Прага, 13 жовтня 2003 – Україна вітає Лівію зі скасуванням санкцій ООН і сподівається на тіснішу економічну співпрацю. Про це у Лівійській столиці заявив президент України Леонід Кучма, який перебуває у цій країні з чотириденним візитом. На думку аналітиків, Україна вчасно досліджує можливості співпраці з Лівією майже відразу після скасування санкцій, але ще перед тим, як до багатої на нафту африканську країну потягнуться конкуренти зі західної Європи.
У Тріполі президента України Леоніда Кучму зустріли як дорогого гостя. Нагородили вищою нагородою країни – Орденом Революції «Аль Фатіх» і пригадали, що високий гість не лише президент України, але і Голова Співдружності Незалежних Держав. До слова, Лідер Революції, як офіційно називається посада керівника країни полковника Моаммара Каддафі також удостоївся ордену Ярослава Мудрого першого ступеня за розвиток українсько-лівійських відносин. Така увага до гостя з України не має дивувати, адже Леонід Кучма чи не перший лідер з Європейського континенту, що завітав до Тріполі упродовж останніх майже 15 років, відтоді як країну звинуватили у державному тероризмі та наклали санкції ООН за організацію вибухів на американському та французькому лайнерах.
Але у вересні після того, як Лівія погодилася сплатити по 10 мільйонів доларів родичам загиблих від тих вибухів, санкції ООН були офіційно скасовані. Тож Україна однією з перших досліджує можливості економічної співпраці з Лівією, яка приваблює не лише можливостями власного ринку, але і географічним розташуванням, вигідним для експорту українських товарів до інших африканських країн. Говорить експерт радіо «Свобода» , директор Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння Сергій Згурець: «Українська сторона розглядає Лівію як своєрідний місток для просування Африканський континент. Крім того, Лівія – це країна платоспроможна, при чому потреби Лівії абсолютно адекватні промисловим можливостям України. Насамперед ідеться про послуги у нафтогазовій галузі, авіабудуванні, суднобудуванні і навіть будуванні залізниць».
Як повідомили інформаційні агентства, українські залізничники будуватимуть у Лівії залізничну гілку, яка простягнеться на майже тисячу кілометрів від Середземного моря вглиб країни. Вартість проекту оцінюють майже у 2 мільярди доларів. Крім цього, українські будівники доріг зможуть скористатися і з угоди про побудову автотраси. Ïї вартість буде близько 200 мільйонів доларів.
Те, що в складі української делегації голова компанії «Нафтогаз України» Юрій Бойко, свідчить також про те, що Україна зацікавлена у головному багатстві Лівії – нафті. Продовжує Сергій Згурець: «Нафтогаз України» - це насамперед проведення розвідувальних робіт, вартість цих контрактів від 100 мільйонів доларів до 300. І потім у планах реєстрація компанії, яка матиме право на продаж лівійської нафти або газу».
На думку українського експерта, політичний момент для просування українських інтересів у Лівії був вибраний вдало: «Після того, як українська сторона продемонструвала американцям свою лояльність у вирішенні проблеми Іраку і надіслала своїх військових, Київ має можливість певним чином спекулювати на тому, що ми врахували ваші інтереси в регіоні Іраку, а тепер ви врахуйте наші інтереси в Лівії».
Адже у лівійській нафті зацікавлені не лише українці. Фахівець з проблем Близького сходу британського аналітичного видання “Jane''s Sentinel” Джеремі Бінні тим часом нагадує, що Лівія повертається до світової спільноти. «Важливо пам’ятати, що коли санкції ООН і були зняті з країни, то американські санкції все ж залишились. Але лівійське керівництво сподівається, що економічний інтерес американських нафтових компаній переважить політичні міркування Вашингтона”.
У Тріполі президента України Леоніда Кучму зустріли як дорогого гостя. Нагородили вищою нагородою країни – Орденом Революції «Аль Фатіх» і пригадали, що високий гість не лише президент України, але і Голова Співдружності Незалежних Держав. До слова, Лідер Революції, як офіційно називається посада керівника країни полковника Моаммара Каддафі також удостоївся ордену Ярослава Мудрого першого ступеня за розвиток українсько-лівійських відносин. Така увага до гостя з України не має дивувати, адже Леонід Кучма чи не перший лідер з Європейського континенту, що завітав до Тріполі упродовж останніх майже 15 років, відтоді як країну звинуватили у державному тероризмі та наклали санкції ООН за організацію вибухів на американському та французькому лайнерах.
Але у вересні після того, як Лівія погодилася сплатити по 10 мільйонів доларів родичам загиблих від тих вибухів, санкції ООН були офіційно скасовані. Тож Україна однією з перших досліджує можливості економічної співпраці з Лівією, яка приваблює не лише можливостями власного ринку, але і географічним розташуванням, вигідним для експорту українських товарів до інших африканських країн. Говорить експерт радіо «Свобода» , директор Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння Сергій Згурець: «Українська сторона розглядає Лівію як своєрідний місток для просування Африканський континент. Крім того, Лівія – це країна платоспроможна, при чому потреби Лівії абсолютно адекватні промисловим можливостям України. Насамперед ідеться про послуги у нафтогазовій галузі, авіабудуванні, суднобудуванні і навіть будуванні залізниць».
Як повідомили інформаційні агентства, українські залізничники будуватимуть у Лівії залізничну гілку, яка простягнеться на майже тисячу кілометрів від Середземного моря вглиб країни. Вартість проекту оцінюють майже у 2 мільярди доларів. Крім цього, українські будівники доріг зможуть скористатися і з угоди про побудову автотраси. Ïї вартість буде близько 200 мільйонів доларів.
Те, що в складі української делегації голова компанії «Нафтогаз України» Юрій Бойко, свідчить також про те, що Україна зацікавлена у головному багатстві Лівії – нафті. Продовжує Сергій Згурець: «Нафтогаз України» - це насамперед проведення розвідувальних робіт, вартість цих контрактів від 100 мільйонів доларів до 300. І потім у планах реєстрація компанії, яка матиме право на продаж лівійської нафти або газу».
На думку українського експерта, політичний момент для просування українських інтересів у Лівії був вибраний вдало: «Після того, як українська сторона продемонструвала американцям свою лояльність у вирішенні проблеми Іраку і надіслала своїх військових, Київ має можливість певним чином спекулювати на тому, що ми врахували ваші інтереси в регіоні Іраку, а тепер ви врахуйте наші інтереси в Лівії».
Адже у лівійській нафті зацікавлені не лише українці. Фахівець з проблем Близького сходу британського аналітичного видання “Jane''s Sentinel” Джеремі Бінні тим часом нагадує, що Лівія повертається до світової спільноти. «Важливо пам’ятати, що коли санкції ООН і були зняті з країни, то американські санкції все ж залишились. Але лівійське керівництво сподівається, що економічний інтерес американських нафтових компаній переважить політичні міркування Вашингтона”.
