Прага, 27 серпня 2002 - Погіршення стосунків між Росією і Білоруссю може посилити позицію України на переговорах з Росією щодо важливої газової угоди. Так вважає аналітик Радіо Свобода з енергетичних питань Майкл Лелівельд.
Суперечка з Мінськом навколо способів приєднання Білорусі до Росії може ускладнити для Москви пошук надійного способу транспортування свого газу на Захід, вважає аналітик Радіо Свобода Майкл Лелівельд. Він нагадує, що Європейський Союз пообіцяв Росії подвоїти свій імпорт російського газу до 2020 року, але Росія досі немає надійного шляху експорту цього газу. 90% російського експорту газу прямує до Європи українськими газогонами, але крадіжки газу на українському відрізку шляху змушували Росію шукати альтернативні варіанти. У зв’язку з цим Ґазпром планував спорудження нового газогону через територію Білорусі.
Проте, веде далі аналітик Радіо Свобода, протягом останніх місяців Ґазпром відклав будівництво нової гілки з огляду на її вартість. Разом із тим, як зауважує Майкл Лелівельд, поки ідуть переговори з Україною щодо спільного керівництва українськими газогонами, російські офіційні особи наполягають на тому, що вони лише відклали білоруський проект, але в жодному випадку не відкинули його.
Згідно з російськими сподіваннями, проблему з Україною мало би вирішити створення міжнародного консорціуму за участю Німеччини, але Україна не погоджується передати Росії контроль над своїми газовими шляхами. Як повідомляє російська газета Комерсант, російська сторона хотіла би, щоби їй належала рівна з Україною частка, але Україна наполягає на тому, що свої газогони вона контролюватиме сама. Ба більше, український прем’єр Анатолій Кінах пообіцяв, що приватизації газогонів не планується, і форма їхньої власності не зміниться. Це навело коментатора російської газети на думку, що «українське керівництво намагається вихолостити сутність політичної угоди про створення міжнародного консорціуму».
Раптове погіршення стосунків між Москвою й Мінськом, на думку аналітика Радіо Свобода, може посилити позицію українського президента Леоніда Кучми на переговорах про створення консорціуму. А для Росії, неочікуване напруження стосунків із Мінськом свідчить про те, що зміна маршруту транспортування газу з українського на білоруський може виявитись набагато ризикованішою справою, ніж вважалося раніше. У принципових питаннях, а таким для Мінська виявилося питання суверенітету, білоруське керівництво є непоступливим, зауважує аналітик Радіо Свобода.
Але вже зараз, говорить Майкл Лелівельд, ще неіснуючий білоруський шлях обходиться дорого для Росії. У січні Росія зменшила тарифи на експорт газу до Білорусі з 30 до нецілих 20 доларів за тисячу кубічних метрів. Таким чином, ціна газу в Білорусі практично зрівнялася з російськими тарифами і складає лише частину того, що за нього платять в Україні, чи у західній Європі. Крім того, Росія погоджується на бартерну оплату газу, приймаючи білоруські машини чи цукор, хоча російські споживачі будуть змушені платити за ці товари готівкою.
А тим часом, ймовірність створення консорціуму з Україною виглядає дедалі меншою, говорить аналітик Радіо Свобода. Усвідомлюють це і західноєвропейські партнери з Німеччини та Франції. Вони обіцяють приєднатися до цього проекту лише на його останньому етапі, після того, як Росія й Україна з’ясують стосунки між собою.
Суперечка з Мінськом навколо способів приєднання Білорусі до Росії може ускладнити для Москви пошук надійного способу транспортування свого газу на Захід, вважає аналітик Радіо Свобода Майкл Лелівельд. Він нагадує, що Європейський Союз пообіцяв Росії подвоїти свій імпорт російського газу до 2020 року, але Росія досі немає надійного шляху експорту цього газу. 90% російського експорту газу прямує до Європи українськими газогонами, але крадіжки газу на українському відрізку шляху змушували Росію шукати альтернативні варіанти. У зв’язку з цим Ґазпром планував спорудження нового газогону через територію Білорусі.
Проте, веде далі аналітик Радіо Свобода, протягом останніх місяців Ґазпром відклав будівництво нової гілки з огляду на її вартість. Разом із тим, як зауважує Майкл Лелівельд, поки ідуть переговори з Україною щодо спільного керівництва українськими газогонами, російські офіційні особи наполягають на тому, що вони лише відклали білоруський проект, але в жодному випадку не відкинули його.
Згідно з російськими сподіваннями, проблему з Україною мало би вирішити створення міжнародного консорціуму за участю Німеччини, але Україна не погоджується передати Росії контроль над своїми газовими шляхами. Як повідомляє російська газета Комерсант, російська сторона хотіла би, щоби їй належала рівна з Україною частка, але Україна наполягає на тому, що свої газогони вона контролюватиме сама. Ба більше, український прем’єр Анатолій Кінах пообіцяв, що приватизації газогонів не планується, і форма їхньої власності не зміниться. Це навело коментатора російської газети на думку, що «українське керівництво намагається вихолостити сутність політичної угоди про створення міжнародного консорціуму».
Раптове погіршення стосунків між Москвою й Мінськом, на думку аналітика Радіо Свобода, може посилити позицію українського президента Леоніда Кучми на переговорах про створення консорціуму. А для Росії, неочікуване напруження стосунків із Мінськом свідчить про те, що зміна маршруту транспортування газу з українського на білоруський може виявитись набагато ризикованішою справою, ніж вважалося раніше. У принципових питаннях, а таким для Мінська виявилося питання суверенітету, білоруське керівництво є непоступливим, зауважує аналітик Радіо Свобода.
Але вже зараз, говорить Майкл Лелівельд, ще неіснуючий білоруський шлях обходиться дорого для Росії. У січні Росія зменшила тарифи на експорт газу до Білорусі з 30 до нецілих 20 доларів за тисячу кубічних метрів. Таким чином, ціна газу в Білорусі практично зрівнялася з російськими тарифами і складає лише частину того, що за нього платять в Україні, чи у західній Європі. Крім того, Росія погоджується на бартерну оплату газу, приймаючи білоруські машини чи цукор, хоча російські споживачі будуть змушені платити за ці товари готівкою.
А тим часом, ймовірність створення консорціуму з Україною виглядає дедалі меншою, говорить аналітик Радіо Свобода. Усвідомлюють це і західноєвропейські партнери з Німеччини та Франції. Вони обіцяють приєднатися до цього проекту лише на його останньому етапі, після того, як Росія й Україна з’ясують стосунки між собою.
