Німеччина, 20 серпня 2003 - Усі чотирнадцять “сахарських” екс-заручників у середу вранці прибули до Німеччини. Через шість місяців після їхнього викрадення в алжирській Сахарі дев”ятьох німців, чотирьох швейцарців та одного нідерландця літаком бундесверу було доставлено в Кельн.
Незважаючи на тривалі тортури в пустелі, всі колишні заручники почувають себе добре, повідомив керівник кризового штабу при міністерстві закордонних справ Німеччини Юрген Кробок. Нагадаємо, що радикальні ісламісти в лютому та березні викрали загалом 32 західних туристи, які різними групами подорожували по алжирській Сахарі. В середині травня алжирській армії вдалося звільнити з полону 17 заручників. 15 осіб й надалі залишалися в руках викрадачів. Тим, хто тепер повернувся додому, досі важко повірити, що вони нарешті на свободі. Говорить один з колишніх заручників Вітек Мітко:
“Звичайно, ми дуже раді, що після шести місяців повернулися додому. Два дні тому нам сказали, що ми вільні. Але спочатку ми навіть не повірили цьому”, - сказав Мітко. За словами туристів, викрадачі не знущалися над ними, але були моменти напруги та страху. На очах у заручників від теплового удару померла 46-річна жителька Аугсбурга Міхаеля Шпітце. За словами звільнених західних туристів, вони знають коодинати поховання цієї жінки і готові допомогти переправити її тіло на батьківщину. Водночас поки що ніхто так і не розповів про обставини звільнення заручників. Канцлер Німеччини Герхард Шредер та міністр закордонних справ Йошка Фішер лише подякували президентам Малі та Алжиру за їхню допомогу та посередництво в цій історії. Водночас німецький уряд спростовує повідомлення про сплату викрадачам грошового викупу. Німеччина принципово не платить викупу, щоб не спровокувати нового захоплення заручників у майбутньому. Тим часом перший канал німецького телебачення ARD повідомив, що уряд Малі все ж таки сплатив викрадачам майже п”ять мільйонів євро і що Німеччина віддячить за це, розширивши економічну допомогу для цієї країни. Офіційний Берлін відмовляється підтверджувати таку інформацію. Тим часом у Німеччині розгорнулася дискусія навколо питання про те, хто ж має компенсувати витрачені зусилля та гроші.
“Це була найтриваліша та найдорожча акція порятунку німецьких туристів”, - визнав керівник кризового штабу при міністерстві закордонних справ Німеччини Юрген Кробок. Водночас він закликав поки що утриматися від критичних запитань до звільнених туристів. До речі, чимало німців дотримуються думки, що ті шукачі пригод, які проводять відпустку в кризових регіонах, повинні потім повернути кошти, які довелося витрати для їхнього порятунку. Експерт з питань зовнішньої політики парламентської фракції “Союзу 90/Зелені” Людгер Фольмер вважає, що така дискусія є зайвою, оскільки уряд Німеччини законодавчо зобов”язаний допомагати своїм громадянам, які за межами країни потрапили в складне становище. З іншого боку, цей самий закон передбачає, що частину витрачених на допомогу коштів постраждалі згодом мають повернути з власної кишені. Так, подружжю Валлертів, яких кілька років тому довелося звільняти з рук філіппінських викрадачів, було виставлено рахунок на суму в тринадцять тисяч марок.
“Звичайно, ми дуже раді, що після шести місяців повернулися додому. Два дні тому нам сказали, що ми вільні. Але спочатку ми навіть не повірили цьому”, - сказав Мітко. За словами туристів, викрадачі не знущалися над ними, але були моменти напруги та страху. На очах у заручників від теплового удару померла 46-річна жителька Аугсбурга Міхаеля Шпітце. За словами звільнених західних туристів, вони знають коодинати поховання цієї жінки і готові допомогти переправити її тіло на батьківщину. Водночас поки що ніхто так і не розповів про обставини звільнення заручників. Канцлер Німеччини Герхард Шредер та міністр закордонних справ Йошка Фішер лише подякували президентам Малі та Алжиру за їхню допомогу та посередництво в цій історії. Водночас німецький уряд спростовує повідомлення про сплату викрадачам грошового викупу. Німеччина принципово не платить викупу, щоб не спровокувати нового захоплення заручників у майбутньому. Тим часом перший канал німецького телебачення ARD повідомив, що уряд Малі все ж таки сплатив викрадачам майже п”ять мільйонів євро і що Німеччина віддячить за це, розширивши економічну допомогу для цієї країни. Офіційний Берлін відмовляється підтверджувати таку інформацію. Тим часом у Німеччині розгорнулася дискусія навколо питання про те, хто ж має компенсувати витрачені зусилля та гроші.
“Це була найтриваліша та найдорожча акція порятунку німецьких туристів”, - визнав керівник кризового штабу при міністерстві закордонних справ Німеччини Юрген Кробок. Водночас він закликав поки що утриматися від критичних запитань до звільнених туристів. До речі, чимало німців дотримуються думки, що ті шукачі пригод, які проводять відпустку в кризових регіонах, повинні потім повернути кошти, які довелося витрати для їхнього порятунку. Експерт з питань зовнішньої політики парламентської фракції “Союзу 90/Зелені” Людгер Фольмер вважає, що така дискусія є зайвою, оскільки уряд Німеччини законодавчо зобов”язаний допомагати своїм громадянам, які за межами країни потрапили в складне становище. З іншого боку, цей самий закон передбачає, що частину витрачених на допомогу коштів постраждалі згодом мають повернути з власної кишені. Так, подружжю Валлертів, яких кілька років тому довелося звільняти з рук філіппінських викрадачів, було виставлено рахунок на суму в тринадцять тисяч марок.
