Київ, 7 листопада 2003 - Про події довкола острова Тузли в Керченській протоці Азовського моря, коли Росія, по суті справи, висловила Україні територіальні претензії, та, схоже, почала форсувати свій вступ до НАТО, йшлося під час "круглого столу" на тему: "Євроатлантичний поступ України: виклики та перспективи", який відбувся у Києві. У ньому взяли участь члени Політичного комітету та Політично-військового керівного комітету програми "Партнерство заради миру" НАТО, посли США, Італії, Франції та Туреччини в Україні, представники органів української державної влади, лідери громадських організацій. Висновок один: НАТО чекає на Україну, але тоді, коли дотримання в ній прав людини відповідатиме принципам західної демократії.
Деякі українські політики та державні високопосадовці заходилися приміряти на себе натівський однострій, заявляючи, що вже наступного року на Стамбульському саміті НАТО Україна може стати кандидатом в кандидати на прийом до альянсу. Військові аналітики ставляться до подібних перспектив стриманіше. Учасник "круглого столу" президент Атлантичної ради генерал-лейтенант Вадим Гречанінов в інтерв’ю для радіо "Свобода" зауважив з цього приводу: "Я б сказав, що це бажання. На жаль, я думаю, ми не готові до цього кроку. І не готове суспільство. І не готові кордони, в першу чергу. Ніяке НАТО нас не візьме до себе, коли в нас не буде кордонів. Тому що Тузла, оцей маленький острів у Керченській протоці, він доказав, що це дуже велика проблема: кордони". На думку генерала Гречанінова, Росія за допомогою Тузли зробила упереджувальний крок, яким значно ускладнила потенційну можливість вступу України до НАТО, адже кандидат у члени альянсу не повинен мати з іншими державами територіальних суперечок.
Ще одна проблема – реформування українських Збройних Сил. За словами пана Гречанінова, нинішня професійна підготовка українських вояків вкрай незадовільна, "...взагалі армія, на жаль, не боєготова, вона не здатна зараз до відсічі якоїсь агресії, для участі в якомусь локальному конфлікті, на жаль, ні", – переконаний президент Атлантичної ради генерал-лейтенант Вадим Гречанінов.
Тим часом Посол США в Україні Джон Едвард Гербст під час "круглого столу" звернув особливу увагу на те, що "кандидат на вступ до альянсу повинен виявити не тільки військову готовність, але й відданість демократії, вільним виборам, правам людини, свободи преси та ринковій економіці. Сполучені Штати Америки підтримують прагнення України вступити до НАТО. Суттєво важливо, щоб органи влади України продемонстрували послідовну політичну волю. Наступні президентські вибори мають вирішальне значення. Важливо, щоб президентська кампанія й самі вибори були вільними та справедливими. Події 31 жовтня у Донецьку не були добрим сигналом. Міжнародне співтовариство, включно з державами НАТО, буде дуже пильно за цим слідкувати", – попередив Посол США в Україні Джон Едвард Гербст.
А втім, не лише в американського дипломата, але й у його колег – послів Італії, Франції, Турції, представника німецької амбасади, які виступили на "круглому столі", схоже, не викликає сумнівів, що так чи інакше, але НАТО йде назустріч Україні, а Україна йде назустріч НАТО. Тільки, як підкреслювалося, рух цей допоки відбувається, так би мовити, не по прямій лінії з пункту "А" в пункт "Б", а паралельними курсами. І зближення цих курсів, коли Україна реально може стати кандидатом у кандидати на вступ до Північноатлантичного альянсу, як зауважували зарубіжні дипломати, напряму залежить від демократичності та відкритості майбутніх президентських виборів і від дотримання в Україні прав людини. Зокрема конституційного права щодо свободи зібрання, котре, за словами послів, було порушене в Донецьку, коли 31 жовтня цього року тут зірвали з''їзд політичного блоку "Наша Україна".
Деякі українські політики та державні високопосадовці заходилися приміряти на себе натівський однострій, заявляючи, що вже наступного року на Стамбульському саміті НАТО Україна може стати кандидатом в кандидати на прийом до альянсу. Військові аналітики ставляться до подібних перспектив стриманіше. Учасник "круглого столу" президент Атлантичної ради генерал-лейтенант Вадим Гречанінов в інтерв’ю для радіо "Свобода" зауважив з цього приводу: "Я б сказав, що це бажання. На жаль, я думаю, ми не готові до цього кроку. І не готове суспільство. І не готові кордони, в першу чергу. Ніяке НАТО нас не візьме до себе, коли в нас не буде кордонів. Тому що Тузла, оцей маленький острів у Керченській протоці, він доказав, що це дуже велика проблема: кордони". На думку генерала Гречанінова, Росія за допомогою Тузли зробила упереджувальний крок, яким значно ускладнила потенційну можливість вступу України до НАТО, адже кандидат у члени альянсу не повинен мати з іншими державами територіальних суперечок.
Ще одна проблема – реформування українських Збройних Сил. За словами пана Гречанінова, нинішня професійна підготовка українських вояків вкрай незадовільна, "...взагалі армія, на жаль, не боєготова, вона не здатна зараз до відсічі якоїсь агресії, для участі в якомусь локальному конфлікті, на жаль, ні", – переконаний президент Атлантичної ради генерал-лейтенант Вадим Гречанінов.
Тим часом Посол США в Україні Джон Едвард Гербст під час "круглого столу" звернув особливу увагу на те, що "кандидат на вступ до альянсу повинен виявити не тільки військову готовність, але й відданість демократії, вільним виборам, правам людини, свободи преси та ринковій економіці. Сполучені Штати Америки підтримують прагнення України вступити до НАТО. Суттєво важливо, щоб органи влади України продемонстрували послідовну політичну волю. Наступні президентські вибори мають вирішальне значення. Важливо, щоб президентська кампанія й самі вибори були вільними та справедливими. Події 31 жовтня у Донецьку не були добрим сигналом. Міжнародне співтовариство, включно з державами НАТО, буде дуже пильно за цим слідкувати", – попередив Посол США в Україні Джон Едвард Гербст.
А втім, не лише в американського дипломата, але й у його колег – послів Італії, Франції, Турції, представника німецької амбасади, які виступили на "круглому столі", схоже, не викликає сумнівів, що так чи інакше, але НАТО йде назустріч Україні, а Україна йде назустріч НАТО. Тільки, як підкреслювалося, рух цей допоки відбувається, так би мовити, не по прямій лінії з пункту "А" в пункт "Б", а паралельними курсами. І зближення цих курсів, коли Україна реально може стати кандидатом у кандидати на вступ до Північноатлантичного альянсу, як зауважували зарубіжні дипломати, напряму залежить від демократичності та відкритості майбутніх президентських виборів і від дотримання в Україні прав людини. Зокрема конституційного права щодо свободи зібрання, котре, за словами послів, було порушене в Донецьку, коли 31 жовтня цього року тут зірвали з''їзд політичного блоку "Наша Україна".
