Прага, 10 грудня 2002 – Українці, як у пропрезидентському таборі, так і в опозиції добре усвідомлюють, що президент Росії Путін не має жодних ілюзій щодо України, він радше надає перевагу нехай обмеженим, та все ж здійсненним цілям. Про мету, яку Путін переслідує в Україні, більше знає відомий вашингтонський оглядач Владімір Сокор. З його припущеннями вас ознайомить Ольга Буряк.
Як ніколи майбутнє Росії залежить від її взаємин із Заходом. Відомий вашингтонський аналітик з Інституту стратегічних і політичних досліджень Владімір Сокор стверджує, що на взаємини Росії із Заходом суттєво впливатиме, як Росія вирішить поводитися із своїми сусідами, колишніми республіками Радянського Союзу. Сьогодні – це одне з ключових питань для України.
У Києві, пише Сокор, переконані, що Москва змирилася із незалежністю України. З цим легко не погодитися, але послухаймо аргументи оглядача: мовляв російські політики вже не вимагають повернення їм Криму або Севастополя, лише одиниці наполягають на особливому статусі російської мови в Україні, і останнє, що Москва відмовилася від планів оминати Україну, транспортуючи свій газ.
Чого ж хоче Путін? Вашингтонський аналітик називає 5 цілей, які переслідує Кремль в Україні: перше, йому потрібна приватизація українських підприємств, особливо в енергетичній галузі, російськими напівдержавними компаніями, причому щоби росіяни мали привілеї у тендерах.
Друге, Кремль, хоче впливати на склад українського уряду. Це особливо було помітно, зазначає Сокор, коли Путін домігся відставки міністра закордонних справ Бориса Тарасюка та віце-прем`єра Миколу Жулинського, або коли Москва та Київ скоординували свої правові зусилля проти іншого віце-прем`єра Юлії Тимошенко.
Третя мета Путіна полягає у можливості впливати на результати виборів, як це було під час парламентських виборів, коли Кремль найняв коштовних консультантів для обслуговування українських партій, а також використовував російські державні телеканали для нападів на небажаних українських політиків.
Четверте прагнення Путіна в Україні – впливати на формування парламентської більшості, до якої не повинні увійти реформаторські, прозахідні сили, але яка б об’єднала корумповані олігархічні групи, пов’язані з Росією.
І нарешті, п’ята мрія російського президента, щоби не допустити найпопулярнішого в Україні політика Віктора Ющенка до президентства після Леоніда Кучми.
Плани Кремля тепер вам відомі, нехай і зі слів вашингтонського аналітика Владіміра Сокора. А от, цікаво, чи здійсненні вони, з огляду на минулий, на думку Сокора, невдалий досвід росіян в Україні. Оглядач нагадує, що згадана заміна в Україні міністрів суттєво не позначилася ані на українській закордонній політиці, ані на мовному питанні. Підтримувані на виборах російським телебаченням партії провалилися, тоді, як ті, на кого росіяни нападали, продемонстрували дуже добрі результати. Натомість, зверніть на це увагу, Сокор підкреслює, що більш залежними від проросійських олігархічних груп став сам пан Кучма, який погруз у скандалах.
Відомий аналітик, постійний автор вашингтонських щоденників Владімір Сокор тлумачить і політичне гасло "До Європи разом із Росією". Це гасло означає, що Україна не має права використовувати свій європейський вибір сама, без Росії. Тобто європейський вибір України діятиме допоки це буде вигідно Кремлю; гасло також означає, що Україні слід прив’язати свої інтереси і своє майбутнє до російського. Дякуємо панові Сокору за пояснення, і на закінчення одна порада від нього: звернути увагу на реакцію Москви, якщо Київ попрохає НАТО розпочати план набуття членства в альянсі. Реакція Кремля і буде демонстрацією, наскільки Москва поважає незалежність України.
Як ніколи майбутнє Росії залежить від її взаємин із Заходом. Відомий вашингтонський аналітик з Інституту стратегічних і політичних досліджень Владімір Сокор стверджує, що на взаємини Росії із Заходом суттєво впливатиме, як Росія вирішить поводитися із своїми сусідами, колишніми республіками Радянського Союзу. Сьогодні – це одне з ключових питань для України.
У Києві, пише Сокор, переконані, що Москва змирилася із незалежністю України. З цим легко не погодитися, але послухаймо аргументи оглядача: мовляв російські політики вже не вимагають повернення їм Криму або Севастополя, лише одиниці наполягають на особливому статусі російської мови в Україні, і останнє, що Москва відмовилася від планів оминати Україну, транспортуючи свій газ.
Чого ж хоче Путін? Вашингтонський аналітик називає 5 цілей, які переслідує Кремль в Україні: перше, йому потрібна приватизація українських підприємств, особливо в енергетичній галузі, російськими напівдержавними компаніями, причому щоби росіяни мали привілеї у тендерах.
Друге, Кремль, хоче впливати на склад українського уряду. Це особливо було помітно, зазначає Сокор, коли Путін домігся відставки міністра закордонних справ Бориса Тарасюка та віце-прем`єра Миколу Жулинського, або коли Москва та Київ скоординували свої правові зусилля проти іншого віце-прем`єра Юлії Тимошенко.
Третя мета Путіна полягає у можливості впливати на результати виборів, як це було під час парламентських виборів, коли Кремль найняв коштовних консультантів для обслуговування українських партій, а також використовував російські державні телеканали для нападів на небажаних українських політиків.
Четверте прагнення Путіна в Україні – впливати на формування парламентської більшості, до якої не повинні увійти реформаторські, прозахідні сили, але яка б об’єднала корумповані олігархічні групи, пов’язані з Росією.
І нарешті, п’ята мрія російського президента, щоби не допустити найпопулярнішого в Україні політика Віктора Ющенка до президентства після Леоніда Кучми.
Плани Кремля тепер вам відомі, нехай і зі слів вашингтонського аналітика Владіміра Сокора. А от, цікаво, чи здійсненні вони, з огляду на минулий, на думку Сокора, невдалий досвід росіян в Україні. Оглядач нагадує, що згадана заміна в Україні міністрів суттєво не позначилася ані на українській закордонній політиці, ані на мовному питанні. Підтримувані на виборах російським телебаченням партії провалилися, тоді, як ті, на кого росіяни нападали, продемонстрували дуже добрі результати. Натомість, зверніть на це увагу, Сокор підкреслює, що більш залежними від проросійських олігархічних груп став сам пан Кучма, який погруз у скандалах.
Відомий аналітик, постійний автор вашингтонських щоденників Владімір Сокор тлумачить і політичне гасло "До Європи разом із Росією". Це гасло означає, що Україна не має права використовувати свій європейський вибір сама, без Росії. Тобто європейський вибір України діятиме допоки це буде вигідно Кремлю; гасло також означає, що Україні слід прив’язати свої інтереси і своє майбутнє до російського. Дякуємо панові Сокору за пояснення, і на закінчення одна порада від нього: звернути увагу на реакцію Москви, якщо Київ попрохає НАТО розпочати план набуття членства в альянсі. Реакція Кремля і буде демонстрацією, наскільки Москва поважає незалежність України.
