Багдад-Київ, 9 травня 2002 - «Ірак. Життя під санкціями - 4»
У червні Україну збирається відвідати потужна делегація представників Іраку для обговорення низки двосторонніх проектів. Про це нашому кореспондентові повідомив почесний консул Іраку в Харкові Юрій Оршанський. Разом з тим, нині у самому Іракові готуються до відбиття атак із боку США та Британії.
В самому Багдаді заяви про можливість нової військової кампанії проти Іраку з боку США та Британії – про що дуже часто пише останнім часом преса – сприймаються у звично войовничому дусі. Офіційні особи Іраку заявили, що армія Іраку спроможна протидіяти нападові противника. У Багдаді чи не поблизу кожного буднику стоять вояки. Їх фотографувати заборонено. Як і всі державні установи й палаци Саддама, яких безліч. Розміщення військових та командний структур армії серед житлових будинків можна вважати хитрістю Хусейна. Бо це змусить США обмежити кількість цілей для повітряних ударів, аби уникнути жертв серед мирного населення. На дахах деяких будинків серед антен помітні зенітки. Але це непокоїть хіба що гостей.
«Так що бомбардування - ми з цим звиклися. Ніхто вже не тривожиться. Нікому вже не страшно» – каже Наталя, яка давно мешкає у Багдаді.
Експерти США вже не раз наголошували на збільшенні потужностей протиповітряної оборони Іраку . Фактично це означає, що, попри ембарго на постачання озброєнь до Іраку, Багдад таки має можливості для відновлення боєздатності свої армії. США вже пригрозили санкціями Білорусі, де іракських військових учили володіти сучасними системами протиповітряної оборони. Також були повідомлення, що з Китаю до Іраку потрапили оптиковолоконні кабелі, які теж були використані Багдадом в інтересах ППО. Ну, І нарешті, чимало галасу наробили повідомлення про можливе постачання власне з України радіолокаційної станції пасивної розвідки з назвою “Кольчуга”.
Щоправда, наприкінці квітня помічник президента США з національної безпеки Кондоліза Райс заявила, що подібні повідомлення "продовжують залишатися без підтвердження". Але, Вашингтон веде з Києвом "дуже серйозний діалог із деяких питань нерозповсюдження". Разом із тим, у людей з України, які є симпатиками взаємин з Іраком, не існує категоричного не сприйняття того, що Іракові не можна допомагати зброєю. Особливо після зняття санкцій. Ось що казав мені віце-президент українського товариства дружби з іракським народом «Маздар аль Хайат» Сергій Хоменко.
Не обов’язково постачати сюди якесь наступальне озброєння, є озброєння захисного плану, та ж «Кольчуга», про яку дуже багато говорять. Кожна країна має право на захист. Друге діло, що країна повинна поважати своїх сусідів.
А почесний консул Іраку в Харкові Юрій Оршанський, якого американського преса не раз звинувачувала в слизьких оборудках з Іраком, на питання про можливі постачання озброєнь до Іраку має традиційну відповідь:
«Я знаю стан в Іраку і можу сказати, що їм потрібна не зброя, а голови, тому що їм потрібні свої розробки. А їх склади забиті зброєю.»
На 10 травня, до речі, заплановано засідання Ради національної безпеки та оборони України за участю президента. Тема - удосконалення системи військово-технічного співробітництва з іноземними державами. Люди обізнані стверджують, що йтиметься також і про розгляд ситуації, яка виникла з обвинуваченням вищих посадових осіб держави щодо начебто поставлених в Ірак станцій пасивної розвідки “Кольчуга”. А що буде, якщо силова компанії проти Іраку під проводом США і Британії таки почнеться? Якщо Україна – як у випадку антитерористичної кампанії проти Афганістану – надасть свій повітряний простір для прольоту військових літаків США, Багдад відразу згорне всі економічні проекти з Києвом. А не дати коридор – «заморозиться» уся дружба з Америкою. За такої дилеми Україна, скоріше усього, пожертвує Іраком. Це буде коштувати Києву – чи точніше, лобістам дружби з Іраком - для початку $300-500 млн. щорічних збитків. Але якщо влада в Іракові такі змінитися і з країни будуть згодом зняті всі санкції, то чи є Києва шанс заробити оті $7 млрд., про які так багато говорять українські бізнесмени. Навряд чи. Тому що тоді Ірак буде вже іншим. З іншими дійовими особами, з іншими дивідендами і з іншою ідеологією бізнесу. А тому Україну, здається, цілком влаштовують існуючі правила гри з Багдадом.
У червні Україну збирається відвідати потужна делегація представників Іраку для обговорення низки двосторонніх проектів. Про це нашому кореспондентові повідомив почесний консул Іраку в Харкові Юрій Оршанський. Разом з тим, нині у самому Іракові готуються до відбиття атак із боку США та Британії.
В самому Багдаді заяви про можливість нової військової кампанії проти Іраку з боку США та Британії – про що дуже часто пише останнім часом преса – сприймаються у звично войовничому дусі. Офіційні особи Іраку заявили, що армія Іраку спроможна протидіяти нападові противника. У Багдаді чи не поблизу кожного буднику стоять вояки. Їх фотографувати заборонено. Як і всі державні установи й палаци Саддама, яких безліч. Розміщення військових та командний структур армії серед житлових будинків можна вважати хитрістю Хусейна. Бо це змусить США обмежити кількість цілей для повітряних ударів, аби уникнути жертв серед мирного населення. На дахах деяких будинків серед антен помітні зенітки. Але це непокоїть хіба що гостей.
«Так що бомбардування - ми з цим звиклися. Ніхто вже не тривожиться. Нікому вже не страшно» – каже Наталя, яка давно мешкає у Багдаді.
Експерти США вже не раз наголошували на збільшенні потужностей протиповітряної оборони Іраку . Фактично це означає, що, попри ембарго на постачання озброєнь до Іраку, Багдад таки має можливості для відновлення боєздатності свої армії. США вже пригрозили санкціями Білорусі, де іракських військових учили володіти сучасними системами протиповітряної оборони. Також були повідомлення, що з Китаю до Іраку потрапили оптиковолоконні кабелі, які теж були використані Багдадом в інтересах ППО. Ну, І нарешті, чимало галасу наробили повідомлення про можливе постачання власне з України радіолокаційної станції пасивної розвідки з назвою “Кольчуга”.
Щоправда, наприкінці квітня помічник президента США з національної безпеки Кондоліза Райс заявила, що подібні повідомлення "продовжують залишатися без підтвердження". Але, Вашингтон веде з Києвом "дуже серйозний діалог із деяких питань нерозповсюдження". Разом із тим, у людей з України, які є симпатиками взаємин з Іраком, не існує категоричного не сприйняття того, що Іракові не можна допомагати зброєю. Особливо після зняття санкцій. Ось що казав мені віце-президент українського товариства дружби з іракським народом «Маздар аль Хайат» Сергій Хоменко.
Не обов’язково постачати сюди якесь наступальне озброєння, є озброєння захисного плану, та ж «Кольчуга», про яку дуже багато говорять. Кожна країна має право на захист. Друге діло, що країна повинна поважати своїх сусідів.
А почесний консул Іраку в Харкові Юрій Оршанський, якого американського преса не раз звинувачувала в слизьких оборудках з Іраком, на питання про можливі постачання озброєнь до Іраку має традиційну відповідь:
«Я знаю стан в Іраку і можу сказати, що їм потрібна не зброя, а голови, тому що їм потрібні свої розробки. А їх склади забиті зброєю.»
На 10 травня, до речі, заплановано засідання Ради національної безпеки та оборони України за участю президента. Тема - удосконалення системи військово-технічного співробітництва з іноземними державами. Люди обізнані стверджують, що йтиметься також і про розгляд ситуації, яка виникла з обвинуваченням вищих посадових осіб держави щодо начебто поставлених в Ірак станцій пасивної розвідки “Кольчуга”. А що буде, якщо силова компанії проти Іраку під проводом США і Британії таки почнеться? Якщо Україна – як у випадку антитерористичної кампанії проти Афганістану – надасть свій повітряний простір для прольоту військових літаків США, Багдад відразу згорне всі економічні проекти з Києвом. А не дати коридор – «заморозиться» уся дружба з Америкою. За такої дилеми Україна, скоріше усього, пожертвує Іраком. Це буде коштувати Києву – чи точніше, лобістам дружби з Іраком - для початку $300-500 млн. щорічних збитків. Але якщо влада в Іракові такі змінитися і з країни будуть згодом зняті всі санкції, то чи є Києва шанс заробити оті $7 млрд., про які так багато говорять українські бізнесмени. Навряд чи. Тому що тоді Ірак буде вже іншим. З іншими дійовими особами, з іншими дивідендами і з іншою ідеологією бізнесу. А тому Україну, здається, цілком влаштовують існуючі правила гри з Багдадом.
