Прага, 12 травня 2002 - Багато-багато років тому, в античній Греції жила матір усіх богів - Богиня Рея. Їй, найшановнішій жінці, належались найбільші почесті, на її честь влаштовувались свята. На початку 1600-их років традиція вшанування жінки-матері примандрувала до Англії. Тут 40-й день після Воскресіння Христа назвали Маминою неділею. Приблизно в той самий час на Мамин день вперше в Англії право на відпочинок від праці отримали слуги. А історія 20-го століття розширила цю традицію: на честь Дня матері в більшості країн Заходу ув’язнені мають законне право на ще один, крім Різдвяного, телефонний дзвінок - до дому, мамі.
А далі гарна традиція Маминого свята поширилась на далекий американський континент. Ініціатором свята матері як національного свята тут стала пані Енн Джервіс із Філадельфії. За підтримкою вона звернулась до бізнесменів, міністрів, політиків, І досягла успіху. Президент США Вудроу Вільсон 1914 року проголосив, що День матері стає державним святом і відзначатиметься щороку другої неділі у травні. Нині День матері відзначає більшість країн світу, у багатьох із них цей день є вихідним.
В Україну Свято матері прийшло вперше в 1886-ому році. Його відзначив Союз Українок Галичини, зокрема, група жінок на чолі з відомою письменницею, піонеркою жіночого руху в Україні Наталією Кобринською. День матері в Україні прийнявся легко. На українських теренах традиція поклоніння жінці-матері має своє давнє коріння, що виходить передусім із поклоніння Божій Матері – заступниці всіх українців. В Україні з давніх-давен шанували жінок, згадаймо хоча б княгиню Ольгу – першу жінку, що прийняла християнство, чи дружину Галицько-Волинського князя Романа - Ганну, яка сама виховала князів Данила Галицького і Василька, або ж прославлену Єлизавета Гулевич, яка віддала власні кошти на заснування Богоявленського монастиря й школи в столиці.
Коли до влади в Україні дістались комуністи, свято матері, як зрештою і більшість українських національних традицій, було скасоване. Войовничий атеїзм намагався знищити віру в Бога, в духовне начало. Тяжкі часи настали для всіх, хто сповідував загальнолюдські цінності. За понад півстоліття комуністичного режиму в Україні знищено було багато, не вдалось тільки вбити народну пам’ять. Шотландський поет Джеймс Беррі колись написав - цитую: «Бог дав нам спогади, аби цвіли червневі троянди у грудні нашого життя.» Разом із спогадами повернулось й набирає другого дихання в Україні і Свято матері.
В колишній Чехословаччині комуністичний режим Свято матері скасував, намагаючись нав’язати чужий для цих теренів жіночий день 8 березня. Відзначення Свята матері ще на початку 20-их років запровадила донька першого президента демократичної Чехословаччини Аліція Масарик. Для багатотисячної української громади, що жила на землях міжвоєнної Чехословаччини, відзначення у травні Дня матері було природнім продовженням традицій, відомих із дому. У цей день, наперекір тяжким умовам еміграції, українська громада на зустрічах, насамперед – із дітьми, згадувала славних українок, народні традиції. У роки еміграції найтяжче було матерям із дітьми. Матеріальна скрута, не раз – просто голодні дні передусім відбивались на дітях і це розривало материнське серце. У міжвоєнній Празі виховувала двох діточок Галина Мазуренко – відома поетеса, малярка й скульптор. Галина Мазуренко навчалась в Українській Студії пластичних мистецтв, куди часто змушено була брати із собою і дітей. Про ці роки вона згадує:
«Іноді в нас бувала й радість... Так, наприклад, одного разу пощастило комусь із чехів принести до Студії полотна для малюнків і почали його ділити. Я так мріяла купити хоч шматинку, та чехи не дали. Це мій єдиний закид до їх солідарності. Мені полотно було страшенно потрібне. Я хотіла пошити штанці для хлопчика».
Прага воєнних днів позначилась і на материнській долі відомої української художниці Галини Мазепи, котра під час бомбардування міста втратила дитину. Після війни вона опинилась в далекій Венесуелі, та славу українського мистецтва художниця приумножувала і там. 1988 року ЮНЕСКО визнало Галину Мазепу найкращим ілюстратором книг для дітей.
Українські матері були ініціаторами заснування в містечку Модржани під Прагою дитячого сиротинця. Зрештою, мамина рука помітна повсюди. Нині в Чеській Республіці діти заздалегідь готуються до Маминого свята. Разом з учителями вони готують їм дарунки. Найцінніші звичайно ті, що зроблені власними руками, але з думкою про маму. Свято Матері – єдине в році, та як би розцвів світ, якби ми згадували про маму щодня.
А далі гарна традиція Маминого свята поширилась на далекий американський континент. Ініціатором свята матері як національного свята тут стала пані Енн Джервіс із Філадельфії. За підтримкою вона звернулась до бізнесменів, міністрів, політиків, І досягла успіху. Президент США Вудроу Вільсон 1914 року проголосив, що День матері стає державним святом і відзначатиметься щороку другої неділі у травні. Нині День матері відзначає більшість країн світу, у багатьох із них цей день є вихідним.
В Україну Свято матері прийшло вперше в 1886-ому році. Його відзначив Союз Українок Галичини, зокрема, група жінок на чолі з відомою письменницею, піонеркою жіночого руху в Україні Наталією Кобринською. День матері в Україні прийнявся легко. На українських теренах традиція поклоніння жінці-матері має своє давнє коріння, що виходить передусім із поклоніння Божій Матері – заступниці всіх українців. В Україні з давніх-давен шанували жінок, згадаймо хоча б княгиню Ольгу – першу жінку, що прийняла християнство, чи дружину Галицько-Волинського князя Романа - Ганну, яка сама виховала князів Данила Галицького і Василька, або ж прославлену Єлизавета Гулевич, яка віддала власні кошти на заснування Богоявленського монастиря й школи в столиці.
Коли до влади в Україні дістались комуністи, свято матері, як зрештою і більшість українських національних традицій, було скасоване. Войовничий атеїзм намагався знищити віру в Бога, в духовне начало. Тяжкі часи настали для всіх, хто сповідував загальнолюдські цінності. За понад півстоліття комуністичного режиму в Україні знищено було багато, не вдалось тільки вбити народну пам’ять. Шотландський поет Джеймс Беррі колись написав - цитую: «Бог дав нам спогади, аби цвіли червневі троянди у грудні нашого життя.» Разом із спогадами повернулось й набирає другого дихання в Україні і Свято матері.
В колишній Чехословаччині комуністичний режим Свято матері скасував, намагаючись нав’язати чужий для цих теренів жіночий день 8 березня. Відзначення Свята матері ще на початку 20-их років запровадила донька першого президента демократичної Чехословаччини Аліція Масарик. Для багатотисячної української громади, що жила на землях міжвоєнної Чехословаччини, відзначення у травні Дня матері було природнім продовженням традицій, відомих із дому. У цей день, наперекір тяжким умовам еміграції, українська громада на зустрічах, насамперед – із дітьми, згадувала славних українок, народні традиції. У роки еміграції найтяжче було матерям із дітьми. Матеріальна скрута, не раз – просто голодні дні передусім відбивались на дітях і це розривало материнське серце. У міжвоєнній Празі виховувала двох діточок Галина Мазуренко – відома поетеса, малярка й скульптор. Галина Мазуренко навчалась в Українській Студії пластичних мистецтв, куди часто змушено була брати із собою і дітей. Про ці роки вона згадує:
«Іноді в нас бувала й радість... Так, наприклад, одного разу пощастило комусь із чехів принести до Студії полотна для малюнків і почали його ділити. Я так мріяла купити хоч шматинку, та чехи не дали. Це мій єдиний закид до їх солідарності. Мені полотно було страшенно потрібне. Я хотіла пошити штанці для хлопчика».
Прага воєнних днів позначилась і на материнській долі відомої української художниці Галини Мазепи, котра під час бомбардування міста втратила дитину. Після війни вона опинилась в далекій Венесуелі, та славу українського мистецтва художниця приумножувала і там. 1988 року ЮНЕСКО визнало Галину Мазепу найкращим ілюстратором книг для дітей.
Українські матері були ініціаторами заснування в містечку Модржани під Прагою дитячого сиротинця. Зрештою, мамина рука помітна повсюди. Нині в Чеській Республіці діти заздалегідь готуються до Маминого свята. Разом з учителями вони готують їм дарунки. Найцінніші звичайно ті, що зроблені власними руками, але з думкою про маму. Свято Матері – єдине в році, та як би розцвів світ, якби ми згадували про маму щодня.
