Вашингтон, 14 серпня 2002 - Україна займає рівень нижче середнього за станом демократизації суспільства та інших реформ серед 27 перехідних держав. Про це заявив в інтерв‘ю Радіо Свобода президент американської правозахисної організації "Дім Свободи" (Freedom House) Адріян Каратницький. Він прокоментував результати нового щорічного рейтингу пост-комуністичних держав "Дому Свободи," який готували відомі західні та східноєвропейські експерти
За останні 3 роки показники демократизації в Україні падають. Як Ви можете проаналізувати, чому це відбувається?
Адріян Каратницький
Не легко сказати, чому це відбувається. Багато залежить від цієї системи, де приватний сектор не є відірваним від державного сектора. Політики, державні діячі, люди, які займають ключові позиції у виконавчій гілці влади і пов’язані з економічними інтересами, працюють для своїх поодиноких груп, а не для блага широких кіл. Це пов’язане з концентрацією ЗМІ в дуже вузьких колах, і це визначає державний сектор і напівдержавний сектор політично-фінансових угруповань, котрі інколи називаються політичними партіями, але представляють кола вузьких економічних інтересів. Єдине протилежне, що ми бачимо, - це зріст громадянського суспільства в Україні. На відміну від політичних та юридичних процесів, це єдиний показник, де відчувається якесь розширення, активізація. Я думаю, що наслідком цього є результат березневих виборів, який ми бачили. Не зважаючи на великі переваги українського політичного істеблішменту, пропрезидентських сил, народ мав чіткий вибір і вибирав більш критично наставлені фракції.
Мирослава Гонгадзе
Чи можете Ви зробити узагальнений прогноз, як може розвиватися ситуація в Україні в найближчі 2 роки, перед президентськими виборами, якщо кардинальних змін у владі і громадському житті не відбудеться?
Адріян Каратницький
Прогнозування є поза межами нашого огляду. Але я можу сказати, що є загальне відчуття й, навіть, ми це бачимо на підставі цих усіх аварій, трагедій біля Львову, в шахтарських регіонах, що у всіх секторах, із якими зв’язана й за які відповідає неефективна виконавча влада, ми бачимо розпад ефективності й мудрості у виконанні. Це все державний сектор чи близько з ним пов'язаний напівприватно державний сектор. Динамізм в українському громадянському житті, в економіці, в мас-медіа є в тих секторах, які себе відокремили й працюють незалежно, чи працюють, не зважаючи на перешкоди цієї існуючої системи. Дуже сумне явище, що держава, яка повинна сприяти росту цих здорових процесів у суспільстві, економічному житті, перешкоджає, намагається гальмувати й контролювати. Мені здається, що, не зважаючи на все це, в Україні відбувалися зміни на підставі виборів - від однієї еліти, яка була прив’язана до Кравчука, до іншої альтернативної еліти, очевидно подібної, але до якоїсь міри це зовсім інакша група зацікавлених людей. Якщо триватиме цей процес, то, мені здається, з часом частина існуючої еліти буде намагатися якось домовитися з цими більш популярними політичними лідерами. Велику роль у цьому процесі буде грати забезпечення дійсно відкритих виборів. Якщо цього не відбудеться, то, думаю, в Україні буде продовження такого некомпетентного керування , яке до великої міри гальмує потенціал і можливості швидших темпів розвитку економіки, суспільства й культури. Якби не існувало це більш активне громадянське суспільство, навряд можна було б Україну в цей час вважати демократичною країною.
За останні 3 роки показники демократизації в Україні падають. Як Ви можете проаналізувати, чому це відбувається?
Адріян Каратницький
Не легко сказати, чому це відбувається. Багато залежить від цієї системи, де приватний сектор не є відірваним від державного сектора. Політики, державні діячі, люди, які займають ключові позиції у виконавчій гілці влади і пов’язані з економічними інтересами, працюють для своїх поодиноких груп, а не для блага широких кіл. Це пов’язане з концентрацією ЗМІ в дуже вузьких колах, і це визначає державний сектор і напівдержавний сектор політично-фінансових угруповань, котрі інколи називаються політичними партіями, але представляють кола вузьких економічних інтересів. Єдине протилежне, що ми бачимо, - це зріст громадянського суспільства в Україні. На відміну від політичних та юридичних процесів, це єдиний показник, де відчувається якесь розширення, активізація. Я думаю, що наслідком цього є результат березневих виборів, який ми бачили. Не зважаючи на великі переваги українського політичного істеблішменту, пропрезидентських сил, народ мав чіткий вибір і вибирав більш критично наставлені фракції.
Мирослава Гонгадзе
Чи можете Ви зробити узагальнений прогноз, як може розвиватися ситуація в Україні в найближчі 2 роки, перед президентськими виборами, якщо кардинальних змін у владі і громадському житті не відбудеться?
Адріян Каратницький
Прогнозування є поза межами нашого огляду. Але я можу сказати, що є загальне відчуття й, навіть, ми це бачимо на підставі цих усіх аварій, трагедій біля Львову, в шахтарських регіонах, що у всіх секторах, із якими зв’язана й за які відповідає неефективна виконавча влада, ми бачимо розпад ефективності й мудрості у виконанні. Це все державний сектор чи близько з ним пов'язаний напівприватно державний сектор. Динамізм в українському громадянському житті, в економіці, в мас-медіа є в тих секторах, які себе відокремили й працюють незалежно, чи працюють, не зважаючи на перешкоди цієї існуючої системи. Дуже сумне явище, що держава, яка повинна сприяти росту цих здорових процесів у суспільстві, економічному житті, перешкоджає, намагається гальмувати й контролювати. Мені здається, що, не зважаючи на все це, в Україні відбувалися зміни на підставі виборів - від однієї еліти, яка була прив’язана до Кравчука, до іншої альтернативної еліти, очевидно подібної, але до якоїсь міри це зовсім інакша група зацікавлених людей. Якщо триватиме цей процес, то, мені здається, з часом частина існуючої еліти буде намагатися якось домовитися з цими більш популярними політичними лідерами. Велику роль у цьому процесі буде грати забезпечення дійсно відкритих виборів. Якщо цього не відбудеться, то, думаю, в Україні буде продовження такого некомпетентного керування , яке до великої міри гальмує потенціал і можливості швидших темпів розвитку економіки, суспільства й культури. Якби не існувало це більш активне громадянське суспільство, навряд можна було б Україну в цей час вважати демократичною країною.
