Прага, 10 грудня 2002 - Головною проблемою України в галузі прав людини є дотримання свободи слова. На цьому практично одностайно наголошують західні дипломати і міжнародні правозахисники 10 грудня, у Міжнародний день захисту прав людини. Водночас деякі оглядачі за кордоном вважають, що Захід забуває про інші проблеми пересічних українців.
Європейський Союз стривожений ситуацією з мас-медіа в Україні, мовиться у доповіді Ради Міністрів ЄС, що присвячена відносинам між Києвом та Брюсселем за цей рік. "Якщо не буде свободи слова та демократії, то країна не зможе розвиватися" – це вже цитата із виступу посла Сполучених Штатів в Україні Карлоса Паскуаля у вівторок у Києві з нагоди Міжнародного дня прав людини.
За кордоном нагадують, що українська влада сама взяла на себе зобов’язання дбати про право громадян на вільний доступ до інформації, коли вступала до Ради Європи. Увага світу справді велика. Раніше цього місяця напередодні парламентських слухань з питань політичної цензури, міжнародна організація Human Rіghts Watch надіслала відкритий лист до Верховної Ради, із закликом покласти край темникам, тобто вказівкам влади як висвітлювати події. Інша авторитетна організація – "Репортери без кордонів" цього тижня посилає в Україну французького експерта Жана Ріволє, який візьме участь в розтині тіла журналіста Михайла Коломійця, що його знайшли минулого місяця повішеним в Білорусі. Завдання Ріволє детальніше пояснює координатор українських проектів "Репортерів без кордонів" Алла Лазарєва "Він спробує визначити, чи є якісь сліди насильницької смерті, чи немає, чи сам Коломієць потрапив у зашморг, чи його туди хтось змусив. Навіть якщо виявиться, що фізично на тілі немає слідів насильницької смерті, це не означає, що обов’язково він з власного бажання пішов з життя, можливо була імітація самогубства."
Алла Лазарєва нагадує, що наразі жодне з резонансних вбивств українських журналістів так і не було розслідувано до кінця, жоден замовник ніколи не був притягнутий до відповідальності. "Репортери без кордонів" засуджують й практику українських можновладців втікати від критичних журналістів. У вівторок вони звернулися до Генеральної прокуратури з проханням роз’яснити відмову в акредитації журналістам інтернет-видання "Українська правда." "Репортери без кордонів також поцікавилися, чому журналу "Приват" з Краматорська на Донеччині відмовив в акредитації мер міста Віктор Кривошеєв, пославшись на недостатню кількість місць для преси під час засідань міськради.
За становищем в Україні також уважно стежить і Міжнародна Гельсінська Федерація з прав людини з штаб-квартирою у Відні. Щоправда, її виконавчий директор Ерон Роудс зізнався у розмові з Радіо Свобода, що цього поки що мало. На Заході передовсім дбають про резонансні справи в Україні, нерідко забуваючи про долю пересічних українців, які потерпають від корупції суддів, тортур і брутальності міліції, переповнених тюрем, вважає Ерон Роудс і додає: "Є кілька гучних справ, які привернули багато уваги, але коли ми говоримо про масштабний, систематичний аналіз проблем в Україні, то тут Human Rіghts Watch, Міжнародна Амністія і, мушу визнати, наша організація також, не є дуже активними. Гадаю, що Україною нехтуюють, коли йдеться про права людини. Події в сусідній Білорусі є більш драматичні, але багато в чому становище з правами людин в Україні не набагато краще ніж в Білорусі."
Ерон Роудс також говорить, що українські правозахисники роблять дуже важливу справу, але їхніх ресурсів недостатньо, щоб відстежувати всі проблеми на телеекранах, тюрмах і судах. На його думку, тут можуть допомогти Європейський Союз та інші західні донори, якщо вони дадуть більше грошей на правозахисні програми в Україні.
Європейський Союз стривожений ситуацією з мас-медіа в Україні, мовиться у доповіді Ради Міністрів ЄС, що присвячена відносинам між Києвом та Брюсселем за цей рік. "Якщо не буде свободи слова та демократії, то країна не зможе розвиватися" – це вже цитата із виступу посла Сполучених Штатів в Україні Карлоса Паскуаля у вівторок у Києві з нагоди Міжнародного дня прав людини.
За кордоном нагадують, що українська влада сама взяла на себе зобов’язання дбати про право громадян на вільний доступ до інформації, коли вступала до Ради Європи. Увага світу справді велика. Раніше цього місяця напередодні парламентських слухань з питань політичної цензури, міжнародна організація Human Rіghts Watch надіслала відкритий лист до Верховної Ради, із закликом покласти край темникам, тобто вказівкам влади як висвітлювати події. Інша авторитетна організація – "Репортери без кордонів" цього тижня посилає в Україну французького експерта Жана Ріволє, який візьме участь в розтині тіла журналіста Михайла Коломійця, що його знайшли минулого місяця повішеним в Білорусі. Завдання Ріволє детальніше пояснює координатор українських проектів "Репортерів без кордонів" Алла Лазарєва "Він спробує визначити, чи є якісь сліди насильницької смерті, чи немає, чи сам Коломієць потрапив у зашморг, чи його туди хтось змусив. Навіть якщо виявиться, що фізично на тілі немає слідів насильницької смерті, це не означає, що обов’язково він з власного бажання пішов з життя, можливо була імітація самогубства."
Алла Лазарєва нагадує, що наразі жодне з резонансних вбивств українських журналістів так і не було розслідувано до кінця, жоден замовник ніколи не був притягнутий до відповідальності. "Репортери без кордонів" засуджують й практику українських можновладців втікати від критичних журналістів. У вівторок вони звернулися до Генеральної прокуратури з проханням роз’яснити відмову в акредитації журналістам інтернет-видання "Українська правда." "Репортери без кордонів також поцікавилися, чому журналу "Приват" з Краматорська на Донеччині відмовив в акредитації мер міста Віктор Кривошеєв, пославшись на недостатню кількість місць для преси під час засідань міськради.
За становищем в Україні також уважно стежить і Міжнародна Гельсінська Федерація з прав людини з штаб-квартирою у Відні. Щоправда, її виконавчий директор Ерон Роудс зізнався у розмові з Радіо Свобода, що цього поки що мало. На Заході передовсім дбають про резонансні справи в Україні, нерідко забуваючи про долю пересічних українців, які потерпають від корупції суддів, тортур і брутальності міліції, переповнених тюрем, вважає Ерон Роудс і додає: "Є кілька гучних справ, які привернули багато уваги, але коли ми говоримо про масштабний, систематичний аналіз проблем в Україні, то тут Human Rіghts Watch, Міжнародна Амністія і, мушу визнати, наша організація також, не є дуже активними. Гадаю, що Україною нехтуюють, коли йдеться про права людини. Події в сусідній Білорусі є більш драматичні, але багато в чому становище з правами людин в Україні не набагато краще ніж в Білорусі."
Ерон Роудс також говорить, що українські правозахисники роблять дуже важливу справу, але їхніх ресурсів недостатньо, щоб відстежувати всі проблеми на телеекранах, тюрмах і судах. На його думку, тут можуть допомогти Європейський Союз та інші західні донори, якщо вони дадуть більше грошей на правозахисні програми в Україні.
