Прага, 5 серпня 2003 – Західна преса широко коментує проблеми нової адміністрації Іраку. Попри зусилля Сполучених Штатів і коаліційного командування серед кандидатів до нового керівництва постають серйозні тертя на політичному й етнічному ґрунті.
Газета «Лос-Анджелес таймс» містить коментар представника Центру міжнародних і стратегічних досліджень Едварда Люттвака. Автор бачить серйозні проблеми зі впровадженням ідей демократії в Іраку, які проштовхує адміністрація Буша. На думку коментатора, навряд чи у цій країні можна було б знайти значну частину населення, яка бажала б пропонованої демократії. Освіченіша частина багдадської еліти, веде далі автор, теоретично захоплена ідеєю демократії, проте затято протестує проти впровадження її в життя, побоюючись потрапити під владу шиїтської більшості. Тим часом шиїти, здебільшого малоосвічені люди, визнають своїх єдиних релігійних лідерів – імамів і аятол. А ці люди, тобто представники ісламського кліру, наполягають, щоб у новому Іраку зобов’язували до ісламських законів шаріату, в яких нема мови про рівні права жінок, свободу слова або право вживати алкогольні напої. За словами автора, це буде чудом, якщо вдасться впровадити демократію в Іраку протягом подальших 30-ти років. І якщо Сполучені Штати не мають наміру залишатися у цій країні впродовж згаданого часу, вони повинні подбати принаймні про формування керівництва, вільно обраного від усіх етнічних і релігійних груп країни.
Тим часом німецька газета «Зюддойче цайтунґ» висловлює здивування – чому Вашингтон не погоджується на участь ООН в управлінні Іраком? У той час, коли американські солдати продовжують гинути у цій країні, а економічна відбудова неможлива у зв’язку з небезпечною ситуацією, адміністрація США, на думку газети, не повинна би вагатися попросити допомоги ООН. Тоді США могли б розраховувати на надіслання до Іраку миротворчих підрозділів із Туреччини, Індії, Пакистану, а навіть із Німеччини і Франції. Крім того зросли би фінансові внески на відбудову Іраку. А крім того, як підкреслює німецька газета, Буш міг би стримати потужний потік критики його зовнішньої політики і поширення антиамериканських настроїв в арабському світі. І врешті, підкреслює газета, у випадку найгіршого розвитку подій в Іраку, серед інших вину за провал взяла би на себе Організація Об’єднаних Націй. Проте яструби в американському керівництві, закінчує «Зюддойче цайтунґ», відкидають можливість вивільнити себе від відповідальності за всі свої промахи в Іраку.
Газета «Лос-Анджелес таймс» містить коментар представника Центру міжнародних і стратегічних досліджень Едварда Люттвака. Автор бачить серйозні проблеми зі впровадженням ідей демократії в Іраку, які проштовхує адміністрація Буша. На думку коментатора, навряд чи у цій країні можна було б знайти значну частину населення, яка бажала б пропонованої демократії. Освіченіша частина багдадської еліти, веде далі автор, теоретично захоплена ідеєю демократії, проте затято протестує проти впровадження її в життя, побоюючись потрапити під владу шиїтської більшості. Тим часом шиїти, здебільшого малоосвічені люди, визнають своїх єдиних релігійних лідерів – імамів і аятол. А ці люди, тобто представники ісламського кліру, наполягають, щоб у новому Іраку зобов’язували до ісламських законів шаріату, в яких нема мови про рівні права жінок, свободу слова або право вживати алкогольні напої. За словами автора, це буде чудом, якщо вдасться впровадити демократію в Іраку протягом подальших 30-ти років. І якщо Сполучені Штати не мають наміру залишатися у цій країні впродовж згаданого часу, вони повинні подбати принаймні про формування керівництва, вільно обраного від усіх етнічних і релігійних груп країни.
Тим часом німецька газета «Зюддойче цайтунґ» висловлює здивування – чому Вашингтон не погоджується на участь ООН в управлінні Іраком? У той час, коли американські солдати продовжують гинути у цій країні, а економічна відбудова неможлива у зв’язку з небезпечною ситуацією, адміністрація США, на думку газети, не повинна би вагатися попросити допомоги ООН. Тоді США могли б розраховувати на надіслання до Іраку миротворчих підрозділів із Туреччини, Індії, Пакистану, а навіть із Німеччини і Франції. Крім того зросли би фінансові внески на відбудову Іраку. А крім того, як підкреслює німецька газета, Буш міг би стримати потужний потік критики його зовнішньої політики і поширення антиамериканських настроїв в арабському світі. І врешті, підкреслює газета, у випадку найгіршого розвитку подій в Іраку, серед інших вину за провал взяла би на себе Організація Об’єднаних Націй. Проте яструби в американському керівництві, закінчує «Зюддойче цайтунґ», відкидають можливість вивільнити себе від відповідальності за всі свої промахи в Іраку.
