Вашинґтон, 16 січня 2003 – Як стало відомо вашинґтонському кореспондентові Радіо Свобода з вартих довіри джерел, адміністрація Сполучених Штатів досі очікує відповіді від Києва на відомі питання і, ймовірно, завершить перегляд американської політики стосовно України й особливо щодо президента Леоніда Кучми до кінця цього місяця.
Слід нагадати, що на початку лютого президент США повинен передати на розгляд Конґресу проект бюджету на наступний рік, який, як це було й минулими роками, охоплює також і асигнування на американську урядову допомогу Україні.
У рамках перегляду політики стосовно України Вашинґтон висловив стурбованість поведінкою українського президента щодо продажу зброї Македонії та особливо Іраку, щодо проблем із свободою масмедія та демократичних і ринкових перетворень.
І от днями до цього списку внесено також побоювання щодо економічного, й зокрема енергетичного узалежнення України від Росії.
Імовірно, ці питання будуть на порядку денному переговорів президентів України та Польщі, що мають відбутися 21 січня. Президент Польщі Александр Квасьнєвський минулого вівторка вже вдруге за півроку зустрівся в Білому домі з президентом США Джоджем Бушем, і на порядку денному їхніх переговорів була й справа України. Американські офіційні особи висловили сподівання, що саме в переговорах із Польщею як зі стратегічним партнером українська сторона сприйме з більшим розумінням стурбованість США та ЄС.
Почну із погляду з Москви. Днями, виступаючи у впливовій американській установі – Фонді міжнародного миру Карнеґі, посол Сполучених Штатів Америки в Російській Федерації Алеґзандер Вершбоу заявив: “Росія певною мірою сприйняла теперішні напруження в американсько-українських стосунках як нагоду для тіснішого зміцнення зв’язків між Росією й Україною. В Росії й далі розцінюють Україну як частину так званого близького зарубіжжя і ще до виникнення напруження (в українсько-американських стосунках) працювали над зміцненням (російських) позицій, переважно за допомогою економічних важелів”, – зазначив американський дипломат.
Він також нагадав, що існують дуже тісні стосунки між президентськими адміністраціями у Москві та Києві, причому він не виключив, що “Росія не зовсім пасивно ставитиметься й щодо наступної української передвиборної кампанії”.
“На мою думку”, – зазначив посол США у Москві Алеґзандер Вершбоу, росіяни “зосереджуватимуть увагу на економічних важелях як засобі збереження та зміцнення їхнього впливу”.
“Сполучені Штати не розцінюють як проблему тісну російсько-українську економічну співпрацю, якщо вона базується на передумові, що Україна є суверенною державою й росіяни шануватимуть це”, – заявив посол США в Росії.
На відміну від чільного американського дипломата в Москві посол Сполучених Штатів в Україні Карлос Паскуаль, виступаючи в Вашинґтоні, з дещо більшим занепокоєнням висловися про ймовірні наслідки зростання економічного впливу Росії в Україні.
За його словами, президент Кучма потребує президента Путіна, з яким він зустрічається майже кожні три тижні, і останніми роками чітко зросла залежність Києва від Москви: “Політична залежність стала нагодою для утворення економічних можливостей для російських підприємств. Якщо поглянути на офіційні дані про інвестиції, російські компанії займають третє чи пак четверте місце, вклавши приблизно чотириста мільйонів доларів. Однак ті, що мали можливість побувати в Україні, розуміють, що це не так, що це не відповідає дійсності – адже російська економічна присутність є набагато більшою”.
При цьому американський дипломат зауважив, що США не є проти прямих російських капіталовкладень в українські підприємства. Проте, за його словами, деякі кроки української влади у стратегічному розумінні не є на користь України – й тут ідеться передусім про нафтогазовий сектор.
У цьому контексті посол Паскуаль вказав на нещодавно підписані два договори. По-перше, це ще донедавна таємна угода між російським Газпромом та українським Нафтогазом має положення “про спільне рішення щодо змін у керівництві міжнародного консорціуму”, який контролюватиме українську частину міжнародної системи газопроводу. Іншими словами, російський Газпром отримав право на вето щодо української частини газопроводу. За словами Паскуаля, Газпром не може бути щасливішим – адже росіяни намагалися досягти цього уже з 1992 року.
Також і в секторі нафтопроводів, за оцінкою посла Паскуаля, українська сторона зробила аналогічні помилки. В рамках переговорів щодо трубопроводу в адріатичному напрямку віддано всі права контролю транзиту по українській території російській компанії Транснєфть. Це створює потенційну загрозу взагалі самому існуванню нафтопроводу Одеса-Броди: “Отож протягом минулих трьох місяців Україна пішла на радикальні поступки, що неймовірно різко посилює російський вплив над Україною в нафтогазовій сфері і потенційно може позбавити Україну і спроби отримання нових джерел нафти з Каспію, які не залежать від Росії”, – вважає посол Сполучених Штатів в Україні Карлос Паскуаль.
Слід нагадати, що на початку лютого президент США повинен передати на розгляд Конґресу проект бюджету на наступний рік, який, як це було й минулими роками, охоплює також і асигнування на американську урядову допомогу Україні.
У рамках перегляду політики стосовно України Вашинґтон висловив стурбованість поведінкою українського президента щодо продажу зброї Македонії та особливо Іраку, щодо проблем із свободою масмедія та демократичних і ринкових перетворень.
І от днями до цього списку внесено також побоювання щодо економічного, й зокрема енергетичного узалежнення України від Росії.
Імовірно, ці питання будуть на порядку денному переговорів президентів України та Польщі, що мають відбутися 21 січня. Президент Польщі Александр Квасьнєвський минулого вівторка вже вдруге за півроку зустрівся в Білому домі з президентом США Джоджем Бушем, і на порядку денному їхніх переговорів була й справа України. Американські офіційні особи висловили сподівання, що саме в переговорах із Польщею як зі стратегічним партнером українська сторона сприйме з більшим розумінням стурбованість США та ЄС.
Почну із погляду з Москви. Днями, виступаючи у впливовій американській установі – Фонді міжнародного миру Карнеґі, посол Сполучених Штатів Америки в Російській Федерації Алеґзандер Вершбоу заявив: “Росія певною мірою сприйняла теперішні напруження в американсько-українських стосунках як нагоду для тіснішого зміцнення зв’язків між Росією й Україною. В Росії й далі розцінюють Україну як частину так званого близького зарубіжжя і ще до виникнення напруження (в українсько-американських стосунках) працювали над зміцненням (російських) позицій, переважно за допомогою економічних важелів”, – зазначив американський дипломат.
Він також нагадав, що існують дуже тісні стосунки між президентськими адміністраціями у Москві та Києві, причому він не виключив, що “Росія не зовсім пасивно ставитиметься й щодо наступної української передвиборної кампанії”.
“На мою думку”, – зазначив посол США у Москві Алеґзандер Вершбоу, росіяни “зосереджуватимуть увагу на економічних важелях як засобі збереження та зміцнення їхнього впливу”.
“Сполучені Штати не розцінюють як проблему тісну російсько-українську економічну співпрацю, якщо вона базується на передумові, що Україна є суверенною державою й росіяни шануватимуть це”, – заявив посол США в Росії.
На відміну від чільного американського дипломата в Москві посол Сполучених Штатів в Україні Карлос Паскуаль, виступаючи в Вашинґтоні, з дещо більшим занепокоєнням висловися про ймовірні наслідки зростання економічного впливу Росії в Україні.
За його словами, президент Кучма потребує президента Путіна, з яким він зустрічається майже кожні три тижні, і останніми роками чітко зросла залежність Києва від Москви: “Політична залежність стала нагодою для утворення економічних можливостей для російських підприємств. Якщо поглянути на офіційні дані про інвестиції, російські компанії займають третє чи пак четверте місце, вклавши приблизно чотириста мільйонів доларів. Однак ті, що мали можливість побувати в Україні, розуміють, що це не так, що це не відповідає дійсності – адже російська економічна присутність є набагато більшою”.
При цьому американський дипломат зауважив, що США не є проти прямих російських капіталовкладень в українські підприємства. Проте, за його словами, деякі кроки української влади у стратегічному розумінні не є на користь України – й тут ідеться передусім про нафтогазовий сектор.
У цьому контексті посол Паскуаль вказав на нещодавно підписані два договори. По-перше, це ще донедавна таємна угода між російським Газпромом та українським Нафтогазом має положення “про спільне рішення щодо змін у керівництві міжнародного консорціуму”, який контролюватиме українську частину міжнародної системи газопроводу. Іншими словами, російський Газпром отримав право на вето щодо української частини газопроводу. За словами Паскуаля, Газпром не може бути щасливішим – адже росіяни намагалися досягти цього уже з 1992 року.
Також і в секторі нафтопроводів, за оцінкою посла Паскуаля, українська сторона зробила аналогічні помилки. В рамках переговорів щодо трубопроводу в адріатичному напрямку віддано всі права контролю транзиту по українській території російській компанії Транснєфть. Це створює потенційну загрозу взагалі самому існуванню нафтопроводу Одеса-Броди: “Отож протягом минулих трьох місяців Україна пішла на радикальні поступки, що неймовірно різко посилює російський вплив над Україною в нафтогазовій сфері і потенційно може позбавити Україну і спроби отримання нових джерел нафти з Каспію, які не залежать від Росії”, – вважає посол Сполучених Штатів в Україні Карлос Паскуаль.
