Київ, 11 жовтня 2002 -
Людмила Литовченко
Розпочинаємо “Вечірню Свободу”. У Київський студії працює мій колега Павло Вольвач. Гості прямого ефіру: народний депутат, голова Українського Народного Руху, колишній міністр охорони навколишнього середовища та ядерної безпеки Юрій Костенко, голова державного комітету ядерного регулювання України Вадим Грищенко та завідувач відділу інституту світової економіки, доктор економічних наук Олексій Плотников.
Телефон студії 490-29-05.
Вплив чорнобильської катастрофи планетарного масштабу не лише охопив сотні тисяч осіб, а й ще ховає до часу, як кажуть фахівці, можливо найжахливіший сюрприз для багатьох українців.
І якщо кинути оком на мапу України, приходиш до висновку, що загрозу несе не лише Чорнобильська АЕС.
Перш, ніж почати розмову про це, пропоную коротку інформацію в цифрах для наших слухачів про нинішній стан ядерної енергетики України.
Говорить Сергій Руденко.
Сергій Руденко (запис)
9 жовтня комітет Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної безпеки та ядерної політики провів на Чорнобильській атомній електростанції виїзне засідання присвячене проблемам ЧАЕС. Законодавці, серед іншого, обговорювали питання поліпшення робіт на станції й об’єкті “Укриття”.
Україна посідає п’яте місце у Європі і восьме у світі за своїми встановленими потужностями на атомних станціях. Сьогодні на її території розміщені п’ять АЕС, експлуатуються 13 енергоблоків, які минулого року виробили 44% від загального обсягу електроенергії. У стадії завершення будівництва нині перебувають два енергоблоки - на Рівненській та Хмельницькій АЕС. Саме ці два блоки після закриття восени двохтисячного року ЧАЕС повинні були б компенсувати Україні втрати в електроенергії.
Чорнобильська станція генерувала 5% усієї електроенергії у державі. Світова спільнота, а точніше - Європейський банк реконструкції та розвитку - так і не виконали обіцянки щодо надання Україні кредиту у розмірі 215 мільйонів доларів на добудову Рівненської та Хмельницької АЕС. Врешті-решт про свою готовність взяти участь у цьому проекті заявила Росія.
Директор енергетичних програм центру Разумкова Володимир Саприкін вважає, що із закриттям ЧАЕС проблеми, які існують в українській атомній енергетиці, не зняті. За його словами, жодних серйозних висновків із чорнобильської історії українська держава упродовж 16 років так і не зробила.
Говорить Володимир Саприкін (запис):
“Складається враження, що Україна менше інших країн зробила висновків із Чорнобильської катастрофи. Проблеми накопичуються і їх сьогодні треба вирішувати. Упродовж, щонайменше, 10 років ядерна енергетика залишиться одним із головних стабільних джерел енергозабезпечення країни, за умов, коли майже 90% основних фондів теплової енергетики вже виробили свій ресурс. Сьогодні стала і безпечна робота АЕС є вирішальним фактором енергетичної безпеки держави.”
Людмила Литовченко
Учора на чорнобильській АЕС відбулося виїзне засідання комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, членом якого є Ви, пане Костенко. Ви, очевидно, брали участь у цьому засіданні?
Юрій Костенко
Так, вчора відбулися цікаві дискусії..
Людмила Литовченко
Як повідомляють інформаційні агенції, комітет підготував законопроекти щодо поліпшення робіт на АЕС і на об’єкті “Укриття”. Що позначає - поліпшення робіт? Що робиться не так, на Вашу думку?
Юрій Костенко
Я був ініціатором проведення міжнародних переговорів щодо закриття Чорнобильської АЕС і очолював урядову делегацію на переговорах із “великою сімкою”. У результаті цих переговорів було підписано меморандум між Україною та “великою сімкою”, у якому була викладена детальна програма спільних робіт щодо закриття ЧАЕС.
Цією програмою передбачалося не лише введення компенсуючих потужностей замість закритих на ЧАЕС, але і низка енергетичних проектів, які б допомогли Україні модернізувати теплову енергетику, гідроенергетику, розширити заходи щодо енергозбереження і, в цілому, допомогти Україні вирішити низку проблем, із якими світ ще не стикався, я маю на увазі проблему “Укриття”.
Усе, що було запрограмоване, вимагало, звичайно, коштів. Була підготовлена низка пропозицій, які мали базуватися на допомозі Україні кредитами й фінансування грантами.
Учорашнє наше засідання переконало нас, що, на превеликий жаль, попри певні зрушення у реалізації цієї програми, в цілому стан виконання робіт на ЧАЕС незадовільний.
Ті програми, які передбачали введення компенсуючих потужностей, зірвані. Європейський банк так і не спромігся надати Україні кредити ні на добудову ядерних блоків, ні на модернізацію теплових та гідроелектростанцій. Теж саме стосується програм енергозбереження.
Щодо об’єкту “Укриття”. Дуже важко ми збирали цей фонд на об’єкт, розпорядником якого є Європейський банк реконструкції та розвитку. Певні роботи розпочалися, але навіть подібний аналіз свідчить про неприємні речі. Наприклад, на першу фазу, пов’язану із стабілізацією об’єкту “Укриття”, було витрачено більше 107 мільйонів доларів. З них так звані консультативні послуги забрали сто мільйонів доларів. Коли ми почули – члени нашого комітету – такі страшні цифри, страшні у тому сенсі....
Людмила Литовченко
Вибачте, а що позначають ці консультативні послуги?
Юрій Костенко
Це означає, що спеціалісти, представники західних компаній, які знайомилися з ситуацією на “саркофазі”, які дійсно пропонували щось, – отримували величезні добові, працювали над розробкою тих чи інших пропозицій, пов’язаних із перетворенням об’єкту “Укриття” в екологічно-безпечну систему. Але, на превеликий жаль, кошти за призначенням – тобто на конкретні роботи, пов’язані з підвищенням безпеки “Укриття” лише розпочинаються.
А принаймні, одну сьому частину фонду ( в цілому, проект з підвищення безпеки об’єкту “Укриття” коштуватиме біля 800 мільйонів доларів), як кажуть, вже “із” їли”.
Людмила Литовченко
А де ж далі брати кошти?
Юрій Костенко
А далі проблема ще більш складна. Коли ми вели переговори щодо стратегії перетворення об’єкту “Укриття” в екологічно - безпечну систему, без сумніву, основний акцент робився на тих ядерних матеріалах, які залишилися у зруйнованому реакторі. За різними оцінками їх там близько 200 тонн. Причому близько 70 тонн ядерного матеріалу невідомо де знаходиться. Чому потрібно знати, де і в якому стані знаходяться саме ядерні матеріали? Поки що немає однозначної оцінки, чи може у зруйнованому реакторі виникнути ланцюгова реакція.
А більш-менш робити прогнози можна, коли відомо, де і в якому стані знаходиться ядерне паливо і в якій конфігурації. Отже зменшення небезпеки виникнення ланцюгової ядерної реакції, яку на переговорах всі визнали як головну небезпеку об’єкта “Укриття”, - із невідомих причин відсунуто на другий, третій план.
А на перше місце вийшла програма, яка передбачає накриття всього того, що міститься під саркофагом, новим саркофагом чи новим “укриттям” такою райдужною аркою і залишення всього цього “добра” для України довічно.
Людмила Литовченко
А це укриття як довго проіснує? Як надовго воно захистить населення України від небезпеки?
Юрій Костенко
Розраховується, що воно захистить всіх нас від можливості повторення другого Чорнобиля на сто років. Але такий цікавий досвід. Діючий саркофаг розраховувався на 50 років, що він буде упродовж 50 років надійно ізолювати те, що знаходиться під зруйнованим реактором.
Але вже через 10 років фахівці почали давати такі сигнали, що укриття руйнується, туди потрапляє велика кількість води, а вода сприяє зміні конфігурації, в тому числі і ядерних матеріалів. І це становить ядерну небезпеку. Тому потрібно було негайно втручатися в цю ситуацію, стабілізувати конструкцію, проводити низку заходів щодо зниження небезпеки. Окрім цього, виникли нові проблеми – підвищилася пожежна небезпека в об’єкті “Укриття”. А це погрожує повторним радіоактивним забрудненням великої території.
Отже, сам об’єкт “Укриття” породив нові проблеми.
Що породить ця так звана “арка” для України – ніхто не знає. Я не виключаю, що через 20-30 років ми отримаємо такі складні проблеми, на вирішення яких буде потрібно вже не мільярди, а десятки, сотні мільярдів доларів. Отже, стратегія, яку, на жаль, обрано, не відповідає тим домовленостям, які ми мали з “великою сімкою”.
По-друге, вона перекладає весь тягар майбутніх проблем виключно на українські плечі і на український бюджет.
Ще одна небезпечна річ. У світі існують дуже жорсткі правила й вимоги щодо ядерної радіоактивної безпеки, вони регулюються законами і міжнародними стандартами. Діючий об’єкт “Укриття” і те, що буде заховано під аркою, – не відповідають цим вимогам. Я не виключаю парадоксальну ситуацію, що приховавши від світу все те, що ми маємо від ЧАЕС, через десяток-другий років теж саме МАГАТЕ буде вимагати від України вжиття термінових заходів щодо підвищення ядерної і радіаційної безпеки на цьому об’єкті.
Вадим Грищенко
Ви сказали десяток-два років. Я так не думаю, це відбудеться скоріше, бо на сьогодні ми готуємо першу національну доповідь щодо виконання зобов’язань України у спільній конвенції щодо радіоактивних відходів. І ми сьогодні показуємо існуючи стан об’єкту “Укриття” і кажемо, що не відповідаємо тим стандартам, які записані в цій конвенції. Це ж питання не МАГАТЕ, а країн-учасниць цієї конвенції, щоб виключити об’єкт “Укриття” із розгляду. З цим не погодилися. І тому на сьогодні нам треба бути доповідати, чому це не відповідає стандартам.
Юрій Костенко
Усе, що сказав пан Грищенко, підтверджує моє застереження щодо перекладання відповідальності на плечі української держави. Поки що, все, що відбувається на ЧАЕС, є прерогативою “великої сімки”, і України. Ми узгодили це у меморандумі – і спільну програму, і спільну відповідальність.
Закривши все це “добро” під аркою від світу, світ поступово забуде про свою участь у цьому проекті і буде вимагати від України вирішення всіх цих проблем. Що дуже важливо: коли відбувався переговорний процес, ми переконували своїх колег з “великої сімки”, що потрібно розпочати роботи з вирішення найскладніших проблем - проблеми ядерного палива, яке залишилося в зруйнованому реакторі. Ця проблема буде вирішуватися десятки, сотні років, але треба почати з вирішення цієї проблеми. І кошти, які акумулював Європейський банк у цьому фонді, в першу чергу, мали б використовуватися на вирішення цієї найважливішої й найскладнішої світової проблеми.
Те, що пішли ми іншим, на мій погляд, хибним шляхом, - це моя оцінка. Це означає лише одне: світ не готовий вирішувати цю проблему, а з іншої сторони, не можна перекладати все на плечі України - ми просто не здатні ні фінансово, ні технічно вирішувати цю проблему.
Чорнобильська проблема не вирішується, а ще більше загострюється.
Слухач
Добрий вечір. Це Василь із Києва. Чи є, власне, законною і наскільки ефективною добудова Рівненської і Хмельницької АЕС, не є це зберіганням індустріальних технологій, які в постіндустріальному суспільстві можуть мати негативні наслідки?
А друге питання стосується інформації про екологічну ситуацію в Києві - чи забрудненість в 3-4 рази перевищує норму? Чи є десь доступна інформація в якихось державних органах щодо екологічної ситуації у Києві та інших регіонах.
Вадимо Грищенко
Щодо першого питання. Добудова Рівненської й Хмельницької станцій відбувається. Я цими тижнями відвідав їх і подивився на стан будівництва. Ми провели там нараду з будівельниками й персоналом атомної станції, розглянули графік будівництва Рівненької станції. І відповідно до цього графіка й плану фінансування, Рівненський блок - 4-й - має бути добудований у 2004 році. Я не вірив цьому. Але завдяки тому, керівником атомної компанії став пан Тулуб – за три місяці його керування ситуація значно покращилася, ситуація з фінансуванням компанії.
Тому будівництво відбувається за графіком. Щодо Хмельницькою станції – там також іде будівництво.
Щодо рівня безпеки цих станцій. На цьому деякі люди спекулюють, але рівень їхньої безпеки буде значно вищим, ніж тих станцій, які зараз працюють. У першу чергу, завдяки тому, що ці станції мають нове обладнання.
Радіаційна ситуація в Києві доповідається по каналах телебачення й радіо. Але я не маю інформації щодо підвищення радіаційного фону у Києві протягом цього року.
Юрій Костенко
Щороку Міністерство екології випускає національну доповідь щодо стану охорони довкілля, де Ви можете отримати всю вичерпну інформацію. Її можна отримати в прес-центрі Міністерства.
Людмила Литовченко
Дякую. Надійшло повідомлення, що ЄБРР через тиждень ухвалить остаточне рішення щодо надання Україні кредиту на добудову другого енергоблоку Хмельницької атомної та четвертого енергоблоку Рівненської атомної станції.
Кредит може дорівнювати 1 мільярду 172 мільйонам доларів США. За словами Сергія Тулуба, фінансування на добудову цих двох блоків недостатнє, необхідне тільки 3 мільярди гривень, щоб ті енергоблоки увімкнути до мережі. А на модернізацію та підвищення безпеки потрібні додаткові кошти. Тулуб пропонує взяти ці кошти частково від Нацбанку як кредитні ресурси, а частково - за рахунок одного і трошки більше мільярда гривень, які винен “Енергоатому” енергоринок.
Ваші коментарі.
Юрій Костенко
Дискусія щодо вартості завершення робіт на цих двох станціях уже йде шостий рік. Було проведено багато експертиз і врешті погодилися на сумі в 1,8 мільярд, але не гривень, а доларів –стільки коштує добудова двох блоків.
Вони передбачають не лише запуск двох блоків, але і їхню суттєву модернізацію – доведення рівня безпеки до міжнародних стандартів. У цьому полягала суть того, що пропонувала українська сторона. Сьогодні за рахунок російських кредитів ми не зможемо підвищити рівень безпеки на цих блоках, і це буде найбільшою втратою Чорнобильської програми.
Європейський банк робить заяви, потім з’являються нові обставини, нові перешкоди, і фінансування відкладається з року в рік.
Вадим Грищенко
Тут не тільки технічні питання, але політичні, економічні, які банк висуває перед урядом України. Ці питання зовсім не мають зв’язку з ядерною енергетикою і стосуються програми приватизації, в тому числі, і приватизації в енергетиці. Головне питання - банк вимагає, аби тариф на електроенергію, яку продає “Енергоатом”, був підвищений до 2,5 центів. На сьогодні він складає 1,2 цента, тобто підвищити у два рази. Це неприйнятний крок, як заявив і президент України, і уряд, бо призведе на підвищення цін на електроенергію для споживача. Тому це дуже суттєві розбіжності.
Людмила Литовченко
Як казав народний депутат Гудима, приватизація української енергетики – це погано, а неприватизація – це дуже погано. Дякую, шановні гості.
Людмила Литовченко
Розпочинаємо “Вечірню Свободу”. У Київський студії працює мій колега Павло Вольвач. Гості прямого ефіру: народний депутат, голова Українського Народного Руху, колишній міністр охорони навколишнього середовища та ядерної безпеки Юрій Костенко, голова державного комітету ядерного регулювання України Вадим Грищенко та завідувач відділу інституту світової економіки, доктор економічних наук Олексій Плотников.
Телефон студії 490-29-05.
Вплив чорнобильської катастрофи планетарного масштабу не лише охопив сотні тисяч осіб, а й ще ховає до часу, як кажуть фахівці, можливо найжахливіший сюрприз для багатьох українців.
І якщо кинути оком на мапу України, приходиш до висновку, що загрозу несе не лише Чорнобильська АЕС.
Перш, ніж почати розмову про це, пропоную коротку інформацію в цифрах для наших слухачів про нинішній стан ядерної енергетики України.
Говорить Сергій Руденко.
Сергій Руденко (запис)
9 жовтня комітет Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної безпеки та ядерної політики провів на Чорнобильській атомній електростанції виїзне засідання присвячене проблемам ЧАЕС. Законодавці, серед іншого, обговорювали питання поліпшення робіт на станції й об’єкті “Укриття”.
Україна посідає п’яте місце у Європі і восьме у світі за своїми встановленими потужностями на атомних станціях. Сьогодні на її території розміщені п’ять АЕС, експлуатуються 13 енергоблоків, які минулого року виробили 44% від загального обсягу електроенергії. У стадії завершення будівництва нині перебувають два енергоблоки - на Рівненській та Хмельницькій АЕС. Саме ці два блоки після закриття восени двохтисячного року ЧАЕС повинні були б компенсувати Україні втрати в електроенергії.
Чорнобильська станція генерувала 5% усієї електроенергії у державі. Світова спільнота, а точніше - Європейський банк реконструкції та розвитку - так і не виконали обіцянки щодо надання Україні кредиту у розмірі 215 мільйонів доларів на добудову Рівненської та Хмельницької АЕС. Врешті-решт про свою готовність взяти участь у цьому проекті заявила Росія.
Директор енергетичних програм центру Разумкова Володимир Саприкін вважає, що із закриттям ЧАЕС проблеми, які існують в українській атомній енергетиці, не зняті. За його словами, жодних серйозних висновків із чорнобильської історії українська держава упродовж 16 років так і не зробила.
Говорить Володимир Саприкін (запис):
“Складається враження, що Україна менше інших країн зробила висновків із Чорнобильської катастрофи. Проблеми накопичуються і їх сьогодні треба вирішувати. Упродовж, щонайменше, 10 років ядерна енергетика залишиться одним із головних стабільних джерел енергозабезпечення країни, за умов, коли майже 90% основних фондів теплової енергетики вже виробили свій ресурс. Сьогодні стала і безпечна робота АЕС є вирішальним фактором енергетичної безпеки держави.”
Людмила Литовченко
Учора на чорнобильській АЕС відбулося виїзне засідання комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, членом якого є Ви, пане Костенко. Ви, очевидно, брали участь у цьому засіданні?
Юрій Костенко
Так, вчора відбулися цікаві дискусії..
Людмила Литовченко
Як повідомляють інформаційні агенції, комітет підготував законопроекти щодо поліпшення робіт на АЕС і на об’єкті “Укриття”. Що позначає - поліпшення робіт? Що робиться не так, на Вашу думку?
Юрій Костенко
Я був ініціатором проведення міжнародних переговорів щодо закриття Чорнобильської АЕС і очолював урядову делегацію на переговорах із “великою сімкою”. У результаті цих переговорів було підписано меморандум між Україною та “великою сімкою”, у якому була викладена детальна програма спільних робіт щодо закриття ЧАЕС.
Цією програмою передбачалося не лише введення компенсуючих потужностей замість закритих на ЧАЕС, але і низка енергетичних проектів, які б допомогли Україні модернізувати теплову енергетику, гідроенергетику, розширити заходи щодо енергозбереження і, в цілому, допомогти Україні вирішити низку проблем, із якими світ ще не стикався, я маю на увазі проблему “Укриття”.
Усе, що було запрограмоване, вимагало, звичайно, коштів. Була підготовлена низка пропозицій, які мали базуватися на допомозі Україні кредитами й фінансування грантами.
Учорашнє наше засідання переконало нас, що, на превеликий жаль, попри певні зрушення у реалізації цієї програми, в цілому стан виконання робіт на ЧАЕС незадовільний.
Ті програми, які передбачали введення компенсуючих потужностей, зірвані. Європейський банк так і не спромігся надати Україні кредити ні на добудову ядерних блоків, ні на модернізацію теплових та гідроелектростанцій. Теж саме стосується програм енергозбереження.
Щодо об’єкту “Укриття”. Дуже важко ми збирали цей фонд на об’єкт, розпорядником якого є Європейський банк реконструкції та розвитку. Певні роботи розпочалися, але навіть подібний аналіз свідчить про неприємні речі. Наприклад, на першу фазу, пов’язану із стабілізацією об’єкту “Укриття”, було витрачено більше 107 мільйонів доларів. З них так звані консультативні послуги забрали сто мільйонів доларів. Коли ми почули – члени нашого комітету – такі страшні цифри, страшні у тому сенсі....
Людмила Литовченко
Вибачте, а що позначають ці консультативні послуги?
Юрій Костенко
Це означає, що спеціалісти, представники західних компаній, які знайомилися з ситуацією на “саркофазі”, які дійсно пропонували щось, – отримували величезні добові, працювали над розробкою тих чи інших пропозицій, пов’язаних із перетворенням об’єкту “Укриття” в екологічно-безпечну систему. Але, на превеликий жаль, кошти за призначенням – тобто на конкретні роботи, пов’язані з підвищенням безпеки “Укриття” лише розпочинаються.
А принаймні, одну сьому частину фонду ( в цілому, проект з підвищення безпеки об’єкту “Укриття” коштуватиме біля 800 мільйонів доларів), як кажуть, вже “із” їли”.
Людмила Литовченко
А де ж далі брати кошти?
Юрій Костенко
А далі проблема ще більш складна. Коли ми вели переговори щодо стратегії перетворення об’єкту “Укриття” в екологічно - безпечну систему, без сумніву, основний акцент робився на тих ядерних матеріалах, які залишилися у зруйнованому реакторі. За різними оцінками їх там близько 200 тонн. Причому близько 70 тонн ядерного матеріалу невідомо де знаходиться. Чому потрібно знати, де і в якому стані знаходяться саме ядерні матеріали? Поки що немає однозначної оцінки, чи може у зруйнованому реакторі виникнути ланцюгова реакція.
А більш-менш робити прогнози можна, коли відомо, де і в якому стані знаходиться ядерне паливо і в якій конфігурації. Отже зменшення небезпеки виникнення ланцюгової ядерної реакції, яку на переговорах всі визнали як головну небезпеку об’єкта “Укриття”, - із невідомих причин відсунуто на другий, третій план.
А на перше місце вийшла програма, яка передбачає накриття всього того, що міститься під саркофагом, новим саркофагом чи новим “укриттям” такою райдужною аркою і залишення всього цього “добра” для України довічно.
Людмила Литовченко
А це укриття як довго проіснує? Як надовго воно захистить населення України від небезпеки?
Юрій Костенко
Розраховується, що воно захистить всіх нас від можливості повторення другого Чорнобиля на сто років. Але такий цікавий досвід. Діючий саркофаг розраховувався на 50 років, що він буде упродовж 50 років надійно ізолювати те, що знаходиться під зруйнованим реактором.
Але вже через 10 років фахівці почали давати такі сигнали, що укриття руйнується, туди потрапляє велика кількість води, а вода сприяє зміні конфігурації, в тому числі і ядерних матеріалів. І це становить ядерну небезпеку. Тому потрібно було негайно втручатися в цю ситуацію, стабілізувати конструкцію, проводити низку заходів щодо зниження небезпеки. Окрім цього, виникли нові проблеми – підвищилася пожежна небезпека в об’єкті “Укриття”. А це погрожує повторним радіоактивним забрудненням великої території.
Отже, сам об’єкт “Укриття” породив нові проблеми.
Що породить ця так звана “арка” для України – ніхто не знає. Я не виключаю, що через 20-30 років ми отримаємо такі складні проблеми, на вирішення яких буде потрібно вже не мільярди, а десятки, сотні мільярдів доларів. Отже, стратегія, яку, на жаль, обрано, не відповідає тим домовленостям, які ми мали з “великою сімкою”.
По-друге, вона перекладає весь тягар майбутніх проблем виключно на українські плечі і на український бюджет.
Ще одна небезпечна річ. У світі існують дуже жорсткі правила й вимоги щодо ядерної радіоактивної безпеки, вони регулюються законами і міжнародними стандартами. Діючий об’єкт “Укриття” і те, що буде заховано під аркою, – не відповідають цим вимогам. Я не виключаю парадоксальну ситуацію, що приховавши від світу все те, що ми маємо від ЧАЕС, через десяток-другий років теж саме МАГАТЕ буде вимагати від України вжиття термінових заходів щодо підвищення ядерної і радіаційної безпеки на цьому об’єкті.
Вадим Грищенко
Ви сказали десяток-два років. Я так не думаю, це відбудеться скоріше, бо на сьогодні ми готуємо першу національну доповідь щодо виконання зобов’язань України у спільній конвенції щодо радіоактивних відходів. І ми сьогодні показуємо існуючи стан об’єкту “Укриття” і кажемо, що не відповідаємо тим стандартам, які записані в цій конвенції. Це ж питання не МАГАТЕ, а країн-учасниць цієї конвенції, щоб виключити об’єкт “Укриття” із розгляду. З цим не погодилися. І тому на сьогодні нам треба бути доповідати, чому це не відповідає стандартам.
Юрій Костенко
Усе, що сказав пан Грищенко, підтверджує моє застереження щодо перекладання відповідальності на плечі української держави. Поки що, все, що відбувається на ЧАЕС, є прерогативою “великої сімки”, і України. Ми узгодили це у меморандумі – і спільну програму, і спільну відповідальність.
Закривши все це “добро” під аркою від світу, світ поступово забуде про свою участь у цьому проекті і буде вимагати від України вирішення всіх цих проблем. Що дуже важливо: коли відбувався переговорний процес, ми переконували своїх колег з “великої сімки”, що потрібно розпочати роботи з вирішення найскладніших проблем - проблеми ядерного палива, яке залишилося в зруйнованому реакторі. Ця проблема буде вирішуватися десятки, сотні років, але треба почати з вирішення цієї проблеми. І кошти, які акумулював Європейський банк у цьому фонді, в першу чергу, мали б використовуватися на вирішення цієї найважливішої й найскладнішої світової проблеми.
Те, що пішли ми іншим, на мій погляд, хибним шляхом, - це моя оцінка. Це означає лише одне: світ не готовий вирішувати цю проблему, а з іншої сторони, не можна перекладати все на плечі України - ми просто не здатні ні фінансово, ні технічно вирішувати цю проблему.
Чорнобильська проблема не вирішується, а ще більше загострюється.
Слухач
Добрий вечір. Це Василь із Києва. Чи є, власне, законною і наскільки ефективною добудова Рівненської і Хмельницької АЕС, не є це зберіганням індустріальних технологій, які в постіндустріальному суспільстві можуть мати негативні наслідки?
А друге питання стосується інформації про екологічну ситуацію в Києві - чи забрудненість в 3-4 рази перевищує норму? Чи є десь доступна інформація в якихось державних органах щодо екологічної ситуації у Києві та інших регіонах.
Вадимо Грищенко
Щодо першого питання. Добудова Рівненської й Хмельницької станцій відбувається. Я цими тижнями відвідав їх і подивився на стан будівництва. Ми провели там нараду з будівельниками й персоналом атомної станції, розглянули графік будівництва Рівненької станції. І відповідно до цього графіка й плану фінансування, Рівненський блок - 4-й - має бути добудований у 2004 році. Я не вірив цьому. Але завдяки тому, керівником атомної компанії став пан Тулуб – за три місяці його керування ситуація значно покращилася, ситуація з фінансуванням компанії.
Тому будівництво відбувається за графіком. Щодо Хмельницькою станції – там також іде будівництво.
Щодо рівня безпеки цих станцій. На цьому деякі люди спекулюють, але рівень їхньої безпеки буде значно вищим, ніж тих станцій, які зараз працюють. У першу чергу, завдяки тому, що ці станції мають нове обладнання.
Радіаційна ситуація в Києві доповідається по каналах телебачення й радіо. Але я не маю інформації щодо підвищення радіаційного фону у Києві протягом цього року.
Юрій Костенко
Щороку Міністерство екології випускає національну доповідь щодо стану охорони довкілля, де Ви можете отримати всю вичерпну інформацію. Її можна отримати в прес-центрі Міністерства.
Людмила Литовченко
Дякую. Надійшло повідомлення, що ЄБРР через тиждень ухвалить остаточне рішення щодо надання Україні кредиту на добудову другого енергоблоку Хмельницької атомної та четвертого енергоблоку Рівненської атомної станції.
Кредит може дорівнювати 1 мільярду 172 мільйонам доларів США. За словами Сергія Тулуба, фінансування на добудову цих двох блоків недостатнє, необхідне тільки 3 мільярди гривень, щоб ті енергоблоки увімкнути до мережі. А на модернізацію та підвищення безпеки потрібні додаткові кошти. Тулуб пропонує взяти ці кошти частково від Нацбанку як кредитні ресурси, а частково - за рахунок одного і трошки більше мільярда гривень, які винен “Енергоатому” енергоринок.
Ваші коментарі.
Юрій Костенко
Дискусія щодо вартості завершення робіт на цих двох станціях уже йде шостий рік. Було проведено багато експертиз і врешті погодилися на сумі в 1,8 мільярд, але не гривень, а доларів –стільки коштує добудова двох блоків.
Вони передбачають не лише запуск двох блоків, але і їхню суттєву модернізацію – доведення рівня безпеки до міжнародних стандартів. У цьому полягала суть того, що пропонувала українська сторона. Сьогодні за рахунок російських кредитів ми не зможемо підвищити рівень безпеки на цих блоках, і це буде найбільшою втратою Чорнобильської програми.
Європейський банк робить заяви, потім з’являються нові обставини, нові перешкоди, і фінансування відкладається з року в рік.
Вадим Грищенко
Тут не тільки технічні питання, але політичні, економічні, які банк висуває перед урядом України. Ці питання зовсім не мають зв’язку з ядерною енергетикою і стосуються програми приватизації, в тому числі, і приватизації в енергетиці. Головне питання - банк вимагає, аби тариф на електроенергію, яку продає “Енергоатом”, був підвищений до 2,5 центів. На сьогодні він складає 1,2 цента, тобто підвищити у два рази. Це неприйнятний крок, як заявив і президент України, і уряд, бо призведе на підвищення цін на електроенергію для споживача. Тому це дуже суттєві розбіжності.
Людмила Литовченко
Як казав народний депутат Гудима, приватизація української енергетики – це погано, а неприватизація – це дуже погано. Дякую, шановні гості.
