Київ, 2 листопада 2001 - Офіційні представники США повідомили , що спори сибірської виразки були виявлені в урядових будинках у Вашингтоні, поштових відділеннях Держдепартаменту, у головному будинку Верховного Суду, а також у будинку Коена, де розміщені декілька державних агентств, у тому числі й міністерство охорони здоров’я.
31 жовтня від легеневої форми сибірки у Нью-Йорку померла Кеті Нгуєн, четверта жертва біологічного террору в США. У всьому світі зростає паніка в зв”язку з фактами розповсюдження різних форм сибірки.
Одним із перших, хто вдався до біологічної зброї, був Олександр Македонський. На час, коли його військо тримало в облозі місто Трір, у таборі спалахнула чума. Македонський додумався закидати трупи вмерлих від чуми за мури непокірного міста. За якихось кілька днів у Трірі майже не залишилося живих.
Бацили сибірської виразки можуть десятиліття жити у воді і ціле століття – у грунті. Дезинфекції хлоркою не бояться, від кип”ятку гинуть тільки через годину. До 97 відсотків захворювання виразкою протікає у шкірній формі, найбільш небезпечною – легеневою – хворіє всього 3 відсотки усіх, хто заразився. Але майже ніхто з них не видужує. В умовах біологічного терору ці цифри можуть змінитися в гірший бік.
У 1972 році провідні країни світу підписали Конвенцію про заборону на розробку, виробництво і застосування біологічної зброї. До 11 вересня цього року світ ніби мав підстави бути спокійним. Проте з часу терористичних актів у США загроза біологічної зброї людству стала знову реальною.
Серед усіх запобіжних заходів, які сьогодні розгортаються не тільки у США, а й загалом у світі, важливу роль відіграють новостворені в Інтернет сайти. У США вже завоював популярність “ньюсайнтіс” – сторінка Всеамериканського органу охорони здоров”я (NeueCientis.int.com). Тут розміщуються наглядні матеріали, роз”яснення, покликані ознайомити відвідувачів з основними правилами захисту від можливого зараження. Доступний у світовій павутині сайт французького інституту Пастера (pfsteur.fr.) та об’єднаний сайт наукових і медичних компаній (infections who.int. , virtualmedicalgroup.com) дає змогу користуватися ним майже як енциклопедією. Найчастіше його відвідують, як свідчать опитування, домогосподарки, витрачаючи до восьми годин на місяць для вивчення інформації. Психологічний ефект від читання сайтів, на яких конкретизуються дані про сибірську виразку, методи і способи захисту від інфекції, досить великий.
В Україні спеціальних Інтернет-сторінок, присвячених сибірській виразці, поки що немає. Окремі повідомлення про боротьбу з біотерором у США , випадки захворювання сибіркою тощо розміщуються на сторінках таких українських інтернет-видань, як “Юей тудей”, “Форум юей”, “Корреспондент” та деяких інших.
Паніці з приводу сибірки сприяють недолугі жартівники, які розсилають у конвертах по всьому світу, в тому числі й в Україні, білий порошок, - найчастіше це звичайна мука. В Україні існує спеціальний план заходів на випадок бактеріологічного зараження через листи .Також існує традиційно міцний захист від різних випадковостей лабораторій, де зберігаються віруси, бактерії, токсини, генетично змінені мікроорганізми і багато іншого, придатного для створення біологічної зброї.
Проте після 11 вересня світ змінився настільки, що в ефективність захисту вже мало хто вірить.А в Україні, як і на решті просторів колишнього СРСР, ще добре пам”ятають Свердловську трагедію, коли з досі не з”ясованих (або ж досі засекречених) причин на старому складі стався вибух кисневих балонів, а з ними й колби із сибіркою. Загинуло тоді, за одними даними, близько сотні людей, за іншими – понад півтори сотні. І найцікавіше, що вражені були тіль чоловіки вісімнадцяти – сорока п”яти років, так званого “призовного віку”.
Стверджувати, що подібні випадки не повторяться, не береться ніхто.
Роз’яснювати, що таке сибірка, беруться деякі українські газети. В умовах, коли ІНТЕРНЕТ українцям майже не доступний, газети , радіо намагаються донести до читачів та слухачів ті крихти інформації, які мають коли не перегородити дорогу сибірці, то принаймні перегородити дорогу паніці перед загрозою світової біологічної війни.
31 жовтня від легеневої форми сибірки у Нью-Йорку померла Кеті Нгуєн, четверта жертва біологічного террору в США. У всьому світі зростає паніка в зв”язку з фактами розповсюдження різних форм сибірки.
Одним із перших, хто вдався до біологічної зброї, був Олександр Македонський. На час, коли його військо тримало в облозі місто Трір, у таборі спалахнула чума. Македонський додумався закидати трупи вмерлих від чуми за мури непокірного міста. За якихось кілька днів у Трірі майже не залишилося живих.
Бацили сибірської виразки можуть десятиліття жити у воді і ціле століття – у грунті. Дезинфекції хлоркою не бояться, від кип”ятку гинуть тільки через годину. До 97 відсотків захворювання виразкою протікає у шкірній формі, найбільш небезпечною – легеневою – хворіє всього 3 відсотки усіх, хто заразився. Але майже ніхто з них не видужує. В умовах біологічного терору ці цифри можуть змінитися в гірший бік.
У 1972 році провідні країни світу підписали Конвенцію про заборону на розробку, виробництво і застосування біологічної зброї. До 11 вересня цього року світ ніби мав підстави бути спокійним. Проте з часу терористичних актів у США загроза біологічної зброї людству стала знову реальною.
Серед усіх запобіжних заходів, які сьогодні розгортаються не тільки у США, а й загалом у світі, важливу роль відіграють новостворені в Інтернет сайти. У США вже завоював популярність “ньюсайнтіс” – сторінка Всеамериканського органу охорони здоров”я (NeueCientis.int.com). Тут розміщуються наглядні матеріали, роз”яснення, покликані ознайомити відвідувачів з основними правилами захисту від можливого зараження. Доступний у світовій павутині сайт французького інституту Пастера (pfsteur.fr.) та об’єднаний сайт наукових і медичних компаній (infections who.int. , virtualmedicalgroup.com) дає змогу користуватися ним майже як енциклопедією. Найчастіше його відвідують, як свідчать опитування, домогосподарки, витрачаючи до восьми годин на місяць для вивчення інформації. Психологічний ефект від читання сайтів, на яких конкретизуються дані про сибірську виразку, методи і способи захисту від інфекції, досить великий.
В Україні спеціальних Інтернет-сторінок, присвячених сибірській виразці, поки що немає. Окремі повідомлення про боротьбу з біотерором у США , випадки захворювання сибіркою тощо розміщуються на сторінках таких українських інтернет-видань, як “Юей тудей”, “Форум юей”, “Корреспондент” та деяких інших.
Паніці з приводу сибірки сприяють недолугі жартівники, які розсилають у конвертах по всьому світу, в тому числі й в Україні, білий порошок, - найчастіше це звичайна мука. В Україні існує спеціальний план заходів на випадок бактеріологічного зараження через листи .Також існує традиційно міцний захист від різних випадковостей лабораторій, де зберігаються віруси, бактерії, токсини, генетично змінені мікроорганізми і багато іншого, придатного для створення біологічної зброї.
Проте після 11 вересня світ змінився настільки, що в ефективність захисту вже мало хто вірить.А в Україні, як і на решті просторів колишнього СРСР, ще добре пам”ятають Свердловську трагедію, коли з досі не з”ясованих (або ж досі засекречених) причин на старому складі стався вибух кисневих балонів, а з ними й колби із сибіркою. Загинуло тоді, за одними даними, близько сотні людей, за іншими – понад півтори сотні. І найцікавіше, що вражені були тіль чоловіки вісімнадцяти – сорока п”яти років, так званого “призовного віку”.
Стверджувати, що подібні випадки не повторяться, не береться ніхто.
Роз’яснювати, що таке сибірка, беруться деякі українські газети. В умовах, коли ІНТЕРНЕТ українцям майже не доступний, газети , радіо намагаються донести до читачів та слухачів ті крихти інформації, які мають коли не перегородити дорогу сибірці, то принаймні перегородити дорогу паніці перед загрозою світової біологічної війни.
