Брюссель, 15 жовтня 2003 - Великий нафтовий бізнес - це насампернед політика, а вже потім гроші, тому не слід дивуватись, що Росія здійснює тиск на Україну , аби використовувати ноафтопровід Одеса - Броди в реверсному режимі і качати свою нафту та не допустити до магістралі каспійську, або туркменську нафту. Так заявив в інтерн’ю нашому брюсельському кореспондентові Славкові Волинськом один із менеджерів Бельгійської філії транснаціональної корпрації “ТОТАЛ”. При цьому він додав. “Якщо ви бажаєте обєктивного висвітленння становища і російської енергостратегії, то прошу не вказуйте мого прізвища. Тут вибору не було і з проханням представника ТОТАлу довелось погодитись.
Не міг утриматись щоб не перепитати, чому менеджер корпорації “ТОТАЛ”, мій співрозмовник не бажає оприлюднити своє справжнє прізвище? Мій співрозмовник відповів: “Бо якщо те що я Вам розповім, те що я думаю про російську енергостратегію і це завтра порапить в пресу, то мене звільнять з роботи. Мені ж мені до песії залишився рік. А що я хотів сказати, може розцінюватись як комерційні інтереси російських партнерів.”
Славко Волинський
Ви інтригуєте. Що це можуть бути за комерційні таємниці?
Менеджер транскорпорації ТОТАЛ: “Всім відомо, що нафта з Росії, яку одержує наш наш нафтопереробний завод у Ротердамі, є найгіршої якості серед усіх нафто-постачальників “ТОТАЛу”. Російська нафта має в собі величезний вміст сірки та парафіну й нам доводиться витрачати чимало коштів не лише на подвійне рафінування, а й на утилізацію відходів. Ще раз повторю. Про це всім відомо, але всі мовчать, щоб не зіпсувати взаємини з росіянами. А коли ж в Європу потече легка каспійська нафта, то звісно ми відмовимось від російської і купуватимемонафту нафту каспійську. Тим більше, що її шлях в Європу, якщо буде задіяний нафтопровід Одеса –Броди, а далі Польща, Німеччина - є значно коротшим ніж транспортування нафти танкерами через Босфор. Росія готова навіть понести збитки і поєднати за свій кошт північну трубу з нафтовим перекачувальним вузлом у Бродах. Протяжність цієї гілки майже сімсот кілометрів. Це чималі кошти! От чому я кажу, що нафтобізнес -- це спочатку політика, а потім гроші. Фахівці нафтобізнесу помічають як активно зростає глобалізація російської енергетичної політики, прагнення домінувати в цій сфері й контролювати енергобізнес своїх сусідів. В тому числі й енергобізнес України. І не тільки. Стало відомо , що деякі російські нафтокомпанії ведуть переговориз Туреччиною про купівлю двох турецьких нафтопереробних заводів. Росія також домовляється З Румунією про пероблаштування і купівлю нафтового терміналу в морському порту Констанца і в болгарському порту Бургас. Тому на заході такі мегаплани Росії декого також починають турбувати. Малі нафтокомпанії остерігаються щоб ці плани не преретворились в російську енергоекспансію і не дистабілізували вже усталені комерційні механізми в цьому економічному секторі.
Не міг утриматись щоб не перепитати, чому менеджер корпорації “ТОТАЛ”, мій співрозмовник не бажає оприлюднити своє справжнє прізвище? Мій співрозмовник відповів: “Бо якщо те що я Вам розповім, те що я думаю про російську енергостратегію і це завтра порапить в пресу, то мене звільнять з роботи. Мені ж мені до песії залишився рік. А що я хотів сказати, може розцінюватись як комерційні інтереси російських партнерів.”
Славко Волинський
Ви інтригуєте. Що це можуть бути за комерційні таємниці?
Менеджер транскорпорації ТОТАЛ: “Всім відомо, що нафта з Росії, яку одержує наш наш нафтопереробний завод у Ротердамі, є найгіршої якості серед усіх нафто-постачальників “ТОТАЛу”. Російська нафта має в собі величезний вміст сірки та парафіну й нам доводиться витрачати чимало коштів не лише на подвійне рафінування, а й на утилізацію відходів. Ще раз повторю. Про це всім відомо, але всі мовчать, щоб не зіпсувати взаємини з росіянами. А коли ж в Європу потече легка каспійська нафта, то звісно ми відмовимось від російської і купуватимемонафту нафту каспійську. Тим більше, що її шлях в Європу, якщо буде задіяний нафтопровід Одеса –Броди, а далі Польща, Німеччина - є значно коротшим ніж транспортування нафти танкерами через Босфор. Росія готова навіть понести збитки і поєднати за свій кошт північну трубу з нафтовим перекачувальним вузлом у Бродах. Протяжність цієї гілки майже сімсот кілометрів. Це чималі кошти! От чому я кажу, що нафтобізнес -- це спочатку політика, а потім гроші. Фахівці нафтобізнесу помічають як активно зростає глобалізація російської енергетичної політики, прагнення домінувати в цій сфері й контролювати енергобізнес своїх сусідів. В тому числі й енергобізнес України. І не тільки. Стало відомо , що деякі російські нафтокомпанії ведуть переговориз Туреччиною про купівлю двох турецьких нафтопереробних заводів. Росія також домовляється З Румунією про пероблаштування і купівлю нафтового терміналу в морському порту Констанца і в болгарському порту Бургас. Тому на заході такі мегаплани Росії декого також починають турбувати. Малі нафтокомпанії остерігаються щоб ці плани не преретворились в російську енергоекспансію і не дистабілізували вже усталені комерційні механізми в цьому економічному секторі.
