо закликів, то тут справа взагалі заплутана аж до неможливості. Адже заклики до боротьби дуже важко відрізнити від закликів до тероризму, інколи практично неможливо.
Як, скажімо, бути з Шевченковим "Заповітом", з отими рядками про вражу злу кров, що нею належиться окропити волю? То що ж, тепер у підручниках вирізати лезами рядки з класиків? Бо не тільки українська література, але й російська, і світова повняться подібними двозначними закликами. При цьому слід і ще врахувати, що жоден терорист себе терористом не називає, а виключно борцем за краще майбутнє.
Пригадується, ще у радянські часи один з периферійних журналів (чий не "Памір", який виходив десь у Фрунзе чи в Душанбе) розпочав публікацію знаменитого роману Фредеріка Форсайта "День Шакала", в якому детально й ретельно описано підготовку замаху на генерала Шарля де Голля. Радянська цензура, спохопившись, припинила друкування роману, тож його закінчення додруковували вже в перебудовні часи. Тим часом тероризму менше не стало.
На жаль, насильство притаманне людській природі. І ніякі у світі закони неспроможні змусити ображеного не чинити кроків, часом незаконних і протиправних, але спрямованих на відстоювання своїх прав.
Також, згідно законопроекту, не можуть бути використані для вчинення терористичних актів друковані засоби масової інформації і, найцікавіше, діяльність у видавничій справі. Ось тут вже важко з панами нардепами не погодитися: не можуть бути використані, і квит. Особливо останнє, діяльність у видавничій справі.
Десь за фройдівськими законами підсвідомості спрацювала у народних обранців глибинна пам''ять, усі ті фільми про революцію, в яких підпільна типографія неодмінно асоціювалась із озброєними людьми. Ніби й не знають законодавці, що сьогоднішня "видавнича діяльність" з тією, столітньої давнини, не має нічого спільного.
Сьогодні випуск друкованої продукції зводиться до клацання по клавішах комп''ютера, внаслідок якого з прінтера виповзає пластикова плівка - макет майбутньої друкованої сторінки.
Тож "діяльність у видавничій справі" так само причетна до тероризму, як і засолювання огірків на зиму.
Боротьба з тероризмом є, звісно, справою важливою і шляхетною. Та прикро, коли під цим гаслом приймаються двозначні й нездійсненні закони. Адже нам, громадянам, за цими законами жити...
Надія Шерстюк
На цьому програму “Права людини: українська реальність” ми завершуємо. Її уклала і провела Надія Шерстюк, мені допомагав Михайло Петренко. На все добре. Говорить радіо “Свобода”.
