26 березня 2003 року.
Це Болгарія, Естонія, Латвія, Литва, Румунія, Словаччина та Словенія. Пролунало чимало врочистих промов, поздоровлень на адресу нових країн – кандидатів у НАТО. Про нинішню подію в історії альянсу розповідає наш брюссельський кореспондент Славко Волинський.
Церемонія підписання документу, який називається «Протокол про зміни в Договорі Північноатлантичного союзу», відбулась у найрозкішнішому залі штаб-квартири НАТО. Свої підписи під Протоколом поставили посли 19-ти країн альянсу в присутності семи делегацій країн кандидатів на чолі з їх міністрами закордонних справ.
Тепер підписаний документ повинен бути ратифікований парламентами держав НАТО. Експерти припускають, що на цю процедуру буде витрачено приблизно один рік. Після цього ратифікований документ (його ратифікація ні в кого не викликає сумніву) буде надісланий до Вашингтона, де 54 роки тому був підписаний Вашингтонський договір про створення НАТО.
Хоча формально процедура ратифікації про зміни у Вашингтонському договорі ще не відбулась, однак підписання Протоколу фактично означає, що сім країн-кандидатів виконали всі умови для вступу в НАТО та всі необхідні формальні процедури і підняття семи прапорів перед штаб-квартирою НАТО є лише справою часу.
Генеральний секретар Альянсу Джордж Робертсон висловив впевненість, що нинішній день є дуже важливим для Європи, і при цьому додав: «Я переконаний, що майбутні історики визнають, що рішення розчинити двері НАТО стало точкою відліку у розбудові об’єднаної і вільної Європи: Європи єдиної, мирної і демократичної від Балтики до Балкан, від Атлантики до Чорного моря».
Перед підписанням Протоколу про долучення до НАТО семи нових країн Джордж Робертсон, коментуючи останні події в Іраку, заявив що іракська криза не стане перепоною під час ратифікації країнами НАТО цього Протоколу, в тому числі Франція, яка виступає проти війни в Іраку, підтримує розширення альянсу. “НАТО – це не Варшавський пакт, коли одна країна ухвалювала рішення, а інші його виконували, - зауважив Джордж Робертсон, - НАТО – це демократична організація , яку об’єднують спільні інтереси”.
Це Болгарія, Естонія, Латвія, Литва, Румунія, Словаччина та Словенія. Пролунало чимало врочистих промов, поздоровлень на адресу нових країн – кандидатів у НАТО. Про нинішню подію в історії альянсу розповідає наш брюссельський кореспондент Славко Волинський.
Церемонія підписання документу, який називається «Протокол про зміни в Договорі Північноатлантичного союзу», відбулась у найрозкішнішому залі штаб-квартири НАТО. Свої підписи під Протоколом поставили посли 19-ти країн альянсу в присутності семи делегацій країн кандидатів на чолі з їх міністрами закордонних справ.
Тепер підписаний документ повинен бути ратифікований парламентами держав НАТО. Експерти припускають, що на цю процедуру буде витрачено приблизно один рік. Після цього ратифікований документ (його ратифікація ні в кого не викликає сумніву) буде надісланий до Вашингтона, де 54 роки тому був підписаний Вашингтонський договір про створення НАТО.
Хоча формально процедура ратифікації про зміни у Вашингтонському договорі ще не відбулась, однак підписання Протоколу фактично означає, що сім країн-кандидатів виконали всі умови для вступу в НАТО та всі необхідні формальні процедури і підняття семи прапорів перед штаб-квартирою НАТО є лише справою часу.
Генеральний секретар Альянсу Джордж Робертсон висловив впевненість, що нинішній день є дуже важливим для Європи, і при цьому додав: «Я переконаний, що майбутні історики визнають, що рішення розчинити двері НАТО стало точкою відліку у розбудові об’єднаної і вільної Європи: Європи єдиної, мирної і демократичної від Балтики до Балкан, від Атлантики до Чорного моря».
Перед підписанням Протоколу про долучення до НАТО семи нових країн Джордж Робертсон, коментуючи останні події в Іраку, заявив що іракська криза не стане перепоною під час ратифікації країнами НАТО цього Протоколу, в тому числі Франція, яка виступає проти війни в Іраку, підтримує розширення альянсу. “НАТО – це не Варшавський пакт, коли одна країна ухвалювала рішення, а інші його виконували, - зауважив Джордж Робертсон, - НАТО – це демократична організація , яку об’єднують спільні інтереси”.