Прага, 20 листопада 2002 – Америку завжди вважали емігрантським раєм. Туди тікали від війни, етнічних конфліктів й релігійних переслідувань. Але, більше ніж через рік після терористичних нападів 11 вересня емігранти з колишнього Радянського Союзу і досі почуваються у небезпеці. Їм також доводиться пристосовуватися до суворіших іммігрантських законів, що значно обмежуватимуть подорож до США їхніх родичів.
Про нью-йоркське емігрантське життя після 11 вересня розповідає Ольга Буряк.
Катерина Іванова та її чоловік Дмитро виїхали з Білорусі 10 років тому. Вони скористалися американським законом щодо біженців, який дозволяв окремим категоріям населення Радянського Союзу оселитися в США: євреям, євангелістам, українським католикам і українським православним, яких переслідував радянський режим. Іванови разом із своєю 15-ти річною донькою залишилися у Нью-Йорку зі сподіваннями на безпечне майбутнє. Їхнє мирне життя в лавах російськомовної громади району Брайтон Біч перервалося терористичними атаками. Розповідає 55-ти річна Катерина Іванова, яка до теракту на Нью-Йорк працювала в одній з фірм на Манхеттені:
"Після 11 вересня все змінилося в нашому житті. Ми перебуватимемо у жалобі до кінця наших днів. Я втратила працю, я не впевнена, що житиму з таким комфортом як раніше. Найближчі 10 років економіка не підніметься. Все змінилося."
Інший емігрант Марк із Санкт-Петербурга має газетний кіоск на Брайтон Біч. Він каже, що в його житті – усе без змін, але його друзі в Росії, котрі раніше хотіли емігрувати до Америки, тепер після терористичний нападів на нью-йоркські вежі близнюки передумали, а іншим – просто не дають візи.
"Зараз стало менше емігрантів, деякі просто не хочуть, багатьом відмовляють у візах, бо лишень вони сюди добираються, одразу хочуть залишитися в Америці."
Колишній одесит Сергій Григоренко розповідав нашому нью-йоркському кореспондентові, що одразу після 11 вересня вони з дружиною хотіли переїхати до Нової Зеландії. За його словами, це - найцивілізованіша країна світу, без терористів і війн. Сергій – єврей і він має страх, що може стати мішенню для ісламських терористів.
Олександр Ґрант – журналіст популярної у Нью-Йорку російськомовної газети "Новое русское слово". Він каже: у більшості колишніх радянських емігрантів безпека викликає найбільше стурбованості. І ось чому, пояснює Ґрант:
"Коли почалася брежнєвська, так звана, єврейська еміграція, з колишнього радянського союзу можна було виїхати лише на запрошення Ізраїлю. Але, лишень емігранти прибували до Відня, їх зустрічало 2 представники: один пропонував Ізраїль, інший – США, Канаду або Австралію. 90 відсотків радянських емігрантів обирали Штати, тепер, вони не впевнені, що цей уряд може їм гарантувати стовідсоткову безпеку, як це було раніше."
Ґрант каже, що атаки на Америку виявили проблему національної свідомості російськомовної громади Нью-Йорка. З одного боку, вони, як ніколи, відчувають себе американцями, бо втратили 75 осіб у Всесвітньому Центрі Торгівлі, а з іншого – вони почувають себе чужинцями серед зростаючих націоналістичних настроїв в Америці. Особливо цьому посприяв новий закон про посилення кордонів, що передбачає нову систему суворішого контролю і ретельніших перевірок бажаючих відвідати США. Для емігрантів він передусім означає, що своїх білоруських, українських чи російських родичів вони не бачитимуть так часто, як це було раніше.
Про нью-йоркське емігрантське життя після 11 вересня розповідає Ольга Буряк.
Катерина Іванова та її чоловік Дмитро виїхали з Білорусі 10 років тому. Вони скористалися американським законом щодо біженців, який дозволяв окремим категоріям населення Радянського Союзу оселитися в США: євреям, євангелістам, українським католикам і українським православним, яких переслідував радянський режим. Іванови разом із своєю 15-ти річною донькою залишилися у Нью-Йорку зі сподіваннями на безпечне майбутнє. Їхнє мирне життя в лавах російськомовної громади району Брайтон Біч перервалося терористичними атаками. Розповідає 55-ти річна Катерина Іванова, яка до теракту на Нью-Йорк працювала в одній з фірм на Манхеттені:
"Після 11 вересня все змінилося в нашому житті. Ми перебуватимемо у жалобі до кінця наших днів. Я втратила працю, я не впевнена, що житиму з таким комфортом як раніше. Найближчі 10 років економіка не підніметься. Все змінилося."
Інший емігрант Марк із Санкт-Петербурга має газетний кіоск на Брайтон Біч. Він каже, що в його житті – усе без змін, але його друзі в Росії, котрі раніше хотіли емігрувати до Америки, тепер після терористичний нападів на нью-йоркські вежі близнюки передумали, а іншим – просто не дають візи.
"Зараз стало менше емігрантів, деякі просто не хочуть, багатьом відмовляють у візах, бо лишень вони сюди добираються, одразу хочуть залишитися в Америці."
Колишній одесит Сергій Григоренко розповідав нашому нью-йоркському кореспондентові, що одразу після 11 вересня вони з дружиною хотіли переїхати до Нової Зеландії. За його словами, це - найцивілізованіша країна світу, без терористів і війн. Сергій – єврей і він має страх, що може стати мішенню для ісламських терористів.
Олександр Ґрант – журналіст популярної у Нью-Йорку російськомовної газети "Новое русское слово". Він каже: у більшості колишніх радянських емігрантів безпека викликає найбільше стурбованості. І ось чому, пояснює Ґрант:
"Коли почалася брежнєвська, так звана, єврейська еміграція, з колишнього радянського союзу можна було виїхати лише на запрошення Ізраїлю. Але, лишень емігранти прибували до Відня, їх зустрічало 2 представники: один пропонував Ізраїль, інший – США, Канаду або Австралію. 90 відсотків радянських емігрантів обирали Штати, тепер, вони не впевнені, що цей уряд може їм гарантувати стовідсоткову безпеку, як це було раніше."
Ґрант каже, що атаки на Америку виявили проблему національної свідомості російськомовної громади Нью-Йорка. З одного боку, вони, як ніколи, відчувають себе американцями, бо втратили 75 осіб у Всесвітньому Центрі Торгівлі, а з іншого – вони почувають себе чужинцями серед зростаючих націоналістичних настроїв в Америці. Особливо цьому посприяв новий закон про посилення кордонів, що передбачає нову систему суворішого контролю і ретельніших перевірок бажаючих відвідати США. Для емігрантів він передусім означає, що своїх білоруських, українських чи російських родичів вони не бачитимуть так часто, як це було раніше.
