Прага, 24 вересня 2002 - У Варшаві розпочалася нарада міністрів оборони країн НАТО. На ній обговорювали сьогодні пропозицію США створити сили швидкого реагування. План може надати НАТО новий зміст, брак якого відчувають в альянсі після закінчення Холодної війни. Остаточне рішення ухвалять на самміті НАТО у Празі, але оглядачі вже запитують, чи не дублюватимуть нові підрозділи НАТО європейських сил швидкого реагування.
Союзники США в НАТО схвально поставилися до пропозиції Пентагону створити в рамках альянсу сили швидкого реагування. Відкриваючи у Варшаві дводенну нараду міністрів оборони, Генеральний секретар НАТО Джордж Робертсон зазначив, що альянс має діяти швидко, і перенацілити свою військову міць таким чином, щоби "викорінити і знищити" терористичну загрозу. Виступаючи на нараді міністрів оборони, шеф Пентагону Доналд Рамсфельд зазначив: якщо НАТО не матиме оперативної сили, яка б могла діяти упродовж днів чи тижнів, а не місяців, тоді альянсу немає чого запропонувати світові у 21 сторіччі. А плани Вашингтона він пояснив так: "Те, що робить президент Буш, і державний секретар США Пауел в ООН, і те що ми намагаємося робити в НАТО, все це для того, аби зробити щось тепер, а не діяти після того, як щось станеться."
Планується, що сили швидкого реагування НАТО формуватимуться з елітних повітряних, наземних й морських підрозділів, і нараховуватимуть вони 20 тисяч військовослужбовців. Підрозділи діятимуть у кризових ситуаціях; будуть озброєні найсучаснішою зброєю, засобами захисту від хімічної й біологічної атаки, а також власною розвідкою. Формування сил швидкого реагування, на думку міністра оборони США Рамсфельда, триватиме 2 роки, тобто вони не стосуватимуться воєнної кампанії проти Іраку.
І хоча НАТО не збирається безпосередньо брати участь у воєнних діях в Іраку, напруження в самому альянсі довкола цього питання дещо захмарило атмосферу наради. Останні перед празькім саммітом збори НАТО у Варшаві відбуваються у скрутний для альянсу час. Політика стримування відійшла у минуле із закінченням Холодної війни. Натомість нова закордонна доктрина Вашингтона дозволяє Америці застосовувати право першого удару проти терористичних груп, а також країн, що спонсорували терористичні атаки 11 вересня. З усіх 19-ти лідерів НАТО, лише британський прем’єр Тоні Блер цілковито став на бік адміністрації Буша, яка наполягає на необхідності воєнного удару проти режиму Саддама. Ключові союзники США – Франція й Німеччина вагаються розпочинати кампанію без дозволу Ради Безпеки ООН. А міністр оброни США Доналд Рамсфельд відмовився учора зустрітися з німецьким міністром у Варшаві, заявивши, що виборча кампанія канцлера ФРН Шредера "отруїла" взаємини із США.
Одним словом, тло для переговорів міністрів оборони НАТО є доволі складним, переговори триватимуть і завтра.
Союзники США в НАТО схвально поставилися до пропозиції Пентагону створити в рамках альянсу сили швидкого реагування. Відкриваючи у Варшаві дводенну нараду міністрів оборони, Генеральний секретар НАТО Джордж Робертсон зазначив, що альянс має діяти швидко, і перенацілити свою військову міць таким чином, щоби "викорінити і знищити" терористичну загрозу. Виступаючи на нараді міністрів оборони, шеф Пентагону Доналд Рамсфельд зазначив: якщо НАТО не матиме оперативної сили, яка б могла діяти упродовж днів чи тижнів, а не місяців, тоді альянсу немає чого запропонувати світові у 21 сторіччі. А плани Вашингтона він пояснив так: "Те, що робить президент Буш, і державний секретар США Пауел в ООН, і те що ми намагаємося робити в НАТО, все це для того, аби зробити щось тепер, а не діяти після того, як щось станеться."
Планується, що сили швидкого реагування НАТО формуватимуться з елітних повітряних, наземних й морських підрозділів, і нараховуватимуть вони 20 тисяч військовослужбовців. Підрозділи діятимуть у кризових ситуаціях; будуть озброєні найсучаснішою зброєю, засобами захисту від хімічної й біологічної атаки, а також власною розвідкою. Формування сил швидкого реагування, на думку міністра оборони США Рамсфельда, триватиме 2 роки, тобто вони не стосуватимуться воєнної кампанії проти Іраку.
І хоча НАТО не збирається безпосередньо брати участь у воєнних діях в Іраку, напруження в самому альянсі довкола цього питання дещо захмарило атмосферу наради. Останні перед празькім саммітом збори НАТО у Варшаві відбуваються у скрутний для альянсу час. Політика стримування відійшла у минуле із закінченням Холодної війни. Натомість нова закордонна доктрина Вашингтона дозволяє Америці застосовувати право першого удару проти терористичних груп, а також країн, що спонсорували терористичні атаки 11 вересня. З усіх 19-ти лідерів НАТО, лише британський прем’єр Тоні Блер цілковито став на бік адміністрації Буша, яка наполягає на необхідності воєнного удару проти режиму Саддама. Ключові союзники США – Франція й Німеччина вагаються розпочинати кампанію без дозволу Ради Безпеки ООН. А міністр оброни США Доналд Рамсфельд відмовився учора зустрітися з німецьким міністром у Варшаві, заявивши, що виборча кампанія канцлера ФРН Шредера "отруїла" взаємини із США.
Одним словом, тло для переговорів міністрів оборони НАТО є доволі складним, переговори триватимуть і завтра.
