Берлін, 25 грудня 2001 - Всупереч сподіванням Україна так і не стала більш прозахідною, вважає політолог, професор Кельнського університету Герхард Сімон. Внаслідок “касетного скандалу” український державний лідер опинився в міжнародній ізоляції. Водночас, як зауважив Сімон, можна спостерігати подальше зближення Києва з Москвою, яка підтримала українського президента в надзвичайно скрутний для нього момент.
“У році, що минає, так звана багатовекторність української політики, про яку так багато говорили в Києва, було реалізовано таким чином, що більше векторів почали вказувати в напрямку Росії, ніж у західному напрямку”, - наголосив німецький політолог. На його думку, таку переорієнтацію України можна пояснити також і поведінкою самого Заходу. Європейський союз був не готовий відкрити перед Україною перспективу приєднання до цієї організації так, як це було зроблено відносно Туреччини та балканських країн. Крім того, надзвичайно складними виявилися переговори про надання кредитів. Захід висуває все нові умови для своєї допомоги. На думку Сімона, це призвело до зміцнення тих сил, які постійно заявляють, що Україна Заходу не потрібна. Аналізуючи причини такої ситуації, німецький політолог Герхард Сімон зауважив:
“Я виходжу з того, що Європейський союз у своїй політиці щодо України продовжує значною мірою орієнтуватися на Росію. Оскільки Росія не прагне і не хоче стати членом ЄС, серед західних політиків можна почути міркування, що й перед Україною не слід відкривати подібну перспективу для того, щоб уникнути можливих нових суперечок між Москвою та Києвом.” На думку німецького політолога, Україні досі так і не вдалося вибратися із “сірої зони” між Заходом та Росією. І в найближчому майбутньому змінити ситуацію навряд чи вдасться, тому що Україна робить замало для того, аби перейти від гучних заяв про західну орієнтацію до реальних справ, наголосив німецький політолог, професор Кельнського університету Герхард Сімон.
“У році, що минає, так звана багатовекторність української політики, про яку так багато говорили в Києва, було реалізовано таким чином, що більше векторів почали вказувати в напрямку Росії, ніж у західному напрямку”, - наголосив німецький політолог. На його думку, таку переорієнтацію України можна пояснити також і поведінкою самого Заходу. Європейський союз був не готовий відкрити перед Україною перспективу приєднання до цієї організації так, як це було зроблено відносно Туреччини та балканських країн. Крім того, надзвичайно складними виявилися переговори про надання кредитів. Захід висуває все нові умови для своєї допомоги. На думку Сімона, це призвело до зміцнення тих сил, які постійно заявляють, що Україна Заходу не потрібна. Аналізуючи причини такої ситуації, німецький політолог Герхард Сімон зауважив:
“Я виходжу з того, що Європейський союз у своїй політиці щодо України продовжує значною мірою орієнтуватися на Росію. Оскільки Росія не прагне і не хоче стати членом ЄС, серед західних політиків можна почути міркування, що й перед Україною не слід відкривати подібну перспективу для того, щоб уникнути можливих нових суперечок між Москвою та Києвом.” На думку німецького політолога, Україні досі так і не вдалося вибратися із “сірої зони” між Заходом та Росією. І в найближчому майбутньому змінити ситуацію навряд чи вдасться, тому що Україна робить замало для того, аби перейти від гучних заяв про західну орієнтацію до реальних справ, наголосив німецький політолог, професор Кельнського університету Герхард Сімон.
