Н’ю-Йорк, 25 вересня 2001 - Єдине, що мене дивує, це те, що крім опису дня, коли зник Георгій Гонгадзе немає ніякої нової інформації. Просто є висновки, котрі не підтверджені ніякими фактами.
Що стосується аудіозаписів можу сказати, що я теж мав розмову з представниками КРОЛЛ в Англії на цю тему. Люди з КРОЛЛ говорили, що їм буде потрібна оригінальна апаратура і копії цих записів, а вся експертиза, що була проведена – була проведена з копій матеріалів з інтернету.
Відносно того, що то був диктофон, що активізовував запис під час розмови – ця інформація була висновком Міжнародного інституту преси на підставі записів від парламентського штабу депутата Мороза. Знову немає співпраці з Мельниченком, де деякі ті дані можуть бути підтверджені, а тому їхній аргумен не є переконливий.
Щодо того, що записи були зроблені саме таким чином, як каже Мельниченко – особисто я також маю сумніви на це. Я думаю, що ці записи є частиною системи аудіозаписів президентської адміністрації, котра була введена раніше до цих всіх подій, про котрі говорили інші депутати. Мені цікаво, що КРОЛЛ не ненамагався дізнатися, що, можливо, копії були викрадені і не дослідили апаратури, якою користується сам президент.
Основне питання, котре вони не аналізували – всі ці перешкоди, котрі виринали зі сторони міліції, прокуратури; перешкоди у експертизі над тілом Георгія Гонгадзе.
Мені здається, якщо тут є якісь закиди щодо послідовності і речі, котрі розбуджують більші сумніви серед широкого громадянства світу, серед правозахисних організацій, то як пояснити поведінку урядових структур? Тут немає ніяких розстежень. Чому ці установи поводилися так, як вони поводилися. Ми знаємо, що президент звільнив багато цих людей, котрі виконували ці високі обов’язки і здається мені, що президент сам дійшов до висновку, що підлеглі не виконували обов’язків ретельно.
Вся ця справа залишилася такою, якою була раніше. Все є під сумнівом. Надалі справа вимагає ретельної, відкритої, парламентської експертизи зі сприянням президента і його адміністрації. Цього ще не було.
Що стосується аудіозаписів можу сказати, що я теж мав розмову з представниками КРОЛЛ в Англії на цю тему. Люди з КРОЛЛ говорили, що їм буде потрібна оригінальна апаратура і копії цих записів, а вся експертиза, що була проведена – була проведена з копій матеріалів з інтернету.
Відносно того, що то був диктофон, що активізовував запис під час розмови – ця інформація була висновком Міжнародного інституту преси на підставі записів від парламентського штабу депутата Мороза. Знову немає співпраці з Мельниченком, де деякі ті дані можуть бути підтверджені, а тому їхній аргумен не є переконливий.
Щодо того, що записи були зроблені саме таким чином, як каже Мельниченко – особисто я також маю сумніви на це. Я думаю, що ці записи є частиною системи аудіозаписів президентської адміністрації, котра була введена раніше до цих всіх подій, про котрі говорили інші депутати. Мені цікаво, що КРОЛЛ не ненамагався дізнатися, що, можливо, копії були викрадені і не дослідили апаратури, якою користується сам президент.
Основне питання, котре вони не аналізували – всі ці перешкоди, котрі виринали зі сторони міліції, прокуратури; перешкоди у експертизі над тілом Георгія Гонгадзе.
Мені здається, якщо тут є якісь закиди щодо послідовності і речі, котрі розбуджують більші сумніви серед широкого громадянства світу, серед правозахисних організацій, то як пояснити поведінку урядових структур? Тут немає ніяких розстежень. Чому ці установи поводилися так, як вони поводилися. Ми знаємо, що президент звільнив багато цих людей, котрі виконували ці високі обов’язки і здається мені, що президент сам дійшов до висновку, що підлеглі не виконували обов’язків ретельно.
Вся ця справа залишилася такою, якою була раніше. Все є під сумнівом. Надалі справа вимагає ретельної, відкритої, парламентської експертизи зі сприянням президента і його адміністрації. Цього ще не було.
