Київ, 12 грудня 2002 - В останні дні ганебний факт політичних зрад став чи не обов’язковою складовою щоденних газетних звітів про життя Верховної Ради. Ви не зустрінете повідомлень про перехід депутатів з-під “даху” владних фракцій у табір опозиції. Цього немає. Бо, як слушно зауважує газета “Україна молода”, під боком у влади тепліше, ситніше, та й проблем менше. Тож і міняють політичну приналежність на користь непримиренних опонентів ті, хто став народним депутатом лише завдяки партії чи блоку, яким тепер вони зрадили. І не лише їм, а, передусім, тим виборцям, котрі віддали свої голоси за певну політичну позицію і програму блоку, до якого належали і нинішні перебіжчики. Найчастіше парламентські “перебіжчики” зраджують тихо: написав заяву, мовчки переставив стільця, тисни собі інші кнопки та насолоджуйся отриманими вигодами. Але, - зауважує далі газета “УМ”,- буває й інакше – дехто намагається ще й привселюдно довести свою правоту. Як це зробив, наприклад, академік Петро Толочко, котрий потрапив до парламенту за списком Блоку Юлії Тимошенко. Але потім настав час “линьки”, і Петро Петрович змінив колір. Пояснення він умістив у “відкритому листі”, надрукованому в газеті “Голос України”. Відтак Толочку вирішив відповісти інший академік – Павло Кислий. Він, називаючи депутата “зрадником”, припускає, що ж могло змусити Петра Петровича змінити свої переконання. “Можливо, вам і не запропонували “Мерседес”, - пише академік, - а просто сказали: “Вийдете з фракції – покеруєте ще якийсь час інститутом, а ні, то...”. А без інституту, на думку пана Кислого, академік Толочко є просто номенклатурний історик, який навіть доктрину про “колиску трьох братніх народів” не може обґрунтувати, поза як керується не аргументами, а побажаннями “старшого брата” довести його першорядність.
Втім, політична вага депутата П.Толочка значно нижча ніж у іншого парламентарія-перебіжчика Олександра Стояна. Мова про нього – в іншій публікації “УМ”, що має назву “Зрадника – на чоло ФПУ?”. В ній оцінку переходу Стояна до парламентської більшості дає лідер фракції “Наша Україна” Віктор Ющенко. Він впевнений, що “дезертирство” Стояна – це звичайна “спроба зберегти статус” голови Федерації профспілок України. Такої ж думки дотримується і газета “Вечірні вісті”. Вона пише, що енергійні “донецькі”, не без труднощів взявши прем”єрський бастіон, прагнуть укріпити і парламентські редути. Відтік депутатів із багаточисельної фракції “Наша Україна” спостерігачі пов’язують саме з відповідною обробкою парламентаріїв не стільки промедвідчуківською канцелярією, скільки авторитетною організацією хлопців з Донбасу, котрі втілюють в життя гасло “Донбас порожняк не ганяє”. І ось, другий номер у списку “Нашої України” Олександр Стоян не оминув нагоди скористатися послугами прем’єра Януковича і Ко. Подробиці – матеріалі “В.Ющенко: “Подорожі із фракції у фракцію – це робота влади”.
Схоже, якщо подібна активність “донецьких” триватиме й надалі, опозиція в парламенті значно зменшиться. “Розшукується опозиція” – публікацію під таким заголовком друкує газета “День”. В ній стверджується, що опозиція може бути сильною, але це тільки в тому разі, коли меншість об’єднує чітке розуміння своєї ролі і прагнення відкрито здійснити свої політичні наміри. Про те, чому в Україні це не так, і що тепер робити залишеним у меншості фракціям - автор розмірковує в рубриці “Суб’єктивка”.
“Чи збережемо бібліотеки?” – у публікації під таким заголовком газета “Молодь України” привертає увагу до жалюгідного становища Національної бібліотеки України ім. Вернадського, яка з серпня нинішнього року перестала отримувати нові газети та журнали, а також - книги.
Про те, які газети сьогодні читає український істеблішмент, можна довідатися в газеті “Київські відомості”. Яка також знайомить із культурними пріоритетами та подробицями дорослого дитинства посла РФ в Україні Віктора Черномирдіна.
Втім, політична вага депутата П.Толочка значно нижча ніж у іншого парламентарія-перебіжчика Олександра Стояна. Мова про нього – в іншій публікації “УМ”, що має назву “Зрадника – на чоло ФПУ?”. В ній оцінку переходу Стояна до парламентської більшості дає лідер фракції “Наша Україна” Віктор Ющенко. Він впевнений, що “дезертирство” Стояна – це звичайна “спроба зберегти статус” голови Федерації профспілок України. Такої ж думки дотримується і газета “Вечірні вісті”. Вона пише, що енергійні “донецькі”, не без труднощів взявши прем”єрський бастіон, прагнуть укріпити і парламентські редути. Відтік депутатів із багаточисельної фракції “Наша Україна” спостерігачі пов’язують саме з відповідною обробкою парламентаріїв не стільки промедвідчуківською канцелярією, скільки авторитетною організацією хлопців з Донбасу, котрі втілюють в життя гасло “Донбас порожняк не ганяє”. І ось, другий номер у списку “Нашої України” Олександр Стоян не оминув нагоди скористатися послугами прем’єра Януковича і Ко. Подробиці – матеріалі “В.Ющенко: “Подорожі із фракції у фракцію – це робота влади”.
Схоже, якщо подібна активність “донецьких” триватиме й надалі, опозиція в парламенті значно зменшиться. “Розшукується опозиція” – публікацію під таким заголовком друкує газета “День”. В ній стверджується, що опозиція може бути сильною, але це тільки в тому разі, коли меншість об’єднує чітке розуміння своєї ролі і прагнення відкрито здійснити свої політичні наміри. Про те, чому в Україні це не так, і що тепер робити залишеним у меншості фракціям - автор розмірковує в рубриці “Суб’єктивка”.
“Чи збережемо бібліотеки?” – у публікації під таким заголовком газета “Молодь України” привертає увагу до жалюгідного становища Національної бібліотеки України ім. Вернадського, яка з серпня нинішнього року перестала отримувати нові газети та журнали, а також - книги.
Про те, які газети сьогодні читає український істеблішмент, можна довідатися в газеті “Київські відомості”. Яка також знайомить із культурними пріоритетами та подробицями дорослого дитинства посла РФ в Україні Віктора Черномирдіна.
